Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Левицька В. А. ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ЗАКЛАДАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

УДК: 37.374:379.82

 

ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ЗАКЛАДАХ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

Аспірант, Левицька В. А.

Львівська національна академія мистецтв, Україна, Львів

 

Стаття присвячена проблемі художнього виховання засобами мистецтва як важливої складової процесу розвитку високоморальної особистості. Акцентується увага на фундаментальних дослідженнях в галузі художнього виховання, на теоретичних підходах до даної проблеми. Проаналізовано літературні джерела з проблеми художньо-естетичного виховання молоді засобами мистецтва. Висвітлюється проблема формування почуття прекрасного в дітей у складних умовах становлення Української держави. Представлено аналіз організації образотворчої діяльності дітей у позашкільних закладах освіти.

Ключові слова: образотворче мистецтво, художнє виховання, естетичне виховання, художні школи, здібності, художня освіта, творчість, національна позашкільна освіта, виховна, організаційна та методична робота, соціально-педагогічна проблема.

 

аспирант, Левицкая В. А. Формирование творческой личности средствами изобразительного искусства в учреждений внешкольного образования: теоретический / Львовская национальная академия искусств, Украина, Львов

Статья посвящена проблеме художественного воспитания средствами искусства как важной составляющей процесса развития высоконравственной личности. Акцентируется внимание на фундаментальных исследованиях в области художественного воспитания, на теоретических подходах к данной проблеме. Проанализированы литературные источники по проблеме художественно-эстетического воспитания молодежи средствами искусства. Освещается проблема формирования чувства прекрасного у детей в сложных условиях становления Украинского государства. Представлен анализ организации изобразительной деятельности детей во внешкольных учебных заведениях.

Ключевые слова: изобразительное искусство, художественное воспитание, эстетическое воспитание, художественные школы, способности, художественное образование, творчество, национальная внешкольное образование, воспитательная, организационная и методическая работа, социально-педагогическая проблема.

 

Аspirant, Levitskaya V. A. The process of forming a creative personality through art activities in the extrascoolastic educational establishments: theoretical aspect / Lvov National academy of art, Ukraine, Lvov

The article deals with the problem of art education through art as an important part of the development process of highly moral person. Attention is focused on fundamental research in the field of art education in theoretical approaches to this problem. Analysis of the literature was done on the issue of artistic and aesthetic education of youth through art. The problem of the formation of a sense of beauty in children was shown in difficult conditions of Ukrainian state. The analysis of descriptive activities of children in after-school educational establishments was presented.

Keywords: art, art education, aesthetic education, art schools, skills, creation, national after-school education, educational, organizational and methodological work, socio-educational problem.

 

Вступ. На сучасному етапі становлення Української держави, за умови її складного політичного і соціально-економічного стану, особливо відчутний негативний вплив на дитину таких суспільних явищ як аморальність, злочинність та інше, що призводить до знецінення освіти, падіння авторитету вчителя, росту агресивності, жорстокості дітей. За цих умов майбутнє покоління буде бездуховне, неінтелігентне, непорядне, ці діти не будуть поважати культурні та загальнолюдські цінності.

Вирішення цієї проблеми можливе за умови оптимізації управління процесом виховання за допомогою гуманізації освіти. Це передбачає, насамперед, сприяння розвитку творчих можливостей дитини. Художнє виховання засобами мистецтва посідає важливе місце у духовному розвитку людини. Воно впливає на гуманізацію її свідомості, активізацію культуротворчої функції, на підвищення оптимістичного світосприйняття.

Доцільність дослідження зумовлена необхідністю узагальнити досвід художнього виховання дітей у позашкільних художніх закладах освіти України сучасного періоду.

Проблемі організації та ефективності художнього виховання присвячені праці таких науковців: С. Русової, Н. Румянцева, К. Лепілова, А. Комарової, П. Булонського, В. Скатерщикова, Г. Ріда, Л. Чуриліної, В. Розумного, Л. Артемової, О. Чинаєвої, С. Анікіна. Про позитивну роль мистецтва для розвитку дитини писали В. Шаталов, С. Лисенко, І. Волков, Є. Ільїн, Т. Гончарова та ін. Цій проблемі присвячено також значну частину робіт Ш. Амонашвілі. Хоча тема досить розроблена, вона залишилась не розкритою до кінця і потребує доопрацювання.

Основним структурним елементом системи художнього виховання через мистецтво є особистість дитини, тому що мета, завдання, методи художньо-естетичного виховання спрямовані на художній і загальний розвиток особистості. С. Русова висловлювала в своїх працях думки про художньо-естетичне виховання дітей, зокрема його мету, завдання і зміст, про шляхи і засоби формування в дітей художніх поглядів і смаків, про залучення їх до художньої творчості, розвитку творчих здібностей. Основне завдання художнього виховання дослідниця вбачала у розвитку естетичної свідомості, для сприйняття художньо-мистецьких творів [1, с. 62–63].

Мистецтво відіграє важливу роль в дитячому житті. Вміння бачити, розуміти і створювати прекрасне робить духовне життя дитини багатим, цікавим, дає йому можливість відчути найбільшу духовну насолоду. Надзвичайно велику увагу проблемі художнього виховання через сферу мистецтва приділив Н. Румянцев у праці «Мистецтво у вихованні». Спираючись на книгу І. Ріхтера, він розглядає художнє виховання як «культурну проблему сучасності». Саме художньо-педагогічний рух є відгомін пожвавлення інтересу до мистецтва в житті сучасного суспільства. Рішення проблеми автор бачить у зверненні до мистецтва. Автор вважає, що мистецтво це мова почуттів, обґрунтувавши своє визначення тим, що художники «звертаються до серця». Аргументуючи родинний зв’язок між творчістю художників професіоналів та дітей, які населяють світ образами своєї фантазії, живуть у світі казки, втілюють свої думки у грі, в якій справедливо бачать зародки мистецтва. Саме тому потрібно виховувати дітей засобами мистецтва [9, с.7-8].

Багато дослідників прийшли до висновку, що мистецький розвиток дітей відбувається поступово із зростанням всіх художніх здібностей. Вони акцентують свою увагу на величезній користі художніх шкіл у вихованні дітей. На культуру художньо-естетичного почуття дітей дуже впливає саме мистецтво: відвідування музеїв, галерей, знайомство з історією мистецтва та художньою спадщиною нашого народу. Величезна увага зосереджується на тому, що до сприйняття мистецтва діти готуються поступово, завдяки розвитку уяви, знайомству з елементами мистецтва, вихованню почуття форми, гармонії, фарб. В цьому відношенні художня школа зможе зробити дуже багато, за умови її повного перетворення [5].

Все, що оточує дитину повинне буди прекрасним, і виховувати в неї любов до краси, саме так переконував К. Лепілов в праці, присвяченій художньо-естетичному вихованню. Автор вважає, що тільки цим шляхом можна сподіватися розвинути в дитини художньо-естетичні почуття, любов до всього прекрасного і бажання творити самому тільки красу і хороше [3].

Оскільки сфера мистецтва є основою художнього виховання, виникає необхідність її розвитку. Б. Теплов вважав, для творчого розвитку дитини їй потрібно вчитися, тому, що спроможнісь до сприйняття і пізнання мистецтва не є вродженним, вона формується і розвивається поступово [8, с. 98]. Б. Смірнов виділив виховне значення дитячого малюнка. Досвід, накопичений у дитячих художніх школах, свідчив про те, що художнє виховання мистецтвом слід починати з раннього віку і саме з організації середовища. Все, що оточує дитину повинне буди прекрасним, і виховувати в неї любов до краси. Ці думки розділяв К. Лепілов в праці, присвяченій художньо-естетичному вихованню. Вважав, що тільки так можна розвинути в дитини художні почуття, любов до прекрасного і бажання творити красу [3, с. 46].

Розглядаючи виховання особистості мистецтвом Т. Комарова стверджує, що найвищим проявом художнього виховання дитини виступає рівень її мистецької культури, що виражається у ставленні до художніх цінностей та до мистецтва загалом [7, с. 6].

Завдяки заняттям мистецтвом збагачується емоційне життя людини, розвиваються задатки, здібності та таланти дитини. Творча діяльність сприяє позитивному художньому розвитку особистості. В дисертаційній роботі Є. Бондаревська наголошує, що важливо максимально використовувати потенційні можливості позашкільних закладів освіти мистецького спрямування у художньому вихованні творчої особистості тому, що творча діяльність є основним видом діяльності дітей у цих закладах освіти [2, с. 30–31].

На колосальну значимість мистецтва як засобу художнього виховання вказує П. Булонський. Він зазначає що, залучення дитини до мистецтва сприяє формуванню творчої особистості дитини, розвитку художнього смаку та сприйняття [6, c. 98]. Його погляди підтримує В. Скатерщиков, Л. Чуриліна та Г. Рід зазначаючи, що художнє виховання мистецтвом сприяє розвитку художньої культури дитини та формуванню особистість у всій її повноті [5, c. 2].

На думку В. Розумного, суть художнього виховання полягає в активному цілеспрямованому формуванні і удосконаленні системи потреб особистості у сфері мистецтва [6, c. 94].

Проблему мистецького розвитку описував в своїх працях В. П’ясецький. Він доводив, що мистецтво є однією з основ життя, що введення в усі загальноосвітні школи системи мистецької освіти та виховання одним з кращих факторів морального оздоровлення нашої країни, збільшення цінностей всіх сторін діяльності українців. Науковець впевнений в необхідності викладання історія мистецтва не лише в художніх школах, а й в загальноосвітній школі, вважаючи, що ця дисципліна є основою культурного розвитку суспільства, що все, що є найважливішим в житті людей все відображається в творах мистецтва [3, с. 239]. Такі ж твердження обґрунтовано в працях Д. Лучинского, він теж вважає, що мистецькі предмети варто викладати не лише позашкільних закладах освіти, а і в загальноосвітній школі.

