кандидат педагогічних наук, Ріжняк Р. Я. ЕВОЛЮЦІЯ GRID-ІНФРАСТРУКТУРИ УСТАНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

Печать

кандидат педагогічних наук, Ріжняк Ренат Ярославович

Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка

ЕВОЛЮЦІЯ GRID-ІНФРАСТРУКТУРИ УСТАНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

Зародження ідей щодо створення в Україні телекомунікаційних мереж передачі даних та розподілених обчислювальних комп’ютерних середовищ відноситься до 60-х років ХХ століття і пов’язане з іменем видатного ученого двадцятого століття В.М.Глушкова, під керівництвом якого колективом спеціалістів був створений ескізний проект Державної мережі обчислювальних центрів (ДМОЦ) [1]. Крім цього проекту був ще один з ним пов’язаний – проект побудови Загальнодержавної автоматизованої системи збору й обробки інформації, яка вважалася В.М. Глушковим головною справою його життя [1]. У середині 70-х років Інститут кібернетики АН УРСР здійснив реальне наукове керівництво розробкою Республіканської автоматизованої системи УРСР, а також розробкою загальносистемних питань і математичного забезпечення ДМОЦ (В.М.Глушков, А.А.Стогній та ін.) [2]. Отже, ідеї вітчизняного прообразу сучасних розподілених електронних обчислювальних мереж (Grid-структур) сягають 60-70-х років ХХ століття, починаючи з розробок В.М.Глушкова та його учнів.

Ідея використання Grid-структур виникла в кінці 90-х років ХХ століття разом з поширенням персональних комп’ютерів, розвитком Інтернету і технологій пакетної передачі даних на основі оптичного волокна, а також технологій локальних мереж (Gigabit Ethernet) [3]. Розглянемо еволюцію розвитку Grid-структур установ Національної академії наук України (НАНУ) на початку ХХІ століття.

1. Перший Grid-вузол НАНУ був створений в 2002 році групою фізиків з Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут». Формально ННЦ ХФТІ належав до системи НАН України. Але обчислювальний кластер був побудований в рамках співпраці з Об’єднаним Інститутом Ядерних Досліджень (Дубна, Росія) для спільного з ним участі в експерименті CMS (Compact Muon Solenoid) – одного з чотирьох великих експериментів, які планувалося на той час проводити в Європейському центрі ядерних досліджень – CERN (Женева, Швейцарія) в рамках запуску Великого андронного колайдера (LHC) [4].

2. У 2002 році Президент Національної академії наук України академік Б.Є. Патон відвідав CERN. В результаті переговорів про участь України в наукових програмах CERN було прийнято рішення, підкріплене пізніше Постановою Президії НАН України, про співпрацю з CERN у розвитку Grid-технологій [5, с. 106].

3. В кінці 2004 року група фізиків-теоретиків з Інституту теоретичної фізики (ІТФ) ім. М.М. Боголюбова НАНУ дійшла висновку, що необхідно брати активну участь в комп’ютерному забезпеченні майбутніх експериментів в CERN [6]. Саме Академік НАН України І.Р. Юхновський, будучи в той час фактичним головою Комітету Верховної Ради з освіти і науки, ініціював фінансування першого Grid-проекту, який розробили в ІТФ. В кінці 2005 р. в ІТФ був побудований кластер з 10 двопроцесорних серверів, у якості проміжного програмного забезпечення (middleware) був вибраний пакет Nordugrid ARC, розроблений у колаборації північних європейських країн NorduGrid [7].

4. До квітня 2006 року була розроблена Концепція розвитку Grid-інфраструктури НАНУ, а 25 квітня 2006 року розпорядженням Президії НАН України була затверджена програма «Впровадження грід-технологій і побудови кластерів в НАН України» та створена координаційна рада програми [8]. Базовим інститутом був призначений ІТФ. Програмою впровадження Grid-технологій та створення кластерів НАНУ було передбачено три етапи розвитку Grid-технологій. Завданням першого етапу було оформлення офіційного статусу НАНУ в WLCG (глобальна обчислювальна структура, яка об’єднувала наукові інститути, що приймали участь експериментальній роботі на LHC в CERN). Метою другого етапу виконання Програми було визначено створення першого в НАНУ і загалом в Україні Grid-сегменту, який би об’єднував академічні інститути, Головну астрономічну обсерваторію і Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Виконання третього етапу Програми [8] передбачало побудову Grid-кластерів в інститутах та лабораторіях НАНУ з подальшим приєднанням цих кластерів до вже існуючої академічної Grid-мережі. Отже, на першу половину 2007 року в системі НАНУ був створений і успішно розпочав функціонування Grid-сегмент, до якого були включені кластери 8-ми установ НАНУ та кластер КНУ [9].

Література:

1. Малиновский Б.Н. История вычислительной техники в лицах. / Б.Н. Малиновский – К.: Фирма «Кит», ПТОО А.С.К., 1995. – 384 с.

2. Глушков В.М. Кибернетика (Краткий исторический очерк развития кибернетики в АН УССР) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.icyb.kiev.ua/file/Краткий исторический очерк1977

3. Foster I. The Grid: Blueprint for a New Computing Infrastructure / Ian Foster and Carl Kesselman. – San Francisco: Morgan Kaufmann Publishers. – 1998. – 286 p.

4. Історія Національного наукового центру Харківський фізико-технічний інститут [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.kipt.kharkov.ua/ru/bhr.html

5. Загородній А.Г. Б.Є.Патон і розвиток міжнародних наукових зв’язків / А.Г.Загородній // Вісник НАН України. – 2012. – № 2. – С. 99–108.

6. Інститут теоретичної фізики імені М.М.Боголюбова НАН України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.bitp.kiev.ua/about.html

7. http://www.nordugrid.org

8. Розпорядження Президії НАН України № 249 від 25.04.2006 року «Про затвердження програми «Упровадження GRID-технологій та створення кластерів НАН України» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nas.gov.ua/infrastructures/Legaltexts/nas/2006/Pages/default.aspx

9. Звіт про виконання робіт з розбудови та проведення дослідної експлуатації Академічної мережі обміну даними (АМОД) [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://programinform.nas.gov.ua/c/document_library/get_file?p_l_id=12548&folderId=11653&name=DLFE-605.doc

Tags: