кандидат педагогічних наук, Файчук О. Л. РОЛЬ ВИЩОЇ ШКОЛИ У ФОРМУВАННІ ВАЛЕОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ

УДК: 364-43-057.875:613

 

РОЛЬ ВИЩОЇ ШКОЛИ У ФОРМУВАННІ ВАЛЕОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ

 

кандидат педагогічних наук, Файчук О. Л.

Чорноморський державний університет ім. Петра Могили, Україна, м. Миколаїв

 

У статті розглянуто деякі особливості навчальної та професійно-педагогічної діяльності студентів, що мають розходження. Завданням даної статті є актуалізація уваги до розходжень, що виникають на рівні проектування змісту професійної підготовки у ВНЗ.

У результаті наявності перерахованих психолого-педагогічних особливостей між навчальною діяльністю студентів ВНЗ та реаліями їхньої практичної професійно-педагогічної діяльності, навіть студенти-відмінники, які ідеально адаптовані до структури навчальної діяльності, відчувають значні труднощі, коли приступають до практичної професійно-педагогічної діяльності. Це можна пояснити тим, що вони під час навчання у ВНЗ оволодівали зовсім іншим змістом і структурою діяльності, формуючи у себе цілі та цінності відповідно до вимог навчального процесу, які відрізняються від практичної професійно-педагогічної діяльності.

Автор зробив висновок про те, що необхідно враховувати виявлені відмінності між навчальною діяльністю студентів та реаліями їхньої майбутньої практичної професійно-педагогічної діяльності; створювати умови для подолання цих розходжень; у навчальних планах збільшити час для проходження практики; забезпечити впровадження у навчальний процес ВНЗ цілей та цінностей професійно-практичної діяльності як провідних детермінант підготовки.

Ключові слова: діяльність, розходження, напрями, тенденції, психолого-педагогічні особливості.

 

Файчук Е. Л. РОЛЬ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ В ФОРМИРОВАНИИ ВАЛЕОЛОГИЧЕСКИЙ КУЛЬТУРЫ БУДУЩИХ СОЦИАЛЬНЫХ РАБОТНИКОВ / Черноморский государственный университет им. Петра Могилы, Украина, г. Николаев

В статье рассматривается роль высшего образования в процессе формирования валеологической культуры будущих социальных работников на ряду с другими факторами: семья, школа, самообразование и др. Дается характеристика концепции непрерывного валеологического образования: цель, содержание, принципы. Основная цель исследования – раскрытие роли и значение высшего образования в процессе формирования валеологической культуры будущих социальных работников. Подчеркивается особенность валеологической деятельности указанных специалистов, что должно определять цель и содержание их профессиональной подготовки (подбор учебных дисциплин, организация практики и др.)

Ключевые слова: валеологическая культура, высшее образование, социальная работа, формирование, профессиональная подготовка.

 

E.L. Faychuk ROLE OF HIGHER EDUCATION IN FORMING VALEOLOGICAL CULTURES OF FUTURE SOCIAL WORKERS / Petro Mohyla Black Sea State University complex «Kyiv-Mohyla academy», Ukraine, Nikolaev

In article the role of the higher education in the course of formation of valeological culture of future social workers on a row with other factors is considered: family, school, self-education, etc. The characteristic of the concept of continuous valeological education is given: purpose, contents, principles. Main objective of research – disclosure of a role and value of the higher education in the course of formation of valeological culture of future social workers. Feature of valeological activity of the specified experts that has to define the purpose and the content of their vocational training (selection of subject matters, the practice organization, etc.) is emphasized

Keywords: valeological culture, the higher education, social work, formation, vocational training.

 

Постановка проблеми у загальному вигляді. Формування валеологічної культури майбутніх соціальних працівників є довготривалим та складним процесом. На цей процес впливають такі чинники, як: сім’я, заклади освіти, самоосвіта тощо. Але надзвичайно важливою залишається роль вищої школи. Адже система професійної підготовки соціальних працівників вирішує завдання розвитку відповідних знань, умінь та навичок майбутніх фахівців. Освіта є важливим показником соціальної активності, індивідуального способу життя окремої людини і соціокультурного статусу суспільства в цілому. Оскільки освіта й спосіб життя людини взаємопов’язані, сучасний рівень розвитку суспільства в умовах невизначеності соціально-моральних норм життєдіяльності людини знаходиться у прямій залежності від рівня освіти.

Аналіз останніх досліджень, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Ученими розкрито можливості валеологізації навчального процесу в освітніх закладах. Значний інтерес в цьому плані викликають праці І.Беха, Л.Божовича, М.Євтуха, І.Зязюна, В.Сухомлинського, К.Ушинського, які присвячені теоретико-методологічним, психологічним та культурологічним аспектам формування здорового способу життя особистості. Розкрито можливості формування здорового способу життя студентської молоді (Д.Анікєєв, В.Оржеховська, О.Язловецька), розкриваються також сучасні підходи до організації неперервної валеологічної освіти і виховання (Т.Нікіфорова, В.Панченко) тощо.

Наукові доробки О.Карпенко, В.Сластьоніна, А.Чернова, А.Ляшенка та ін. розкривають основні підходи до педагогічного забезпечення процесу професійної підготовки майбутніх соціальних працівників.

Виокремлення не вирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується зазначена стаття. Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що специфічні моменти навчально-виховного процесу у ВНЗ, що сприяють формуванню валеологічної культури розглядалися на рівні окремих аспектів, тому є потреба у подальшому розгляді цієї проблеми.

Мета статті полягає у з’ясуванні ролі вищої освіти у процесі формування валеологічної культури майбутніх соціальних працівників.

Виклад основного матеріалу. Роль освіти зростає з урахуванням модернізації сучасного суспільства. Як зазначає В. Кремень, серед нових завдань освітньої галузі є завдання підготовки людини до вільної і комфортної життєдіяльності в інноваційному і глобалізованому суспільстві. Передбачається набуття знань та ефективне, свідоме практичне застосування їх в умовах сьогодення [101, с. 2].

Значну увагу ролі вищої школи при формуванні валеологічної культури особистості приділено у Концепції неперервного валеологічного виховання. Перша редакція Концепції окреслила основні її принципи – науковість, доступність, безперервність, практична цілеспрямованість, системність і наскрізність, гуманізація, інтеграція, динамічність, відкритість, плюралізм, дисперсність, превентивність [127]. Кожний з цих принципів охарактеризовано з акцентом лише на його сутність, без деталізації специфіки впливу у кожній з ланок неперервної валеологічної освіти – дошкільну, шкільну, додипломну, післядипломну. У Концепції зазначається, що відсутність знань про закони формування, збереження і зміцнення здоров’я, невиконання основних валеологічних принципів організації навчального процесу і побуту студентів призводить до зростання захворюваності підростаючого покоління. Однією з основних причин такої тенденції виступає невідповідність існуючої системи охорони здоров’я вимогам сьогодення, розмежування системи знань, якими володіє національна система освіти, з наслідками соціально-економічних змін [127]. З огляду на окреслену тенденцію неперервна валеологічна освіта направлена саме на зменшення та подолання цих кризових явищ.

Вища школа є важливим елементом системи неперервної валеологічної освіти (сім’я – дошкільний навчальний заклад – школа – вищий навчальний заклад – післядипломна освіта – суспільство). Кожна ланка виконує свою роль та функції у процесі валеологічного виховання особистості. Вища школа має базуватися на принципах валеологічної освіти, про які говорилося вище, та на концептуальних засадах відповідно до навчального плану з урахуванням всіх особливостей та характерних рис професії. Студенти в системі неперервної валеологічної освіти є суб’єктами навчання, а головними принципами навчання стає їх потреба у саморозвитку, самовдосконаленні, самоствердженні. При цьому основна роль валеологічної освіти, як зазначено у Концепції, – це формування валеологічного світогляду молоді, що навчається, шляхом психолого-педагогічного впливу на створення мотивації бути всесторонньо здоровим та розвинутим [127]. Також підкреслюється, що в програмі валеологічної освіти вищих навчальних закладів мають домінувати саме практичні, семінарські та самостійні заняття з урахуванням професійних особливостей спеціальності.

Роль вищої освіти у формуванні валеологічної культури майбутніх соціальних працівників залежить від характеру дисциплін, що вивчаються. Теоретична підготовка має передбачати вивчення таких дисциплін, які б дозволяли майбутнім спеціалістам інтегровано, комплексно вивчати людину, різні соціальні групи. Тому в начальний план мають включатися такі дисципліни, як «Геронтологія», «Вікова фізіологія», «Основи валеології», «Медико-соціальні основи здоров’я» тощо. Введення зазначених дисциплін має бути спрямоване на формування та зміцнення теоретичної бази майбутніх соціальних працівників з питань збереження здоров’я, ведення здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок тощо.

Соціальна робота як професійна діяльність має свою специфічну мету, яка, на думку М. Головатого, полягає у: підвищенні самостійності клієнтів, їх здатності контролювати своє життя й ефективно розв’язувати проблеми; створенні умов, за яких клієнти зможуть максимально виявляти властивості та отримати все, що їм належить за законом; адаптації або реадаптації людей у суспільстві; створенні умов, за яких людина, не зважаючи на фізичні обмеження, душевний злам або життєву кризу, може жити, зберігаючи почуття власної гідності і поваги до себе з боку оточуючих; досягненні результату, за якого необхідність у допомозі клієнту відпадає [61, с. 237]. Професійна підготовка фахівців із соціальної роботи заснована на кваліфікаційних вимогах, що поєднують у собі сукупність професійних вимог, характеристик, показників, цінностей, ролей, функцій тощо.

У багатьох країнах світу соціальна робота стала невід’ємним компонентом сфери охорони здоров’я, в межах якої соціальні працівники здійснюють соціальний захист пацієнтів через систему соціального страхування, надають психологічну підтримку, проводять рекреаційну роботу. За таких обставин соціальна робота набуває широкого спектру застосування. Соціальні працівники в різних країнах вирішують такі завдання, як: надання первинної психологічної допомоги жінкам, які народжують дітей з вадами розвитку, консультування їх з правових питань; медико-соціальна робота; психологічна підтримка і консультування з правових питань осіб, які зазнали шкоди для свого організму з боку інших осіб, зазнали каліцтва тощо; психологічна підтримка людей похилого віку в стаціонарному закладі охорони здоров’я; організація рекреаційної роботи для дітей; соціальне страхування на випадок хвороби; організація спеціальних соціальних програм для особливих категорій пацієнтів: онкохворих, хворих на лейкемію, інвалідів тощо.

Вища школа у процесі професійної підготовки майбутніх соціальних працівників, на думку Н. Шмельової, має вирішувати такі завдання, як: професійне та особистісне «входження» у реальну діяльність; розвиток функціонально-рольової готовності до професійної діяльності; становлення і розвиток професійної свідомості і самосвідомості; формування і корегування професійно-особистісних орієнтацій, мотивацій, якостей, властивостей особистості, що сприяють результативності та успіху професійної діяльності; формування уявлень про професіоналізм і компетентність соціального працівника, адаптацію до професійної діяльності, фактори успіху в ній [239, с. 94].

Висновки. У процесі професійної підготовки майбутні соціальні працівники мають можливість здобути необхідні валеологічні знання, опанувати досвідом практичного вирішення актуальних завдань валеологічної спрямованості. Це може отримати втілення лише в системі вищої школи, яка за своїм змістом та функціональними можливостями має переваги у порівнянні з іншими ланками неперервної валеологічної освіти, оскільки вища школа чинить цілеспрямований вплив на валеологічну свідомість та діяльність майбутніх соціальних працівників.

 

Література:

1. Головатий М. Ф. Соціальна політика і соціальна робота: термінологічно-понятійний словник / М. Ф. Головатий, М. Б. Панасюк. – К.: МАУП, 2005. – 560 с.

2. Зробити людину успішною й забезпечити системний прогрес суспільства. З доповіді президента АПН України В. Кременя на Загальних зборах Академії педагогічних наук (квітень 2006 р.) // Біологія і хімія в школі. – 2006. − № 3. – С. 2.

3. Концепція превентивного виховання дітей і молоді : затверджено Президією АПН України 25.02.98 р. // Учитель. – 2000. – № 1–3. – С. 6–11.

4. Шмелева Н. Б. Формирование и развитие личности социального работника как профессионала : учебное пособие / Н. Б. Шмелева. – М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и Кº», 2004. – 196 с.

 

References:

1. Golovaty`j M. F. Social`na polity`ka i social`na robota: terminologichno-ponyatijny`j slovny`k / M. F. Golovaty`j, M. B. Panasyuk. – K.: MAUP, 2005. – 560 s.

2. Zroby`ty` lyudy`nu uspishnoyu j zabezpechy`ty` sy`stemny`j progres suspil`stva. Z dopovidi prezy`denta APN Ukrayiny` V. Kremenya na Zagal`ny`x zborax Akademiyi pedagogichny`x nauk (kviten` 2006 r.) // Biologiya i ximiya v shkoli. – 2006. − № 3. – S. 2.

3. Koncepciya preventy`vnogo vy`xovannya ditej i molodi : zatverdzheno Prezy`diyeyu APN Ukrayiny` 25.02.98 r. // Uchy`tel`. – 2000. – № 1–3. – S. 6–11.

4. Shmeleva N. B. Formy`rovany`e y` razvy`ty`e ly`chnosty` socy`al`nogo rabotny`ka kak professy`onala: uchebnoe posoby`e / N. B. Shmeleva. – M.: Y`zdatel`sko-torgovaya korporacy`ya «Dashkov y` Kº», 2004. – 196 s.

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.