д. мед. н., Білай І. М., к. фарм. н., Демченко В. О., к. фарм. н., Остапенко А. О., к. мед. н., Красько М. П. ВИКЛАДАННЯ ВЗАЄМОДІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ПРОВІЗОРАМ-ІНТЕРНАМ

Печать

д. мед. н., Білай І. М., к. фарм. н., Демченко В. О., к. фарм. н., Остапенко А. О., к. мед. н., Красько М. П.

Запорізький державний медичний університет, Україна

ДЗ «Запорізька академія післядипломної освіти», Україна

 

ВИКЛАДАННЯ ВЗАЄМОДІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ПРОВІЗОРАМ-ІНТЕРНАМ

 

В даний час збільшується асортимент ліків в аптеках, а також змінюється співвідношення готових і екстемпоральних ліків, що викликає необхідність професійно інформувати населення щодо ефективного та безпечного їх застосування. Ось чому одним із значних факторів, що впливають на цей показник, є врахування можливої взаємодії лікарських засобів при комбінованій терапії. При цьому питання взаємодії ліків є одним з основних розділів клінічної фармакології, який повинен вивчатися не тільки студентами фармацевтичних та медичних факультетів, але й провізорами-інтернами на післядипломному етапі їх навчання. У зв'язку з цим метою заняття є: навчити провізорів-інтернів загальним принципам аналізу взаємодії лікарських засобів для вирішення питань приватної клінічної фармакології.

Пацієнтам (особливо літнім чи із серйозними хронічними захворюваннями) рідко коли призначають один препарат. Перед лікарями і пацієнтами питання про небезпеку поліпрагмазії (одночасного призначення безлічі лікарських засобів чи лікувальних процедур) коштує дуже гостро. У світі витрачається мільйони доларів на створення комп'ютерних експертних систем, що дозволяють зменшити ризик виникнення несприятливих ефектів лікарської взаємодії. Однак проблема взаємодії ліків дуже складна і, незважаючи на наявність великої кількості таких експертних систем, ще ніде не вирішена ідеально.

Клінічна картина лікарської патології стає ще більш складною, якщо розвивається у хворих, які одночасно отримують декілька хіміопрепаратів, при тому різної будови та фармакодинамічної дії. Поліпрагмазія (одночасне призначення безлічі лікарських засобів) стала свого роду хворобою нашого часу. Деякі лікарі помилково вважають, що чим більше хворому призначено ліків, тим краще. Такої ж думки дотримуються і дуже багато хворих, хоч уже давно доведено, що багато - це ще не означає добре.

Разом з тим, нерідко доводиться зустрічатися з такими випадками, коли ставлення хворих до лікаря не правдиво складається на підставі того, багато чи мало він призначає ліків, яких ліків – «старих» або новітніх, дешевих за вартістю або дорогих, доступних для придбання або дефіцитних, вітчизняних або імпортних. Багато пацієнтів особливо знаючими і досвідченими вважають тих лікарів, які призначають не одне, а одночасно багато ліків, в таблетках, у вигляді ін'єкцій, інгаляцій та ін. При цьому, на жаль, слід зауважити, що не кожен лікар здатний активно протистояти такої хибної тенденції з боку хворих.

Перед лікарем і провізором стоїть завдання забезпечення найбільш безпечного та ефективного лікування захворювання шляхом призначення правильної комбінації лікарських засобів.

Взаємодія лікарських засобів – це зміна фармакологічних ефектів або фармакокінетичних параметрів одного препарату при одночасному призначенні іншого препарату. Це може призвести до посилення або до ослаблення дії ліків, а також до появи токсичності одного або обох препаратів.

Взаємодія ЛЗ може бути бажаною або небажаною, тобто корисною чи шкідливою для організму. Бажана взаємодія використовується для підвищення ефективності медикаментозної терапії, наприклад при туберкульозі або ГБ. Вводячи два препарати, що діють за різними механізмами, наприклад при ГБ, домагаються гіпотензивного ефекту, не викликаючи побічних реакцій. Лікування при передозуванні морфіну налоксоном також служить прикладом раціонального комбінування препаратів. Проте щоразу при додаванні нового засобу не можна виключити ризик небажаних наслідків.

Цільовими видами діяльності є виробити у інтернів вміння: визначати вид і різновид взаємодії лікарських засобів; виявляти фактори, що впливають на наявність та вираженість взаємодії лікарських засобів; передбачати і визначати можливі якісні та кількісні результати взаємодії лікарських засобів; застосовувати загальні принципи зміни режиму дозування при комбінованої фармакотерапії; враховувати особливість комплексної терапії при оцінці ефективності та безпечності лікарського засобу; використовувати результати взаємодії для цілеспрямованого впливу на їх фармакодинаміку і корекцію побічних ефектів.

Викладач підкреслює особливу актуальність теми в зв'язку з усе зростаючою тенденцією до одночасного призначенням 2-3 і більше лікарських препаратів. Так, нерідко, хворий отримує одночасно 4-11, а іноді до 30 препаратів. При цьому важливо нагадати, що, якщо хворий приймає кілька ліків, можливість взаємодії між ними зростає з 4% при прийомі 5 і менш препаратів до 45% при прийомі 20 і більше ліків одночасно. Крім цього, необхідно пам'ятати, що крім базисних препаратів, що призначаються лікарем, хворі, нерідко, самі приймають анальгетики, препарати снодійного, седативного, протизапального, антибактеріального рядів і транквілізуючі. Навіть при умові, що лікарі використовують у своїй повсякденній практиці не більше 1000 лікарських препаратів, можливість призначення різних сполучень воістину безмежна.

На етапі контролю готовності провізорів-інтернів до засвоєння умінь поточного заняття викладач з'ясовує ступінь засвоєння загальних принципів прогнозування, оцінки результатів і цілеспрямованої корекції основних і побічних ефектів лікарських засобів при проведенні комбінованої фармакотерапії.

При вирішенні ситуаційних завдань викладач звертає увагу на правильний облік і використання результатів взаємодії ліків, що може сприяти раціональному лікуванню, а нераціональне комбінування препаратів, нерідко, призводить до небажаних наслідків.

Практична частина заняття заснована на формуванні вміння самостійно оцінювати ефективність і безпеку комбінованого застосування декількох лікарських препаратів. Для цього при виконанні цієї роботи інтернів слід об'єднати в групи по 3-4 людини. При проведенні експертної оцінки історії хвороби інтерни повинні самостійно проаналізувати доцільність тієї чи іншої комбінації лікарських засобів, призначених хворому.

При цьому кожна група інтернів повинна написати письмовий висновок з теоретичного та практичного обгрунтування застосування зазначеного в історії поєднання препаратів . Обгрунтування має складатися з двох частин: 1 частина – являє теоретичне обгрунтування правильності поєднання і засновується на знанні механізму дії, фармакокінетики та фармакодинаміки призначених засобів, з аналізом можливих етапів взаємодії; 2 частина обгрунтування має базуватися на ретельному дослідженні пацієнта, включаючи цілеспрямований збір анамнезу, безпосереднє фізикальне дослідження хворого і вивчення даних історії хвороби. Особливу увагу необхідно приділити випадкам дисоціації між теоретично можливим і реально існуючим результатом взаємодії та виявленому при клінічному обстеженні.

 

Література:

1. Бойко А.І. Трансформація фармацевтичної інформації у фармацевтичні знання та комп'ютерних баз даних в бази знань на прикладі створення експертних систем по взаємодії лікарських засобів, що функціонують на основі методів доказової фармації / А.І. Бойко // Фармацевтичний часопис. - 2011. - №3. - С. 83-89.

2. Верткин А.Л., Клиническая фармакология: Учебное пособие / А.Л. Верткин, С.Н. Козлов. - М.: ГЕОТАР - Медиа, 2007. - 461с.

3. Викторов А.П. Анальгетики-антипиретики: безопасность при медицинском применении / А.П. Викторов, Т.Л. Шев¬ченко, О.В. Кашуба // Медицинские аспекты здоровья женщин. - 2010. - №9-10. - С. 39-54.

4. Державний формуляр лікарських засобів / За ред. В.Є. Бліхара, В.Т. Чумака, В.І. Мальцева [та ін.]. Випуск третій. - К., 2011. - 1259 с.

5. Клиническая фармакология: Учебник / Под ред. В.Г. Кукеса. - 3-е изд. перераб. и доп. - М.: ГЕОТАР - Медиа, 2006. - 944с.

6. Кузнецова Н.В., Клиническая фармакология: Учебник/Н.В. Кузнецова. - 2-е изд. перераб. и доп. - М.: ГЕОТАР - Медиа, 2009. - 271с.

7. Мешковский А.П. Надлежащая клиническая практика/А.П. Мешковский // Фармаптека. - 2008. - №12. - с.13-17.

8. Фармацевтична енциклопедія / Голова ред. ради В.П. Черних. - 2-ге вид., перероб. і доповн. - К.: «МОРІОН», 2010. - 1632 с.

9. Фармацевтична профілактика та її кадрове забезпечення / [Яцкова Г.Ю., Слабий М.В., Крамаренко Г.В., Парновський Б.Л.]. - Львів: Кварт, 2007. - 200 с.

10. Хоффман K. Лечение ВИЧ-инфекции 2009 / К. Хоффман, Ю.К. Рокштро. - М.: 2010. - 648 c.

Tags: