Носова К. В. ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ МАЙБУТНІХ ТЕЛЕЖУРНАЛІСТІВ (РЕЗУЛЬТАТИ ДІАГНОСТИКИ)

Print

УДК 378.011.3-051: 654.197

 

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ МАЙБУТНІХ ТЕЛЕЖУРНАЛІСТІВ (РЕЗУЛЬТАТИ ДІАГНОСТИКИ)

Носова К. В.

Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Україна, м. Старобільськ

 

Розглянуто результати діагностики формування культури професійного спілкування майбутніх тележурналістів. Проведена характеристика двох критеріїв ефективності формування культури професійного спілкування у майбутніх тележурналістів. Визначено критерії, рівні, показники формування культури, розроблено основні, дібрано додаткові методики діагностики рівня підготовки, математично, статистично оброблено, проаналізовано емпіричні дані, які стали свідченням недостатнього рівня підготовки студентів – майбутніх тележурналістів.

Ключові слова: культура, спілкування, формування, майбутні тележурналісти.

 

Носова К. В. «Формирование культуры профессионального общення будущих тележурналистов (результаты диагностики)»/ Государственное учреждение «Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко», Украина, г. Старобельск

Рассмотрены результаты диагностики формирования культуры профессионального общения будущих тележурналистов. Проведена характеристика двух критериев эффективности формования культуры профессионального общения будущих тележурналистов. определены критерии, уровни, и показатели формирования культуры, разработаны основные, подобраны дополнительные методики диагностики уровня подготовки, математически, статистически обработаны, проанализированы эмпирические данные, которые стали свидетельством недостаточного уровня подготовки студентов - будущих тележурналистов.

Ключевые слова: культура, профессиональное общение, формирование, будущие тележурналисты.

 

Nosova C. V. "Formuvannya culture profesіynogo spіlkuvannya maybutnіh telezhurnalіstіv (dіagnostiki result)»/ Gosudarstvennoye Uchrezhdenie behalf Lugansk National University of Taras Shevchenko Ukraine city Starobilsk

The results diagnostic formiroaniya culture of professional dialogue of the future of television journalists. Spend the characteristics of two performance criteria shaping the culture of professional dialogue of the future of television journalists. Tthe criteria, level indicators, developed diagnostic techniques, statistically processed, analyzed empirical data showing insufficient training of students.

Key words: culture, professional communication, formation, future television journalists

 

Сучасна культурна ситуація в країні зумовлює актуальність розгляду питання підвищення професійної культури спілкування майбутніх тележурналістів [5, с. 8].

Метою статті є розгляд особливостей формування культури професійного спілкування майбутніх тележурналістів а саме результатів діагностики.

В експерименті брали участь 416 осіб, яких було поділено на кілька вибірок, що складали експериментальну. контрольну групи.

Під час розробки критеріальної бази дослідження ми відштовхувалися від об’єктивної необхідності перевірити ефективність трьох основних положень робочої гіпотези дослідження, сформульованих нами у вигляді педагогічних умов, упровадження яких у педагогічний процес дозволить удосконалити процес формування культури професійного спілкування у майбутніх тележурналістів. Забезпечуючи внутрішній структурно-логічний та причинно-наслідковий типи зв’язку між розробленими педагогічними умовами процесу навчання й результативністю процесу підготовки спеціалістів, що постає в класичному варіанті як досягнення позитивних змін за кількома основними параметрами (засвоєння знань, освоєння вмінь, сформованість професійно важливих якостей, наявність особливої мотиваційно-ціннісної структури), ми визначили три критерії ефективності формування культури професійного спілкування у майбутніх тележурналістів [4, с. 16 – 19].

Розглянемо перший критерій-– науково-теоретичний – оцінюється наявність інформаційної бази майбутньої професійної діяльності, тобто володіння студентом сукупністю професійно важливих знань. Ми розділили шкали виміру критерію на три рівні, бо трирівнева шкала найзручніша для порівняння отриманих у ході експерименту даних та наступного викладу й сприйняття загальних результатів дослідження. Отже, ми визначили три рівні підготовки майбутніх тележурналістів: «елементарний» (низький рівень), «базовий» (середній рівень) та «оптимальний» (високий рівень).

Визначивши змістовні характеристики критеріїв та рівнів підготовки майбутніх тележурналістів до професійної діяльності, а саме професійного спілкування, ми звернулися до пошуку діагностичного інструментарію, який би дав більш повну інформацію для аналізу. Для цього нами були розроблені дві основні методики діагностики рівня підготовки (за самооцінкою студентів і за експертною оцінкою викладачів та фахівців-практиків) і підібрані кілька додаткових методик, які найчастіше використовуються для доказовості результатів у психолого-педагогічних дослідженнях.

Основні діагностичні методики містять перелік питань, які нас цікавлять, щодо самооцінки власного рівня та оцінки експертами загального рівня підготовки студентів до професійної діяльності. У якості додаткових методик на констатувальному етапі експерименту використано методику визначення ціннісних орієнтацій М. Рокича [1, с. 637 – 641]. та методику визначення рівня суб’єктивного контролю Дж. Роттера [1, с. 158 – 159].

Отже, розпочнемо виявлення реального рівня підготовки студентів з аналізу результатів діагностики за першим виділеним нами критерієм. І в першу чергу ми скористувалися даними самооцінки студентів контрольної та експериментальної груп, отриманими за допомогою спеціально складеної методики. Першим питанням цієї методики було самовизначення ступеня володіння шістьма блоками професійних знань щодо культури професійного спілкування. Результати опитування представлено нижче у вигляді зведеної таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Самооцінка студентами ступеня засвоєння професійних знань, необхідних для формування культури професійного спілкування

Блоки знань

КГ(у балах)

ЕГ(у балах)

1

Знання про культуру професійного спілкування як напрям педагогічної діяльності загалом

2,40

2,35

2

Уявлення про загальні цілі культури професійного спілкування

2,53

2,50

3

Володіння знаннями стосовно основних функцій культури професійного спілкування

2,64

2,60

4

Знання про вербальні та невербальні засоби  спілкування

2,67

2,60

5

Знання про зміст професійної культури

2,32

2,25

6

Знання морально-етичної культури професійного спілкування

2,23

2,20

 

Зазначимо, що бали, подані в усіх зведених таблицях з бальними шкалами, ми вираховували за формулою зваженої середньоарифметичної величини [2, с. 58 – 59].

Звертаючись до бальних результатів таблиці, ми відразу ж можемо зробити деякі попередні висновки. Перше – числові значення самооцінок студентів контрольної та експериментальної груп за всіма позиціями не мають значущих розбіжностей, а саме представники обох груп практично не відрізняються за рівнем самооцінки володіння професійними знаннями. Друге – варіаційний розмах значень, тобто „діапазон розходження” [3, с. 18 – 29]. отриманих мінімальних та максимальних оцінок у балах не є великим (від 2,23 до 2,67 балів у контрольній групі та від 2,20 до 2,60 балів в експериментальній). Бальний максимум не виходить за межі високих показників. Лише три блоки знань із представлених шести в обох групах потрапили до групи середніх значень. Це блок професійних знань про вербальні та невербальні засоби спілкування (2,67 бала в контрольній групі та 2,60 бала в експериментальній) та блок професійних знань стосовно основних функцій культури професійного спілкування (2,64 та 2,60 бала відповідно), та нарешті явлення про загальні цілі культури професійного спілкування(2,53 та 2,50 бала).

Експерти ж оцінили ступень засвоєння професійних знань у студентів необхідних для формування культури професійного спілкування нижче. Середні значення мають: 1) блок професійних знань про вербальні та невербальні засоби спілкування (2,64 бала к.г та 2,57 бала в е.г); 2) блок професійних знань стосовно основних функцій культури професійного спілкування (2,61 та 2,57 бала відповідно); 3) явлення про загальні цілі культури професійного спілкування (2,50 та 2,47 бала).

Зробимо аналіз рівня формування культури професійного спілкування у майбутніх тележурналістів за другим технологічним – критерієм, який відображає сформованість у студента комплексу вмінь реалізовувати професійні функції культури професійного спілкування у майбутніх тележурналістів.

Ми запропонували респондентам оцінити власний ступінь володіння професійними вміннями реалізовувати функції культури професійного спілкування. Це дало нам можливість визначити характер і рівень сформованості професійних умінь студентів контрольної та експериментальної груп на констатувальному етапі експерименту. У вирішенні об’єктивного питання щодо визначення результатів за конкретними показниками технологічного критерію, на наш погляд, найінформативнішим буде аналіз об’єднаних даних, отриманих за кількома позиціям, а саме: для другого показника результативними є дані за першою, другою, сьомою та десятою позиціями; для третього – за другою та сьомою; для четвертого – за третьою, п’ятою, шостою, восьмою та дев’ятою позиціями; для п’ятого показника – за третьою, четвертою, шостою, сьомою, восьмою та дев’ятою позиціями.

Таблиця 1.2

Самооцінка студентами ступеня володіння вміннями реалізовувати професійні функції культури професійного спілкування

 

Блоки вмінь реалізовувати професійні функції

КГ (у балах)

 

ЕГ (у балах)

 

1.

Комунікативну функцію

3,78

3,72

2.

Перцептивну функцію

2,12

2,06

3.

Інтерактивну функцію

3,50

3,43

4.

Інформаційну функцію

3,69

3,66

5.

Функцію      соціалізації

3,15

3,07

6.

Функцію професійного вдосконалення

2,29

2,25

7.

Координаційну функцію

3,58

3,54

8.

Спонукальну функцію

2,14

2,05

9.

Освітньо-виховну функцію

3,51

3,48

10.

Пізнавальну функцію

2,14

1,97

11.

Експресивну функцію

2,40

2,31

 

Отже, найбільш сформованими вміннями за самооцінкою студентів обох груп виявилися (у міру убування): 1) уміння реалізовувати комунікативну функцію (3,78 бали контрольної групи та 3,72 – експериментальної); 2) уміння реалізовувати інформаційну функцію (3,69 та 3,66 бала відповідно); 3) уміння реалізовувати координаційну функцію (3,58 бала та 3,54 відповідно) та 4) уміння реалізовувати освітньо-виховну функцію (3,51 бала та 3,48 відповідно). Щодо інших блоків професійних умінь, то дані самооцінки студентів обох груп упевнено характеризують їх за низьким рівнем сформованості. Причина – відсутність у респондентів досвіду участі в спеціально організованій навчально-професійній діяльності недостатність кваліфікаційного та професійного досвіду виконання функцій спеціаліста під час професійній діяльності.

Невелика різниця між балами, якими студенти контрольної та експериментальної груп оцінили себе як майбутніх „умілих спеціалістів” за кожною з одинадцятьох позицій, лише в одному випадку умовно розділила належність блоків умінь до середнього або низького рівня сформованості, а саме: контрольна група оцінила ступінь володіння вміннями реалізовувати функцію соціалізації 3,15 бала (нижня межа середніх значень), а експериментальна – 3,07 (верхня межа нижніх значень). Отже, можна стверджувати, що рівень сформованості професійних умінь більшою мірою є елементарним, оскільки тільки третина (бальні значення чотирьох з одинадцяти позицій) блоків умінь виконувати професійні функції отримала середні значення (найвищі для зафіксованого діапазону). В студентів контрольної, експериментальної груп нами відмічена відсутність сформованості повного комплексу професійних умінь.

Експерти рівень сформованості віднесли до елементарного, відмітили відсутність сформованості повного комплексу професійних умінь,оцінивши дещо нижче сформовані вміннями: 1) уміння реалізовувати комунікативну функцію (3,75 бали контрольної групи та 3,67 – експериментальної); 2) уміння реалізовувати інформаційну функцію (3,66 та 3,63 бала відповідно); 3) уміння реалізовувати координаційну функцію (3,55 бала та 3,51) та 4) уміння реалізовувати освітньо-виховну функцію (3,47 бала та 3,45 відповідно).

Таким чином, під час проведення констатувального етапу експерименту нами було визначено критерії, рівні, показники формування культури професійного спілкування у майбутніх тележурналістів, розроблено основні та дібрано додаткові методики діагностики рівня підготовки, проведено первинну діагностику рівня підготовки, математично та статистично оброблено й проаналізовано емпіричні дані, які стали свідченням недостатнього рівня підготовки студентів – майбутніх тележурналістів в умовах традиційно функціонуючої системи вищої професійної освіти. Подальші розвідки будуть направлені на аналіз емпіричних даних за третім критерієм.

 

Література:

1. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: учеб.посбое/Д.Я. Райгородский. – Самара: Издат.Дом. 2002.

2. Как провести социологичекое исследование. В помощь идеологическому активу/ под ред.М.К.Горшкова и Ф.Э.Шереги.

3. Кузьмина Н. В. Методы исследования педагогической деятельности/ Н.В. Кузьмина. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1970.

4. Сериков В. В. Образование и личность. Теория и практика проектирования педагогических систем/В.В. Сериков – М.: «Логос», 1999.

5. Смирнов С. Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности: учебюпос.для студ. высш.пед.учеб.завед/ С.Д. Смирнов. – М.: «Академия», 2002.

 

References:

1. Raihorodskyi D. Ya. Praktycheskaia psykhodyahnostyka. Metodyky y testы: ucheb.posboe/D.Ya. Raihorodskyi. – Samara: Yzdat.Dom. 2002.

2. Kak provesty sotsyolohychekoe yssledovanye. V pomoshch ydeolohycheskomu aktyvu/ pod red.M.K.Horshkova y F.Э.Sherehy.

3. Kuzmyna N. V. Metody yssledovanyia pedahohycheskoi deiatelnosty/ N.V. Kuzmyna. – L.: Yzd-vo LHU, 1970.

4. Serykov V. V. Obrazovanye y lychnost. Teoryia y praktyka proektyrovanyia pedahohycheskykh system/ V.V. Serykov – M.: «Lohos», 1999.

5. Smyrnov S. D. Pedahohyka y psykholohyia vиssheho obrazovanyia: ot deiatelnosty k lychnosty: uchebiupos.dlia stud. vиssh.ped.ucheb.zaved/ S.D. Smyrnov. – M.: «Akademyia», 2002.

Tags: