к. і. н., Горденко С. І. НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Print

УДК 378.016:331.45

 

НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

к. і. н., Горденко С. І.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна, Київська область, місто Переяслав-Хмельницький.

 

У статті розглянуто навчання та систематичне підвищення рівня знань студентів, працівників, населення України з питань охорони праці.

Висвітлено основні заходи попередження та усунення виробничого травматизму і професійної захворюваності.

Уточнено, що предметом наукової сфери охорони праці є вивчення умов праці, які забезпечують не тільки повну безпеку працюючих, а й створюють оптимальне середовище для підвищення їх працездатності.

Ключові слова: охорона праці, навчання, інструктажі, перевірка знань, заклади освіти, професійні захворювання, нещасні випадки.

Горденко С. И., к. и. н. Учеба по вопросам охраны труда в высших учебных заведениях / ДВНЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды», Украина, Киевская область, город Переяслав-Хмельницкий.

В статье рассмотрена учеба и систематическое повышение уровня знаний студентов, работников, населения Украины по вопросам охраны труда.

Отражены основные мероприятия предупреждения и устранения производственного травматизма и профессиональной заболеваемости.

Уточнено, что предметом научной сферы охраны труда является изучение условий труды, которые обеспечивают не только полную безопасность работающих, но и создают оптимальную среду для повышения их работоспособности.

Ключевые слова: охрана труда, учеба, инструктажи, проверка знаний, заведения образования, профессиональные заболевания, несчастные случаи.

Gordenko S. I. Studies on questions of labour protection in higher educational establishments / DVNZ «Pereyaslav-Khmel'nickiy state pedagogical university of the name of Grigory Skovorody», Ukraine, Kievan area, city Pereyaslav-Khmel'nickiy.

Studies and systematic increase of level of knowledges of students, workers, population of Ukraine on questions of labour protection are considered in the article.

The basic measures of warning and removal of production traumatism and professional morbidity are reflected.

It is specified, that the article of scientific sphere of labour protection is a study of terms labours which provide not only perfect security of workings but also create an optimum environment for the increase of their capacity.

Key words: labour protection, studies, instructings, verification of knowledges, establishments of education, professional diseases, accidents.

 

Вступ. Навчання та систематичне підвищення рівня знань студентів, працівників, населення України з питань охорони праці – один з основних принципів державної політики в галузі охорони праці, фундаментальна основа безпеки праці та необхідна умова удосконалення управління охороною праці і забезпечення ефективної профілактичної роботи щодо запобігання аварій і травматизму на виробництві.

Згідно із Законом України «Про охорону праці» Державний комітет України з нагляду за охороною праці наказом від 04.04.94 p. № 30 затвердив «Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників із охорони праці». Типове положення спрямоване на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці. Відповідно до цього документа, усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, з правил поведінки при аваріях. Навчання працівників правилам безпеки праці запроваджується в усіх підприємствах, установах незалежно від характеру і ступеня небезпеки виробництва. Форми такого навчання: інструктажі, технічні мінімуми, так зване курсове навчання, спеціальне навчання, навчання (перевірка знань) посадових осіб, підвищення кваліфікації, навчання студентів у навчальних закладах.

Зараз в країні діє система безперервного навчання з питань охорони праці, до основних науково-методичних принципів побудови, цільових функцій та методологічних основ якої належать:

- наступність та безперервність навчання з питань безпеки життя, діяльності та охорони праці усіх вікових категорій населення України;

- формування суспільної свідомості і рівня знань населення України, що відповідають вимогам часу;

- навчання з питань особистої безпеки та безпеки оточуючих, відповідних норм поведінки вихованців в дошкільних закладах освіти;

- навчання з питань охорони праці в середніх, позашкільних та професійно-технічних закладах освіти;

- навчання з питань безпеки життя і діяльності в цілому та охорони праці студентів вищих навчальних закладів освіти;

- навчання з питань охорони праці працівників при їх підготовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації, при прийнятті на роботу та в період роботи; навчання працівників, які виконують роботи з підвищеною небезпекою та роботи, де є потреба у професійному доборі, інструктування працівників з питань охорони праці, дотримання порядку допуску до виконання робіт;

- навчання населення в цілому з питань безпеки життя, діяльності та охорони праці [1, с. 54].

Міністерство освіти і науки України організовує вивчення основ охорони праці в усіх навчальних закладах системи освіти, а також підготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних галузей народного господарства за програмами, погодженими з Держаним комітетом України по нагляду за охороною праці.

Навчальні плани (інші документи, що регламентують перелік навчальних дисциплін, їх обсяги в годинах, види занять та форми контролю знань) в закладах освіти всіх рівнів незалежно від їх галузевого підпорядкування і форм власності повинні передбачати вивчення питань з охорони праці.

До початку колективної трудової діяльності студенти у своїх закладах освіти вивчають основи законодавства про працю та відповідні нормативні акти про охорону праці, а за місцем колективної трудової діяльності вони проходять навчання з питань охорони праці згідно з чинним на підприємстві положенням про навчання [2, с. 43].

За характером і часом проведення інструктажі для студентів з питань охорони праці поділяються на: вступний, первинний, позаплановий, цільовий.

Вступний інструктаж проводиться на початку занять. Інструктаж проводить працівник служби охорони праці, а за відсутності такого – особа, на яку наказом керівника закладу освіти покладено ці обов’язки:

- з студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

- у разі екскурсії на підприємство;

- з усіма вихованцями, студентами та іншими особами, які навчаються в закладах освіти, вищих закладах освіти, при оформленні або зарахуванні до закладів освіти.

Програма вступного інструктажу розробляється службою охорони праці закладів освіти або призначеною керівником особою. Програма і тривалість вступного інструктажу затверджуються керівником закладу освіти.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу, який зберігається в службі охорони праці або в працівника, що відповідає за проведення вступного інструктажу.

Первинний інструктаж проводиться з вихованцями і студентами в закладах освіти, вищих закладах освіти:

- на початку занять у кожному кабінеті, лабораторії, де навчальний процес пов’язаний із небезпечними або шкідливими хімічними, фізичними, біологічними факторами, у гуртках, перед уроками трудового навчання, фізкультури, перед спортивними змаганнями, вправами на спортивних снарядах, при проведенні заходів за межами території закладів освіти;

- перед виконанням кожного навчального завдання, пов’язаного використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо;

- на початку вивчення кожного нового предмета (розділу, теми) навчального плану (програми) – із загальних вимог безпеки, пов’язаних з тематикою і особливостями проведення цих занять.

Тематика інструктажу та порядок його проведення визначаються відповідними положеннями Міністерства освіти України.

Позаплановий інструктаж проводиться при виявленні порушень вимог безпеки вихованцями, студентами під час навчально-виховного процесу, при зміні умов виконання навчальних завдань з професії, лабораторних робіт, інших видів занять, передбачених навчальними планами.

Цільовий інструктаж з питань охорони праці проводять з групою вихованців, студентів. Обсяг і зміст інструктажу визначаються залежно від виду масових заходів.

Облік проведення інструктажів здійснюється згідно з чинними положеннями Міністерства освіти в журналах обліку теоретичного і виробничого навчання.

Первинний, позаплановий, цільовий інструктажі проводять відповідні викладачі, керівники гуртків, інструктори, тренери, майстри виробничого навчання або завідувачі кабінетів (лабораторій) за відповідними інструкціями чи програмами.

Відмітка про проведення первинного та позапланового інструктажів робиться в журналах реєстрації інструктажів з питань охорони праці [2, с. 50 - 51].

У результаті дії несприятливих чинників виробничого середовища на підприємстві можуть траплятися нещасні випадки. Статистика нещасних випадків на виробництві свідчить, що 15-20 років тому в Україні на виробництві щороку гинуло близько 4 тис. людей, що в 1,5 рази більше, ніж сьогодні. Але й тепер щороку на виробництвах України травмується близько 120 тис. осіб, з яких 2,5 тисячі гине, більш ніж 10 тис. осіб одержують профзахворювання. Щороку на канікулах гине 30 – 32 студенти вузів, і за рік стається близько 1000 нещасних випадків зі студентами та викладачами.