На думку Т. Юшко творчі здібності позитивно впливають на пізнавальну діяльність та інтелект дітей, сприяють виробленню правильної самооцінки себе і життя.

М. Князева, описуючи вплив художнього виховання на дитину, вважає, що завдяки виховному потенціалу мистецтва діти збагачуються різноманітними враженнями, їхні творчі здібності розвиваються позитивно. Ці враження залишаються в дитячій пам’яті на все життя [8, с. 22].

У працях Я. Мортковіча, І. Мощенської описано зв’язок між навчанням за допомогою мистецтва та художнім вихованням дитини. Автори доводять, що такі заняття формують інтелектуальність, творчий потенціал, власний світогляд, особистісну потребу в самореалізації та самоідентифікації.

З точки зору П. Булонського, гармонійна особистість може сформуватись тільки у процесі мистецької творчості, яка тісно поєднана з активним життям дитини. Автор розуміє художнє виховання як засіб формування творчості, без якого неможливий розвиток художнього смаку і духовний розвиток дитини в цілому [ 8, c. 98].

Заняття мистецтвом сприяє загальному художньому розвиткові дитини. Таких тверджень дотримується С. Анікін, який вважає, що художнє виховання це: і багатоцільовий процес який, позитивно впливає, відповідно до завдань суспільства щодо формування підростаючого покоління; і процес формування естетичних якостей особистостей (здібностей сприймати, оцінювати та створювати прекрасне, умінь та навичок художньої діяльності, художнього смаку). Автор доводить, що художнє виховання необхідно розглядати як головну складову процесу мистецького розвитку і є важливою складовою процесу загального розвитку сутнісних якостей особистості [9, c. 13–14].

Р. Рабинович стверджує, що мистецтво позитивно впливає на художній та інтелектуальний розвиток дитини. Автор вважає, що виховувати дитину засобами мистецтва – значить розбудити в дітей почуття краси, здібність відчувати її, зворушуватися красою, а в кінці спостерігати красу навколо себе [1, с. 22].

Досліджуючи художні інтереси дітей, Е. Крупник, Л. Нікольский доводять те, що зосередженість інтересів на мистецтві є обовʼязковою передумовою для художнього розвитку дітей, формування художніх ідеалів [9, с. 39]. Відношення до мистецтва визначають зовнішні межі художнього розвитку дитини. [10, с. 40].

 

Висновки. Отже, вивчення предметів мистецького спрямування має на меті гармонійний розвиток особистості, головними складовими якого повинно бути моральне, духовне, естетичне та художнє виховання. Проаналізувавши наукові праці щодо проблеми розвитку позашкільної освіти та художнього виховання через мистецтво можна зробити висновок, що система художньо-естетичної освіти і виховання має широкий простір для вдосконалення, відродження кращих національних культурних традицій і впровадження найсучасніших інноваційних ідей. Але, що ця сфера потребує реформування – це однозначно. Осмислення прогресивних ідей минулого з погляду сьогодення є необхідною передумовою всебічного розуміння дослідниками нових проблем, що постали перед наукою і практикою у зв’язку зі створенням національної системи освіти та позашкільного навчання й виховання.

 

Література:

1. Аболина Т. Г., Митропольская Н. Е. Эстетическое воспитание в школе / Т. Г. Аболина, Н. Е. Митропольская. – К. : Высшая школа, 1987. – 252 с.

2. Сирітка Г. Виховання естетичних поглядів молодших школярів / Г. Сирітка // Початкова освіта. – 2002. – № 13 – С. 8.

3. Горобець Н. Формування естетичних почуттів у молодших школярів засобами мистецтва / Н.Горобець // Рідна школа. – 1999. – № 11. – С. 46–49.

4. Гіптерс З. Мистецтво як засіб художньо-естетичного виховання / З. Гіптерс // Рідна школа. – 2001. – № 9. – С. 60–63.

5. Рід Г. Проект концепції єдиної системи естетичного виховання у загальноосвітніх школах України / Г. Рід // Мистецтво та освіта. – 1998. – № 1. – С. 2–7.

6. Русова С. Ф. Вибрані педагогічні твори / С. Ф. Русова. – К. : Освіта, 1996. – 303с.

7. Лисенко В. Особливості ціннісної структури підростаючої особистості // Цінності освіти і виховання: Науково-методичний збірник / За ред. О. Сухомлинської. – Київ, 1997. – 224 с.

8. Лобар О. О. Історія української школи і педагогіки : навчальний посібник / О. О. Лобар, М. Г. Стельмахович, Д. Т. Федоренко. – К. : Знання, 2006. –447 с.

9. Чуриліна Л. М. Морально-естетичне виховання підлітків засобами шкільного театру ляльок : дис. канд. пед. наук / Л. М. Чуриліна. – К., 1995. – 250 с.

10. Разумный В. А. Система образования на рубеже третьего тысячелетия / В. А. Разумный // Опыт философии и педагогики. – М. : Педагогика, 1996. – 280 с.

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.