Івахін В. А., Воробйова Ю. О., Трямкін В. В. МОДЕЛЬ ФАХІВЦЯ ЯК СИСТЕМОУТВОРЮЮЧИЙ ФАКТОР ПОБУДОВИ ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ

Print

УДК 796.015:378-057.87 (045)

 

МОДЕЛЬ ФАХІВЦЯ ЯК СИСТЕМОУТВОРЮЮЧИЙ ФАКТОР ПОБУДОВИ ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ

Івахін В. А., Воробйова Ю. О., Трямкін В. В.

Національний авіаційний університет,Україна, Київ

 

В статті розглянута модель фахівця, де однією із складових є фізична підготовка, яка забезпечує відповідний рівень особистих якостей. Доведено, що значення високого рівня фізичної підготовленості для працівників сучасного виробництва чітко виявляється в збереженні здоров'я, стійкості до захворювань, несприятливих впливів виробничого середовища, у зниженні ризику отримати виробничу травму.

Ключові слова: модель, фахівці, фізичне виховання, професійна підготовка.

 

Ивахин В.А., Воробьева Ю.О., Трямкин В.В. Модель специалиста как системообразующий фактор построения профессиональной подготовки специалистов.

В статье рассмотрена модель специалиста, где одной из составляющих является физическая подготовка, которая обеспечивает соответствующий уровень личных качеств. Доказано, что значение высокого уровня физической подготовленности для работников современного производства отчетливо проявляется в сохранении здоровья, устойчивости к заболеваниям, неблагоприятным воздействиям производственной среды, в снижении риска получить производственную травму.

Ключевые слова: модель, специалисты, физическое воспитание, профессиональная подготовка.

 

Ivakhin V.A., Vorobiova J.O., Tryamkin V.V. Model expert system factor as the construction of professional training.

In this paper the model of the expert, where one of the components is physical training that provides the appropriate level of merit. We prove that a high level of physical fitness for employees of modern manufacturing pronounced for maintaining health, resistance to disease, adverse effects of the working environment in reducing the risk of industrial injury.

Key words: model, specialists, physical education, vocational training.

 

Вступ. Сучасні технології виробництва потребують від молодого фахівця максимальної розумової та фізичної працездатності. Сьогодення вимагає особливої уваги до стану здоров’я кожної людини, здорового способу її життя, формування спеціальних умінь підтримувати необхідний стан здоров’я. Такі вміння формуються з раннього віку і протягом усього життя, особливо інтенсивним періодом вважаються роки навчання молоді у загальноосвітніх школах і ВНЗ.

Сьогодні в Україні ідея всебічного розвитку особистості поставлена на ґрунт національного виховання. Державна національна програма «Освіта: Україна XXI століття» визначає як стратегічний напрям «забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації» [1, с. 6]. Поряд із громадянськими якостями, ставляться вимоги підняття «духовності та фізичної досконалості, моральної та професійної культури» людини [4, с. 182].

Розвиваючи і поглиблюючи вироблені в минулому представлення про всебічний розвиток молоді, сучасна психогігієна виступає проти недооцінки будь-якої складової цілісного людського буття духовної, психічної або фізичної.

Відомо, що цільова модель фахівця – системотворчий фактор у побудові процесу професійної підготовки. У зв'язку з цим, вчені неодноразово підкреслювали, що при обґрунтуванні цільової моделі фахівця важливо враховувати як досягнення науково-технічного прогресу, так і можливості людини [2, 6, та ін.].

У цільовій моделі фахівця має бути репрезентована його фізична «формула» (модель), яка містить індикаторні ознаки та способи оцінки особистості, її фізичних, психологічних та психофізіологічних якостей, параметри професійної надійності, динамічного здоров'я та прогноз професійного довголіття. Ця «формула», як і інші параметри моделі фахівця, визначає засоби, методики, види, спрямованість професійної підготовки і, зокрема, тієї її частини, яка забезпечує відповідний рівень особистих якостей [5, 6].

У процесі розроблення цільової моделі фахівця особливого значення набуває конструювання фахової підготовки і передусім – визначення її дидактичного наповнення.

Здійснені впродовж останніх років дослідження [4, 6] показали, що для організації комплексного процесу професійної підготовки фахівців важливо інтегрувати і сфокусувати мінімум шість видів підготовки:

 теоретичну, яка формує науковий і евристичний рівні знань, навичок і вмінь;

 фізичну, яка забезпечує динамічне здоров'я, стійкість до гіподинамії і гіпокінезії;

 тренажерну (спеціальну), яка моделює професійну діяльність та окремі її фрагменти у звичних та екстремальних умовах діяльності;

 реальну професійну діяльність у різних умовах;

 психологічну, яка виховує психологічну готовність до професійної діяльності в цілому та до окремих її фрагментів у житті;

 психофізіологічну, яка виробляє стійкість психічного та фізіологічного рівнів людського фактора до екстремальних умов і в такий спосіб матеріалізує професійні знання, навички й уміння у надійніших параметрах [5, 6]. Особливе значення в сучасних умовах надається фізичному вихованню.

Наукові розробки останніх років переконливо свідчать про те, що вирішувати проблему надійності людського фактора без інтегративних функцій фізичного виховання фахівця технічного профілю неможливо [5, 6, 8].

Ідеальна модель як результат інтегративного функціонування фізичного виховання фахівця охоплює як мінімум такі складники (блоки) [5, 6, 8]:

 соціальні якості особистості;

 морально-психологічні якості;

 лідерські та комунікативні якості;

 блок теоретичних знань, соціальної значущості фізичної готовності та прикладної фізичної культури;

 прикладні навички, вміння;

 блок психофізіологічних якостей, які матеріалізують професійну підготовленість у параметри надійності;

 фізичні якості та динамічне здоров'я, які забезпечують високу працездатність і прогнозують професійне довголіття;

 блок медико-біологічних знань та антропометричних характеристик;

 блок спеціальних якостей для спеціальностей, які потребують «виживання» в екстремальних умовах середовища.

Таким чином, успішному вирішенню зазначених вище проблем професійної підготовки майбутніх пілотів, на нашу думку, буде сприяти розробка цільової моделі фахівця, що має, крім професійних знань, навичок і вмінь, інтегральний психолого-педагогічний портрет особистості [6], в якому будуть перелічені основні параметри, які характеризують діяльність особистості з позиції нової методології (емоційна витривалість, мотивація до льотної праці, що включає певні «психофізіологічні стандарти» даного виду професійної діяльності, а саме:

 інтегративні структури цільових моделей з науковим обґрунтуванням кількісної оцінки якостей фахівців, що закінчують навчання у профільному ВНЗ;

 загальні та спеціальні структури «ідеального» фахівця, при цьому особлива увага приділяється дослідженню параметрів мотивації професійної діяльності;

 параметри професійної надійності, високого рівня працездатності, динамічного здоров’я та професійного довголіття у моделі фахівця;

 психофізіологічні параметри цільової моделі й рівні професійної і психофізичної готовності фахівця.

Встановлено, що високі особисті якості, які характеризують морально-психологічний портрет фахівця (цілеспрямованість, сміливість, рішучість, активність, сила волі тощо), психофізіологічні якості, які визначають стійкість організму до стресу та матеріалізують професійні знання, навики та вміння в параметри надійності, а також динамічне здоров'я й професійне довголіття, найефективніше формуються засобами фізичного виховання [5, 6, 8].

На думку багатьох вчених [6, 8, 10], тільки інтегруючи всі види професійної підготовки з фізичним вихованням можна вирішити глобальні проблеми особистого та людського факторів.

Прискорення науково-технічного прогресу на сьогодні вимагає від фізичного виховання у професійній підготовці фахівців вирішення принаймні трьох проблем людського фактора:

 швидкого освоєння вибраної професії на рівні, який відповідає ступеню розвитку конкретної галузі знань;

 професійної надійності, яка включає надійність знань, навиків та вмінь в екстремальних умовах діяльності;

 збереження та продовження професійного довголіття.

Усі ці проблеми перебувають в інтегративній залежності.

На жаль, сьогодні фізичне виховання та тісно пов'язані з ним психологічна та психофізична підготовка не повно виконують свої функції у загальній системі формування майбутніх професіоналів. Здебільшого це пов'язано із відсутністю відповідних комплексних програм, оскільки тільки останні можуть повноцінно забезпечувати професійну підготовку.

Науково-технічний прогрес (технологізація, автоматизація й комп'ютеризація багатьох сфер життя) не послаблює, а навпаки, посилює вимоги до фізичної підготовленості людини, оскільки збільшує навантаження на її організм. При цьому вносяться істотні корективи у її структуру. Сьогодні додаткового значення у нашій життєдіяльності набувають такі рухові й психічні якості, як статична витривалість, точність та прагматичність рухів, спритність пальців рук, складні реакції, швидкодія, різні види уваги, оперативне мислення, емоційна стійкість, стійкість до стресів, несприятливих екологічних факторів тощо [5, 6, 8, 10].

Крім того, сьогодні велика кількість фактів свідчать про те, що дійсний рівень фізичної підготовленості практично всіх категорій і груп населення планети не відповідає посиленим сучасним вимогам. Недостатній рівень фізичної підготовленості різко негативно впливає на здоров'я та дієздатність населення, на ефективність сучасного виробництва, об'єктивно стримуючи науково-технічний прогрес. Згідно з офіційними даними 1998 р., тільки 48,79% осіб із 7,52 млн., що допущені до тестування, виконують належні норми фізичної підготовленості на необхідному високому рівні [8, 7, 10 та ін.].

Особи з високими потенційними можливостями до м'язової діяльності мають великі резервні можливості організму, високий психофізичний потенціал, добру стійкість до надзвичайно широкого спектру несприятливих впливів середовища. У цих осіб у середньому функціональний фізичний вік на 10 – 15 років менший, захворюваність у 2 – 2,5 рази нижча, професійна працездатність на 20 – 25% вища, а реальний виробничий стаж на 5 – 10 років довший, ніж у професійній популяції. При цьому особливе значення має розвиток таких рухових якостей та навиків, як витривалість, сила основних м'язових груп, швидкість, спритність, гнучкість, навики раціонального пересування, постави, робочих поз, які складають основу фізичної підготовленості. Важливе значення має також рівень розвитку спеціальних якостей та навиків, які відіграють роль у конкретній діяльності [8, 10 та ін.].

Висновки. Результати спостережень дають підстави стверджувати, що значення високого рівня фізичної підготовленості для працівників сучасного виробництва чітко виявляється в збереженні здоров'я, стійкості до захворювань, несприятливих впливів виробничого середовища, у зниженні ризику отримати виробничу травму.

Належний рівень розвитку важливих для професії фізичних та психічних якостей та рухових навиків, забезпечує також підвищення соціальної активності, здатність швидко й ефективно виконувати трудові операції, тривалий час зберігати й оперативно відновлювати працездатність.

 

Література:

1. Державна національна програма «Освіта: Україна ХХІ століття». – К. : Радуга, 1994.– 62 с.

2. Зубалій М. Стан розвитку фізичного виховання у галузі освіти в Україні / М. Зубалій, В. Мудрік, В. Кубаслв, О. Леонов, І. Мудрік // Спортивний вісник Придніпров’я. – 2007. – № 1. – С. 8 – 11.

3. Кремень В. Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації (факти, роздуми, перспективи): [монографія] / В. Г. Кремень. – К. : Грамота, 2003. – 216 с.

4. Макаренко М.В. Основи професійного відбору військових спеціалістів та методика вивчення індивідуальних психофізіологічних відмінностей між людьми / М.В. Макаренко. – К. : НАНУ, НАСУ, 2006. – 394 с.

5. Макаров Р.Н. Основы формирования профессиональной надежности личного состава гражданской авиации / Р.Н. Макаров. – М. : Воздушный транспорт, 1990. – 384 с.

6. Раевский Р.Т. Профессионально-прикладная физическая подготовка студентов технических вузов: учеб. Пособие / Р.Т. Раевский. – М. : Высш. школа, 1985. – 136 с.

7. Ребрина А. Проблема виховання у студентів вищого технічного закладу освіти позитивного ставлення до фізичного виховання / А. Ребрина // Молода спортивна наука. – Львів, 2003. – Т. 2. – № 7. – С. 205 – 207.

 

References:

1. Derzhavna natsionalna prohrama «Osvita: Ukraina KhKhI stolittia». – K. : Raduha, 1994.– 62 s.

2. Zubalii M. Stan rozvytku fizychnoho vykhovannia u haluzi osvity v Ukraini / M. Zubalii, V. Mudrik, V. Kubaslv, O. Leonov, I. Mudrik // Sportyvnyi visnyk Prydniprovia. – 2007. – # 1. – S. 8 – 11.

3. Kremen V. H. Osvita i nauka Ukrainy: shliakhy modernizatsii (fakty, rozdumy, perspektyvy): [monohrafiia] / V. H. Kremen. – K. : Hramota, 2003. – 216 s.

4. Makarenko M.V. Osnovy profesiinoho vidboru viiskovykh spetsialistiv ta metodyka vyvchennia indyvidualnykh psykhofiziolohichnykh vidminnostei mizh liudmy / M.V. Makarenko. – K. : NANU, NASU, 2006. – 394 s.

5. Makarov R.N. Osnovы formyrovanyia professyonalnoi nadezhnosty lychnoho sostava hrazhdanskoi avyatsyy / R.N. Makarov. – M. : Vozdushnыi transport, 1990. – 384 s.

6. Raevskyi R.T. Professyonalno-prykladnaia fyzycheskaia podhotovka studentov tekhnycheskykh vuzov: ucheb. Posobye / R.T. Raevskyi. – M. : Vыssh. shkola, 1985. – 136 s.

7. Rebryna A. Problema vykhovannia u studentiv vyshchoho tekhnichnoho zakladu osvity pozytyvnoho stavlennia do fizychnoho vykhovannia / A. Rebryna // Moloda sportyvna nauka. – Lviv, 2003. – T. 2. – # 7. – S. 205 – 207.

Tags: