к. т. н, Забродський П. М., Тарасюк С. В. РЕЗУЛЬТАТИ ВИПРОБУВАНЬ БОРІН ОСНАЩЕНИХ РОТАЦІЙНИМИ РОБОЧИМИ ОРГАНАМИ

Печать

к. т. н., доц., Забродський П. М., магістр, Тарасюк С. В.

Житомирський національний агроекологічний університет

РЕЗУЛЬТАТИ ВИПРОБУВАНЬ БОРІН ОСНАЩЕНИХ РОТАЦІЙНИМИ РОБОЧИМИ ОРГАНАМИ

Наводяться результати якості обробітку ґрунту при проведені польових випробувань ґрунтообробного знаряддя з ротаційними робочими органами.

Постановка проблеми. На Україні, в цілому, та зоні Полісся, зокрема, в системі основного та передпосівного обробітків ґрунту широкого застосування набуває обробіток ґрунту знаряддями з ротаційними робочими органами. Найбільш широко використовуються ґрунтообробні знаряддя типу БДН-1,8, БДТ-3, БДТ-7, оснащені сферичними вирізними роторами. Використання цих знарядь забезпечує скорочення термінів підготовки ґрунту до посіву, зниження енерговитрат та витрат праці на 20...25%, в порівнянні, з іншими типами ґрунтообробних машин. Однак, в силу своїх конструктивних особливостей ґрунтообробні знаряддя оснащені серійними робочими органами не повною мірою забезпечують агротехнічні вимоги стосовно заробки добрив, рослинних решток, гербіцидів тощо. Так, при заробці дисковою бороною на поверхні ґрунту, в шарі 0...6мм, залишається до 75% внесених добрив, що значно зменшує ефективність їх використання сільськогосподарськими рослинами [5]. Тому необхідним є обґрунтування робочих процесів спрямованих на покращення показників обертання скиби та розробка конструкцій ротаційних робочих органів, які забезпечували б достатню якість обробітку за показниками заробки в ґрунт на оптимальну глибину стерні, органічних та мінеральних добрив тощо.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. За результатами попередніх аналітичних досліджень розроблено та виготовлено ґрунтообробний ротаційний робочий орган, оснащений ножами-лопатями, передня робоча поверхня яких є коноїдом, уніфікований до борін БДН-1,8, БДВ-3, БДВ-7 [3, 4, 6]. Встановлені оптимальні межі варіювання кута атаки β=20°...23° батареї робочих органів, та відстань між роторами в батареї l=0,20…0,22м. Теоретично визначено показник заробки Кz=85%.

Мета роботи. Експериментально визначити вплив параметрів ротаційно-лопатевих робочих органів, за оптимальних показників установки, на агротехнічні показники якості роботи ґрунтообробного знаряддя. Провести порівняльні дослідження з серійними ротаційними робочими органами ґрунтообробних знарядь. На практиці підтвердити теоретичне значення показника заробки.

Результати досліджень. Ефективність пропонованої розробки оцінювалась за покращенням основних показників якості обробітку ґрунту. Показники якості обробітку ґрунту визначались, відповідно до [1] по чотирьох варіантах: контроль-основний – агрофон: стерня зернових; контроль-порівнювальний як базовий варіант обробітку - виконувався стандартними дисками, відповідними до ОСТ23.2.147-85; порівнюваний варіант 1 – обробіток ґрунтообробним знаряддям з пропонованими ротаційними робочими органами (встановлені на задню батарею борони БДН-1,8), порівнюваний варіант 2 – обробіток ґрунтообробним знаряддям з пропонованими ротаційними робочими органами (встановлені на передню батарею). Ґрунти досліду – дерново-підзолисті супіщані глеюваті на водольодникових відкладеннях, як найтиповіші ґрунти Полісся України. Термін виконання – березень-квітень 2012 року.

