Любіна Л. А. ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ (ГЕНДЕРНИЙ ПІДХІД)

УДК 614.253.4:159:378.017

 

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ (ГЕНДЕРНИЙ ПІДХІД)

Любіна Л. А.

Буковинський державний медичний університет, Україна, м. Чернівці

 

У статті представлено результати формувального етапу дослідження гендерних особливостей професійної компетентності майбутніх лікарів. Описано досвід проведення авторського спецкурсу та гендерно-орієнтованого тренінгу психолого-педагогічного спрямування як ефективних формувальних методів.

Ключові слова: професійна компетентність майбутнього лікаря, гендерно-орієнтований тренінг, психолого-педагогічні технології, особистісно-орієнтований підхід.

 

Любина Л. А. Формирование профессиональной компетентности будущих врачей (гендерный подход) / Буковинский государственный медицинский университет, Украина, г. Черновцы.

В статье представлены результаты формирующего этапа исследования гендерных особенностей профессиональной компетентности будущих врачей в форме проведения практических и лекционных занятий авторского спецкурса и гендерно-ориентированного тренинга психолого-педагогического направления.

Ключевые слова: профессиональная компетентность будущего врача, гендерно-ориентированный тренинг, психолого-педагогические технологии, личностно-ориентированный подход.

 

Liubina L. A. Formation of the professional competence of the future doctors (gender approach) / Bukovinian State Medical University, Ukraine, Chernivtsi.

The article describes the results of the formative stage of the study of gender features of professional competence of future physicians based on practical and lecture classes of author's courses and gender-oriented training of psychological and pedagogical direction.

Keywords: professional competence of future doctors, gender-oriented training, psycho-pedagogical technology of education, personality-based approach.

 

Вступ. Професійна освіта сьогодні спрямована на пошук шляхів оптимізації методів навчання з метою підвищення рівня підготовки спеціалістів різних галузей та напрямків роботи, зокрема медичного працівника (лікаря). Актуальним стає питання використання в процесі професійного навчання майбутніх лікарів, поряд із традиційними дидактичними методами активних методів навчання, зокрема тренінгових технологій. Аналіз літератури доводить доцільність застосування активних форм та методів навчання в практиці підготовки фахівців у тому числі й лікарів [1], [2], [3]. В дослідженнях значна увага приділяється пошуку ефективних методів професійної підготовки спеціалістів, серед яких чільне місце посіли активні методи навчання, зокрема, тренінгові технології [2], [3], [4]. Більшість з них зауважує, що активні методи навчання суттєво підвищують рівень підготовки спеціаліста, допомагають формуванню його професійної спрямованості, розвитку творчого потенціалу [1], [2], [3]. Проте, поза увагою дослідників залишається проблема впровадження форм тренінгового навчання у практику професійного навчання студентів вищих закладів освіти з урахуванням гендерного підходу, що дозволяє розширити межі можливостей щодо професійної самореалізації майбутніх лікарів чоловічої та жіночої статі.

З метою виявлення гендерних особливостей розвитку основних компонентів професійної компетентності майбутніх лікарів нами було проведене емпіричне дослідження. Дослідження здійснювалось на базі Буковинського державного медичного університету (м. Чернівці) та Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (м. Київ) у 2005–2010 рр. і охоплювало студентів та інтернів університету. Емпіричне дослідження проводилось у два етапи (попередній і основний). Попередній (пілотажний) етап емпіричного дослідження проводився з метою визначення комплексу надійних психодіагностичних методів для використання останніх на основному етапі дослідження. На цьому етапі було проведене опитування, результати якого дозволили визначити наявний рівень усвідомлення досліджуваними (майбутніми та практикуючими лікарями) змісту поняття «професійна компетентність лікаря», гендерних уявлень відносно професії лікаря, а також визначення тих характеристик особистості, які визначають успішність лікаря у майбутній професійній діяльності.

На основному констатувальному етапі емпіричного дослідження вибірку дослідження складали 226 осіб (119 дівчат і 107 юнаків) – з них 175 студентів-медиків різних курсів і 51 дипломований спеціаліст, які навчаються в інтернатурі за різними спеціальностями (хірургія, педіатрія, терапія, гінекологія, отоларингологія, офтальмологія, медична психологія).

З метою визначення гендерних особливостей формування досліджуваних компонентів професійної компетентності у майбутніх лікарів ми використовували наступні методи: спостереження та анкетування (авторська анкета пропонувалась досліджуваним з метою вивчення суб’єктивних уявлень та наявних гендерних установок щодо особливостей медичної професії), а також стандартизовані опитувальники та психодіагностичні методики: методика «Мотивація вибору медичної професії» (ММП) модифікований тест мотивів учіння Хеннінга, запропонований А. П. Васильковою [5, с. 466–467]; опитувальник на виявлення провідних мотивів професійної діяльності «Мотиви професійної діяльності» (МПД) [6, с. 244–247]; тест-опитувальник «Рівень професійної спрямованості», автор Т. Д. Дубовицька [7, с. 82–86]; тест Т. Лірі [4, с. 280–286] для дослідження комунікативного, поведінкового та рефлексивно-творчого компонентів професійної компетентності (нами була модифікована процедура проведення даної методики з метою діагностики показників нормативної фемінності/маскулінності, показників домінування й доброзичливості, як характеристик ознак стилю міжособистісної взаємодії, ступеня ідентифікації особистості досліджуваних з майбутньою медичною професією); тест С. Бем для діагностики типу гендерної ідентичності [4, с. 277–280]; тест ірраціональних установок А. Елліса [8, с. 690–693] для оцінювання наявності та прояву ірраціональних установок в структурі Я-концепції майбутнього фахівця.

Здійснений якісний аналіз даних, отриманих на констатувальному етапі емпіричного дослідження свідчить про наявність гендерних відмінностей та недостатній рівень розвитку досліджуваних компонентів професійної компетентності у майбутніх лікарів.

Виходячи з актуальності, недостатньої розробленості проблеми в літературі та результатів констатувального етапу емпіричного дослідження, нами було визначено завдання формувального етапу дослідження:

1. Розробити зміст та структуру гендерно-орієнтованої тренінгової програми психолого-педагогічного спрямування «Формування професійної компетентності майбутніх лікарів».

2. Розробити програму авторського спецкурсу «Гендерні особливості професійного становлення успішного лікаря».

3. Здійснити апробацію авторського спецкурсу та гендерно-орієнтованої тренінгової програми.

4. За допомогою методів статистичного аналізу даних (критерію-χ² та T-критерію Вiлкоксона), а також на основі суб’єктивних оцінок та самооцінок досліджуваних визначити ефективність формувальних впливів.

Процедура формування професійної компетентності студентів-медиків здійснювалось на засадах особистісного-орієнтованого підходу. Формувальний експеримент здійснювався за такими напрямами: розвиток ціннісно-мотиваційного, комунікативного, поведінкового і рефлексивно-творчого компонентів професійної компетентності майбутніх лікарів.

У формувальному експерименті взяли участь 45 студентів третього курсу чоловічої та жіночої статі, які були розподілені на 3 тренінгові групи. В контрольні групі також було 45 студентів. Тренінгова програма складалася з 4 модулів, відповідно до напрямів роботи й була розрахована на 9 занять (модуль 1 – організаційно-інтеграційний (заняття № 1); модуль 2 – рефлексивно-творчий (заняття № 2 – 4); модуль 3 – комунікативно-поведінковий (заняття № 5 – 7); модуль 4 – ціннісно-мотиваційний (заняття № 8 – 9)). Тривалість тренінгу (одного повного циклу) визначалась умовами та змістом занять, а також залежала від кількості присутніх на занятті учасників і коливалась в межах від 27 до 36 академічних годин. Тренінгові заняття проводились 1 раз на тиждень по 3 – 4 академічні години. Участь у тренінгу була добровільною, а обов’язковою умовою участі у тренінгу – гетерогенний склад групи (однакова кількість юнаків та дівчат).

Формувальні впливи також здійснювались за допомогою проведення практичних та лекційних занять зі спецкурсу «Гендерні особливості професійного становлення успішного лікаря». Заняття із студентами-медиками проводились у поза навчальний час, оскільки навчальними планами не передбачено достатньої кількості годин для подібної роботи. Програма спецкурсу містить матеріали з проблеми гендерних особливостей професійного становлення та розвитку особистості чоловіка та жінки, а також змістові аспекти формування професійної компетентності лікаря, і розрахована на 24 академічних години (з них 6 годин – лекційних, 10 годин – практичних і 8 годин – самостійна робота студента).

Оцінювання ефективності формувального етапу дослідження здійснювалось за допомогою непараметричних методів статистичного аналізу даних (критерію-χ² та T-критерію Вiлкоксона), а також на основі суб’єктивних оцінок та самооцінок досліджуваних. Аналіз результатів анкетування, проведеного також і наприкінці дослідження, засвідчив високий рівень задоволеності студентів проведеною роботою. У відповідях більшості досліджуваних зазначалось, що за допомогою проведених практичних і тренінгових занять вони набули навичок ефективної міжособистісної взаємодії та оволоділи новими прийомами особистісно-професійного зростання.

Порівняльний аналіз розвитку компонентів професійної компетентності досліджуваних експериментальної та контрольної груп до та після формувального експерименту дозволив встановити кількісні та якісні зміни показників. За результатами констатувального дослідження в контрольній та експериментальній групах показники гендерної ідентичності статистично достовірно відрізнялися у юнаків та дівчат (p ≤ 0,001). У дівчат – андрогінний тип з тенденцією до фемінності, у юнаків – андрогінний тип з тенденцією до маскулінності. Результати після формуючого експерименту виявили незначні відмінності вказаних показників, як в експериментальній, так і в контрольній групах. Показники фемінності/маскулінності (за тестом Т. Лірі) у досліджуваних експериментальної групи із статистично достовірною відмінністю (p ≤ 0,05) змінились після формувальних впливів.

Отже, після проведення формувального експерименту у студентів чоловічої статі збільшився (p ≤ 0,05) показник тенденції «доброзичливості», а у студентів жіночої статі (p ≤ 0,01) – показник тенденції «домінування». Необхідно зауважити, що у більшості студентів експериментальної групи тенденції «домінування» та «доброзичливості» перебувають у гармонійному співвідношенні, з незначним переважанням тенденції «домінування» у чоловіків. На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що переважання тієї чи іншої тенденції у міжособистісній взаємодії у студентів-медиків чоловічої та жіночої статі, залежить, насамперед, від рівня розвитку їх комунікативних якостей, які успішно підлягають формуванню та розвитку за допомогою цілеспрямованих методів впливу.

Статистично значимі зміни (p ≤ 0,05) спостерігались у показниках розвитку професійної спрямованості досліджуваних експериментальної групи. Простежується зменшення кількості студентів із низьким рівнем професійної спрямованості (з 12,5% до 0% серед чоловіків та жінок) за рахунок збільшення кількості студентів із високим рівнем професійної спрямованості (з 62,5% до 81,25% серед чоловіків, з 56,25% до 87,5% серед жінок).

Результати дослідження ціннісно-мотиваційного компоненту професійної компетентності виявляли, що у більшості досліджуваних, як і на етапі констатації, перше місце в ієрархії мотивів займає мотив піклування про здоров’я рідних. Але разом із тим в експериментальній групі у студентів-медиків збільшується (p ≤ 0,05) значущість мотиву полегшення страждання важкохворих, людей похилого віку, дітей. А у студентів жіночої статі набуває більшого значення (p ≤ 0,05) мотив престижності медичної професії, за рахунок зменшення значення мотиву піклуватись про здоров’я рідних (p ≤ 0,05). Ці результати можна пояснити тим, що дівчата відкрили для себе інші перспективи майбутньої медичної професійної діяльності.

Меншого значення для юнаків, набувають мотиви впливу на інших людей (p ≤ 0,05) та матеріальної зацікавленості у майбутній професії (p ≤ 0,03). У даному випадку можна спостерігати позитивні зміни у розвитку професійної мотивації студентів-медиків у напрямку зростання рівня усвідомленості соціальної значущості медичної професії та рівня професійної спрямованості на майбутню медичну діяльність.

Зі статистично значимими відмінностями (p ≤ 0,01 та p ≤ 0,05) після проведення формувального етапу експерименту в експериментальній групі відбулися зміни показників ступеня раціональності/ірраціональності мислення майбутніх лікарів. У студентів чоловічої та жіночої статі зі статистично достовірною відмінністю (p ≤ 0,001 та p ≤ 0,05) зменшився показник загальної оцінки ірраціональності мислення (з 29,8 до 39,0 у юнаків та з 29,4 до 40,6 у дівчат). Статистично значимі відмінності виявлені також за шкалами катастрофізації, вимогливості до себе, вимогливості до інших, фрустраційної толерантності, самооцінки: зменшилась кількість студентів із вираженими наявними ірраціональними установками у мисленні та поведінці. На нашу думку, це свідчить про те, що сприйняття людьми себе, інших людей та різноманітних соціальних ситуацій залежить, насамперед, від рівня розвитку їх рефлексивності як якості особистості, яка може бути успішно сформована за допомогою спеціальних методів тренінгового впливу та особистісно-орієнтованого навчання.

Висновки. Таким чином, результати формувального етапу дослідження дозволили підтвердити ефективність використання розроблених автором спецкурсу «Гендерні особливості професійного становлення успішного лікаря» та гендерно-орієнтованого тренінгу психолого-педагогічного спрямування «Формування професійної компетентності майбутніх лікарів» з метою формування основних компонентів професійної компетентності майбутніх лікарів.

 

Література:

1. Максименко С. Д. Фахівця потрібно моделювати (Наукові основи готовності випускника педвузу до педагогічної діяльності) / С. Д. Максименко, О. М. Пелех / Рідна школа, 1994. – № 3–4.– С. 70.

2. Чепелєва Н. В. Формування професійної компетентності в процесі вузівської підготовки психолога-практика / Н. В.Чепелєва // Актуальні проблеми психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка, – К.: Інститут психології АПН України. – 1999. – С.271 – 279.

3. Шнейдер Л. Б. Тренинг профессиональной идентичности: руководство для преподавателей вузов и практикующих психологов / Л. Б. Шнейдер. – Москва: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2008. – 208 с.

4. Практикум по гендерной психологии / Под. ред. И. С. Клеценой. – СПб.: Питер, 2003. – 479 с.

5. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е. П. Ильин. – СПб: Издательство “Питер”, 2003. – 512 с.

6. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии / Под общ. Ред. А. А. Крылова, С. А. Маничева. – СПб. : Питер, 2000. – 560 с.

7. Дубовицкая Т. Д. Диагностика уровня профессиональной направленности студентов / Т. Д. Дубовицкая // Психологическая наука и образование. – 2004. – № 2. – С. 82–86.

8. Диагностика здоровья. Психологический практикум / Под ред. проф. Г. С. Никифорова. – СПб.: Речь, 2007. – 950 с.

 

References:

1. Maksy`menko S. D. Faxivcya potribno modelyuvaty` (Naukovi osnovy` gotovnosti vy`puskny`ka pedvuzu do pedagogichnoyi diyal`nosti) / S. D. Maksy`menko, O. M. Pelex / Ridna shkola, 1994. – # 3–4.– S. 70.

2. Chepelyeva N. V. Formuvannya profesijnoyi kompetentnosti v procesi vuzivs`koyi pidgotovky` psy`xologa-prakty`ka / N. V.Chepelyeva // Aktual`ni problemy` psy`xologiyi Insty`tutu psy`xologiyi im. G.S. Kostyuka APN Ukrayiny` / Za red. S.D. Maksy`menka, – K.: Insty`tut psy`xologiyi APN Ukrayiny`. – 1999. – S.271 – 279.

3. Shnejder L. B. Treny`ng professy`onal`noj y`denty`chnosty`: rukovodstvo dlya prepodavatelej vuzov y` prakty`kuyushhy`x psy`xologov / L. B. Shnejder. – Moskva: Y`zdatel`stvo Moskovskogo psy`xologo-socy`al`nogo y`nsty`tuta; Voronezh: Y`zdatel`stvo NPO «MODЭK», 2008. – 208 s.

4. Prakty`kum po gendernoj psy`xology`y` / Pod. red. Y`. S. Klecenoj. – SPb.: Py`ter, 2003. – 479 s

5. Y`l`y`n E. P. Moty`vacy`ya y` moty`vы / E. P. Y`l`y`n. – SPb: Y`zdatel`stvo “Py`ter”, 2003. – 512 s.

6. Prakty`kum po obshhej, эkspery`mental`noj y` pry`kladnoj psy`xology`y` / Pod obshh. Red. A. A. Krыlova, S. A. Many`cheva. – SPb. : Py`ter, 2000. – 560 s.

7. Dubovy`czkaya T. D. Dy`agnosty`ka urovnya professy`onal`noj napravlennosty` studentov / T. D. Dubovy`czkaya // Psy`xology`cheskaya nauka y` obrazovany`e. – 2004. – # 2. – S. 82–86.

8. Dy`agnosty`ka zdorov`ya. Psy`xology`chesky`j prakty`kum / Pod red. prof. G. S. Ny`ky`forova. – SPb.: Rech`, 2007. – 950 s.

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.