кандидат педагогічних наук, Бедевельська М. В. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

УДК 378.011. 3-051:811:004 (043.3)

 

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

кандидат педагогічних наук, Бедевельська М. В.

Мукачівський державний університет, Україна, Мукачеве

 

У статті розглянуто вимоги до професійної підготовки вчителя, шляхи підвищення професійної майстерності вчителів іноземних мов: широке впровадження інноваційних педагогічних технологій в процесі їх підготовки. Здійснено класифікацію інноваційних педагогічних технологій. Визначено освітні технології, що сприяють формуванню і розвитку педагогічних вмінь у навчальному процесі, у період проходження педагогічної практики, у позааудиторній роботі.

Ключові слова: інноваційні технології навчання, професійна майстерність, педагогічна майстерність, професійна компетентність, тренінг

 

кандидат педагогических наук, Бедевельська М. В. Пути повышения качества профессионального мастерства будущих учителей иностранного языка, Мукачевский государственный університет, Украина, Мукачево

В статье рассмотрены требования к профессиональной подготовке учителя, пути повышения профессионального мастерства учителей иностранных языков: широкое внедрение инновационных педагогических технологий в процессе их подготовки. Осуществлена классификация инновационных педагогических технологий. Определены образовательные технологии, способствующие формированию и развитию педагогических умений в учебном процессе, в период прохождения педагогической практики, в внеаудиторной работе.

Ключевые слова: инновационные технологии обучения, профессиональное мастерство, педагогическое мастерство, профессиональная компетентность, тренинг.

 

Ph.D., Bedevelska M. V. Ways of improving the quality of pedagogical skills of future foreign language teachers, Mukachevo State University, Ukraine, Mukachevo

The article describes the requirements for professional teacher's training and ways of increasing the professional skills of foreign language teachers: a broad implementation of innovative pedagogical technologies in the course of their training. Classification of innovative pedagogical technologies has been carried out. Attention is given to the educational technologies which contribute to the formation and development of pedagogical skills in the teaching process and during pedagogical practice in extracurricular work.

Keywords: innovative technology education, professional skills, teaching skills, professional competence, training

 

Вступ. Професійна діяльність вчителя визначається специфікою його професійно-предметних, індивідуально-психологічних та комунікативних якостей. Так, вчитель іноземної мови повинен мати високий рівень знання іноземної мови, володіти лінгвокраїнознавчою та соціокультурною складовими, методикою навчання мови та сучасними і перспективними розробками в даній сфері, мати навики особистісно орієнтованих, суб’єкт-суб’єктних технологій, форм та методів навчання. Адже лише в умовах спільної творчої діяльності вчителя та учнів, що має для кожного з них особистісний сенс, тобто в умовах особистісного взаємодії, між ними складаються відносини партнерства, які проявляються у взаємозв’язку і взаємовпливі вчителя та учнів [2]. Крім того, студента як майбутній викладач повинен не тільки навчитися фонетиці, лексиці, граматиці, різних видів мовної діяльності іноземною мовою, але й отримати знання з методики навчання іноземної мови, тобто зформувати в себе систему методичних понять, категорій, засвоїти їх взаємозв’язок, взаємообумовленість.

Поставлені завдання приводять нас до розгляду питання професійної педагогічної майстерності та шляхів її підвищення, а темою нашої статті є шляхи підвищення професійної майстерності вчителів іноземних мов.

Питання професійної майстерності вчителя вивчали багато вітчизняних науковців і практиків-педагогів. Так, дослідженням системи професійної підготовки вчителя та формування його педагогічної майстерності розглядали В. Андрущенко, В. Бех, М. Бойченко, В. Журавський, М. Згуровський, Б. Клименко, В. Лутай, Ю. Малиновський, М. Михальченко, В. Огнев’юк, М. Романенко, Н. Скотна, М. Степко, В. Цикін, В.Шинкарук; місце і роль педагогічної майстерності в системі професійних характеристик вчителя висвітлювали Л. Анциферова, Л. Бабич, Г. Балл, Є. Барбина, В. Бутенко, І. Зязюн, Г. Кондратенко, Л. Крамущенко, І. Кривонос, Н. Кузьмина, М. Лазарєв, Л. Романишина; досліджували формування педагогічної майстерності вчителя засобами навчально-виховного процесу Ю. Азаров, Л. Білієнко, В. Кан-Калик, Р. Кузьменко, А. Луцюк, Г. Сагач, Т. Стратан, Т. Тхоржевська, С. Швидка; питання естетичних та етичних засад розвитку педагогічної майстерності як краси педагогічної дії вивчали О. Боровік, Г. Васянович, С. Гончаренко, П. Коваль, О. Лавріненко, М. Лещенко, В. Онищенко, І. Синиця, О. Семеног, М. Солдатенко, О. Тринус, О. Федій, Л. Хомич, Л. Хоружа.

Метою підвищення якості професійної майстерності майбутніх вчителів іноземних мов є підготовка компетентних фахівців, які здатні:

 будувати навчання школярів на діалозі національної та іноземної культур;

 реалізувати виховання учнів як суб’єктів культурно-історичного процесу, що відображають в собі історичний розум, культуру людства і відчувають свою відповідальність перед своїм майбутнім, залежним від їх сучасних дій;

 створювати умови для розвитку особистості і творчої самореалізації школярів, формувати покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя [5].

При цьому необхідно враховувати такі вимоги до професійної підготовки вчителя:

– професійну спрямованість, тобто потреба у підготовці вчителя іноземних мов, а не фахівця з іноземних мов. Системоутворюючим фактором професійної підготовки вчителя є його педагогічна майстерність, заснована на педагогічних та психологічних знаннях і уміннях і підкріплене іншими дисциплінами, що мають обов’язково професійну спрямованість. Вчителю мало "знати", він повинен вміти ці знання передавати;

– спрямованість на підготовку вчителя-дослідника, для якого культ пізнання, а не знань, провідна сила та джерело натхнення;

– функціональність, тобто моделювання змісту і структури вчительської діяльності, основу якої складають такі види умінь: проектувальні (уміння спланувати будь-який вид роботи); адаптаційні (уміння застосувати свій план у конкретних навчальних умовах); організаційні (вміння організувати будь-який вид роботи); мотиваційні (вміння мотивувати учнів до навчальної діяльності); комунікативні (вміння спілкуватися на уроці і поза ним); вміння контролю і самоконтролю; пізнавальні (уміння вести дослідницьку діяльність); допоміжні (вміння співати, грати на якомусь інструменті, малювати і т.п.). Процес навчання в значній мірі є моделюванням вчительської діяльності в навчальних завданнях, моделювання з метою розвитку зазначених умінь;

– спрямованість на формування особистості вчителя. Це провідне завдання педагогічного учбового закладу. Особистісний підхід визначає гуманізацію відносин. У всіх великих педагогів взаємини з вихованцями будувалися не на рівні "вчитель-учень", а на рівні "особистість-особистість";

– сприяння фундаменталізації освіти. Система професійної підготовки вчителя повинна забезпечувати широке загальногуманітарному освіту. Учитель будь-якого предмета повинен володіти хоча б основами світової та вітчизняної культури в самому широкому сенсі цього слова;

– сприяння технізації гуманітарної освіти. Технізація здійснюється по двох лініях: введення курсів керування комп’ютерною технікою, а також використання цієї техніки в навчальному процесі;

– прагнення до інтегративності, надання студенту можливості індивідуальної самореалізації;

– формування переконаності майбутнього вчителя в соціальній значимості предмета, який він викладає;

– передбачення диференційованості оцінювання не стільки знань, скільки професійної майстерності та умінь [3].

Крім того, вчитель іноземної мови не може викладати без постійного самовдосконалення в мові, без самоосвіти. Мова – не застигле явище, вона постійно змінюється. Вдосконалення знання мови і технологій його викладання – запорука успішної роботи вчителя.

Досягнення поставленої мети підвищення якості професійної педагогічної майстерності за дотримання викладених вимог, на наш погляд, можливе при широкому впровадженні інноваційних педагогічних технологій.

Після аналізу наукової психолого-педагогічної літератури ми трактуємо інноваційні педагогічні технології як такі, що спрямовані на задоволення актуальної потреби системи освіти, спираються на використання нових знань, базуються на мотивації суб’єктів педагогічної діяльності, мають на меті виведення закладу освіти на більш високий, конкурентноспроможний рівень. Особливістю інноваційних педагогічних технологій є те, що на практиці вони можуть активно і результативно поєднуватися.

Існуючі та найбільш використовувані на практиці інноваційні педагогічні технології можна класифікувати наступним чином [6]:

– структурно-логічні технології – поетапна організація системи навчання, що забезпечує логічну послідовність постановки і розв’язання дидактичних задач на основі відбору їх змісту, форм, методів і засобів навчання на кожному етапі з урахуванням поетапної діагностики результатів;

– інтеграційні технології – дидактичні системи, що забезпечують інтеграцію міжпредметних знань і вмінь, різноманітних видів діяльності на рівні інтегрованих курсів, навчальних тем, уроків, навчальних днів;

– ігрові технології – дидактичні системи використання різноманітних ігор, під час виконання яких формуються уміння розв’язувати завдання на основі компромісного вибору (театралізовані, ділові та ролеві ігри, імітаційні вправи, індивідуальний тренінг; розв’язання практичних ситуацій і задач, комп’ютерні програми тощо);

– тренінгові технології – система діяльності для відпрацювання певних алгоритмів розв’язання типових практичних завдань, за допомогою комп'ютера (психологічні тренінги інтелектуального розвитку, спілкування, розв’язання управлінських завдань);

– інформаційно-комп’ютерні технології – технології, що реалізуються в дидактичних системах комп’ютерного навчання на основі діалогу людина-машина за допомогою різноманітних навчальних програм (тренінгових, контролюючих, інформаційних тощо);

– діалогові технології: сукупність форм і методів навчання, заснованих на діалоговому мисленні у взаємодіючих дидактичних системах суб’єкт-суб’єктного рівня: учень-учитель, учень-автор, учитель-автор тощо. Діалогові форми вважаються найбільш поширеними серед інших сучасних технологій.

Процес формування та розвитку у майбутніх вчителів педагогічної майстерності полягає в цілеспрямованій взаємодії, спільного для педагога і студента процесу творчої діяльності в адекватних спеціально організованих умовах із застосуванням необхідних інноваційних форм, методів і засобів організації занять [4]. Форми і методи організації заняття використовуються в комплексі і залежать від завдань конкретного етапу формування.

Формування та розвиток необхідних професійних педагогічних вмінь відбувається під час застосування різноманітних освітніх технологій, основу яких складають інноваційні:

– у навчальному процесі: проведення тренінгових занять; використання рольових та ігрових методик, проблемних ситуацій при проведенні практичних занять; розробка та захист проектів; впровадження інтерактивних методів навчання з використанням інформаційних технологій; розробка програмних засобів навчального та наукового призначення, електронних підручників, посібників та методичних матеріалів; залучення студентів до виготовлення та створення дидактичного арсеналу засобів, технологій, проектів на основі концепції колективних творчих справ тощо;

– у період проходження педагогічної практики: вивчення передового педагогічного досвіду наставників; розробка кількох варіантів планів-конспектів проведення нестандартних уроків з наступним їх колективним обговоренням;

– у позааудиторній роботі: участь у спільних міжнародних проектах, науково-теоретичних і науково-практичних конференціях, олімпіадах і конкурсах на кращу наукову роботу; підготовка публікацій за наслідками проведених досліджень та інше [1].

Все це формує ставлення майбутнього вчителя до навчального предмета і педагогічного процесу як до засобу самореалізації, що створює сприятливе підґрунтя для професійного саморозвитку студентів, розвитку креативності, мовленневої культури, комунікативних прийомів, здатності передбачати реакцію партнерів, виробленню та розширенню стратегії педагогічної поведінки, активізації особистої позиції студентів.

Висновок. Отже, професійна майстерність вчителя має бути спрямована на реалізацію одного з найважливіших принципів організації навчання – принципу оптимізації, що потребує усвідомленого вибору такого варіанта навчального процесу, який за даних умов забезпечить максимально можливу ефективність розв’язання завдань освіти і розвитку учнів за раціональних затрат часу і зусиль викладачів. Вона має розвиватися не через забезпечення його великою кількістю готових рецептурних посібників і широке використання ним готових поурочних розробок, а, передусім, за допомогою фундаментальних знань з базового предмета, високої загальної культури і ґрунтовної дидактичної компетентності. Інноваційні педагогічні технології при їх раціональному використанні дають широкі можливості для формування та розвитку всіх складових професійної педагогічної майстерності.

 

Література:

1. Гречаник Б. В. Інноваційний потенціал вітчизняних ВНЗ: особливості та проблеми його формування / Богдан Васильович Гречаник // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №11 . – С.24-27.

2. Зязюн І. А. Краса педагогічної дії: навч. посібник / І. А. Зязюн, Г. М. Сагач. – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – 302 с.

3. Методическое мастерство учителя: учебное пособие / Сост. Е. И. Пассов, Е. А. Морозова, Н. Е. Кузовлева // Серия "Методика обучения иностранным языкам". – Воронеж: Интерлингва, 2002. – Вып.18. – 40 с.

4. Нісімчук А. С. Сучасні педагогічні технології: навч. посіб. / А. С. Нісімчук, О. С. Падалка, О. Т. Шпак. – К.: Просвіта, 2000. – 368 с.

5. Обучение говорению на иностранном языке: учебное пособие / Сост. Е. И. Пассов, Е. В. Голдина, Н. Е. Кузовлева // Серия "Методика обучения иностранным языкам". – Воронеж: Интерлингва, 2002. – Вып.11. – 40 с.

6. Химинець В. В. Інноваційна освітня діяльність / Василь Васильович Химинець. – Ужгород: Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, 2007. – 364 с.

 

References:

1. Ghrechanyk B. V. Innovacijnyj potencial vitchyznjanykh VNZ: osoblyvosti ta problemy jogho formuvannja / Boghdan Vasyljovych Ghrechanyk // Investyciji: praktyka ta dosvid. – 2010. – № 11 . – S.24-27.

2. Zjazjun I. A. Krasa pedaghoghichnoji diji: navch. posibnyk / I. A. Zjazjun, Gh. M. Saghach. – K.: Ukrajinsjko-finsjkyj instytut menedzhmentu i biznesu, 1997. – 302 s.

3. Metodicheskoe masterstvo uchitelya: uchebnoe posobie / Sost. Ye. I. Passov, Ye. A. Morozova, N. Ye. Kuzovleva // Seriya "Metodika obucheniya inostrannym yazykam". – Voronezh: Interlingva, 2002. – Vyp.18. – 40 s.

4. Nisimchuk A. S. Suchasni pedaghoghichni tekhnologhiji: navch. posib. / A. S. Nisimchuk, O. S. Padalka, O. T. Shpak. – K.: Prosvita, 2000. – 368 s.

5. Obuchenie govoreniyu na inostrannom yazyke: uchebnoe posobie / Sost. Ye. I. Passov, Ye. V. Goldina, N. Ye. Kuzovleva // Seriya "Metodika obucheniya inostrannym yazykam". – Voronezh: Interlingva, 2002. – Vyp.11. – 40 s.

6. Khymynecj V. V. Innovacijna osvitnja dijaljnistj / Vasylj Vasyljovych Khymynecj. – Uzhghorod: Informacijno-vydavnychyj centr ZIPPO, 2007. – 364 s.

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.