кандидат технічних наук, Василишин Я. В. КОНЦЕПЦІЇ УДОСКОНАЛЕННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ ТЕРИТОРІЇ ДНІСТРОВСЬКОГО КАНЬЙОНУ

Печать

УДК 730

 

КОНЦЕПЦІЇ УДОСКОНАЛЕННЯ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ ТЕРИТОРІЇ ДНІСТРОВСЬКОГО КАНЬЙОНУ

кандидат технічних наук, Василишин Я. В.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна, м.Івано-Франківськ

 

У статті запропоновано концепції для структурно-функціональної й архітектурно-планувальної реорганізації території Дністровського каньйону, що базуються на ідеях і пропозиціях ландшафтно-просторових організацій рекреаційних утворень та функціонуванні територіально-рекреаційної системи.

Ключові слова: Дністровський каньйон, туристично-рекреаційна система, ландшафтно-просторова організація, екорекреаційна мережа.

 

Василишин Я. В. Концепции усовершенствования туристическо-рекреационной сети территории Днестровского каньйона / Ивано-Франковский национальный технический университет нефти и газа, Украина, г.Ивано-Франковск.

В статье предложены концепции для структурно-функциональной и архитектурно-планировочной реорганизации территории Днестровского каньйона, базирующихся на идеях и предложениях ландшафтно-пространственных организаций рекреационных образований и функционировании территориально-рекреационной системы.

Ключевые слова: Днестровский каньйон, туристическо-рекреационная система, ландшафтно-пространственная организация, экорекреационная сеть.

 

Vasylyshyn Y. The concept of improving the network of tourist and recreational area of the Dniester Canyon / Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ukraine, Ivano-Frankivsk.

The concepts of structural and functional, architecture and planning reorganization of the territory of the Dniester Canyon, based on the ideas and suggestions of landscape and spatial organizations of recreational structures and functioning of territorial recreational system is investigated in the artikle.

Keywords: The Dniester Canyon, tourism and recreation system, landscape and spatial organization, ecorecreation network.

 

Вступ. Важливою складовою розвитку економіки регіону є успішне функціонування територіально-рекреаційної системи, що дає змогу ефективно використовувати природні та антропогенні рекреаційні ресурси, історичну та культурну спадщину і значно посилити вплив сфери рекреації і туризму на економічний розвиток регіону.

Виходячи з цього та враховуючи специфіку туризму й умови розвитку туристичної галузі у межах Дністровського каньйону, рекреаційно-туристичні системи є одним із найбільш перспективних напрямків відродження туристично-рекреаційної інфраструктури та загального піднесення економічного рівня регіону.

Метою дослідження є оцінка туристично-рекреаційної структури, естетичного потенціалу та обгрунтування структурно-планувальної моделі екорекреаційної мережі Дністровського каньйону.

Основне завдання дослідження – обгрунтування вимог до створення екорекреаційної мережі, проектно- архітектурно-урбаністичного рішення цієї зони та територіально-рекреаційної системи, які розглядаються на перспективу як науково-експериментальні об’єкти для формування нового виду рекреації.

Виклад основного матеріалу дослідження. Дністровський каньйон розташовується в межах чотирьох областей: Івано-Франківської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької. Загальна довжина його становить близько 250 км, що забезпечує Дністровському каньйону чільне місце серед найбільших каньйонів не лише України, але й Європи.

Ландшафтні, гідрологічні, геоморфологічні особливості території визначили структурно-планувальну організацію екорекреаційної мережі [1].

Територія Дністровського каньйону характеризується значним природно-рекреаційним потенціалом, є носієм історичних типів ландшафтів і може розглядатися як основа для ідентифікації середовища регіону.

Про ступінь гуманізації ландшафту і наближення його основних характеристик до екологічно оптимальних параметрів можна судити за станом берегових територій, які є значним природно-рекреаційним потенціалом для організації перебування людей. У зв'язку з цим активізується робота з регенерації берегових ландшафтних територій на основі застосування засобів сучасного ландшафтного дизайну та ландшафтного проектування і планування.

Серед багатьох резервів в оздоровленні середовища та підтримки стабільності рекреаційних регіонів є удосконалення використання берегових територій, оскільки з водними просторами пов'язані найвиразніші панорами і контрастне поєднання різних функцій.

Однак, в ході історичного розвитку берегові території максимально освоюються, але й найбільш деградують через відсутність необхідних пішохідних комунікацій в береговій смузі з облаштованими місцями для відпочинку. Крім того, неефективне використання прибережних зон позбавляє можливості занять спортом або активних ігор дітей і підлітків на берегових територіях, обмежує можливості використання просторів біля води в різні сезони року і упродовж доби.

З урахуванням особливостей, що склалися в результаті еволюції прибережної зони Дністровського каньйону і характерних рельєфно-планувальних ситуацій, студентами спеціальності “Архітектура будівель і споруд” (випускова кафедра – кафедра архітектурного проектування) навчально-наукового інституту архітектури, будівництва і туризму Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, запропоновано концепцію, яка базується на основі ідей та пропозицій ландшафтно-просторової організації рекреаційних утворень.

Структурно-планувальну модель екорекреаційної мережі р.Дністер пропонується як центр науки, культури й освіти, центр здоров’я, інноваційних технологій та розвитку нових принципів взаємодії людини і навколишнього середовища [2].

Особлива увага приділялась ландшафтно-естетичним умовам території. Дністровський каньйон характеризується унікальними умовами. Сплав рікою Дністер є однією із найцікавіших подорожей в Україні. Унікальності маршруту надають мальовничі ландшафти і їх неповторність: круті скелясті або заліснені береги висотою до 200 м, печери і гроти, водоспади, острови, пам’ятки природи, історії, архітектури, етнографії.

Відповідно до визначеної спрямованості регенерації ландшафтів берегових територій постають такі завдання: а) зміна балансу природних і штучних компонентів середовища на користь природних; б) формування стійкого комунікаційного каркасу з диференціацією ролі окремих напрямів залежно від ступеня наближення до води; в) здійснення реконструкції ключових об’єктів зі зміною їх використання в комплексі з ландшафтною організацією прилеглих територій; г) створення умов для цілорічного використання із застосуванням засобів ландшафтної архітектури [3].

Авторські концепції структурно-функціональної та архітектурно-планувальної реорганізації та розвитку території Дністровського каньойону включають:

1. Створення у прибережній зоні терасових парків, прибережних парків, гідропарків тощо. У вододільній зоні формується мережа агропарків на базі агроландшафтів (агротуризм, прогулянковий, пізнавальний відпочинок), етнопарків, формування яких здійснюється на базі українського села з багатою історико-культурною спадщиною (краєзнавчий туризм, активний, пізнавальний відпочинок), заповідних парків, основою формування яких є охоронно-заповідні території, структурні елементи екосистеми України (краєзнавчий туризм, пізнавальний відпочинок) та ін.

2. Організація системи екорекреаційної мережі: створення тематичних парків, тематика яких пов’язана з напрямком науково-дослідних комплексів екоцентрів рекреаційного змісту (Air-парк, Akva-парк, Terra-парк).

3. Організація рекреаційних зон: а) прибережна рекреаційно-бальнеологічна зона (лікувально-оздоровчі центри, центри здоров’я, центри відпочинку і туризму); б) агропаркова зона (аграрно-селекційні ферми: зерноводство, садівництво, лікувальне рослинництво), агропарки, етнопарки та ін.; в) аграрно-виробнича зона.

4. Одним із найважливіших завдань загальної концепції є система транспорту та обслуговування – розгалужена система прибережно-глибинних транспортних зв’язків з головним транспортним коридором екорекреаційної мережі, що проходить уздовж Дністра і забезпечує зв’язок екоцентрів.

Напрями ландшафтно-містобудівних перетворень з урахуванням оцінки естетичних, екологічних, природно-ландшафтних, природно-кліматичних, соціально-демографічних чинників орієнтовані на формування в прибережній зоні стійкої рекреаційної функції, функціонально-різноманітної, соціально-адаптованої і естетично привабливої.

Студентами спеціальності “Туризмознавство” цього ж інституту (випускова кафедра – кафедра туризму) запропоновано концепцію, що полягає в організації та функціонуванні кластерів у сфері туризму та рекреації, які є позитивними чинниками для регулювання діяльності територіально-рекреаційної системи, що має великий вплив на підвищення ефективності управління туристичною і курортно-рекреаційною сферою регіону. Насамперед кластер сприяє об’єднанню однорідних туристичних підприємств та організацій, які виробляють і реалізовують рекреаційно-туристичні послуги та створюють гідну конкуренцію подібним туристичним продуктам на міжнародному ринку.

Роль рекреаційно-туристичних кластерів особливо зростає в умовах нерозвинутості туристичної інфраструктури, недостатньої поінформованості туристів, нераціонального використання рекреаційного потенціалу тощо.

Основною метою створення рекреаційно-туристичних кластерів є:

- посилення конкурентноспроможності рекреаційно-туристичної сфери регіону та диверсифікація рекреаційних та туристичних послуг;

- підвищення ефективності управління туристичною і курортно-рекреаційною сферами;

- збільшення впливу на економіку регіону та зміцнення регіонального економічного потенціалу;

- задоволення соціальних потреб населення не тільки регіону, а й всієї країни у послугах лікування, профілактики, реабілітації, оздоровлення, відпочинку тощо.

Запропоновані організаційні основи створення і функціонування рекреаційно-туристичного кластеру передбачають об’єднання фірм і організацій не тільки тих сфер господарського комплексу регіону, що виробляють та надають рекреаційні та туристичні послуги (готельне, ресторанне господарство, транспорт тощо), а й супутніх галузей (харчова та легка промисловість, сільське господарство, виробництво сувенірної продукції, комунальне господарство та ін.).

Висновки. У результаті викладених вище досліджень запропоновано моделі розвитку структуроутворюючих систем прибережної території р.Дністер з урахуванням можливостей екологічного оздоровлення середовища, містобудівні та екологічні регламенти їх використання з урахуванням рекомендацій з режимного зонування територій і необхідних ландшафтно-містобудівних перетворень в кожній зоні. Запропоновано типологію громадських рекреаційних просторів в прибережній зоні Дністровського каньйону і нові категорії типологічної диференціації, що відображають провідну роль соціального фактора у формуванні структури рекреаційних просторів. Створення туристично-рекреаційного кластеру покликане забезпечити розвиток різноманітних видів туризму та поглибити співпрацю дотичних до нього закладів, установ та організацій з метою раціонального використання природно-рекреаційних та культурно-історичних ресурсів Дністровського каньйону.

 

Література:

1. Василишин Я.В. Історико-архітектурно-естетичний потенціал регіону Українських Карпат / Я.В.Василишин // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції “Туризмознавство: наукові та практичні аспекти”, м.Івано-Франківськ, (22.09 – 23.09). 2011. – С.140-143.

2. Василишин Я.В. Удосконалення використання рекреаційної мережі території Дністровського каньйону / Я.В.Василишин // Матеріали XXIX Міжнародної науково-практичної конференції “Інноваційний потенціал світової науки – XXI сторіччя”, м.Запоріжжя, 2014. – Т.2, С.16-17.

3. Веркалець І.М. Архітектурно-урбаністична концепція екорекреаційної мережі р.Дністра / І.М.Веркалець // Містобудування та територіальне планування: Наук.-техн. збірник. – К., КНУБА, 2012. – Вип.46, С. 103 – 108.

 

References:

1. Vasylyshyn Ja.V. Istoryko-arkhitekturno-estetychnyj potencial reghionu Ukrajinsjkykh Karpat / Ja.V.Vasylyshyn // Materialy Vseukrajinsjkoji naukovo-metodychnoji konferenciji “Turyzmoznavstvo: naukovi ta praktychni aspekty”, m.Ivano-Frankivsjk, (22.09 – 23.09). 2011. – S.140-143.

2. Vasylyshyn Ja.V. Udoskonalennja vykorystannja rekreacijnoji merezhi terytoriji Dnistrovsjkogho kanjjonu / Ja.V.Vasylyshyn // Materialy XXIX Mizhnarodnoji naukovo-praktychnoji konferenciji “Innovacijnyj potencial svitovoji nauky – XXI storichchja”, m.Zaporizhzhja, 2014. – T.2, S.16-17.

3. Verkalecj I.M. Arkhitekturno-urbanistychna koncepcija ekorekreacijnoji merezhi r.Dnistra / I.M.Verkalecj // Mistobuduvannja ta terytorialjne planuvannja: Nauk.-tekhn. zbirnyk. – K., KNUBA, 2012. – Vyp.46, S. 103 – 108.

Tags: