Гуртова Т. В. ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ВНЗ, ХВОРИХ НА ОЖИРІННЯ

Гуртова Т. В.

Національний університет «Львівська політехніка»

ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ ВНЗ, ХВОРИХ НА ОЖИРІННЯ

За даними медоглядів у Національному університеті «Львівська політехніка», за період після 2000 року на 40% збільшилась кількість студентів, які за станом здоровя належать до спеціальних медичних груп. При цьомунеобхідно зазначити зростання їх кількості від першого курсу до кінця навчання у ВНЗ[4, 5].Вивчення нами динаміки приросту чисельності студентів спеціального медичного відділення,стало причиною висновку про те, найбільш прогресуючим захворюваннями серед студентівє захворювання, пов’язані з порушенням обміну речовин, зокрема, ожиріння. При цьому помітне зростання спостерігається зі зростанням курсу, в середньому, на один відсоток щорічно, що викликає занепокоєність станом здоров’я майбутніх фахівців.Як наслідок цієї тенденції, повних людей в країні з кожним роком стає все більше.

Ожиріння у студентів – це хвороба студентського способу життя. В основі розвитку цієї хвороби єтісний взаємозв’язок рівня їхньої рухової активності та способу життя. Згідно проведених досліджень, 90%студентів, хворих на ожиріння,мають надлишок ваги тому, що в організм надходить надлишок енергії на фоні недостатності фізичного навантаження, і лише 10% – через наявність серйозних порушень в організмі[1, 2].

Проблема полягає в тому ще й в тому, що хвороба ожиріння розвивається непомітно[3]. Сучасне студентство позбавлено багатьох видів фізичної праці. Їх повсякденне життя є малоактивним, з мінімальним фізичним навантаженням. Гіпокінезія, зумовлена сидячим способом життя танавчальнимиперевантаженнями,призводить до патологічних змін в організмі студента. Характерною ознакою навчальної діяльності студентів порушення рівноваги між розумовою і фізичною діяльністю та витратами енергетичних ресурсів [6].

Зазначимо, що при ожирінні у захворювання втягуються всі органи та системи ростучого організму. Виникнення та прогресування хвороби призводить до незворотніх морфофункціональних змін в органах та системах організму, виникнення ряду патологічних станів, порушень у системі його життєдіяльності. Результати, отримані в епідемілогічних дослідженнях, свідчать, що надмірна вага у віці 18-20 років є фактором ризику щодо медичних проблем. Численними науковими дослідженнями доведено, що надлишкова вага, зумовлює вірогідність виникнення таких захворювань, як цукровий діабет, ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертонія, остеоартрит, обструктивний синдром зупинки дихання уві сні та певні види онкологічної патології. Внаслідок накопичення жиру у органах, відбуваються функціональні зміни у системі травлення, опорно-рухового апарата, ЦНС, стані імунної системи, які вимушені працювати з надмірним навантаженням. Все це є причиною зниження працездатності студентів, ускладненняїхньої інтелектуальної та фізичної діяльності. Окрім того, зайва вага сприяє виникненню психічного дискомфорту, що супроводжується відхиленнями психоемоційної сфери та соціального формування загалом [1-3, 8].

На думку спеціалістів органів охорони здоров’я та фізичного виховання основними методами лікування ожиріння є корекція стереотипів поведінки в поєднанні із фізичними вправами [1-8]. В умовах навчання уВНЗраціональне використання фізичних вправ, як методу забезпечення раціональної рухової активності студентів, хворих на ожиріння, набуває особливої актуальності, враховуючи широкі можливості їхнього використання для корекції порушень фізичного розвитку. Фізичні вправи при ожирінні – це, насамперед, терапія регуляторних механізмів ушкодженого хворобою організму, які є потужним фактором у лікуванні цієї хвороби, перш за все шляхом позбавлення надлишкової маси тіла. В лікуванні ожиріння у студентів фізичне виховання розглядається як основний фактор боротьби із цимзахворюванням[4, 7].Можливість науково-обґрунтованого використання біологічної сутності засобів фізичного виховання, їх доступності та дешивизни, на відміну від медикаментозних засобів, у процесі позбавлення зайвої ваги, залежить тільки від адекватності, систематичності та фахової відповідальності викладача вузу по вибору засобів фізичної активності.Фізична культура у вузі є основним засобом забезпечення необхідного рівня фізичної активності, усунення даної патології, профілактики її виникнення та ведучим фактором відновлення та зміцнення здоров’я [5, 6].

Водночас, аналіз наявної науково-методичної літератури з цього питання [4-7], показав цілу низку питань, які виявили відсутність чіткої концепції щодо оптимальної організації фізичної активності студентів, хворих на ожиріння, протягом навчання у ВНЗ.

Результати численних спостережень, проведених протягом останніх років, та узагальнення методичної літератури з роботи в спеціальних медичних групах зі студентами, хворими на ожиріння, дає змогу стверджувати, що зміст занять з фізичного виховання у цих групах не відповідає сучасним вимогам. Як свідчить практика, на сьогодні реабілітація засобами фізичного виховання студентів ВНЗ не має достатнього втілення.

У зв’язку із постійним зростанням кількості студентів, хворих на ожиріння, виникає необхідність постійного вдосконалення засобів, форм та методів фізичної реабілітації студентів під час навчання у ВНЗ. Обмеження науково-методичного матеріалу з цієї проблеми вказує на необхідність розробки нового підходу для її вирішення.Узагальнення досвіду фізичного виховання з цимистудентами доводить, що методика організації та проведення занять у спеціальних медичних групах потребують нових, значно ефективніших засобів і методів, які були б спрямовані напозбавлення наявних вад у стані здоров’я студентів цих груп, підвищення рівня їхнього фізичного здоров’я та психофізіологічного стану.

Література:

  1. Васін Ю. Г. Фізичні вправи – основа профілактики ожиріння у дітей / Ю. Г. Васін. – К. : Здоров’я, 1999. – 99 с.

  2. Магльований А. В. Основи фізичної реабілітації / А. В. Магльований, В. М. Мухін, Г. М. Магльована. – Л. : ВМС, 2006. – 148 с.

  3. Мурза В. П. Фізична реабілітація: навч. посібник / В. П. Мурза, В. М. Мухін. – К. : Орлан, 2005. – 239 с.

  4. Присяжнюк С. І. Фізичне виховання / С. І. Присяжнюк. – К. : ЦУЛ, 2008. – 502 с.

  5. Физическая культура студента: учеб. пособие/ [под ред. В. И. Ильинича]. –М.: Физкультура и спорт, 2001. 277 с.

  6. Физическаякультура :учеб.для студ. вузовс отклонениями здоровья / [под. ред.И. В. Муравова]. – М. : Физкультура и спорт, 2006. – 301 с.

  7. Физическая культура: учебник / [под ред. Е. С. Григоровича. –Минск: Вышэйшая школа, 2005. – 260с.

  8. Физическая реабилитация:учеб. для студ. вузов.,обучающихся по Государственному образовательному стандарту 022500«Физическая культура для лиц с отклонениями в состоянии здоровья» (Адаптативная физическая культура)[под ред. С. Н. Попова]. – Изд. 4-е. – Ростов-н/Д: Феникс, 2006. – 608 с.

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.