За результатами дослідження структурно-агрегатного складу ґрунту встановлено, що кількість агрегатів ґрунту (d<0,25 і d>10), які не відповідають агровимогам, у запропонованих варіантах №1 та №2 зменшилась на 14,5% і 12,7% відповідно, до фону та на 2,8% і 1,0% відповідно, до базового варіанта (рис.2), а коефіцієнт структурності в порівнянні з базовим варіантом збільшився в 1,14 (варіант 1) та 1,04 (варіант 2) рази.

Абсолютна вологість ґрунту у шарі 0...20 см при обробітку ґрунтообробним знаряддям із запропонованими робочими органами в порівнянні з базовим варіантом була вищою на 5,9% та 3,4%, відповідно, для пропонованих варіантів 1 та 2 і відповідала агротехнічним вимогам. Щільність обробленого ґрунту знаряддям з пропонованими робочими органами за варіантами 1 та 2 відповідає агровимогам і становить 1,198 г/см3 і 1,234г/см3 відповідно, що на 6,2% та 3,4% менше ніж для базового варіанта і на 37% та 35% менше у порівнянні з агрофоном (рис.4). Встановлено, що при обробітку за пропонованими варіантами 1 та 2 величина опору зминання ґрунту мінімальна і становить 49,77кН/м2 та 51,73кН/м2, що менше на 15,7% і 5,6% у порівнянні з базовим обробітком та на 43% і 36,2% менше у порівнянні з фоном. Коефіцієнт об’ємного зминання запропонованого варіанта на 11,9% і 4,2% менший за базовий та на 51,2% і 49,6% менший у порівнянні з фоном (рис.5) та стандартним значенням, яке варіює в межах 1...2 Н/см3 (для зораного поля) [2].

Висновки. Встановлено, що застосування ґрунтообробного знаряддя оснащеного ротаційно-лопатевими робочими органами дозволяє зменшити кількість ерозійно-небезпечних агрегатів ґрунту на 14,5% в порівнянні з агрофоном, та на 2,8% відносно базового варіанту порівняння; коефіцієнт структурності в порівнянні з базовим варіантом збільшився в 1,14; абсолютна вологість ґрунту у шарі 0...20см в порівнянням з базовим варіантом була вищою на 5,6%; щільність обробленого ґрунту знаряддям з пропонованими робочими органами відповідає агровимогам і становить 1,198г/см3, що на 6,2% менше ніж для базового варіанту і на 37% менше у порівнянні з агрофоном; величина опору зминання ґрунту (твердість) становить 49,77кН/м2, що менше на 15,7% у порівнянні з базовим обробітком та на 43% менше у порівнянні з фоном

Максимальна гребнистість мікрорельєфу профілю обробленої поверхні поля за обробітку знаряддям оснащеним пропонованими ґрунтообробними робочими органами не перевищує 5,6см.

Література:

1. Вадюнина А.Ф., Корчагина З.А. Методы исследования физических свойств почв. – М.: Агропромиздат, 1986. – 416 с.

2. Кленин Н.И., Сакун В.А. Сельскохозяйственные и мелиоративные машины. – М.: Колос, 1980. – 671 с.

3. Корабельский В.И., Кравчук В.И, Павлоцкая В.А. Техническое обоснование и использование в экологической почвообработке поверхностей знакопеременного воздействия // Техника АПК. – 2001. - №7-9. – С.24-26

4. Кухарець С.М., Шелудченко Б.А., Забродський П.М. Кінематична модель ротаційного ґрунтообробного знаряддя // Вісник Державної агроекологічної академії України. – Ж.:ДАУ,2002. – №1. – С.133-137.

5. Минеев В.Г. Агрохимия: Учебник. – М.:Изд-во МГУ, 1990. – 486 с.

6. Модельні дослідження макетів ротаційних робочих органів грунтообробних

знарядь /С.М.Кухарець, Б.А.Шелудченко, В.О.Шубенко та ін. //"Механізація сільськогосподарського виробництва": Зб. наук. пр. Нац. аграр. ун-ту. – К.:НАУ,2000. – №8. – С.199-202.

Tags: