канд. пед. наук, доцент, Самойленко Н. Б. ЗАПРОВАДЖЕННЯ КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ

Печать

УДК [378.14.017:009-057.85](043)

 

ЗАПРОВАДЖЕННЯ КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНОГО ПРОФІЛЮ

канд. пед. наук, доцент, Самойленко Наталія Борисівна

Севастопольський міський гуманітарний університет, Україна, Севастополь

Анотація: Розглянуто можливості запровадження комп’ютерно-інтегрованих технологій з метою розвитку міжкультурної компетентності фахівців гуманітарного профілю у вищих педагогічних навчальних закладах. Автор розкриває умови для формування міжкультурної компетентності студентів при навчанні іноземній мови, розглядаються відеоматеріали, які охоплюють різні аспекти вивчення теми «Кроскультурні дослідження. Міжкультурна освіта».

Ключові слова: міжкультурна компетентність, комп’ютерно-інтегровані технології, проектна робота, модульна форма навчання, автентичні відеоматеріали.

 

Самойленко Наталия Борисовна ВНЕДРЕНИЕ КОМПЬЮТЕРНО-ИНТЕГРИРОВАННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ДЛЯ ФОРМИРОВАНИЯ МЕЖКУЛЬТУРНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СТУДЕНТОВ ГУМАНИТАРНОГО ПРОФИЛЯ/ Севастопольский городской гуманитарный университет

Аннотация: Рассмотрены возможности внедрения компьютерно-интегрированных технологий с целью развития межкультурной компетентности специалистов гуманитарного профиля в высших педагогических учебных заведениях. Автор раскрывает условия для формирования межкультурной компетентности студентов при обучении иностранному языку, рассматриваются видеоматериалы, которые охватывают разные аспекты изучения темы «Кросскультурные исследования. Межкультурное образование».

Ключевые слова: межкультурная компетентность, компьютерно-интегрированные технологии, проектная работа, модульная форма обучения, аутентичные видеоматериалы.

 

Samoylenko Natalia Borisovna USE OF COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES FOR DEVELOPMENT OF INTERCULTURAL COMPETENCE OF STUDENTS OF HUMANITIES/ Sevastopol Municipal University of Humanities, Ukraine, Sevastopol

Resume: In the article possibilities of: introduction of computer-integrated technologies for development of intercultural competence of specialists of humanities in higher pedagogical educational establishments are considered. Author describes conditions for forming of intercultural competence of students at teaching a foreign language, video data which cover the different aspects of study of themes «Cross-cultural research. Intercultural education».

Key words: intercultural competence, computer-integrated technologies, project work, module form of teaching, authentic video data.

 

Інтеграція вітчизняної освіти у міжнародний освітній простір передбачає збереження пріоритету національних інтересів, збереження і розвиток інтелектуального потенціалу нації, миротворчу спрямованість міжнародної діяльності, системний і взаємовигідний характер співпраці [7].

Актуальність теми дослідження обгрунтована з урахуванням попиту українського суспільства на високопрофесійних учителів, які навчились проектувати педагогічну діяльність і реалізовувати свої плани, здатних навчити учнів адаптуватись до постійно змінюваних умов оточуючого середовища і продуктивно функціонувати в царині викладання філологічних дисциплін та організації роботи загальноосвітніх навчальних закладів.

Проблемою міжкультурної комунікації в освітньому процесі займалися такі вчені, як: Є.І. Пасов, Ю. С. Степанов, С. Р. Термінасова, І. І. Халєєва [4, 10, 11, 12] та інші.

Процеси професійної підготовки та формування міжкультурної компетентності засобами впровадження інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) розглянуті в роботах І. В. Самойлюкевич, І.А. Смолянникової тощо [8].

С. Мойсеєва відзначає, що «суспільство і школа потребують сьогодні сучасного вчителя, який спроможний якісно вирішувати нові завдання освітньої політики держави. Відповідальність, компетентність, здатність виконувати свою професійну діяльність на рівні світових стандартів і бути завжди готовим до соціальної та професійної мобільності, постійно підвищувати свій професійний рівень — головні риси сучасного педагога» [3].

У статті О. О. Базиля, С. В. Соколової подано детальну систему критеріїв оцінки розвитку системи освіти: спрямування на приєднання України до процесу створення єдиного європейського наукового й освітнього простору - зони „Європейської вищої освіти”; набування освіті прозорості, конкурентоздатності та порівнювання до європейської; визнання Європою освіти та дослідження основою для побудови науково організованого суспільства та здатність університетів максимально використовувати можливості, які виникають у сфері міжнародного співробітництва, виявляється вирішальною для їхнього процвітання; зовнішні фактори визначають внутрішню політику сучасного вищого навчального закладу [9].

Як зазаначено у рекомендаціях міжнародної науково-практичної конференції «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу» , яка проходила 25-26 жовтня 2012 р. у м. Київ наявні стандарти побудовані на застарілому підході (побудова освітньо-професійних програм на основі нормативних дисциплін не сприяє гнучкості освітньої діяльності, мобільності, обмежує можливості модернізації програм з метою врахування потреб ринку праці тощо) [8].

Основними проблемами щодо якості вищої освіти в Україні є такі: невідповідність вітчизняних закладів вищої освіти критеріям провідних міжнародних рейтингів «Таймс» і «Шанхайський»; незацікавленість молоді західних країн в отриманні дипломів української вищої школи; низька репутація випускників багатьох вітчизняних закладів серед роботодавців, скарги останніх на недостатній рівень фахової підготовки; не подолано інерцію і супротив у переході з процесної на результатну парадигму навчання, що не дає змоги запровадити концепцію вимірюваної якості, відтак здійснити ефективне забезпечення та продуктивний контроль якості; нерозвиненість системи зовнішнього (національного, галузевого) і внутрішнього (інституційного) забезпечення якості згідно із Стандартами і рекомендаціями щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (2005 р.); несформованість нормативно-правової бази для розроблення освітніх і професійних стандартів на основі результатного (компетентнісного) підходу відповідно до Національної рамки кваліфікацій (2011 р.).

В умовах підготовки студентів гуманітарного профілю до здійснення міжкультурної комунікації у професійній сфері реальною метою є формування міжкультурно орієнтованої особистості, яка здатна: розуміти думки, відчуття, поведінку представників інших культур, з повагою відноситись до культурних відмінностей і знаходити шляхи примирення з ними; перемикатися з однієї культури на іншу, а також проявляти ситуативну гнучкість мовної і немовної поведінки, зустрічаючись з іншими життєвими установками і думками [5].

Для студентів гуманітарного профілю міжкультурна компетентність є необхідною, оскільки вона базується на комплексі ключових лінгвокультурних, соціокультурних, дискурсивних компетенцій (комунікативно-мовних компетенцій; професійно-етичних, субкультурних поведінкових компетенцій, що відображають професійні цінності; полікультурних компетенцій) [7].

О.І. Горошко [1] у своїй викладацькій практиці використовує інтернет-технологіЇ (програми інтернет-телефонії Skype) в навчанні іноземним мовам (викладання англійської мови в академічних цілях) на рівні магістрату університету, а також досвід модульного навчання «змішаного» україно-американського класу. Представлене навчання здійснюється з допомогою інтернет - технологій (програми Skype) і методу проектів, і реалізується у форматі групового онлайнового навчання.

Вченою виділено декілька дослідницьких напрямів з питання вивчення впливу культурного чинника на розвиток освітніх технологій, включаючи особливості їх використання при навчанні на основі інтернет-технологій: вплив Інтернету на освітній процес в цілому; навчання іноземним мовам через Інтернет; навчання іноземним мовам через групові форми роботи; групові форми роботи в оффлайне і онлайні; метод проектів в освіті і його використання для оволодіння мовою спеціальності; вплив культурного чинника на всі перераховані процеси.

І. Горошко розробила освітній модуль «Кросс-культурний аналіз веб-сайтів глобального бізнесу (з використання теорії культурних прототипів Кирка Аманта)» (англ.: Cross-cultural Prototype Analysis of Websites) і викладання в його рамках визначила як педагогічний кейс з використанням одночасних декількох підходів до навчання як мови, так і спеціальності, обмеженої кількості учасників з національних університетів [1].

Застосування ІКТ в навчальному процесі дозволяє інтенсифікувати процес навчання та підвищувати його ефективність [2].

В. В. Гузеєв розкриває значущість нової освітньої технології ТОГІМ (Технологія Освіти в Глобальній Інформаційній Мережі) [2, с.53]. Вона є діяльнісно-ціннісною: «Традиційна дидактика і традиційно працюючі вчителі, що працюють за традиційною системою, ігнорують або вважають марної реалізацію принципу діяльності, включеної в навчання (чи активного, діяльного навчання)... Тривалий час думали, що таке навчання нібито руйнує звичні навчальні методи чи навіть, що воно дорожче. Думали, що ефективність викладання вимагає, щоб молоді люди сиділи рядами і слухали лекції: один дорослий, професійний учитель, навчає відразу тридцять чи більше підлітків. Але вплив на механізми пам’яті та зворотний зв’язок – повернення цієї інформації викладачу біля дошки – лише стверджує думку підлітків про те, що всі ці цінності належать минулому. Таке навчання може вести тільки до поверхневого засвоєння фактів, але не до глибокого освоєння цінностей» [2, с. 65].

Функції вчителя в ТОГІМ: постановка цілей; планування результатів; організація діяльності учнів; керування діяльністю; проведення експертизи отриманих результатів. Методами навчання в цій технології є проблемний і модельний.

Застосування технології ТОГІМ сприяє зміні самого студента, що здобуває навички спільної діяльності, планування й вирішення поставлених завдань, аналізу результатів, уміння пошуку інформації, стає відповідальними за своє навчання, «…черпають натхнення в самій пізнавальній діяльності, вдумливо вибирають оптимальні стратегії для вирішення завдань і схильні до співробітництва, спільної діяльності» [2, с. 60]. Студент створює власний інтелектуальний продукт.

В рамках нашого дослідження відеофрагменти розглядаються як ефективний спосіб створення автентичного мовного середовища, в якому відбувається залучення студентів до іншомовної культури з урахуванням особливостей української культури.

У відповідності цілям і принципам навчання наприкінці п'ятого року навчання студенти мають уміти формувати і розвивати систему кросскультурних цінностей як результату міжкультурного порівняння різних мов [6].

На п'ятому році навчання студентам слід розвивати подальші дослідження в соціокультурній сфері, що допоможе їм в мовній, культурній і професійній самоідентифікації. Для цього необхідна систематизація знань в наступних галузях:

1) Кросскультурних досліджень (етнічность і ідентичність; культурна і гендерна ідентичність; особистісна і суспільна ідентичність; мотиваційна і ціннісна сфери в міжкультурній комунікації; культурний і мовний шок; труднощі процесу самопізнання і самоідентифікації);

2) Різноманітність у сучасному світі (стереотипи і забобони; еміграція і імміграція; інтеграція і ідентичність; расизм; релігійна різноманітність; багатокультурне суспільство; молодіжна субкультура [7].

Щоб студенти оволоділи навичками міжкультурної комунікації, ми демонструємо відеофільми не час від часу, а систематично, до того ж, демонстрація методично організована. Наведемо приклади Інтернет-ресурсів, якими ми активно використовуємо під час занять – http://moviesegmentstoassessgrammargoals. blogspot.com/. Це блог про використання відео на заняттях. Усі відео-уривки розподілені за граматичними темами та рівнями володіння мовою.

Отже, проаналізувавши комп’ютерно-інтегровані технології, які використовуються при підготовці майбутніх фахівців гуманітарного профілю, можна відзначити притаманний їм позитивний вплив на здібність майбутніх фахівців генерувати, структурувати та класифікувати ідеї, збирати та аналізувати інформацію, готувати альтернативні рішення, ефективно взаємодіяти із партнерами, вирішувати проблеми.

 

Література:

1. Горошко Е.И. Виртуальное групповое обучение (с использованием Skype-технологий) как средство реформирования магистерских программ университетов / Е.И. Горошко. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.textology.ru/article.aspx?aId=216.

2. Гузеев В. В. Консультации : подготовка урока / В. В. Гузеев, Г. Г. Левитас, Г. Г. Скоробогатова. // Педагогические технологии. – 2007. – № 2. – С. 97–108.

3. Мойсеєва С. Підвищення кваліфікації вчителів у кредитно-трансферній системі навчання / С. Мойсеєва // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/ Npd/2010_2/ Moiseeva%20.pdf.

4. Пассов Е. И. Коммуникативное иноязычное образование: готовим к диалогу культур / Е. И. Пассов. – Мн.: Лексис, 2003. – 184 с.

5. Самойленко Н.Б. Building bridges on the web: using the Internet for cultural studies / Н.Б. Самойленко // Scientific Letters of Academic Society of Michal Baludansky. – Slovakia, 2013. – Vol. 1. – №. 1. – P. 82-84.

6. Самойленко Н.Б. Формирование межкультурной коммуникативной компетенции студентов в процессе преподавания гуманитарных дисциплин / Н. Б. Самойленко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. Педагогіка і психологія: зб. статей:–Ялта: РВВ КГУ, 2012. – Вип. 35. – Ч. 2. – С. 87-92.

7. Самойленко Н. Б. Cross-cultural studies. Методические рекомендации для самостоятельной и индивидуальной работы студентов-филологов по дисциплине «Основной иностранный язык (английский)» (аспект «Практика устной и письменной речи») / Наталья Борисовна Самойленко. – Севастополь : Рибэст, 2012. – 40 с.

8. Смолянникова И.А. Формирование иноязычной компетентности в социокультурном пространстве диалога: Автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. пед. наук. М., 2003. – 27с. Научная библиотека диссертаций и авторефератов disserCat http://www.dissercat.com/content/formirovanie-kross-kulturnoi-kompetentnosti-budushchikh-uchitelei#ixzz2duIZpSoP

9. Соколов С.В. Тенденції розвитку міжнародної співпраці українських університетів / С.В. Соколов , О.О. Базиль // Збірник праць Міжнародної науково-практичної конференції "Інновації в педагогічній освіті Європейського простору", м. Полтава (2009).

10. Тер-Минасова С. Г. Межкультурная коммуникация/ С.Г. Тер-Минасова. – М., Слово, 2000. – С. 76.

11. Халеева И. И. Основы теории обучения пониманию иноязычной речи / И. И. Халеева. – М., 1989. – С. 45.

12. Triandis H. C. Culture and Social Behavior / H. C. Triandis. – McGraw-Hill Custom Publishing, 2004. – 330 p.

References:

1. Goroshko E.I. Virtual group learning (with the use of Skype-technologies) as means of renovation of the universities master's degree programs [online]. — Available from: http://www.textology.ru/ article.aspx?aId=216. (in Russian)

2. Guzeev V. V. Consultations : preparation of lesson / V.V. Guzeev, G.G. Levitas, G. G. Skorobogatova. // Pedagogicheskie tehnologii.– 2007. – № 2. – P. 97–108.

3. Mojseeva S. Teachers professional development in the credit-transfer system of studies [online]. — Available from: http:archive.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/ Npd/2010_2/ Moiseeva%20.pdf. (in Ukrainian)

4. Passov E. I. Communicative foreign education: prepare to the dialogue of cultures / E.I. Passov. – Mn.: Leksis, 2003. – 184 p. (in Russian)

5. Samojlenko N.B. Building bridges on the web: using the Internet for cultural studies / N.B. Samojlenko // Scientific Letters of Academic Society of Michal Baludansky. – Slovakia, 2013. – Vol. 1. – №. 1. – P. 82-84.

6. Samojlenko N.B. Development of intercultural communicative competence of students in the process of teaching of humanitarian disciplines / N.B. Samojlenko // Problemi suchasnoї pedagogіchnoї osvіti. Ser. Pedagogіka і psihologіja: zb. statej:–Jalta: RVV CHU, 2012. – Vol. 35. – №. 2. – P. 87-92.

7. Samojlenko N.B. Cross-cultural studies. Methodological recommendations for independent and individual work of students-philologists on discipline « Foreign language (English)» (aspect «Practice of speaking and writing ») / Natal'ja Borisovna Samojlenko. – Sevastopol : Ribest, 2012. – 40 p. (in Russian)

8. Smoljannikova I.A. Forming of foreign competence is in sociocultural space of dialogue: Author’s summary: PhD thesis (cand. ped. nauk) . М., 2003. – 27 p. (in Russian)

9. Sokolov S.V. Tendencies of international cooperation progress of the Ukrainian universities / S.V. Sokolov , O.O. Bazil' // Zbіrnik prac' Mіzhnarodnoi naukovo-praktichnoi konferencіi "Іnnovacіi v pedagogіchnіj osvіtі Evropejs'kogo prostoru", c. Poltava (2009). (in Ukrainian)

10. Ter-Minasova S. G. Intercultural communication / S.G. Ter-Minasova. – М., Slovo , 2000. – P. 76. (in Russian)

11. Haleeva I. I. Bases of theory of teaching understanding of foreign speech / I.I. Haleeva. – М., 1989. – P. 45. (in Russian)

12. Triandis H. C. Culture and Social Behavior / H. C. Triandis. – McGraw-Hill Custom Publishing, 2004. – 330 p.

Tags: