Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Сніца Т. Є. ФОРМУВАННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ ОСОБИСТОСТІ ЗАСОБАМИ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

УДК 372.881.111.1

 

ФОРМУВАННЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ ОСОБИСТОСТІ ЗАСОБАМИ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Сніца Т. Є.

Національна академія Державної прикордонної служби України

ім. Б. Хмельницького, Україна, Хмельницький

 

Максимальний розвиток комунікативних здібностей є перспективним, хоча й нелегким завданням, яке стоїть перед викладачем іноземної мови. Ефективність спілкування залежить від умов та культури спілкування, знання культури та традицій країни співрозмовника, толерантності та багатьох інших факторів.

У статті розглянуто іноземну мову як складову частину іншомовної культури, її вплив на розвиток полікультурної компетентності; визначено роль іноземної мови у процесі становлення розвинутої самодостатньої особистості.

Ключові слова: глобалізація, міжкультурна комунікація, полікультурна компетентність, іноземна мова, толерантність, формування особистості.

Сница Т. Е. Формирование поликультурной личности средствами иностранного языка/ Национальная академия Государственной пограничной службы Украины им. Б. Хмельницкого, Украина, Хмельницкий

Максимальное развитие коммуникативных способностей является перспективной, хотя и нелегкой задачей, которая стоит перед преподавателем иностранного языка. Эффективность общения зависит от условий и культуры общения, знания культуры и традиций страны собеседника, толерантности и многих других факторов.

В статье рассмотрен иностранный язык как составная часть иноязычной культуры, его влияние на развитие поликультурной компетентности; определена роль иностранного языка в процессе становления развитой, самодостаточной личности.

Ключевые слова: глобализация, межкультурная коммуникация, поликультурная компетентность, иностранный язык, толерантность, формирование личности.

Snitsa T. Formation of a polycultural personality by means of a foreign language / National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after B. Khmelnytskyi, Ukraine, Khmelnytskyi

The highest development of communicative abilities is a promising though a difficult task that instructors of foreign languages face. The effectiveness of communication depends on the conditions and culture of communication, awareness of culture and traditions of a country, tolerance and many other factors.

In the article a foreign language is analyzed as a part of a foreign language culture and its influence on the development of multicultural competence is revealed; the role of a language in the process of becoming a developed, self-sufficient person is defined.

Key words: globalization, intercultural communication, multicultural competence, foreign language, tolerance, personality formation.

 

Вступ. Поступовий розвиток людської цивілізації за сучасних умов неминуче веде до інтеграційних процесів між державами світу. Новою характерною рисою сучасного суспільства стала глобалізація, тобто загальносвітове посилення відкритості та взаємозалежності різних країн, територій, організацій та спільнот людей. Глобалізація – головна тенденція сучасного соціально-економічного розвитку, яка проявляється у політичній, економічній, культурній та інших сферах.

У зв’язку з процесами глобалізації особливої актуальності набули проблеми міжкультурної комунікації. Міжкультурна комунікація вселяє оптимізм та створює атмосферу взаєморозуміння. Окрім того, вона також сприяє співпраці з усіма зацікавленими сторонами у багатьох напрямках. Діалог допомагає представникам різних етнокультур встановлювати особисті дружні контакти, що дозволяє долати непорозуміння, знаходити більше точок дотику та розповсюджувати дружні та мирні стосунки в усьому світі[1]. Отже, людей, а особливо молоде покоління, необхідно підготувати до життя у нових умовах – умовах діалогу.

З огляду на це, метою статті є аналіз факторів, що впливають на формування полікультурної особистості засобами іноземної мови.

Виклад основного матеріалу дослідження. Процеси мобільності ринку праці ХХІ-го століття вимагають від випускників навчальних закладів готовності до міжкультурної комунікації. Міжкультурна комунікація розглядається як комплекс різноманітних стосунків та взаємодій між представниками різних культур. Усе більшого розвитку набувають сьогодні дослідження, присвячені питанням міжнаціонального спілкування. Це роботи М. Богомолової, Г. Гасанова, В. Комарова, В. Криська, З. Мубінової, С. Тер-Мінасової.

Не є таємницею той факт, що традиційна поведінка представників деяких соціальних чи культурних спільнот може дратувати інші культурні групи або призводити до повного непорозуміння через те, що останні не усвідомлюють існуючих міжкультурних розбіжностей [2]. Особиста здатність визнавати та приймати ці розбіжності разом з позитивною етнокультурною самосвідомістю можна визначити як полікультурну компетентність. Полікультурна компетентність передбачає знання та прийняття людиною культурної різнобарвності світу, доброзичливе, відкрите та неупереджене ставлення до будь-якої культури та її представників.

Проблема полікультурного виховання, розвиток полікультурної компетентності зокрема, викликає сьогодні чималий інтерес. Їй присвячені дослідження зарубіжних та вітчизняних науковців – Р. Агадулліна, Г. Беннета, Н. Болгаріної, Л. Воротняк, Т. Говарда, Л. Гончаренка, О. Гуренка, Ю. Давидова, Г. Дмитрієва, А. Зубко, М. Кузьміна, І. Лощенової, З. Малькової, Л. Перетяги,І. Соколової, Є. Степанова, Г. Суткевич, Л. Супрункової, У. Фокса, А. Хупсарокової, О. Щеглової,Н. Якси. Для того, щоб сформувати полікультурну особистість, на думку І. Соколової, необхідно знайомити студентів з культурою інших народів, навчати їх знаходити інформацію щодо іншомовної культури та постійно оновлювати її в умовах неперервної комунікативної практики [3]. Пізнання іншого національного світобачення та іншої культури є цінним, оскільки пов’язане зі збагаченням загальної картини світу, знайомством з іншими ієрархіями цінностей, а також зі збагаченням власної культури та усвідомленням себе представником своєї національної спільноти. Порівнюючи, аналізуючи країну та людей країни, мова якої вивчається, ми, на думку Є. Пассова, проникаємо в менталітет народу, намагаємося зрозуміти його характер, цінності, першопричини несхожості, причини ксенофобії [4].

Вихованню у студентів миролюбства, терпимості до етнічних, політичних, конфесійних, міжособистісних суперечностей, визнанню рівноправного існування чогось “іншого”, умінню жити серед різних людей та ідей, умінню користуватися правами та свободами не порушуючи при цьому права та свободи інших людей чи не найкраще сприяє вивчення іноземної мови. Знання іноземних мов є важливим засобом міжкультурної комунікації та повноцінної взаємодії з представниками інших культур, дає майбутньому фахівцю можливість підготуватися до активної та плідної співпраці у сучасному полікультурному світі. Вивчаючи іноземну мову, людина оволодіває якісно іншими, новими засобами спілкування, які є необхідними для долучення до цінностей світової культури, до культури країни, мова якої вивчається, її історії, науки, літератури, мистецтва.

Кожне заняття з іноземної мови – це перехрестя культур, це практика міжкультурної комунікації, оскільки кожне іноземне слово відображає іноземний світ та іноземну культуру: за кожним словом стоїть обумовлене національною свідомістю уявлення про світ [2].

Стрімке входження України у світову політичну, економічну, культурну спільноту докорінно змінило ставлення людей до вивчення іноземних мов, які тепер стали реально необхідними для реального спілкування людей, для використання їх як потужного засобу комунікації. Особливу цінність набувають знання іноземних мов, коли вони пов’язані зі знанням культури, специфіки людських стосунків та визнаних стереотипів. Важливо навчити не тільки тому, як правильно говорити, а і як правильно діяти в умовах іншої культури. Реальною перешкодою тут виступає відсутність носія мови як партнера по комунікації. Основним партнером для спілкування при вивченні іноземної мови, як правило, виступає той, хто навчає, тобто викладач. Саме йому належить основна місія передачі усіх нюансів “іншого” побуту, культури, мислення. Підготовка до спілкування з носіями мови у чужорідному культурному середовищі з представниками власної культури є чи не головною особливістю при вивченні іноземної мови.

Для якісного володіння іноземною мовою необхідно створювати атмосферу реального спілкування для активного використання мови у живих, природних ситуаціях. Ефективним є залучення до процесу навчання іноземних фахівців. Головна відповідь на питання вирішення актуального завдання навчання іноземних мов як засобу комунікації між представниками різних народів та культур полягає у тому, що мови повинні вивчатися у безперервній єдності зі світом та культурою народів, які говорять цією мовою.

Оскільки полікультурна компетентність, як вважає О. Щеглова, є комплексною особистісною якістю, що формується в процесі професійної підготовки на основі толерантності, що характеризується свідомістю власної багатокультурної ідентичності [5], то, відповідно, у процесі навчання іноземної мови великого значення набуває виховання у студентах толерантності – миролюбності, терпимості до етнічних, політичних, міжособистісних розбіжностей, уміння жити у мирі та злагоді серед різних думок та ідей, поважати права та свободи інших людей. Увесь процес навчання іноземної мови є процес формування толерантності – невід’ємної складової полікультурної особистості. Толерантна людина – це людина, яка подолала відчуженість, ворожість, нетерпимість та небажання спілкуватися з представниками інших культур. Знаходячись в одній групі, ті, кого ми навчаємо, поступово пристосовуються один до одного, переймають чужий досвід, діляться власним. Прийшовши із різних соціальних груп, ці люди вчаться бути толерантними, критично оцінювати не лише когось, але й (інколи першочергово) себе.

Однією з особливостей полікультурної особистості майбутнього фахівця у процесі вивчення іноземної мови можна вважати відтворення стереотипів поведінки, наприклад, навички говорити або поводитися так, як це роблять у подібних ситуаціях носії мови.

Висновки. Навчання іноземної мови у сучасних умовах вимагає високої майстерності викладача, постійного пошуку нових, дієвих методів навчання. Навчати необхідно лексиці, граматиці, не забуваючи при цьому про уміння спілкуватися з представниками різних національностей, зважаючи на їх культуру, манери повсякденного спілкування. У процесі міжкультурного спілкування необхідно пам’ятати про особливості національного характеру комунікантів, специфіку їх емоційного складу, національно-специфічні особливості мислення.

 

Література:

1. Межкультурная коммуникация: современная теория и практика (Материалы VII Конвента РАМИ сентябрь 2012 г.): Научное издание / Под ред. А. В. Шестопала, М. В. Силантьевой; отв. ред.А. В. Мальгин. — ЗАО Издательство “Аспект Пресс”, 2013. —288 с.

2. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация. – М.:СЛОВО/SLOVO, 2008. – 264 с.

3. Соколова І. В. Формування полікультурної компетентності у майбутніх вчителів-філологів. [Електронний ресурс] / І. В. Соколова. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/socgum/).

4. Пассов Е. И. Концепция высшего профессионального педагогического образования на примере иноязычного образования / Е. И. Пассов. – Липецк. – 1998. –67 с.

5. Щеглова Е. М. Развитие поликультурной компетентности будущих специалистов: [Електронний ресурс] : На примере курсантов академии МВД : Дис. …канд. пед. наук : 13.00.08. – Омск: РТБ, 2006 (Из фондов Российской Государственной Библиотеки)

 

References:

1. Mezhkulturnaya kommunikatsiya: sovremennaya teoriya i praktika (Materialy VII Konventa RAMI sentyabr 2012 g.): Nauchnoe izdanie / Podred. A. V. Shestopala, M. V. Silantevoy; otv. red. A. V. Malgin. — ZAO Izdatelstvo “AspektPress”, 2013. — 288 s.

2. Ter-Minasova S. G. Yazyk i mezhkulturnaya kommunikatsiya. – M.:SLOVO/SLOVO, 2008. – 264 s.

3. Sokolova I. V. Formuvannia polikulturnoi kompetentnosti u maibutnikh vchyteliv-filolohiv. [Elektronnyi resurs] / I. V. Sokolova. – Rezhym dostupu: http://www.nbuv.gov.ua/Portal/soc gum/).

4. Passov Ye. I. Kontseptsiya vysshego professionalnogo pedagogicheskogo obrazovaniya na primere inoyazychnogo obrazovaniya / Ye. I. Passov. – Lipetsk. – 1998. –67 s.

5. Shcheglova Ye. M. Razvitie polikulturnoy kompetentnosti budushchikh spetsialistov: [Еlektronniy resurs] : Na primere kursantov akademii MVD : Dis. …kand. ped. nauk : 13.00.08. – Omsk: RTB, 2006 (Iz fondov Rossiyskoy Gosudarstvennoy Biblioteki)

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.