Ржевська Н. В. СИНЕРГІЯ ПСИХІЧНИХ І МИСЛЕННЄВИХ ПРОЦЕСІВ В ПОНЯТТІ «КОМПЕТЕНТНІСТЬ»

УДК:37.011

 

СИНЕРГІЯ ПСИХІЧНИХ І МИСЛЕННЄВИХ ПРОЦЕСІВ В ПОНЯТТІ «КОМПЕТЕНТНІСТЬ»

Ржевська Н. В.

Київський національний торговельно-економічний університет, Україна, Київ

 

Визначено проблему при дослідження суті поняття «компетентність». Представлено до уваги визначення поняття «компетентність» авторів різних галузей наук. Зроблена спроба розкрити суть поняття «компетентність» за допомогою аналізу психічних та мисленнєвих операцій особистості. На основі отриманих результатів сформульовано авторське визначення поняття «компетентність». Акцентувалася увага на значенні індивідуального та світового досвіду як основи компетентності.

Ключові слова: компетентнісний підхід, компетентність, якість особистості, психічні і мисленнєві процеси, індивідуальний та світовий досвід.

Ржевская Н. В. Синергия психических и мыслительных процессов в понятии «компетентность» / Киевский национальный торгово-экономический університет, Украина, Киев.

Определена проблема в исследовании сущности понятия «компетентность». Представлены вниманию определения понятия «компетентность» авторов различных отраслей наук. Сделана попытка раскрыть суть понятия «компетентность» с помощью анализа психических и мыслительных операций личности. На основе полученных результатов сформулировано авторское определение понятия «компетентность». Акцентировалось внимание на индивидуальном и мировом опыте как основе компетентности. Ключевые слова: компетентностный подход, компетентность, качество личности, психические и мыслительные процессы, индивидуальный и мировой опыт.

Rzhevskaya N. V. Synergy of mental and thought processes in the concept of "competence" / Kyiv National University of Trade and Economics, Kiev, Ukraine.

It was identify the problem of research of the concept of "competence". Presented in mind the definition of "competence" by the authors of the various branches of science. An attempt was made to reveal the essence of the "competence" of the concept through the analysis of mental and cognitive personality operations. Author's definition of "competence" of the concept is formulated on the basis of the results obtained. The attention is focused on the individual and global experience as the basis of competence.

Key words: competence approach, competence, quality, personality, mental and thinking processes, individual and global experience.

 

Вступ. Еволюція педагогічної думки сприяє постійному перегляду проблем компетентнісного підходу та поняття компетентності зокрема. Одним з поширених методів дослідження суті поняття «компетентність» є контент-аналіз. Проблемою для розуміння психічних, мисленнєвих операцій особистості, пов’язаних з реалізацією компетентності в наукових дослідженнях, є копіювання визначень або пропонування авторських без генетичного дослідження зародження та еволюції поняття не в науці окремо, а в людському розумі, що екстраполюється на психічну, емоційну сфери буття людини.

Загалом компетентнісний підхід апелює до сучасної парадигми міждисциплінарних науки і освіти.

Еволюційні процеси призводять до того, що поступово встановлюється загальне розуміння поняття «компетентність» в педагогічному дискурсі. О.М. Яригін відзначає, що в статтях і дисертаціях наполегливо повторюються одні і ті ж цитати з ранніх робіт, присвячених компетентнісному підходу, в наслідок чого проявляється така риса еволюційного процесу як спадковість. Подібні роботи раз по раз ілюструють наступний висновок: «Найчастіше замість аналізу наводиться перелік різних варіантів визначень і трактувань терміна, виявлених в джерелах, після чого робиться висновок про те, що в педагогіці не склалося єдиного розуміння терміна [1], в той час як продуктивний термінологічний аналіз-синтез повинен бути спрямований на обґрунтування і уточнення розглянутих визначень. Таким чином, з дискурсу йде дискусія, яка замінюється посиланнями на авторитети, на найбільш поширені трактування, без спроби розібратися в генезі проблеми, в умовах наростаючого потоку мутацій [2, с. 109].

Дослідники трактують «компетентність» з різних боків від «можливостей особистості» до «проявів компетенції». Нижче наведені деякі дефініції поняття «компетентність».

Таблиця 1.

Перелік визначень поняття «компетентність» вчених різних галузей наук

 

Автори

Визначення поняття «компетентність»

Сфера діяльності автора

Дж. Равен

Явление, состоящего из большого числа компонентов, многие из которых относительно независимы друг от друга, при этом некоторые компоненты относятся скорее к когнитивной сфере, а другие – эмоциональной, эти компоненты могут заменять друг друга в качестве составляющих эффективного поведения» [3, с. 252].

Психология

Ж. Йеннекенс

Ответственность и права менеджера  [4, с. 18].

Психологія менеджменту

В. В. Сорочан

Сочетание психических качеств, психическое состояние, позволяющее действовать самостоятельно и ответственно, обладание человеком способностью и умением выполнять определенные трудовые функции [5, с. 55].

Психологія професійної діяльності

М. Лайл Спенсер, Сайн М. Спенсер

Базовое качество индивидуума, имеющее причинное отношение к эффективному и/или наилучшему на основе критериев исполнению в работе или в других ситуациях» [6, с. 123].

Соціологія

С. Е. Шишов

И. Г. Агапов

Загальна здатність і готовність особистості до діяльності, засновані на знаннях і досвіді, які придбані завдяки навчанню, орієнтовані на самостійну участь особистості у навчально-пізнавальному процесі, а також спрямовані на її успішне включення в трудову діяльність [7, с. 59]. 

Педагогіка

С. П. Бондар

Здатність особистості діяти [8, с. 9]. 

Педагогіка

А. В. Хуторський

Владение, обладание человеком соответствующей компетенцией, включающей его личностное отношение к ней и предмету деятельности. Уже состоявшееся качество личности (совокупность качеств) ученика и минимальный опыт деятельности в заданной сфере [9, с. 62].

Педагогіка

І. В. Шмиголь

Складна інтегральна якість особистості. яка виявляється в готовності й здатності особистості до успішної професійної та повсякденної діяльності [10, с. 25].

Педагогіка

Є. Барышникова

Набор поведенческих стереотипов, которые представляют собой факторы успешности на определенной позиции в компании и помогают человеку добиваться высоких результатов в работе [11, с. 111].

HR-менеджмент

 

Для нас важливим є запропонований контент-аналіз для того, щоб виділити найбільш поширені дефініції та розібратися в їхній суті.

Визначення поняття «компетентність» як «здатності, якості особистості» та «прояв компетенції» є найбільш популярними. Простежимо, що відрізняє ці визначення і як ці дві характеристики виражають одне поняття.

Що стосується достовірності знання, то тут вирішальну роль грає інтерпретація У. Джемс принципу Пірса «щоб домогтися повної ясності в наших думках про який-небудь предмет, ми повинні розглянути, які практичні наслідки містяться в цьому предметі, тобто яких ми повинні очікувати від нього відчуттів і до яких реакцій ми повинні підготуватися» [12, с.34].

Почнемо з того, що перша і друга дефініції мають різний характер впливу. В першому випадку йдеться про якість особистості, але вона є на конкретний період часу статичною до дії. Маючи певні вроджені якості людина може не застосовувати на практиці, тобто ці якості можуть не мати прояву.

В другому випадку, визначення має активну, дієву форму і йдеться не про можливість прояву дії, а саму дію. Постає питання, що відділяє якість особистості від прояву діяльності?

Відповідь можна представити за допомогою психічних та мисленнєвих процесів: Якісні характеристики особистості – Мотив – Прогнозування результатів (на основі досвіду) – Планування діяльності (на основі досвіду) – Оцінка ризиків (на основі досвіду) – Прийняття рішення – Дія – Оцінка діяльності – Формулювання висновків – Накопичення досвіду – Самоактуалізація.

Таке трактування найбільш повно розкриває зміст поняття. Стає зрозумілим, що основою компетентності є досвід, адже саме він забезпечує дієву компоненту поняття «компетентність»; умовою прояву компетентності виступає мотив; прийняття рішення та сам акт дії залежить від якісних характеристик особистості (поведінкові стереотипи, темперамент тощо); процес оцінки діяльності та формулювання висновків характеризує особистість з високим рівнем соціальної відповідальності; накопичення досвіду та само актуалізація є наслідками реалізації компетентності.

Отже, суть поняття «компетентність» полягає в мотивованому прояві мисленнєвих і психічних процесів, спрямованих на самоактуалізацію особистості загалом. Суть поняття нам вже відома, тому переходимо до його формулювання.

Компетентність – синергія психічних, мисленнєвих процесів особистості, що викликані внутрішніми та зовнішніми мотивами і базується на індивідуальному або світовому досвіді.

Теоретично узагальнений суспільно-історичний досвід (світовий досвід) виражає загальноприйняті, усталені, догматичні закони буття. Індивідуальний досвід, це перш за все, сукупність усього того, що відбувається з людиною в його житті і що вона усвідомлює. Індивідуальний досвід набувається при зіткненні з новими обставинами, коли світовий досвід не може задовольнити потреб особистості і індивідуальні здібності людини (харизма, креативність, ерудованість) створюють ситуаційний прецедент для вирішення проблеми.

Висновок. Поняття «компетентність» не можливо розглядати в розрізі однієї конкретної науки. Основу поняття компетентність представляють психічні та мисленнєві процеси. Їхній взаємозв'язок забезпечує логічне уявлення про поняття, суть якого вбачаємо в задоволенні мотивів за допомогою досвіду. Останній, в свою чергу, є невід'ємною частиною особистості, її духовним надбанням. Отже, компетентність, в загальному розумінні являє собою прояв досвіду і водночас засіб для його накопичення. Компетентність не можна вважати ані догматичним, ані суто індивідуалізованим поняттям. Його суттєве наповнення поєднує світовий та індивідуальний досвід, психічні та мисленнєві процеси, задоволення конкретних мотивів і само актуалізацію особистості. Отже, компетентність – має характер індивідуального структурування, коли під впливом особистісних характеристик аналізується, приймається рішення про вираження компетентності за допомогою усталених алгоритмів або індивідуалізованих, характериних лише одній особистості (індивідуальний стиль діяльності).

 

Література:

1. Титова Е. В. Терминологический анализ как метод и задача исследования // Письма в Эмиссия. Оффлайн (The Emissia.OfflineLetters): электронный научный журнал. – Июнь 2010, ART 1425. [Электронный ресурс] http://www.emissia.org/offline/2010/1425.htm – CПб., 2010.

2. Ярыгин О. Н. От «competence» «компетентности»: эволюция основных терминов компетентностного под¬хода / О. Н. Ярыгин//Понятийный аппарат педагогики и образования [Текст]:сб.науч.тр./ отв ред. Е. В.Ткаченко, М. А. Галагузова. – Вып.7. – Екатеринбург: СВ-96, 2012. – 456 с. – С.109-116.

3. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие и реализация/ Дж. Равен; пер. с англ. – М.: Когито-Центр, 2002. – 396 с.

4. Йеннекс Ж. Менеджмент в условиях рыночной экономики: Теория и практика. Учебное пособие повышения квалификации менеджеров. Минск, 1992. – 135 с.

5. Сорочан В. В. Психология профессиональной деятельности: Конспект лекций. – М.: МИЭМП, 2005. – 70 с.

6. Лайл М. Спенсер-мл. и Сайн М. Спенсер. Компетенции на работе. Пер. с англ. М: HIPPO, 2005. – 384 с.

7. Шишов C. Е., Агапов І. Г. Компетентнісний підхід до освіти: примха чи необхідність? / / Стандарти і моніторинг в освіті (березень-квітень). – 2002, С. 58 – 62.

8. Бондар С. Компетентність особистості – інтегрований компонент навчальних досягнень учнів / С. Бондар // Біологія і хімія в школі. – 2003. – № 2. – С. 8–9.

9. Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированного образования. // Народное образование. – 2003. – № 2. – С. 58-64

10. Шмиголь І. В. Формування загальнопредметних компетентностей у процесі викладання біохімії : Методичні рекомендації. – Черкаси: ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2013. – 40 с.

11. Барышникова Е. И. Оценка персонала методом ассессмент-центра. Лучшие HR-стратегии. М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013. – 255 с.

12. Історія філософії : Захід - Росія - Схід. (Книга друга: Філософія ХV - ХIХ ст.). – М .: «Греко-латинський кабінет» Ю. А. Шічаліна, 1996. – 557 с.

 

References:

1. Titova Ye. V. Terminologicheskiy analiz kak metod i zadacha issledovaniya // Pisma v Emissiya. Offlayn (The Emissia.OfflineLetters): elektronnyy nauchnyy zhurnal. – Iyun 2010, ART 1425. [Elektronnyy resurs] http://www.emissia.org/offline/2010/1425.htm – CPb., 2010.

2. Yarygin O.N. Ot «competence» «kompetentnosti»: evolyutsiya osnovnykh terminov kompetentnostnogo pod¬khoda /O.N. Yarygin//Ponyatiynyy apparat pedagogiki i obrazovaniya [Tekst]:sb.nauch.tr./ otv red. Ye. V.Tkachenko, M. A. Galaguzova. – Vyp.7. – Yekaterinburg: SV-96, 2012. – 456 s. – S.109-116.

3. Kompetentnost v sovremennom obshchestve: vyyavlenie, razvitie i realizatsiya/ Dzh. Raven ; per. s angl. – M. : Kogito-Tsentr, 2002. – 396 s.

4. Yenneks Zh. Menedzhment v usloviyakh rynochnoy ekonomiki: Teoriya i praktika. Uchebnoe posobie povysheniya kvalifikatsii menedzherov. Minsk, 1992. – 135 s.

5. Sorochan V.V. Psikhologiya professionalnoy deyatelnosti: Konspekt lektsiy. – M.: MIEMP, 2005. – 70 s.

6. Layl M. Spenser-ml. i Sayn M. Spenser. Kompetentsii na rabote. Per. s angl. M: HIPPO, 2005. – 384 s.

7. Shyshov C. E., Ahapov I. H. Kompetentnisnyi pidkhid do osvity: prymkha chy neobkhidnist? / / Standarty i monitorynh v osviti (berezen-kviten). – 2002, S. 58 – 62.

8. Bondar S. Kompetentnist osobystosti – intehrovanyi komponent navchalnykh dosiahnen uchniv / S. Bondar // Biolohiia i khimiia v shkoli. – 2003. – # 2. – S. 8–9.

9. Khutorskoy A. V. Klyuchevye kompetentsii kak komponent lichnostno-orientirovannogo obrazovaniya. // Narodnoe obrazovanie. – 2003. – № 2. – S. 58-64

10. Shmyhol I.V. Formuvannia zahalnopredmetnykh kompetentnostei u protsesi vykladannia biokhimii : Metodychni rekomendatsii. – Cherkasy: ChNU imeni Bohdana Khmelnytskoho, 2013. – 40 s.

11. Baryshnikova Ye. I. Otsenka personala metodom assessment-tsentra. Luchshie HR-strategii. M.: Mann, Ivanov i Ferber, 2013. – 255 s.

12. Istoriia filosofii : Zakhid - Rosiia - Skhid. (Knyha druha: Filosofiia KhV - KhIKh st.). – M .: «Hreko-latynskyi kabinet» Yu.A. Shichalina, 1996. – 557 s.

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.