Подольська А. Л., Тромсюк О. В., Дзюба Т. А. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА В УКРАЇНІ

Подольська А. Л., Тромсюк О. В.

Асистент Дзюба Т. А.

ВТЕІ КНТЕУ

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА В УКРАЇНІ

Аналіз сучасних досліджень показує, що проблеми екології постійно загострюються. Екологічну ситуацію в Україні характеризує наступне: надмірне забруднення і деградація середовища мешкання людини; обмеженість життєво-важливих природних ресурсів (води, повітря, ґрунту); зростання екологічної свідомості та тривоги мирної спільноти за своє майбутнє.

Україна є однією з найбільших за територією, чисельністю населення та економічним потенціалом держав Європи. На території України зосереджені величезні природні багатства, втім відсутність концептуальних підходів до забезпечення як національної безпеки в цілому, так і екологічної безпеки зокрема негативно позначились на рівні збереження та примноження природних ресурсів і багатств нашої країни.

Існують деякі негативні чинники, що створюють реальну загрозу національній безпеці України в екологічній сфері. До них належать наслідки аварії на Чорнобильській AЕC, катастрофічне забруднення повітря, води та ґрунту, надмірна концентрація промисловості у певних регіонах, нераціональне природокористування, демографічна криза — навіть і цей, далеко не повний перелік негативних чинників [1].

Причиною нестабільного екологічного становища України є здебільшого економічні чинники, а саме:

- структурна деформація господарства з домінуванням сировинно-видобувного та ресурсоємного виробництва;

- недосконалість екологічного обґрунтування планів і проектів економічного розвитку;

- слабка ефективність діючих адміністративно-економічних механізмів захисту навколишнього середовища [2].

На стан навколишнього середовища України також впливає як інтенсивний розвиток хімічної промисловості так і виробництво нових хімічних сполук. З кінця 50-х років минулого сторіччя відбулося швидке зростання споживання енергії, яке призвело до потрапляння токсичних речовин у природне середовище.

Виробнича діяльність людини спричиняє викиди у навколишнє середовище різних речовин як неорганічної, так і органічної природи. Серед них виділяють ряд сполук, які характеризуються високою хімічною стабільністю та подібними властивостями, котрі є особливо небезпечними для тваринного і рослинного світу, а також і для людини.

Ще одним негативним чинником є застаріла система водопостачання яка давно потребує модернізації. Оскільки, багато громадян і підприємств безвідповідально ставляться до навколишнього середовища, то актуальною є проблема якості питної води на місцях. Це виявляється у вживанні неякісної питної води яка підвищує ризик виникнення надзвичайних ситуацій епідеміологічного характеру та зростання захворюваності населення.

Через зростанням негативних чинників на стан екології природа неспроможна більше переробляти усі викиди та сміття цивілізації і тому вона потребує термінової допомоги. Таким чином перед сучасним суспільством постає завдання не тільки зберегти навколишнє природне середовище на підставі раціонального використання природних багатств сьогодні, але й попередити негативні наслідки впливу людини у майбутньому. Для цього необхідне доскональне вивчення і аналіз різноманітних процесів, які постійно відбуваються в природі.

Питання екологічної безпеки явно недооцінюються українським суспільством. Техногенна перевантаженість території України, застарілі виробничі фонди та інфраструктура, наявність великої кількості небезпечних хімічних відходів і погіршення стану повітря, води та ґрунту створюють безліч викликів, на які необхідно відповідати кожного дня. Ці проблеми накопичились за багато, тому вирішити їх швидко неможливо. Але Україна вже зараз отримуємо перші непогані результати. Наприклад, за останні півтора року з нашої країни вивезено на порядок більше небезпечних хімічних відходів, ніж за 2 десятиліття незалежності України [3].

Для покращення стану навколишнього середовища Україна приймає участь у різних міжнародних конвенціях у сфері екології. Таких як, конвенція про захист Чорного моря від забруднень (1992 р.), конвенції з трансграничного визначення дії промислових аварій і Кіотської угоди (1997 р.) про обмеження викидів речовин, що викликають парниковий ефект.

В Україні, на жаль, не розроблено загальнодержавної програми аналізу ризику для людини та навколишнього середовища. Розбудова незалежної держави відбувається без урахування оцінки ризику. На думку авторів, врахування фактору ризику дає можливість попередити й уникнути значних соціальних, екологічних і техногенних катастроф, підвищити соціальну безпеку людини.

Отже, важливою гарантією екологічної безпеки є додержання екологічних вимог у промисловості, будівництві, на транспорті, в сільському господарстві, при проведенні наукових досліджень, а також при розміщенні і розвитку населених пунктів [4].

Література:

1. Ліпкан В.А. “Національна безпека України” http://pidruchniki.ws/10290228/politologiya/ekologichna_bezpeka_ukrayini

2. Прикордонник України http://ord-dpsu.ru/?p=679

3. Рада національної безпеки і оборони України http://www.rnbo.gov.ua/news/1298.html

4. Екологічне право. Розділ 2. http://radnuk.info/pidrychnuku/ekolog-pravo/463-ekolog.html

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.