кандидат педагогічних наук, Алєксєєва С. В. СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ

Print

УДК: 377.36

 

СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ

кандидат педагогічних наук, Алєксєєва С. В.

Інститут професійно-технічної освіти НАПН України, Україна, Київ

 

У статті розкрито сучасні концепції розвитку професійної кар’єри в постіндустріальному суспільстві. Висвітлено типи кар'єри, класифікацію основних стадій кар'єрного розвитку, розкрито зміст триступеневої моделі розвитку кар'єри. Проаналізовано основні напрямки теорії кар’єрного розвитку, виявлено соціально-психологічний, управлінсько-менеджерський, соціально-економічний підходи до розвитку кар'єри, визначено концептуальні напрями розвитку кар’єри в сучасних умовах.

Ключові слова: професійна кар’єра, кар’єрний розвиток, кар’єрний вибір, фактична кар'єра, планова кар'єра.

 

кандидат педагогических наук, Алексеева С. В. Современные концепции развития профессиональной карьеры / Институт профессионально-технического образования НАПН Украины, Украина, Киев

В статье раскрыты современные концепции развития профессиональной карьеры в постиндустриальном обществе. Отражены типы карьеры, классификация основных стадий карьерного развития, раскрыто содержание трехстепенной модели развития карьеры. Проанализированы основные направления теории карьерного развития, выявлены соціально-психологический, управленческо-менеджерский, социально-экономический подходы к развитию карьеры, определены концептуальные направления развития карьеры в современных условиях.

Ключевые слова: профессиональная карьера, карьерное развитие, карьерный выбор, фактическая карьера, плановая карьера.

 

PhD in pedagogical sciences, Аlekseeva S. Modern conceptions of development of professional career / Institute of vocational formation, Ukraine, Kyiv

In the article modern conceptions of development of professional career are exposed in society. The types of career, classification of the basic stages of career advancement, are reflected, maintenance of three-sedate model of development of career is exposed. Basic directions of theory of quarry development are analysed, socially-psychological, an administrative-manager's, socio-economic going near development of career, is educed, conceptual directions of development of career are certain in modern terms.

Keywords: professional career, quarry development, quarry choice, actual career, appropriate career.

 

Вступ. У сучасному суспільстві одним із важливих аспектів професійного розвитку є свідоме планування кар’єри. Кар'єру розглядають як шлях до професійної досконалості та фахового досягнення. В аспекті професійної діяльності кар’єра – це соціальна динаміка розвитку особистості, її поведінкових проявів, що пов’язані з досвідом та активністю у сфері праці протягом професійного життя. Щоб швидко зробити професійну кар'єру, слід від самого початку визначити власні кар’єрні орієнтації, напрями реалізації та оволодіти стратегіями ефективного просування кар’єрною драбиною. Кар’єра – це шлях до професійного успіху, престижного соціального статусу й становища в суспільстві. Актуальність проблеми розвитку професійної кар'єри зумовлена можливостями об’єднання успіхів в професійній сфері з етапами особистісного розвитку.

Відповідно до наукових напрямків виділяють три підходи до вивчення кар'єри: соціально-психологічний, представниками якого є Б. Почебут, Л. Прокофьєва, В. Чикер; управлінсько-менеджерський (А. Занковський, Є. Комаров); соціально-економічний (Н. Лукашевич, О. Мол). Автори вищезазначених підходів висловлюють досить різноманітні думки щодо вивчення кар'єри, але якщо виділити основні тенденції, то можна сформулювати таке загальне визначення: кар'єра – це життєвий показник соціальних і професійних досягнень особистості в професійній сфері.

Представники соціально-психологічного напрямку визначають кар'єру як просування особистості в організаційній ієрархії, послідовність розвитку професіоналізму, як один із показників індивідуального професійного успіху людини, досягнення бажаного статусу й відповідного рівня життя, а також досягнення визнання та слави.

В управлінсько-менеджерського напрямку кар'єру розглядають як сукупність посад, які фахівець займає (фактична кар'єра) або може займати (планова кар'єра) і розглядають кар'єру як ланку, що пов'язана з накопиченням і використанням людського капіталу протягом професійного життя.

Представники соціально-економічного напрямку досліджують кар’єру як динаміку рівня освіти й кваліфікації фахівця протягом трудового життя та його посадових пересувань в соціальній системі.

За критерієм стабільності Д. Сьюпер виділив чотири типи кар'єри, що залежать від якостей особистості, способу її життя, взаємин з оточуючими, зокрема: стабільна кар'єра – просування, навчання, тренування особистості в процесі професійної діяльності; звичайна кар'єра – найбільш поширена, бо вона пов’язана зі стадіями життєвого шляху і професійними кризами особистості; нестабільна кар'єра – характеризується двома або кількома спробами змінити професію; кар'єра з численними спробами – зміна професійних орієнтацій відбувається протягом усього життя [5].

На думку А. Ростунова, більшість теорій кар’єрного розвитку особистості можна поділити на п'ять основних напрямків [4]: диференційно-діагностичний напрямок передбачає, що кар’єрний вибір вирішується взаємодією, взаємовпливом двох структур: особистості й структури професійних вимог; психоаналітичний напрямок – кар’єрний вибір і професійну діяльність розуміють як пряме або непряме задоволення потреб і як процес сублімації; теорія кар’єрного вибору – виступає як аналіз системи задоволення потреб у різноманітних професійних альтернативах, що дає змогу прийняти остаточне рішення щодо тієї чи іншої професії; типологічна теорія або «теорія професійного оточення» (Д. Холланд) – обирається такий вид кар’єри, що найбільше відповідає типу особистості; теорія онтогенетичного розвитку (Е. Гінзберг) – де кар’єра пов’язана з особливостями онтогенетичного розвитку особистості.

На основі соціального статусу фахівця Е. Шейн розрізняє шість основних стадій кар'єрного зростання, зокрема: передвступна – вступна (кандидат, пошукач); період базового навчання – прийняття на роботу (новачок, що навчається – адаптований, той, що усвідомив посадові обов'язки); перше регулярне призначення – підвищення або пониження по посаді (новий член організації); друге призначення (повністю прийнятий, законний працівник організації); постійне членство – припинення роботи й вихід на пенсію; після виходу (пенсіонер) [2].

Д. Холл пропонує триступеневу модель розвитку кар'єри: на ранній стадії кар'єри – особистість застосовує раніше отримані знання й розвиває нові навички; на середній стадії кар'єри – особистість проходить досить складний процес реорганізації багатьох чинників, пов'язаних із роботою й особистісними потребами (зміна професійних цінностей, вирішення сімейних проблем); на пізній стадії кар'єри – особистість починає адекватно сприймати той факт, що його професійна роль поступово слабшає. На думку Д. Сьюпера, можна виділити такі три стадії кар’єрного зросту: на ранній стадії – влаштування на роботу; на середній стадії – спрямовання на досягнення й закріплення певного статусу та позицій; на пізній стадії – особистість приділяє більше уваги діяльності за межами підприємства, характерний відхід від організації [5].

В сучасних умовах виділяють такі напрями розвитку кар’єри: кар'єра управлінця, спеціаліста, підприємця, індивідуала.

Кар'єра управлінця – це просування по службовій драбині, прагнення досягти вершин в тій чи іншій галузі, зростання до сфери відповідальності, влади. Такі люди постійно спрямовані на рух вперед: "Те, що маю сьогодні, повинно допомогти мені завтра піднятись на щабель вище". Супутниками такої кар'єри є активізація особистості в житті: це й нові отримані знання, перепідготовка, вдосконалення фаху, праця над винаходами, вміння концентрувати свої зусилля на досягненні мети. Якщо підприємство з якихось причин не може дати можливість реалізувати здатності активно налаштованим людям, то його моральним обов'язком є порадити, де вони можуть зробити собі кар'єру. Кар'єра спеціаліста – за змістом є вдосконалення кваліфікації, професійної майстерності в тій сфері, в якій фахівець вважає себе компетентним. Кар'єра підприємця – це професійно творчі люди з "неспокійною душею". Вони постійно націлені на створення нового, пошуку таких рішень, які забезпечують нові прибутки, розвиток виробництва, створення нових робочих місць тощо. Як зазначають американські і західноєвропейські соціологи, кар'єра таких людей має дуже багато вразливих місць,. Наприклад, постійна налаштованість на зміни не викликає особливого захоплення в інших працівників, що призвичаєні до традицій, встановлених колись норм. Такі люди зустрічають завжди шалений опір, відчувають перепони. Кар'єра індивідуала – це кар’єра для людей, які не здатні підкорятись, для них психологічно це є справжньою мукою. Для них важливо, щоб створювалися можливості для раціональної діяльності, але при цьому вони амбіціозні щодо використання результатів їхньої діяльності.

Слід зазначити, що розвиток професійної кар'єри можна розглядати як інтегровану модель, що містить три складові: в динамічному аспекті – рух «вперед-назад», «вгору-вниз»; як ситуативний феномен (залежність від ситуації, випадку); дуальність підходу до змісту кар’єри (зовнішня й внутрішня) [3].

Висновки. В сучасному суспільстві професійна кар’єра постає своєрідним рівнем професіоналізму і освіченості особистості. Формування готовності майбутніх фахівців до розвитку професійної кар’єри має носити науково-концептуальний характер у змісті професійної педагогіки, що ґрунтується на сучасних досягненнях психології, пізнанні основних закономірностей у сфері соціології і теорії управління. Розвиток професійної кар’єри вивчається у двох теоретико-методологічних площинах: функціональній, де кар’єра вивчається як психічний стан і розглядалася як необхідна умова успішності виконання професійних обов’язків і реалізації професійної діяльності; та особистісній – де кар’єра виступає характеристикою особистості, яка має спеціальні й загальні здібності, потребу у професійному самовдосконаленні і кар’єрному зростанні. За такого підходу, готовність до розвитку кар’єри є обов’язковим компонентом професійної підготовки майбутніх фахівців, що має бути орієнтована на формування позитивних кар’єрних орієнтацій, кар’єрних очікувань, кар’єрних домагань та кар’єрної компетентності.

 

Література:

1. Белецкий М. Менеджмент. Деловая карьера / М. Белецкий. – Мн.: Вища школа, 2001. – 302 с.

2. Гольдштейн Г. Я. Основы менеджмента: учебное пособие. / Г. Я. Гольдштейн. – 2-е изд., дополн. и перераб. – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2003. – 250 с.

3. Мешко Г. М. Вступ до педагогічної професії / Г. М. Мешко. – К.: Видавництво: Академвидав, 2010. – 200 с.

4. Ростунов А. Т. Формирование профессиональной пригодности / А. Г. Ростунов. – М.: Просвещение, 1984. – 176 с.

5. Super D. E. A life-span space approach to career development // D. Brown, L. Brooks and Associates (Eds.). Career choice and development. Hillsdale, NJ: Erlbaum, 1990. P. 197–261.

 

References:

1. Beletskyy M. Menedzhment. Delovaya kar'era / M. Beletskyy. – Mn.: Vyshcha shkola, 2001. – 302 s.

2. Hol'dshteyn H. Ya. Osnovы menedzhmenta: uchebnoe posobye. / H. Ya. Hol'dshteyn. – 2-e yzd., dopoln. y pererab. – Tahanroh: Yzd-vo TRTU, 2003. – 250 s.

3. Meshko H. M. Vstup do pedahohichnoyi profesiyi / H. M. Meshko. – K.: Vydavnytstvo: Akademvydav, 2010. – 200 s.

4. Rostunov A. T. Formyrovanye professyonal'noy pryhodnosty / A. H. Rostunov. – M.: Prosveshchenye, 1984. – 176 s.

5. Super D. E. A life-span space approach to career development // D. Brown, L. Brooks and Associates (Eds.). Career choice and development. Hillsdale, NJ: Erlbaum, 1990. P. 197–261.

Tags: