Міляр Л. Ф. ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ ПІДХІД ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНУ

УДК 338.43:631.95: 504

 

ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ ПІДХІД ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНУ

Міляр Л. Ф.

Житомирський державний технологічний університет, Україна, Житомир

 

Обґрунтовано необхідність застосування програмно-цільового підходу до забезпечення продовольчої безпеки регіону. Здійснено аналіз основних теоретичних засад розроблення та виконання програм: розглянуто сутність програмно-цільового підходу, визначено основні стадії розроблення програми, структуру проекту програми. Визначено основні задачі програми забезпечення продовольчої безпеки регіону. Сформульовано основні проблеми в реалізації регіональних програм: дефіцит коштів, розрізненість та неузгодженість програм різного рівня, формальний характер оцінки ефективності програм. Визначено чинники підвищення ефективності використання програмно-цільового підходу до забезпечення продовольчої безпеки на регіональному рівні.

Ключові слова: регіон, продовольча безпека, програмно-цільовий підхід, програма, задачі програми.

 

Миляр Л. Ф. Программно-целевой подход в обеспечении продовольственной безопасности региона / Житомирский государственный технологический университет, Украина, Житомир

Обоснована необходимость применения программно-целевого подхода в обеспечении продовольственной безопасности региона. Осуществлен анализ основных теоретических положений разработки и выполнения программ: рассмотрена сущность программно-целевого похода, определены основные стадии разработки программ, структура проекта программы. Сформулированы основные задачи программы обеспечения продовольственной безопасности региона. Выделены основные проблемы в реализации региональных программ: дефицит средств, разрозненность и несогласованность программ разного уровня, формальный характер оценки эффективности программ. Определены факторы повышения эффективности использования программно-целевого подхода в обеспечении продовольственной безопасности на региональном уровне.

Ключевые слова: регион, продовольственная безопасность, программно-целевой подход, программа, задачи программы.

 

Miliar L. F. Program-targeted approach in achieving food security in the region/ Zhytomyr State Technological University, Ukraine, Zhitomir

The necessity of the use of program-target approach in ensuring food security in the region substantiated. The basic theoretical fundamentals of the development and implementation of programs are analyzed: the essence of the program-targeted campaign, the basic stages of program development, the structure of the project program. The main objectives of the program to ensure food security in the region. The main problems in the implementation of regional programs: lack of funds, fragmentation and inconsistency programs of different levels, formal evaluation of program effectiveness. Factors efficiency program approach to food security at the regional level are identified.

Key words: region, food security, program-targeted approach, programs, objectives of the program

 

Вступ. Достатньо ефективним засобом у вирішенні складних довгострокових міжгалузевих проблем, до яких можна віднести і забезпечення продовольчої безпеки регіону, є застосування програмно-цільового підходу.

Даний підхід не є новим до управління розвитком окремих галузей, комплексів або регіону. Значний внесок у розробку теоретичних і практичних проблем програмування соціально-економічного розвитку зробили такі зарубіжні та вітчизняні науковці, як: В. Бєсєдін, Л. Дідківська, В. Кінг, Д. Клиланд, М. Кульчицький, О. Макарова, Т. Максимова, В. Мамонова, Б. Райзберг, Д. Стеченко та ін.

Як визначає Д. Стеченко, «програмно-цільовий метод в управлінні регіональним розвитком – це система науково-методичних заходів, яка забезпечує розв’язання проблем міжгалузевого та міжрегіонального характеру шляхом ув’язування цілей з ресурсами» [1, с. 117]. Даний метод дає можливість вирішення найактуальніших соціальних, економічних, екологічних регіональних проблем на довгостроковий період шляхом концентрації ресурсів для вирішення комплексних проблем та забезпечення координації діяльності різних рівнів управління та різних відомств.

Застосування програмно-цільового підходу в забезпеченні продовольчої безпеки полягає в першочерговому формулюванні цілей з подальшим підпорядкуванням розподілу ресурсів досягненню цих цілей. Використання методології програмно-цільового підходу сприяє вирішенню завдань в забезпеченні продовольчої безпеки за допомогою планомірного зосередження ресурсів на їх виконанні, сприяє обґрунтуванню управлінських рішень на тривалу перспективу.

Основним в методології програмно-цільового підходу є поняття програми. Програма – це «намічений до планомірного здійснення, об'єднаний єдиною метою і віднесений до певних строків комплекс взаємопов'язаних завдань та заходів соціального, економічного, наукового, технічного, організаційного характеру, спрямованих на розв'язання цих завдань, з визначенням ресурсів, що використовуються та їх джерел» [2]. Найбільш загальними особливостями програм є: єдність мети; визначення комплексу завдань та заходів, обумовлених метою; забезпечення ресурсами, необхідними для виконання заходів; планомірність в реалізації заходів; конкретність строків виконання; комплексність завдань та їх розв'язання.

Ефективне забезпечення продовольчої безпеки регіону можливе на основі розробки і реалізації довгострокової комплексної програми, яка буде спрямована не на вирішення епізодичних негативних ситуацій, а яка враховуватиме довгострокові інтереси в аграрному секторі, сприятиме досягненню продовольчої безпеки, забезпечить збалансування інтересів в соціальному, економічному й екологічному розвитку регіону.

Метою даної програми є підвищення ефективності функціонування підприємств АПК регіону, насичення регіонального ринку високоякісною та конкурентоспроможною продукцією, задоволення потреб населення в продуктах харчування, розвиток малого і середнього підприємництва в регіоні, зниження негативного екологічного впливу підприємств АПК на навколишнє природне середовище.

В розробці програми забезпечення продовольчої безпеки важливим є поєднання здобутків вітчизняної і світової науки в галузі теоретичних, методологічних і практичних основ продовольчої безпеки. Формування програми вимагає опрацювання значного обсягу інформації, детального вивчення законодавчої і нормативної бази.

Правові, економічні та організаційні засади формування цілісної системи прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України, окремих галузей економіки та окремих адміністративно-територіальних одиниць як складової частини загальної системи державного регулювання економічного і соціального розвитку держави визначає Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» [3]. Для встановлення єдиного порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності їх виконання підготовлено Наказ Міністерства економіки України від 04 грудня 2006 р. «Про затвердження методичних рекомендацій щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання» [4].

Основними стадіями розроблення та виконання програм є:

– ініціювання розроблення цільової програми, розроблення та громадське обговорення концепції програми;

– підготовка проекту програми – визначення заходів і завдань, що пропонуються; обсягів і джерел фінансування; строків виконання заходів;

– здійснення експертизи проекту програми, погодження та затвердження програми, визначення головного розпорядника коштів;

– проведення конкурсного відбору виконавців заходів і завдань програми;

– затвердження бюджетних призначень на виконання програми, включення програми до щорічних програм соціально-економічного розвитку;

– організація виконання програми, здійснення контролю за її виконанням;

– здійснення моніторингу та підготовка щорічних звітів (проміжних звітів) про результати виконання програми, внесення змін до програми [5].

Проект програми повинен містити такі розділи:

1. Паспорт програми.

2. Стан проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом.

3. Мета програми.

4. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми.

5. Етапи та строки виконання програми.

6. Перелік завдань і заходів програми з визначенням виконавців.

7. Ресурсне забезпечення програми.

8. Організація управління та контролю за ходом виконання програми.

9. Очікувані кінцеві результати виконання програми, визначення її ефективності.

На практиці, розробка програм стикається з багатьма труднощами серед яких можуть бути: неправильне цілепокладання, розмитість цілей, абстрактність. Також відмітимо, що певні проблеми можуть виникнути при визначенні завдань програми. Для уникнення цих проблем завдання необхідно пов'язати з метою, чітко сформулювати та визначити часові межі виконання; вони повинні бути орієнтовані на результат; конкретними та реалістичними.

Під час визначення завдань і заходів необхідно дотримуватися таких принципів: взаємопов’язаність; повнота охоплення проблеми; логічність викладу; відсутність суперечностей і повторів.

Для регіональних програм можливі й інші перепони, що знижують їх ефективність:

– дефіцит коштів (при наявності значної кількості програм частина з них фінансується частково, або не фінансується взагалі);

– розрізненість та неузгодженість програм різного рівня (на регіональному рівні відсутній механізм узгодження заходів з різних програм, які мають на меті виконання спільної мети. Крім того, має місце прийняття програм декларативного характеру, без визначення конкретних цілей, чітких термінів, очікуваних результатів, механізмів контролю і відповідальності виконавців);

– формальний характер моніторингу та оцінки ефективності програм (досить часто не оцінюється економічна та соціальність ефективність реалізованих програм, адже при їх розробці не завжди визначаються об'єктивні критерії оцінки).

Програмний підхід до функціонування системи забезпечення продовольчої безпеки передбачає: окреслення найбільш важливих проблем на відповідних рівнях функціонування системи; підготовку відповідних програм на основі проблемно-орієнтованого підходу; визначення з кожної програми найбільш ефективних виконавців.

У методологічному плані вихідним елементом, який безпосередньо буде визначати ефективність та результативність програми є визначення цілей. Для конкретизації цілі її необхідно розбити на складові, що можна здійснити у вигляді дерева цілей.

Основними задачами програми забезпечення продовольчої безпеки регіону пропонуємо визначити:

1. Стійкий розвиток виробництва продовольства і сільськогосподарської сировини в регіоні.

2. Зменшення негативного впливу технологічних процесів в агропромисловому комплексі на стан навколишнього середовища, збереження і відновлення природних екосистем, виробництво екологічно чистої продукції.

3. Досягнення і підтримання фізичної і економічної доступності продовольства в обсягах і асортименті, що відповідає встановленим раціональним нормам споживання основних продуктів харчування.

4. Забезпечення якості і безпечності харчових продуктів, що виробляються і реалізуються в регіоні.

5. Популяризація здорового харчування.

6. Розвиток соціальної та інженерної інфраструктури сільських територій.

В методичному плані важливим є дотримання основних принципів розробки та реалізації програм. Найважливішими з них є: цільова направленість усіх без винятку заходів програми, збалансованість, комплексність та синхронність підцілей і завдань програми на кожному етапі її виконання [6, с. 304-305]. До них можна віднести також динамічність, пріоритетність національних інтересів в сфері забезпечення продовольчої безпеки, адекватність – програма та засоби її реалізації повинні відображати сучасний стан соціо-еколого-економічного розвитку регіону.

Крім того, вважаємо за необхідне відмітити, що розробка цієї програми повинна ґрунтуватись на: визнанні необхідності врахування взаємозв’язків між аграрним сектором економіки та навколишнім середовищем; досягненні економічного зростання лише за таких обсягів та засобів використання природних ресурсів, що мінімізує їх виснаження та забруднення; забезпеченні справедливого розподілу природних ресурсів між сучасним та майбутнім поколіннями.

Головною умовою ефективності Програми є узгодженість пріоритетів та найперспективніших напрямів розвитку регіону з його можливостями – природно-ресурсним, інноваційним, людським, науково-технічним та іншими потенціалами. Однак для ефективного програмного управління необхідні відповідний правовий статус та цілеспрямоване об’єднання зусиль усіх суб’єктів господарювання в регіоні [15, с. 39]. Програмно-цільовий підхід передбачає використання комплексу взаємозалежних, взаємоузгоджених засобів і прийомів цілеспрямованого впливу суб'єкта на об'єкт для досягнення поставлених цілей, до яких віднесемо різні форми координації діяльності, економічне стимулювання, всебічна підтримка ініціатив, прийоми та способи організаційного проектування тощо.

Напрямами удосконалення використання програмно-цільового підходу до забезпечення продовольчої безпеки на регіональному рівні повинні стати:

– визначення пріоритетних векторів розвитку, зведення їх до невеликого числа ключових стратегічних напрямів та розробка середньо- та довгострокових регіональних програм на основі стратегічних напрямів забезпечення продовольчої безпеки;

– узгодження регіональної програми забезпечення продовольчої безпеки з програмами економічного та соціального розвитку регіону;

– цільове фінансування регіональних програм з усіх джерел, включаючи приватний капітал;

– спрямування інвестиційних програм на конкретні проекти, стимулювання „точок зростання”.

Застосування програмно-цільового підходу до забезпечення продовольчої безпеки регіону дозволить:

 визначити рівень показників продовольчої безпеки регіону, який відповідає цілям соціо-еколого-економічного розвитку;

 підвищити ефективність управлінських рішень в забезпеченні продовольчої безпеки регіону;

 збільшити контрольованість соціо-еколого-економічних процесів в регіоні, що впливають на стан продовольчої безпеки;

 визначити пріоритетні цілі та завдання, що сприятимуть забезпеченню продовольчої безпеки регіону;

 взаємоузгодити запропоновані заходи за термінами виконання та наявними ресурсами;

 посилити відповідальність виконавців програми задля досягнення визначеного конкретного результату.

Висновки. Узагальнюючи наукові підходи різних авторів і практичний досвід застосування програмно-цільового методу, можна констатувати, що програмно-цільовий метод належить до найбільш сучасних способів управління. Використання цього методу підсилює цільову спрямованість державного управління, забезпечує комплексність і безперервність соціо-еколого-економічних процесів при досягненні поставлених цілей забезпечення продовольчої безпеки і являє собою систему елементів механізму регіонального управління, яка спрямована на реалізацію довгострокових цілей забезпечення продовольчої безпеки регіону на основі використання наявних ресурсів та узгодження інтересів суб’єктів соціо-еколого-економічних процесів.

 

Література:

1. Стеченко Д. М. Управління регіональним розвитком [Текст] / Д. М. Стеченко. – К. : Вища школа, 2000. – 224 с.

2. Райзберг Б. А. Системньй подход в перспективном планировании [Текст] / Б. А. Райзберг [и др.]. – М., 1975. – С. 131.

3. Про державне прогнозування та розробленнz програм економічного і соціального розвитку України [Текст] : Закон України від 23 берез. 2000 р. № 1602-ІІІ. – Офіц. текст // ВВР України. – 2000. – № 25. – С. 195.

4. Методичні рекомендації щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання [Електронний ресурс] : наказ Мін-ва економіки України від 04 груд. 2006 р. – Режим доступу : zakon.rada.gov.ua

5. Копитько О. О. Впровадження системної методології програмного та проектного управління стратегічним розвитком територій в Україні [Текст] / О. О. Копитько // Публічне адміністрування : теорія та практика : електрон. зб. наук. пр. – 2010. – Вип. 2 (4).– Режим доступу : http://www.dbuapa.dp.ua/zbirnik/2010-02/10koortu.pdf

6. Стратегічне програмно-цільове планування процесів соціально-економічного розвитку України [Текст] : науково-методологічний посібник / [О. С. Власюк, Я. А. Жаліло, А. І. Семенченко, Л. Д. Яценко та ін.] ; за гол. ред. В. П. Гор- буліна. – К. : ДП «НВЦ «Євроантлантикінформ», 2006. – 116 с.

7. Третяк В. В. Програмно-цільовий підхід до забезпечення економічної безпеки регіону [Текст] / Третяк В. В., Гордієнко Т. М. // Регіональна економіка. – 2012, № 3. – С. 34-42

 

References:

1. Stechenko D. M. Upravlinnja reghionaljnym rozvytkom [Tekst] / D. M. Stechenko. – K. : Vyshha shkola, 2000. – 224 s.

2. Rayzberg B.A. Sistemnyy podkhod v perspektivnom planirovanii [Tekst] / B. A. Rayzberg [i dr.]. M., 1975. – S. 131.

3. Pro derzhavne proghnozuvannja ta rozroblennz proghram ekonomichnogho i socialjnogho rozvytku Ukrajiny [Tekst] : Zakon Ukrajiny vid 23 berez. 2000 r. # 1602-III. – Ofic. tekst // VVR Ukrajiny. – 2000. – # 25. – С. 195.

4. Metodychni rekomendaciji shhodo porjadku rozroblennja reghionaljnykh ciljovykh proghram, monitorynghu ta zvitnosti pro jikh vykonannja [Elektronnyj resurs] : nakaz Min-va ekonomiky Ukrajiny vid 04 ghrud. 2006 r. – Rezhym dostupu. – Rezhum dostupu :zakon.rada.gov.ua

5. Kopytjko O. O. Vprovadzhennja systemnoji metodologhiji proghramnogho ta proektnogho upravlinnja strateghichnym rozvytkom terytorij v Ukrajini [Tekst] / O. O. Kopytjko // Publichne administruvannja : teorija ta praktyka : elektron. zb. nauk. pr. – 2010. – Vyp. 2 (4).– Rezhym dostupu : http://www.dbuapa.dp.ua/zbirnik/2010-02/10koortu.pdf

6. Strateghichne proghramno-ciljove planuvannja procesiv socialjno-ekonomichnogho rozvytku Ukrajiny [Tekst ] : naukovo-metodologhichnyj posibnyk / [O. S. Vlasjuk, Ja. A. Zhalilo, A. I. Semenchenko, L. D. Jacenko ta in.] ; za ghol. red. V. P. Ghor- bulina. – K. : DP «NVC «Jevroantlantykinform», 2006. – 116 с.

7. Tretiak V. V. Prohramno-tsilovyi pidkhid do zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky rehionu [Tekst] / Tretiak V. V., Hordiienko T. M. // Rehionalna ekonomika. – 2012. – № 3. – S. 34-42.

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.