Нещасний випадок на виробництві – це раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого чинника чи середовища, унаслідок яких заподіяна шкода здоров’ю або настала смерть.

Професійне захворювання – це патологічний стан людини, обумовлений роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих чинників.

Характерним для нещасного випадку є миттєвість дії небезпечного виробничого чинника, тоді як професійне захворювання спричиняє тривала дія небезпечного виробничого чинника.

Виробнича травма – це порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій унаслідок впливу виробничих чинників.

Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяються на технічні та організаційні.

До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки. Заходи з виробничої санітарії передбачають: установлення раціонального освітлення, створення комфортного мікроклімату шляхом влаштування відповідних систем опалення, вентиляції, кондиціонування повітря. Заходи з техніки безпеки передбачають систему організаційних та технічних заходів та засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих факторів.

До організаційних заходів належать: правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці, дотримання трудового законодавства, впровадження безпечних методів та наукової організації праці [3, с. 47].

Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих факторів.

Оцінка умов праці проводиться на підставі «Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу». Виходячи з принципів гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

1 клас – оптимальні умови праці – такі умови, при яких зберігається не лише здоров’я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.

2 клас – допустимі умови праці – характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих в найближчому та віддаленому періодах.

3 клас – шкідливі умови праці – характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого.

4 клас – небезпечні (екстремальні) – умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

Визначення загальної оцінки умов праці базується на диференційованому аналізі визначення умов праці для окремих факторів виробничого середовища і трудового процесу. До факторів виробничого середовища належать: показники мікроклімату; вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони; рівень шуму, вібрації, інфра- та ультразвуку, освітленості. Трудовий процес визначається показниками важкості та напруженості праці. Під терміном «важкість праці» розуміють ступінь залучення до роботи м’язів та фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження. Напруженість праці відображає навантаження на центральну нервову систему і оцінюється за 16 показниками, що характеризують інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, монотонність та режими праці.

Адекватна оцінка конкретних умов та характеру праці сприятиме обґрунтованій розробці та впровадженню комплексу заходів і технічних засобів з профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, зокрема за рахунок покращення параметрів виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу [1, с. 100-101].

Висновки. Отже, охорона безпеки праці являє собою систему збереження життя і здоров’я працівників у процесі трудової діяльності, яка включає правові, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні, лікувально-профілактичні та інші заходи. В даний час, система охорони праці України дає можливість на засадах чинного законодавства за рахунок підвищення якості підготовки викладацького складу та фахівців охорони праці, через програми навчання працівників усіх рівнів з впровадженням необхідних елементів, дозволяє здійснювати управління охороною праці в цілому по зниженню ризиків у життєдіяльності людини, а в умовах прогресу науки і техніки вирішувати проблеми супутні цим процесам.

 

Література:

1. Жидецький В. Ц. Основи охорони праці: Навч. посібник. 4-те вид. доп. / В. Ц. Жидецький, В. С. Джигтрей, О. В. Мельников. – Львів: Афіша, 2000. – 350 с.

2. Катренко Л. А. Охорона праці в галузі освіти: Навч. посібник. 2-ге вид. доп. / Л. А. Катренко, І. П. Пістун. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 304 с.

3. Кучерявий В.П. Охорона праці: Навч. посіб. / В. П. Кучерявий. – Львів: Оріяна-Нова, 2007. – 368 с.

 

References:

1. Zhy`decz`ky`j V. Cz. Osnovy` oxorony` praci: Navch. posibny`k. 4-te vy`d. dop. / V. Cz. Zhy`decz`ky`j, V.S. Dzhy`gtrej, O.V. Mel`ny`kov. – L`viv: Afisha, 2000. – 350 s.

2. Katrenko L. A. Oxorona praci v galuzi osvity`: Navch. posibny`k. 2-ge vy`d. dop. / L. A. Katrenko, I.P. Pistun. – Sumy`: VTD «Universy`tets`ka kny`ga», 2004. – 304 s.

3. Kucheryavy`j V. P. Oxorona praci: Navch. posib. / V. P. Kucheryavy`j. – L`viv: Oriyana-Nova, 2007. – 368 s.

Tags: