Дикан О. В. ДО ПИТАННЯ ПРО ВИЗНАЧЕННЯ МОВНОЇ СИТУАЦІЇ

Печать

УДК 811.161.2’27

 

ДО ПИТАННЯ ПРО ВИЗНАЧЕННЯ МОВНОЇ СИТУАЦІЇ

Дикан О. В., ст. викладач

Івано-Франківський національний медичний університет, Україна, Івано-Франківськ

 

Стаття присвячена теоретичному дослідженню соціолінгвістичного поняття «мовна ситуація». У статті подано ґрунтовний аналіз існуючих визначень мовної ситуації в сучасній лінгвістиці Автор розкриває суть вказаного поняття, його характерні риси та особливості. Актуальність вказаного дослідження зумовлена соціальними процесами, які характерні для початку ХХІ століття, зокрема активізацією міграцій та змінами на мовній карті світу.

Ключові слова: мовна ситуація, мова, соціум, комунікативні потреби.

Дикан О. В. К вопросу об определении языковой ситуации/ Ивано-Франковский национальный медицинский университет, Украина, Ивано-Франковск.

Статья посвящена теоретическому исследованию социолингвистического понятия «языковая ситуация». В статье представлен обширный анализ существующих определений языковой ситуации в современной лингвистике. Автор раскрывает суть указанного понятия, его характерные черты и особенности. Актуальность указанного исследования обусловлена социальными процессами, происходящими в начале ХХІ века, в частности активизацией миграции и изменениями на языковой карте мира.

Ключевые слова: языковая ситуация, язык, социум, коммуникативные потребности.

Dykan O.W. The problem of the language situation’s definition / Ivano-Frankivsk National Medical University, Ukraine, Ivano-Frankivsk.

The article is dedicated to the theoretical study of sociolinguistic concept of the «Language situation». In the article the author analyses the definition of language situation in modern linguistics. The author discloses the point of the concept, its typical features and peculiarities. Relevance of the study is caused by social processes taking place in the beginning of the XXI century, in particular the activation of migration and changes in the linguistic map of the world.

Key words: language situation, language, society, communication needs

Вступ

Соціолінгвістика останніх десятиліть характеризується стійким зацікавленням питанням мовної ситуації, що пов’язано насамперед з активізацією процесів міграції населення, та відповідно, яскравими змінами у мовних ситуаціях багатьох країн. Дослідженням мовної ситуації займалися Л. Б. Нікольський, В. О. Аврорін, Ю. Д. Дешерієв, В. В. Виноградов, Г. В. Степанов, О. Д. Швейцер, М. А. Горячева, Г. П. Нещименко, а також ряд зарубіжних мовознавців А. Мартіне, У. Стюарт, Ч. Фергюсон, Г. Клосс та ін. Роботи цих вчених стосувалися понятійного апарату проблеми мовної ситуації, типології та концепцій опису мовної ситуації. Практичні аспекти дослідження мовної ситуації містять праці О. О. Тараненко, Л. Т. Масенко, Т. Б. Крючкової та ін.

Незважаючи на тривале й інтенсивне вивчення, тема мовної ситуації продовжує залишатися актуальним об’єктом соціолінгвістичних студій. Зокрема, і надалі немає єдиного загально прийнятного визначення мовної ситуації, таким чином, постає потреба здійснити ґрунтовний аналіз існуючих визначень мовної ситуації.

Так, чеський мовознавець А. Єдлічка визначає суттю явища мовної ситуації те, «як дана мовна спільнота, розчленована за соціальними, територіальними, віковими ознаками, використовує форми існування національної мови: літературна мова, розмовна мова, діалект в різноманітних комунікативних сферах (розмовно-побутовій, спеціальній, публіцистичній, художній і т.п). Її характеристика вміщує також встановлення інтерференції засобів окремих норм існування у висловлюваннях, а також зіткнення і взаємозлиття норм» [10, с.17]. Вказане лінгвістичне тлумачення звужує розуміння мовної ситуації, не враховує всіх її різновидів, зводячи їх тільки до варіантів національної мови. Цю ж ваду має визначення подане у Лінгвістичному енциклопедичному словнику: «Мовна ситуація – сукупність форм існування ( а також стилів) однієї мови в їх територіально-соціальному взаємовідношенні і функціональній взаємодії в межах визначених географічних регіонів чи адміністративно-політичних утворень» [ 5, с.616].

Автори «Діахронічної лінгвістики» подають таке визначення: «Під мовною ситуацією потрібно розуміти співвідношення лінгвем (мов, діалектів, говорів тощо) в даному соціумі і розподіл функцій між ними» [88,с.15]. Однак таке трактування не містить жодної вказівки на взаємодію складових мовної ситуації, що є однією з найважливіших її характеристик.

Відповідно до процесуального розуміння мовної ситуації сформульоване її визначення В. О. Авроріним: «Мовна ситуація – це взаємодія різноманітних мовних утворень (мов чи форм їхнього існування, чи тих і інших) в обслуговуванні потреб даного народу у всіх сферах суспільного життя на певному етапі суспільного розвитку» [1, с.6]. Вважаємо, що вживання слова «народ» при поясненні мовної ситуації не досить вдале, оскільки розгляд мовної ситуації може відбуватися у географічному ареалі, який не завжди збігається з межами держави.

Схожу думку висловлює і Е. Г. Туманян, трактуючи мовну ситуацію як «сукупність всіх екзистенційних форм однієї чи декількох мов, які обслуговують дане суспільство в цілому у межах даного адміністративно-політичного і територіального об’єднання, яке складає державу, і функціонально пов’язаних одна з одною як взаємодоповнюючих» [8, с.74]. На наш погляд, це визначення не зовсім відображає сутність явища мовної ситуації в аспекті функціонального взаємовідношення її складових, оскільки при білінгвізмі дві мови аж ніяк не взаємодоповнюють одна одну, вони знаходяться у відносинах ієрархії, адже переважно завжди якась із них перебирає на себе більший об’єм функцій. На взаємодоповненні складових мовної ситуації акцентує і український мовознавець О. Ю. Жлуктенко, визначаючи мовну ситуацію, як «взаємодію і взаємне доповнення – соціальне і функціональне – різних типів мовлення в межах одного соціуму»[3, с. 3].

У зв’язку з цим наведемо інтерпретацію поняття мовної ситуації О. Д. Швейцером, який визначає її як «модель соціально-функціонального розподілу та ієрархії соціально-комунікативних систем і підсистем, що існують і взаємодіють в межах даного політико-адміністративного утворення, культурного ареалу в той чи інший період, а також соціальних установок, яких дотримуються щодо цих систем і підсистем члени відповідних мовних та мовленнєвих колективів» [9,с.133]. Як бачимо, таке визначення мовної ситуації крізь призму її структури містить також вказівку на взаємозв’язок складових мовної ситуації, їхній функціональний розподіл в ієрархії соціально-комунікативних систем. Л. Б. Нікольський у своєму трактуванні мовної ситуації теж акцентує на її структурному та функціональному аспектах, розуміючи її як «архісистему мовних систем чи систему підсистем, розподілених за етнічними, соціальними чи соціально-територіальними спільнотами, які однак творять одне суспільство. Іншими словами, мовна ситуація – система мовних систем і підсистем, кожна з яких належить до певного функціонального типу» [7, с. 79-80]. Вказане формулювання, якщо його застосовувати до окремих мов, а не варіантів однієї мови, містить певною мірою риси політичної заангажованості, оскільки саме визначення функціонального статусу мов націй в СРСР дозволяло радянському керівництву обґрунтовувати безперспективність певних мов.

Характеризуючи феномен мовної ситуації, неможливо оминути і ще один її аспект – комунікативний. Саме на ньому ґрунтуються визначення мовної ситуації Г. П. Нещименко, яка трактує її «як мовне забезпечення комунікації в соціумі» [6, с.15 ] та І. Крауса, який розуміє мовну ситуацію «як складний динамічний процес комунікації в межах певної спільноти, при якому особливого значення набувають, з одного боку, суспільні умови комунікації та її культурні традиції в тій чи іншій мові, а з другого – характеристики національних мов і форм їх існування» [4, с. 24].

Треба також зазначити, що сукупність всіх різновидів національної мови чи її розшарування на підсистеми у їх взаємодії інколи називають «мовним станом»[3, с.179]. На нашу думку, в цьому немає необхідності, оскільки термін «мовна ситуація» об’єднує в собі всі варіанти національної мови, а також містить вказівку на їхню взаємодію та сферу вживання.

Висновки

Таким чином, на сучасному етапі розвитку соціолінгвістики існує велика кількість визначень мовної ситуації, залежно від акцентування на тому чи іншому аспекті вказаного поняття. На нашу думку, найбільш повно суть вказаного поняття передають ті визначення, які репрезентують поняття мовної ситуації під кутом зору її комунікативного аспекту.

 

Література:

1. Аврорин В.А. О предмете социальной лингвистики / В.А. Аврорин // Вопросы языкознания. – 1975. –№4.-С. 4-11.

2. Диахроническая социолингвистика / [Алпатов В. М., Баскаков А. Н., Венедиктов Г. Е. и др.] ; отв. ред. В.К. Журавлёв. – М.: Наука, 1993. – 203с.

3. Жлуктенко Ю.О. Мова етнічної групи в світлі теорії мовної варіативності / Ю. О. Жлуктенко // Мовознавство. – 1988. – №1– С. 3-10.

4. Краус И. К общим проблемам социолингвистики/ И. К. Краус // Вопросы языкознания. – 1974. - №4. – С. 14-32

5. Лингвистический энциклопедический словарь /[Гл. ред. В.Н. Ярцева]. – 2-е изд., дополненное – М.: Большая Российская энциклопедия, 2002. – 709 с.

6. Нещименко Г.П. Языковая ситуация в славянских странах / Г. П. Нещименко. – М: Наука , 2003. – 279с.

7. Никольский Л.Б. Синхронная социолингвистика (Теория и проблемы)/ Л. Б. Никольский. – М.: Наука, 1976.—168 с.

8. Теоретические проблемы социальной лингвистики / [сб. науч. трудов; отв. ред. Ю.Д. Дешериев ]. – М.: Наука, 1981. – 365с.

9. Швейцер А.Д. Современная социолингвистика: Теория, проблемы, методы / А. Д. Швейцер. – М.: Наука, 1976. – 176 с.

10. Jedlička A. Spisovnэ jazyk v současnй komunikaci / A. Jedlička. – Praha: Univ. Karlova, 1974. – 227 s.

 

References:

1. Avroryn V.A. O predmete sotsyal'noy lynhvystyky / V.A. Avroryn // Voprosы yazыkoznanyya. – 1975. –№4.-S. 4-11.

2. Dyakhronycheskaya sotsyolynhvystyka / [Alpatov V. M., Baskakov A. N., Venedyktov H. E. y dr.] ; otv. red. V.K. Zhuravlёv. – M.: Nauka, 1993. – 203 s.

3. Zhluktenko Y.O. Mova etnichnoyi hrupy v svitli teoriyi movnoyi variatyvnosti / Yu. O. Zhluktenko // Movoznavstvo. – 1988. – №1– S. 3-10.

4. Kraus Y. K obshchym problemam sotsyolynhvystyky/ Y. K. Kraus // Voprosы yazыkoznanyya. – 1974. - №4. – S. 14-32

5. Lynhvystycheskyy эntsyklopedycheskyy slovar' /[Hl. red. V.N. Yartseva]. – 2-e yzd., dopolnennoe – M.: Bol'shaya Rossyyskaya эntsyklopedyya, 2002. – 709 s.

6. Neshchymenko H.P. Yazыkovaya sytuatsyya v slavyanskykh stranakh / H. P. Neshchymenko. – M: Nauka , 2003. – 279s.

7. Nykol'skyy L.B. Synkhronnaya sotsyolynhvystyka (Teoryya y problemы)/ L. B. Nykol'skyy. – M.: Nauka, 1976.—168 s.

8.Teoretycheskye problemы sotsyal'noy lynhvystyky / [sb. nauch. trudov; otv. red. Yu.D. Desheryev ]. – M.: Nauka, 1981. – 365s.

9. Shveytser A.D. Sovremennaya sotsyolynhvystyka: Teoryya, problemы, metodы / A. D. Shveytser. – M.: Nauka, 1976. – 176 s.

 

Tags: