Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

кандидат наук з фізичного виховання і спорту, Бісмак О. В. ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ З АСТЕНО-ВЕГЕТАТИВНИМ СИНДРОМОМ

УДК: 615.825:616.839 – 053.6

 

ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ З АСТЕНО-ВЕГЕТАТИВНИМ СИНДРОМОМ

кандидат наук з фізичного виховання і спорту, Бісмак О. В.

Київський університет імені Бориса Грінченка, Україна, Київ

 

В статті розглянуто основні підходи до реабілітації дітей шкільного віку, у яких діагностовано астено-вегетативний синдром. Проаналізовано особливості застосування немедикаментозних методів відновлення здоров’я дітей з астено-вегетативним синдромом. Особливу увагу приділено засобам фізичної реабілітації, зокрема лікувальній фізичній культурі, лікувальному масажу, та організації фізичного виховання дітей з даною патологією в умовах школи. Підкреслюється важливість розробки нових профілактичних та реабілітаційних програм з диференційованим застосуванням фізичних вправ, методів психокорекції та рухливих ігор для дітей шкільного віку з астено-вегетативним синдромом.

Ключові слова: фізична реабілітація, діти шкільного віку, астено-вегетативний сидром, лікувальна фізична культура, фізичні вправи.

 

Кандидат наук по физическому воспитанию и спорту, Бисмак Е. В. Особенности физической реабилитации детей школьного возраста с астено-вегетативным синдромом / Киевский университет имени Бориса Гринченко, Украина, Киев

В статье рассмотрены основные подходы к реабилитации детей школьного возраста, у которых диагностирован астено-вегетативный синдром. Проанализированы особенности применения немедикаментозных методов восстановления здоровья детей с астено-вегетативным синдромом. Особое внимание уделено средствам физической реабилитации, в том числе лечебной физической культуре, лечебному массажу, и организации физического воспитания детей с данной патологией в условиях школы. Подчеркивается важность разработки новых профилактических и реабилитационных программ с дифференцированным применением физических упражнений, методов психокоррекции и подвижных игр для детей школьного возраста с астено-вегетативным синдромом.

Ключевые слова: физическая реабилитация, дети школьного возраста, астено-вегетативный сидром, лечебная физическая культура, физические упражнения.

 

PhD in physical education and sport, Bismak O. V. Peculiarities of physical rehabilitation of children of school age with astheno-vegetative syndrome / Borys Grinchenko Kyiv University, Kyiv, Ukraine

In article the main approaches to the rehabilitation of school-age children with astheno-vegetative syndrome are described. The peculiarities of the application of non-medicamentous techniques for recovery of children health with astheno-vegetative syndrome are analyzed. Special attention to the methods of physical rehabilitation, including remedial physical culture, remedial massage, and the physical education organization of children with this pathology in the school is given. The importance of the development of new prevention and rehabilitation programs with differentiated application of physical exercises, psychoprophylactic methods and outdoor games for school-age children with astheno-vegetative syndrome is emphasized.

Key words: physical rehabilitation, school-age children, astheno-vegetative syndrome, remedial physical culture, physical exercises.

 

Вступ. Стан здоров’я дітей є визначальним для здоров’я нації. Здоров’я дітей є інтегральним показником загального благополуччя суспільства, а також тонким індикатором усіх соціальних та екологічних негараздів. У зв’язку з реформуванням системи освіти, що включає ускладнення навчальних програм, появу нових освітніх закладів та педагогічних технологій, особливої значущості набуває збереження здоров’я школярів [1, с. 41-42; 2, с. 111-113].

Обсяг інформації, що безперервно зростає, підвищення розумового навантаження, недостатня фізична активність, недоліки в організації харчування, порушення режиму відпочинку, сну та інших аспектів умов життя приводять до відхилень у стані здоров’я дітей і зменшення функціональних можливостей організму [2, с. 111-113; 3, с. 72-74].

За даними літератури, в Україні погіршення здоров’я школярів супроводжується зростанням у них кількості функціональних розладів, зокрема вегетативних дисфункцій. Дослідження В. Г. Майданника (2006), А. В. Кухарської (2009), В. Г. Бурлай (2013) свідчать, що вегетативні дисфункції виявляються у 20-29% в загальній популяції дітей і зберігаються у 33 % дітей підліткового віку [4, с. 1-3; 5, с. 1-4].

Відомо, що різні функціональні порушення органів і систем у дітей, у тому числі й вегетативні, є факторами, що впливають на їх фізичний та психічний розвиток, особливо в дітей молодшого шкільного віку, коли фізіологічні зміни в дитячому організмі збігаються зі змінами соціальними. Це часто пов’язано з порушеннями адаптаційних реакцій організму дитини (синдромом шкільної дизадаптації), що є результатом взаємодії біологічних, психологічних та соціальних факторів. Тому процес адаптації в цьому періоді має характер стресової реакції. Довготривале перебування в таких умовах сприяє формуванню різноманітних вегетативних дисфункцій, зокрема астено-вегетативного синдрому [4, с. 3-4; 5, с. 4-7; 6, с. 17-19].

Не дивлячись на те, що вивченню вегетативних дисфункцій присвячено досить робіт, проблеми здоров'я дітей шкільного віку висвітлені недостатньо, розроблені програми реабілітації не завжди враховують усі особливості виявленої патології.

Астено-вегетативний синдром найбільш часто є супутнім у дітей з гострими і хронічними інфекційними захворюваннями, вогнищами хронічної, частіше рото- і носоглоткової інфекції, ревматичними хворобами, хронічними захворюваннями органів кровообігу, неінфекційної патологією шлунково-кишкового тракту, хворобами ендокринної системи й т. д. При цьому прояви астенії, як правило, супроводжуються змінами неврологічного статусу. Так, при астено-вегетативному синдромі у дітей спостерігаються різноманітні вегетативні порушення (прискорене серцебиття, гіпергідроз кистей і стоп, похолодання кінцівок тощо), сенсомоторні розлади (дратівливість, плаксивість, порушення терморегуляції і т.п.), зниження пам'яті, концентрації уваги, інтелектуальної діяльності. Крім того, поряд зі слабкістю, втомою, неврологічними порушеннями у дітей з астено-вегетативним синдромом відзначаються зниження апетиту, фізичного розвитку, фізичної витривалості та працездатності, головний біль, запаморочення, розлади сну, процесів адаптації, м'язовий біль та ін. [4, с. 3-4; 7, с. 616-661].

В даний час все більшого значення в комплексному лікуванні дітей з астено-вегетативним синдромом набувають немедикаментозні методи відновлення здоров’я, серед яких, зокрема, залишаються актуальними засоби фізичної реабілітації: лікувальна фізична культура, лікувальний масаж, фізіотерапія, гідрокінезотерапія, загартування, санаторно-курортні засоби відновлення здоров’я дітей, тощо.

На думку багатьох авторів, немедикаментозні методи включають в себе практично всі важливі принципи: нормалізацію способу життя дітей (сон, раціональне харчування, фізична активність, психологічний комфорт), заходи, спрямовані на усунення психотравмуючих ситуацій, бесіди (основна мета яких - роз'яснення суті захворювання, виховання активного ставлення до свого захворювання), активний відпочинок на природі та психотерапію [5, с. 9-13; 8, с. 14-19; 9, с. 15-18].

За даними наукових досліджень більше половини дітей з проявами астено-вегетативного синдрому потребують психологічної корекції та психотерапії. Тому значна кількість робіт науковців присвячена застосуванню методів психотерапії при вегетативній дисфункції у дітей (аутотренінг, методи релаксації, психотренінг). Іноді потрібно сімейна психотерапія, мета якої - нормалізація стосунків у сім'ї, зняття психологічної напруги. Інакше виглядає психокорекція у роботі з маленькими дітьми та школярами молодшого шкільного віку. У ранньому віці дитина схильна до впливу оточення на її психіку й нервову систему. Насамперед - це вплив матері, батька й осіб, які здійснюють догляд за дитиною. У процесі росту і розвитку дитини, відбувається взаємодія вроджених, набутих і соціальних чинників розвитку захворювання. Залежно від найбільш значущого чинника розвитку захворювання і симптоматичних проявів, визначаються методи психологічної допомоги дитині, проводиться консультування батьків [8, с. 14-19; 10, с. 285-286].

Проте недостатньо розробленими залишаються диференційовані програми фізичної реабілітації для дітей з астеновегетативним синдромом з урахуванням віку, рівня фізичної підготовленості, особливостей клінічних проявів. В літературі зустрічаються суперечності щодо поєднаного застосування різноманітних комплексів фізичних вправ, методів психокорекції та фізіотерапевтичних процедур, що і визначає актуальність даного дослідження. Більш глибоке розуміння цих взаємозв'язків сприятиме корекції вегетативних розладів.

Мета дослідження – аналіз сучасних підходів до фізичної реабілітації дітей шкільного віку з астено-вегетативним синдромом.

Методи дослідження. Аналіз та узагальнення даних наукової літератури.

Виклад основного матеріалу. Сучасний стан досліджуваної проблеми свідчить про необхідність виділення чітких критеріїв для підбору комплексного лікування з урахуванням віку дитини, клінічних проявів, причин хвороби, а також психоемоційних особливостей особистості дитини.

Реабілітація дітей з астено-вегетативним синдромом проводиться протягом тривалого часу. Організація реабілітаційного процесу вимагає диференційованого підходу до розробки реабілітаційних програм, тому при розробці профілактично-реабілітаційного комплексу дітям з даною патологією спочатку необхідно визначити реабілітаційний потенціал (оцінка фізичного розвитку дітей, психоемоційного статусу, фізичної та психічної працездатності).

Фізичне виховання дітей, які мають функціональні зміни здоров'я, має свою специфіку, яка обумовлена їх анатомо-фізіологічними і психологічними особливостями. Для занять фізичною культурою в школі діти з астено-вегетативним синдромом за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи. Раціонально організовані заходи з фізичного виховання дітей спеціальної медичної групи в режимі дня розширюють функціональні можливості організму дитини, підвищують продуктивність розумової праці, зменшують стомлюваність

Відомо, що на фізичний розвиток дітей з вегетативними дисфункціями впливає сукупність факторів ризику, серед яких не тільки медико-біологічні (спадкові, фізичний розвиток при народженні, тощо), але й фактори способу життя (фізична активність дитини, взаємовідносини в сім’ї, збалансованість харчування, шкільні навантаження) [11, с. 27-30].

Так, в роботах Кухарської А.В. (2009) зазначається, що у дітей з вегетативними дисфункціями відмічаються порушення фізичного розвитку за рахунок відхилень темпів росту та маси тіла, що супроводжується гетерохронністю та дисгармонійністю фізичного розвитку. З метою корекції порушень стану здоров’я дітей з вегетативними дисфункціями, порушень фізичного розвитку, фізичної та психічної працездатності автор рекомендує комплекс профілактичних та реабілітаційних заходів, який включав кінетотерапію, психотерапію та фітотерапію [5, с. 9-13; 11, с. 27-30].

Головна увага має бути приділена особливостям захворювання дітей і функціональним можливостям організму кожної дитини. При організації занять з фізичної культури у дітей з вегетативними дисфункціями необхідно дотримуватися визначеного дозування фізичного навантаження в залежності від віку дитини, рівня фізичного розвитку та фізичної підготовленості. При цьому фізичне навантаження регулюється вчителем, а саме: підбір вправи, послідовність, кількість повторень і т.д. Вирішуючи завдання заняття, вчитель повинен тісно співпрацювати з лікарем і батьками учнів [11, с. 27-30, 12, с. 74-80].

В дослідженнях Бурлай В. Г. (2001), Хайтович М. В. (1996) пропонується застосовувати у комплексній реабілітації дітей з астено-вегетативним синдромом різних методів психокорекції та релаксаційну гімнастику в залежності від клінічного перебігу вегетативних дисфункцій у дітей та індивідуальних особливостей дитини. Виявлено, що під час аутогенного тренування підвищується тонус симпатичного відділу вегетативної нервової системи, поліпшується стан адаптаційно-пристосувальних механізмів у дітей, знижується гіперсимпатикотонічна вегетативна реактивність [8, с. 12-19; 9, с. 15-18].

Бабіна Л. М. зі співавторами (2007) рекомендують застосовувати метод психофізіологічного тренінгу з біологічно зворотним зв'язком у дітей з синдромом вегетативної дисфункції, який кардинально змінює управління центрами вегетативної регуляції та створює нові поведінкові стереотипу хворого в стресових ситуаціях [13, с. 91-93].

В санаторно-курортних умовах як реабілітаційна терапія використовують кліматотерапію, дієтотерапію, лікувальну фізичну культуру, масаж, вітамінотерапію та інші методи. Відмічається, що відмінність комплексів полягає у вживаних залежно від характеру виявлених вегетативних дисфункцій складу ванн (штучні газові ванни на морській воді з додаванням різних компонентів – лавандові, хвойні, перлинні, йодо-бромні), питних мінеральних вод (Лужанська, Поляна Квасова, Поляна Купіль, Миргородська, Одеська), інгаляцій з використанням трав, грязьових аплікацій, електропроцедур (лазеро- і магнітотерапія, УВЧ, УФО, ультразвук та ін.) [7, с. 730-739; 14, с. 49-54].

Поширеним методом корекції астено-вегетативного синдрому є лікувальна фізична культура, проте диференційованих методик лікувальної фізичної культури для дітей з даною патологією ще не достатньо. Фізичні вправи стимулюють функціональну діяльність усіх основних систем організму і призводять до розвитку функціональної адаптації. Фізичні вправи, впливаючи на реактивність хворого, змінюють як загальну реакцію, так і місцеве її прояв [11, с. 27-30; 12, с. 22-29].

Відомо, що лікувально-профілактична дія фізичних вправ проявляється на різних рівнях: неспецифічна (патогенетична) дія полягає в стимуляції моторно-вісцеральних рефлексів та ін.; активізація фізіологічних функцій (пропріорецептивної аферентації, гуморальних процесів та ін.)., адаптивна (компенсаторна) дія на функціональні системи; стимуляція морфо-функціональних порушень (регенерація); нормалізація психоемоційного стану, кислотно-лужної рівноваги, метаболізму та ін.; функціональна адаптація до шкільних та фізичних навантажень, попередження ускладнень захворювання [11, с. 27-30; 12, с. 22-29].

Фізичні вправи безпосередньо із навантаженням м'язової системи впливають на центральну нервову та серцево-судинну системи. ЛФК сприяє підвищенню пристосувальних реакцій організму, нормалізації процесів гальмування та збудження в корі та підкіркових областях центральної нервової системи, тренуванню органів кровообігу, нервової та м'язової систем. ЛФК підсилює скорочувальну функцію серця, підвищує судинний тонус, поліпшує обмінні процеси, підсилює кровообіг, регулюючи дихання та ритмічне скорочення та розслаблення м'язів.

На заняттях з фізичної культури в школі рекомендується застосовувати комплекси фізичних вправ, спрямовані на оптимізацію регуляції вегетативних функцій організму дітей. У комплекси включаються фізичні вправи для зміцнення серцево-судинної і дихальної систем організму, коригувальні вправи, рухливі ігри, а також вправи, спрямовані на розвиток творчої ініціативи, підкріплені створенням ситуації успіху дитини в процесі занять фізичними вправами, в тому числі релаксаційного характеру.

Крім того, у дітей з різко вираженими проявами вегетативної дисфункції реабілітаційна програма доповнюється заняттями фізичними вправами у позаурочний час з батьками (ранкова гімнастика, вечірні прогулянку, загартування) [12, с. 74-80; 14, с. 49-54].

Звертають на себе увагу дані про застосування масажу в комплексній реабілітації дітей з астено-вегетативним синдромом відводиться значне місце. Послідовність застосування масажу і ЛФК має важливе значення. Нервова система першою сприймає механічне подразнення, що наноситься шкірі пацієнта руками масажиста під час масажу. Застосовуючи різні масажні прийоми, міняючи їх силу і тривалість впливу, можна змінювати функціональний стан кори головного мозку, знижувати або підвищувати збудливість центральної нервової системи, підсилювати або оживляти втрачені рефлекси, поліпшувати харчування і газообмін нервових волокон і провідність нервових імпульсів [12, с. 74-80].

При побудові занять фізичними вправами доцільно чергувати фізичні та розумові навантаження. Дітям рекомендується займатися ранковою гімнастикою. Сприятливий вплив на дітей надають катання на лижах, ковзанах, дозована ходьба, гра в настільний теніс, бадмінтон.

На думку деяких вчених, велике значення для дітей молодшого та середнього шкільного віку з астеновегетативним синдромом мають рухливі ігри з тонізуючим психофізичним навантаженням, які застосовують безпосередньо на заняттях з фізичної культури, так і впродовж дня в школі. Під час рухливих ігор у дітей розвиваються увага і спритність, точність і швидкість реакції координації складних рухів; використовуються елементи з рівноваги, ігри-естафети тощо. При проведені рухливих ігор необхідно враховувати функціональний стан дітей, інтереси та їх рівень фізичної підготовленості [11, с. 27-30; 15, с. 239-241].

В окремих роботах науковців наголошується на ефективності водних процедур в реабілітації дітей з ВСД. Рекомендують плавання, контрастні ванни, віяловий і циркулярний душ [12, с. 74-80; 14, с. 49-54].

В літературних джерелах відмічається, що при розробці комплексів фізичних вправ для дітей з астено-вегетативним синдромом необхідно враховувати протипоказання: протипоказані вправи на тренажерах, де голова виявляється нижче рівня грудей, заняття східними єдиноборствами, силовою гімнастикою, аеробікою з високими стрибками, сальто, які надають значне навантаження на серцево-судинну систему. Слід уникати вправ з великою амплітудою рухів голови і тулуба, різких та швидкихх рухів, вправ з тривалим статичним зусиллям. Крім того, під час занять фізичною культурою в школі необхідно проводити лікарсько-педагогічні спостереження на кожному уроці фізичної культури (пульсометрія, спостереження за зовнішніми ознаками втоми) [12, с. 74-80; 14, с. 49-54].

Висновки. Зростання поширення вегетативних дисфункцій серед дітей та підлітків свідчить про необхідність розробки нових диференційованих реабілітаційно-профілактичних програм для дітей із застосуванням різних засобів фізичної реабілітації, методів психотерапії, засобів загартування, рухливих ігор з активним залученням до процесу відновлення здоров’я дітей лікарів, фахівців з фізичної реабілітації, психотерапевтів, вчителів шкіл та батьків. Необхідно враховувати інтереси дітей до певних видів оздоровчої фізичної культури та активно використовувати їх на уроках фізичної культури в умовах спеціальної медичної групи в школі та в позаурочний час. У перспективі розробка програми фізичної реабілітації для дітей з різними формами вегето-судинної дистонії в умовах спеціальної медичної групи.

 

Література:

1. Тяжка О. В. Сучасні особливості стану здоров’я дітей молодшого та середнього шкільного віку м. Києва / О. В. Тяжка, Л. М. Казакова, О. А. Строй, М. М. Васюкова, А. М. Антошкіна, Т. О. Вакуловська, Т. О. Трофіменко // Здоровье ребенка. - №4 (31). - 2011. – С. 41-44.

2. Няньковський С. Л. Стан здоров’я школярів в Україні / С. Л. Няньковський, М. С. Яцула, М. І. Чикайло, І. В. Пасечнюк // Здоровье ребенка. - №5 (40). - 2012. – С. 111-113.

3. Неділько В. П. Стан фізичного здоров’я дітей шкільного віку та шляхи його підвищення / В. П. Неділько, Т. М. Камінська, С. А. Руденко, Л. П. Пінчук // Перинатология и педиатрия. - 2009. - № 2. - С. 72-74.

4. Бурлай В. Г. Вегетативні дисфункції у дітей (діагностика та лікування): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук: спец. 14.01.10 «Педіатрія» / В. Г. Бурлай. - К., 2001. - 29 с.

5. Кухарська А. В. Профілактичні та реабілітаційні заходи у дітей з вегетативними дисфункціями на початку навчання у школі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.10 «Педіатрія» / А. В. Кухарська. – К., 2009. – 20 с.

6. Яцула М. С. Синдром шкільної дизадаптації: актуальність проблеми в першокласників / М. С. Яцула, С. Л. Няньковський // Педіатрія, акушество та гінекологія. - 2008. - № 1(425). - С. 17-19.

7. Вейн А. М. Вегетативные расстройства: клиника, диагностика, лечение / А. М. Вейн. – М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2003. – 752 с.

8. Хайтович М. В. Ефективність психотерапії і релаксаційної гімнастики в комплексному лікуванні вегетативних дисфункцій у дітей: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.10 «Педіатрія» / М. В. Хайтович. – К., 1996. – 24 с.

9. Малиновська Н. О. Диференційована терапія дітей із вегето-судинними дисфункціями з урахуванням неспецифічних адаптаційних реакцій організму: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.10 «Педіатрія» / Н. О. Малиновська. – К., 2011. – 20 с.

10. Зиматкина О. С. Психологические типы у детей подросткового возраста / О. С. Зиматкина // Материалы III съезда психиатров и наркологов республики Беларусь. – Минск, 2009. – С. 285-286.

11. Кухарська А. В. Особливості фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку з вегетативними дисфункціями / А. В. Кухарська // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - № 3. - 2009. - С. 27-30.

12. Бісмак О. В. Лікувальна фізична культура у спеціальних медичних групах / О. В. Бісмак. – Харків: Стиль-Іздат, 2010. – 202 с.

13. Бабина Л. М. Разработка методики реабилитации детей с синдромом вегетативной дисфункции с применением тренинга биологической обратной связью / Л. М. Бабина, Е. А. Ефимова, В. В. Котляров // Вестник новых медицинских технологий. – 2007. – Т. ХIV, № 2 – С. 91-93.

14. Нагорная Н. В. Пути улучшения качества жизни детей с вегето-сосудистой дисфункцией / Н. В. Нагорная, А. В. Дубовая, Е. В. Бордюгова, И. Ю. Муравская, В. Н. Кислица, А. А. Бурла, К. В. муравская // Современная педиатрия. – 2013. - №2. – С. 49-54.

15. Нарзулаев С. Б. Подвижные игры в системе физического воспитания детей специальных медицинских групп / С. Б. Нарзулаев, Н. А. Петухов // Мир науки, культуры, образования. – 2012. - №6(37). – С. 239-241.

 

References:

1. Tiazhka O. V. Suchasni osoblyvosti stanu zdorovia ditei molodshoho ta serednoho shkilnoho viku m. Kyieva / O. V. Tiazhka, L. M. Kazakova, O. A. Stroi, M. M. Vasiukova, A. M. Antoshkina, T. O. Vakulovska, T. O. Trofimenko // Zdorove rebenka. - №4 (31). - 2011. – S. 41-44.

2. Niankovskyi S. L. Stan zdorovia shkoliariv v Ukraini / S. L. Niankovskyi, M. S. Yatsula, M. I. Chykailo, I. V. Pasechniuk // Zdorove rebenka. - №5 (40). - 2012. – S. 111-113.

3. Nedilko V. P. Stan fizychnoho zdorovia ditei shkilnoho viku ta shliakhy yoho pidvyshchennia / V. P. Nedilko, T. M. Kaminska, S. A. Rudenko, L. P. Pinchuk // Perynatolohyia y pedyatryia. - 2009. - № 2. - S. 72-74.

4. Burlai V. H. Vehetatyvni dysfunktsii u ditei (diahnostyka ta likuvannia): avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia d-ra med. nauk: spets. 14.01.10 «Pediatriia» / V. H. Burlai. - K., 2001. - 29 s.

5. Kukharska A. V. Profilaktychni ta reabilitatsiini zakhody u ditei z vehetatyvnymy dysfunktsiiamy na pochatku navchannia u shkoli: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. med. nauk: spets. 14.01.10 «Pediatriia» / A. V. Kukharska. – K., 2009. – 20 s.

6. Yatsula M. S. Syndrom shkilnoi dyzadaptatsii: aktualnist problemy v pershoklasnykiv / M. S. Yatsula, S. L. Niankovskyi // Pediatriia, akushestvo ta hinekolohiia. - 2008. - № 1(425). - S. 17-19.

7. Veyn A. M. Vegetativnye rasstroystva: klinika, diagnostika, lechenie / A. M. Veyn. – M.: OOO «Meditsinskoe informatsionnoe agentstvo», 2003. – 752 s.

8. Khaitovych M. V. Efektyvnist psykhoterapii i relaksatsiinoi himnastyky v kompleksnomu likuvanni vehetatyvnykh dysfunktsii u ditei: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. med. nauk: spets. 14.01.10 «Pediatriia» / M. V. Khaitovych. – K., 1996. – 24 s.

9. Malynovska N. O. Dyferentsiiovana terapiia ditei iz veheto-sudynnymy dysfunktsiiamy z urakhuvanniam nespetsyfichnykh adaptatsiinykh reaktsii orhanizmu: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. med. nauk: spets. 14.01.10 «Pediatriia» / N. O. Malynovska. – K., 2011. – 20 s.

10. Zimatkina O. S. Psikhologicheskie tipy u detey podrostkovogo vozrasta / O. S. Zimatkina // Materialy III sezda psikhiatrov i narkologov respubliki Belarus. – Minsk, 2009. – S. 285-286.

11. Kukharska A. V. Osoblyvosti fizychnoho rozvytku ditei molodshoho shkilnoho viku z vehetatyvnymy dysfunktsiiamy / A. V. Kukharska // Pediatriia, akusherstvo ta hinekolohiia. - № 3. - 2009. - S. 27-30.

12. Bismak O. V. Likuvalna fizychna kultura u spetsialnykh medychnykh hrupakh / O. V. Bismak. – Kharkiv: Styl-Izdat, 2010. – 202 s.

13. Babina L. M. Razrabotka metodiki reabilitatsii detey s sindromom vegetativnoy disfunktsii s primeneniem treninga biologicheskoy obratnoy svyazyu / L. M. Babina, Ye. A. Yefimova, V. V. Kotlyarov // Vestnik novykh meditsinskikh tekhnologiy. – 2007. – T. KhIV, № 2 – S. 91-93.

14. Nagornaya N. V. Puti uluchsheniya kachestva zhizni detey s vegeto-sosudistoy disfunktsiey / N. V. Nagornaya, A. V. Dubovaya, Ye. V. Bordyugova, I. Yu. Muravskaya, V. N. Kislitsa, A. A. Burla, K. V. muravskaya // Sovremennaya pediatriya. – 2013. - №2. – S. 49-54.

15. Narzulaev S. B. Podvizhnye igry v sisteme fizicheskogo vospitaniya detey spetsialnykh meditsinskikh grupp / S. B. Narzulaev, N. A. Petukhov // Mir nauki, kultury, obrazovaniya. – 2012. - №6(37). – S. 239-241.

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.