Безгребельна О. П., Пономарьов С. В., Тимкович І. Т. ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ВНЗ, ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА ОЗДОРОВЛЕННЯ

Печать

Безгребельна О. П., Пономарьов С. В., Тимкович І. Т.

Національний університет «Львівська політехніка»

Львівська філія КНУ КіМ

ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ВНЗ, ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА ОЗДОРОВЛЕННЯ

Потреба належного стану здоров'ї і високому рівні працездатності є однією з основних потреб студентської молоді. В останні роки здоров'я студентського контингенту має явно виражену тенденцію до його погіршення. Сучасні складні умови навчання у ВНЗ диктують більш високі вимоги до біологічних і соціальних можливостей студентського юнацтва [1-3]. В результаті перевантаження навчальною діяльністю у студентів спостерігається психічне перенапруження і зрив у роботі систем організму. До основних патологій, що відзначається у студентів, слід віднести порушення гостроти зору, функцій серцево-судинної системи, опорно-рухового апарата і ряд інших захворювань.

Навчання у вищій школі вимагає від студентів значного інтелектуального та емоційного напруження. Вплив несприятливих факторів на здоров'я студентів настільки велике, що внутрішні захисні функції організму не в змозі впоратися з ними. Як показує досвід, кращою протидією несприятливим факторам є регулярні заняття фізичною культурою. Саме тому в період адаптації (що є стресовим станом для організму ) нещодавніх школярів до умов перебування у вищому навчальному закладі та в ході подальшого навчання важлива роль відводиться курсу фізичного виховання, як доволі дешевому, доступному, надійному засобу збереження та зміцнення здоров’я студентської молоді. Фізичне виховання, будучи складовою частиною процесу отримання вищої освіти, водночас, спрямоване на вирішення проблеми покращання стану здоров’я студентів [2]. Доведено, що найкращим засобом зняти напругу і відволіктися від інтелектуальної роботи, є заняття фізичною культурою і спортом. Під впливом цих занять активізуються фізіологічні процеси, відбувається відновлення порушених функцій організму, вони є засобом неспецифічної профілактики деяких функціональних розладів, підвищення рівня розвитку фізичних якостей. Всебічний розвиток фізичних здібностей, за допомогою організованої рухової активності, сприяє зосередженню всіх внутрішніх ресурсів організму на досягнення поставленої мети, підвищенню працездатності та зміцненню здоров'я. Систематичне, відповідне за статтю, віком та станом здоров'я, використання фізичних навантажень - один з обов'язкових факторів здорового способу життя [1].

Розглядаючи рухову активність як одну з складових життєдіяльності студентів, слід, перш за все, відзначити, що в ній міститься значні можливості свого роду компенсації підвищених енерговитрат, що мають місце в їх розумовій діяльності [3]. У зв'язку з цим, фізична культура і загалом рухова активність характеризується, як потужний засіб збереження здоров'я студентів.

Фізичне виховання у ВНЗ є фундаментальною частиною оздоровлення студентів. Воно є найбільш перспективним, доступним та ефективним напрямком для досягнення покращання фізичного стану студенства, як провідного компонента здорового способу життя При цьому найбільший ефект досягається при використанні різних форм рухової активності. Студенти, навчаючись у ВНЗ, можуть займатися плаванням, спортивними іграми, аеробікою, атлетичною гімнастикою тощо. Позитивні емоції студенти отримують від участі в спортивних святах і змагань. Всі ці фактори сприяють підвищенню працездатності й зміцненню здоров'я.

Визначивши величезне значення фізичної культури в повсякденній діяльності студента, зауважимо деякі моменти: по - перше, необхідність занять фізичною культурою існує протягом усього життя людини, хоча явний результат їх впливу можливо буває помітний не відразу; по - друге, значимість фізичної підготовленості юнацтва обумовлена і проявом нового часу, хоча гарна фізична форма цінувалася у всі часи, проте на даному етапі розвитку суспільства фізична підготовленість набуває все більш важливого значення; по - третє, заняття фізичною культурою і спортом дають студентам не тільки почуття фізичної досконалості, але і надають йому сили і формують його дух. Однак слід підкреслити, що це відбувається тільки при одній умові - участь студента в систематичних, грамотно побудованих фізкультурних або спортивних заняттях. Інакше ефект істотно знижується або стає негативним.

Розумова втома, властиве студентам при відсутності фізичної активності, насамперед, несприятливо впливає на центральну нервову систему. Це характеризується зниженням функціональної активності кори головного мозку. Обмеження рухової активності призводить до того, що надходження імпульсів від м'язів в мозок скорочується, а значить і, порушується нормальна діяльність найважливіших органів і систем, обмін речовин, загальна життєдіяльність [2]. Високий і середній рівень рухової активності підвищує резистентність організму і при цьому, фізичний розвиток носить гармонійний характер. Дозовані фізичні навантаження під час навчання у ВНЗ в режимі навчального дня, необхідні кожному студенту з урахуванням стану здоров'я. Тільки тривале і систематичне застосування різних них фізичних вправ загального та спеціального характеру, наростаюча тренованість, адекватна функціональним можливостям організму, в кінцевому підсумку можуть забезпечити адаптацію організму до навантажень і призвести до ліквідації захворювань. Отже, рухова активність студентів в освітньому процесі спрямована на збереження і зміцнення здоров'я. Навчальну діяльність у ВНЗ доцільно реалізовувати у тріаді, ланками якої є розумова робота, психологічна готовність до зміни видів діяльності й оптимальна рухова активність. Фізична діяльність для кожного студента повинна стати його щоденною потребою і способом життя.

Література:

1. Бароненко В. А. Здоровье и физическая культура студента : учебник / В. А. Бароненко, Л. А. Рапопорт. – М. : Альфа, 2003. – 352 с.

2. Дубогай О. Д. Фізичне виховання і здоров’я: навч. посібник / О. Д. Дубогай, Завидівська Н. Н., та інш. – К. : УБС НБУ, 2012. – 270 с.

3. Физическая культура студента : учеб. пособие / [под ред. В. И. Ильинича]. – М. : Физкультура и спорт, 2001. – 277 с.

Tags: