Гарайда Д. В. ФОРМУВАННЯ ІНТЕР’ЄРІВ ЗАКЛАДІВ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ: СУЧАСНІ ПОШУКИ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ДИЗАЙНЕРІВ

Печать

УДК: 747.012.1

 

ФОРМУВАННЯ ІНТЕР’ЄРІВ ЗАКЛАДІВ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ: СУЧАСНІ ПОШУКИ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ДИЗАЙНЕРІВ

аспірант, Гарайда Д. В.

Львівська національна академія мистецтв, Україна, Львів

 

У статті розглянуто основні принципи формування інтер’єрів закладів громадського харчування у контексті сучасних пошуків західноукраїнських дизайнерів. Визначено головні формотворчі засади, що впливають на формування предметно-просторового середовища закладів громадського харчування. На прикладі існуючих інтер’єрів, проаналізовано роботи українських дизайнерів та художників, які працюють на основі народних стилевих форм та мистецької спадщини початку XX ст.

Ключові слова: інтер’єр, дизайнер, художник, формотворчі засади, предметно-просторове середовище, мистецька спадщина.

 

аспирант, Гарайда Д. В. Формирование интерьеров заведений общественного питания: современные поиски западноукраинских дизайнеров / Львовская национальная академия искусств, Украина, Львов

В статье рассмотрены основные принципы формирования интерьеров заведений общественного питания в контексте современных поисков западноукраинских дизайнеров. Определены главные формообразующие принципы, влияющие на формирование предметно-пространственной среды заведений общественного питания. На примере существующих интерьеров, проанализированы работы украинских дизайнеров и художников, которые работают на основе народных стилевых форм и художественного наследия начала XX в.

Ключевые слова: интерьер, дизайнер, художник, принципы формообразования, предметно-пространственная среда, художественное наследие.

 

post-graduate, Harayda D.V. The interior formation of the public board establishments: modern researches of west Ukrainian designers/ Lviv National Academy of Arts, Ukraine, Lviv

The main principles of the interior formation of the public board establishments in the contest of modern researches of West Ukrainian designers are describing in the following article. The basis form-created elements were determined. They influence the formation of the index-spaced surrounding of the public board establishments. On the example of the existent interiors, it has been analysed the works of the Ukrainian designers and painters that work on the bases of national stylish forms and the art heritage of the beginning of the XX-th century.

Key-words: interior, designer, painter, form-created elements, index-spaced surrounding, art heritage.

 

Вступ. Одна з важливих проблем у формуванні предметно-просторового середовища закладів громадського харчування полягає у вивченні та аналізі новітніх стилістичних засад, якими керуються дизайнери у процесі формотворення. Також, актуальність дослідження пов’язана і з культурною ситуацією в країні – соціальною потребою в появі різнопланових закладів громадського харчування, у тому числі і з розширеною функцією дозвілля. На практиці це підтверджується масовим зростанням нових кав’ярень, ресторанів, пабів.

З набором особливих соціальних, функціональних і типологічних вимог до приміщень із певною стилістикою підвищуються вимоги до художньої виразності інтер’єру. Архітектори та дизайнери володіють значною кількістю художніх і технічних прийомів для створення найбільш чіткої та естетичної архітектурно-художньої композиції, які використовують у процесі своєї роботи. Тому, вивчення проблематики сучасних дизайнерських пошуків в інтер’єрах численних закладів громадського харчування завжди є актуальними.

Мета пропонованої статті – розглянути основні принципи формування інтер’єрів закладів громадського харчування у процесі дизайнерських пошуків. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань, як визначення основних принципів формування та висвітлення засобів досягнення художньої виразності на прикладі інтер’єрів закладів громадського харчування у контексті пошуків Західноукраїнських дизайнерів.

Історіографія. Стосовно основних принципів організації предметно-просторового середовища, варто звернути увагу на таких українських науковців, як Грицюк Л., Лінда С., Якубовський В., а саме, на їхню спільну працю «Проектування закладів харчування» (2012 р). Дослідники приділяють увагу сучасним принципам класифікації закладів громадського харчування відносно предметного наповнення, та кількості місць, формулюють загальні вимоги до проектування їх інтер’єрів.

Українська дослідниця Іванова Л. А., у ряді наукових статей, вивчає різні сучасні підходи до організації інтер’єрів громадських споруд, як вітчизняних, так і закордонних. Проте, у дослідженнях не акцентується увага саме на працях Західноукраїнських дизайнерів, які займалися, чи займаються проектуванням інтер’єрів закладів громадського харчування.

Доцільним для аналізу є також матеріал канд. архітектури, Новосельчук Н.Є.У своїх дослідженнях автор аналізує історико-бібліографічні джерела у галузі формування інтер’єру громадських будівель в Україні кін. ХІХ – поч. ХХ ст, описує цілісну картину формування інтер’єру громадських споруд вказаного періоду. Дане трактування проблематики, та аналіз інтер’єрів, пов'язаний з таким історичним періодом часу, має вагомий вплив на формування стилістики у процесі дизайнерських пошуків. Однак, у сучасному проектуванні постійно з’являються нові методи, тенденції формотворення, що обумовлює необхідність розглянути їх головні принципи та проаналізувати засоби досягнення художньої виразності інтер’єру.

Виклад основного матеріалу. Головні складові дизайнерського процесу зазнають змін, з набуттям Україною статусу незалежної держави. Поступово зростає рівень національної свідомості, з’являється більш серйозна необхідність дослідження морфології та ознак створеного дизайнером середовища, як цілісної сфери проживання.

На зламі століть культура України, з одного боку, продовжувала розвивати народні, демократичні традиції XIX століття, а з іншого — відбувається активний пошук нових форм, використання досягнень інших національних культур.

Для того, щоб проаналізувати процес сучасних дизайнерських пошуків на прикладі інтер’єрів закладів громадського харчування України, потрібно чітко визначити головні принципи проектування, якими керуються художники та дизайнери під час створення інтер’єрів. Працюючи над проектом, художник в першу чергу керується стандартними художніми прийомами[2; 4]. Але окрім цього, набуваючи практики у формуванні інтер’єрів, митець самовдосконалюється, і, таким чином, відкриває для себе і оточуючих власні, індивідуальні принципи проектування, якими керується у подальшій роботі. Саме такий підхід до роботи дає можливість виділити створений інтер’єр, та закріпити у ньому свою індивідуальну, авторську концепцію.

Об’ємно-планувальне вирішення будь-якого приміщення, його обладнання, освітлення є елементами інтер’єру, що в результаті створюють композицію. Проте, саме композицію варто віднести до першочергового і найважливішого принципу формування предметно-просторового середовища.

Внутрішня об’ємно-просторова композиція є однією з найважливіших категорій у формуванні інтер’єрного середовища. В її основу покладено закономірні зв’язки між побудовою внутрішнього простору та зовнішніми чинниками, що впливають на його формування. Загалом, інтер’єри приміщень основного залу для відвідувачів пов’язані з суміжними приміщеннями та оточенням усієї споруди, і становлять їх логічне продовження.

Таким чином, основні засоби художньої організації інтер’єру: колір, освітлення та синтез мистецтв, форма, стильова єдність предметного наповнення із загальним вирішенням інтер’єру мають бути композиційно упорядковані.[1, 107 c.]

В різні періоди історії мистецтва стилістика в інтер’єрі виступала одним із способів залучення до історичної спадщини, фіксувала в існуючому періоді певний історичний момент через візуальні образи, через мову предметного світу. Позитивним фактором такої стилістики є актуалізація національних тем у мистецтві. Загалом, даний фактор з кожним десятиліттям набуває важливішого значення, особливо в урбаністичному середовищі типової архітектури.

Зачіпаючи проблему сучасних пошуків Західноукраїнських дизайнерів, то тут, на формування тематичного інтер’єру мають значний вплив архітектурні стилі і напрямки ХІХ - поч. ХХ ст. Територія України має свою унікальну історію. На протязі багатьох століть різні держави, намагаючись забрати собі кусок території, залишили слід своєї культури. Наприклад, на поч. ХХ ст. в таких культурних осередках, як Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, фундамент стилю заклала Австро-Угорська імперія. Саме тому, у сучасних інтер’єрах спостерігається звернення до мистецької спадщини поч. ХХ ст., відродження історизму та модерну в певній інтерпретації, особливо у львівських кав’ярнях та ресторанах. [3] До прикладу, у кав’ярні «Штука» (м. Львів) автентичні розписи та іншого роду декор майже не збереглись через постійну зміну власників. Але в даному випадку тут відновлено трафаретні розписи стелі, орнамент, який був характерним для початку минулого століття. Відповідно до цього виконана інтерпретація головних стилістичних ознак, що повністю відображають той період

Стилізація кращих здобутків традиційного мистецтва українців західного регіону розрахована не лише на туристичний бізнес і рекламу традиційної української культури, а й на її популяризацію та подальший культурний розвиток серед громадськості. Тому, логічними є численні інтерпретації етнічних мотивів у інтер’єрах громадського харчування України. Звідси така посилена увага до декорування інтер’єрів, а саме ресторанів, у традиціях українського народного мистецтва. Від часу отримання Україною незалежності, спостерігається етнічне відродження, що характеризується посиленим зацікавленням широких мас до власної історії, культури, побуту, традицій, з підвищеним прагнення відтворення в різних формах своєї самобутності. Дизайнери України постійно ведуть пошук стилістики інтер’єрів закладів громадського харчування та розваг, керуючись історичними здобутками мистецтва. На основі народних стилевих форм працюють такі українські художники та дизайнери, як Руслан Романишин та Тарас Турянський. За рахунок орнаменту, кольорової гами, наявності предметів декоративно ужиткового мистецтва, які в повній мірі передають культуру народної спадщини, дизайнери облаштовують предметно-просторове середовище, яке повністю відповідає історичному минулому. Ресторан «Сім поросят» (м. Львів) будується саме на збереженні традиційних принципів формування простору. У ньому використовуються орнаменти, створені в традиційній для українського фольклору колірній гамі, а також природні оздоблювальні матеріали, характерні для оформлення українських хат. Відхід від традицій спостерігається в асиметричному планувальному рішенні. Як зазначає вітчизняний дослідник Подлевських М. Б., традиційним принципом формування внутрішнього простору в народному українському інтер’єрі є симетричне рішення. У приміщенні ресторану, у зв’язку з особливістю функціонального зонування порушується принцип симетрії.[5] Таким чином, можна зробити висновок, що проблематика українського народного декоративно-прикладного мистецтва і дизайну співіснують разом, не відокремлені одне від одного. Таким чином, стилістика, як метод проектування, являється одним із варіантів синтезу різних видів мистецтва, їх поєднання як з предметно-просторовим середовищем, так і з архітектурою, екстер’єром.

Паралельно з інтерпретацією народних стилевих форм, дизайнери не полишають також і пошуків нових, яскравих образів, які в повній мірі відображають і сучасний стан проектування. В останні роки, естетична і культурна проблематика наповнення предметно-просторового середовища та елементів, які його формують, загострилася та набула динаміки. Художники продовжують досліджувати емоціонально-образну лінію формування предметного середовища закладів харчування, яка базується на особливостях життя людей, та природнього оточення. В результаті це слугує прообразом нових тенденцій, явищ і процесів.

Загальнотеоретичні розробки, пов’язані з перспективним дизайнерським та архітектурним проектуванням, на сучасному етапі підтверджують тенденцію до створення мобільного предметно-просторового середовища, яке повинно співіснувати з реальними змінами в образі життя і діяльності самої людини.

Дослідження проблеми розвитку художнього стилю виводить в кінцевому результаті на індивідуальний стиль художника, з’являється так званий авторський дизайн.

Колористика як один з візуальних чинників сприйняття архітектурно-просторового середовища, здатна підкреслити або ж, навпаки, зруйнувати всі намагання архітектора. Традиція локального колористичного вирішення предметно-просторового середовища, що ґрунтується на місцевих матеріалах та колористичних рішеннях, які пов'язані з культурно-етнічними традиціями Західного регіону розвивалася та існує до сьогодні. Багатовіковий досвід комбінації натуральних барвників та будівельних матеріалів під час художньо-декоративного оздоблення предметно-просторового середовища породив для регіону характерний тільки для нього колористичний образ, а саме, збалансовану спокійну кольорову гаму, природні тони та відтінки.

На вибір кольору приміщення закладу харчування значний вплив має призначення приміщення, його площа, висота, конфігурація плану, тематичний та стильовий напрям інтер’єру. Психологічний вплив кольору в просторі може візуально змінювати висоту, форму та об’єм приміщення. Для кращого сприйняття довгого та вузького приміщення залу торцеві стіни покривають темнішими кольорами порівняно з боковими. Світлі кольори стелі та стін створюють враження просторішого приміщення, а яскраві та темні візуально зменшують та обмежують простір.

На формування інтер’єру закладу громадського харчування, його естетичного рівня, зручності та комфорту значний вплив здійснюють меблі та обладнання, які за формою, стилем відповідають призначенню відповідного закладу. Наприклад, інтер`єр ресторану Олеського замку виконаний в стилі 15-16 ст., завдяки цьому виникає єдиний культурно-туристичний комплекс, який повність відтворює історичні події того часу. Також варто звернути увагу на інтер`єр ресторану «Чорний замок» (м. Івано-Франківськ), де стилістика середньовіччя проявляється за рахунок характерного склепінчастого перекриття, меблевого наповнення та імітації стін під сирець.

Важливим психологічним показником авторського інтер’єру закладу громадського харчування є створення затишку. Для цього дизайнери в основному розділяють простір, обмежують, частково ізолюють різноманітними способами. Наявність в інтер’єрі конструктивних елементів – колон, склепінь, балок – значною мірою впливає на принциповий підхід в організації внутрішнього простору.

Слід зазначити, що на території України є велика кількість старих пам’яток архітектури, приміщення яких вдало експлуатують під нові заклади громадського харчування. Тому деякі конструкції залишаються в інтер’єрі, виділяючись своєю природною декоративністю і задаючи відповідний стиль, а інші – додатково декоруються, стаючи певними акцентами інтер’єру. В обох випадках конструкції дають можливість використання їх як функціональних елементів для розмежування частин простору, площин та рівнів. В основному, такі речі спостерігаються в маленьких затишних кав’ярнях та ресторанах.[3]

Сучасні художники часто керуються і західноєвропейськими традиціями під час проектування інтер’єрів, а саме: використовують великі площі засклення, тераси, балкони з різноманітними оглядовими майданчиками. Розвиток внутрішнього простору назовні досягається влаштуванням відкритих майданчиків, що розташовані на одному рівні з підлогою залу, продовженням якогось елемента внутрішнього простору назовні з однаковим оздобленням. Даний спосіб розвитку простору передбачає активне залучення в інтер’єр зовнішнього оточення, що свідчить про використання такого фактору, як синтез мистецтв. Ще один спосіб розвитку інтер’єру в замкненому просторі передбачає тематичне вирішення, планувально-просторову композицію, максимальне застосування в інтер’єрі природних оздоблювальних матеріалів, природного та штучного освітлення.[1, 110 с.]

Висновки. Художня виразність інтер`єрів закладів громадського харчування з`являється завдяки таким композиційним засобам як колір, декорування традиційною орнаментикою, меблеве наповнення. Одною з характерних особливостей формування інтер’єрів є реконструкції збережених, та органічне включення і поєднання сучасних оздоблювальних матеріалів, елементів предметного наповнення із елементами історичного середовища. Також, аналіз інтер’єрів закладів громадського харчування дає підстави зробити висновки, що в сучасному українському дизайні предметно-просторового середовища, а саме в дизайні громадських інтер’єрів виокремлюється етностиль, що пов’язаний із зверненням до народних традицій мистецтва західного реґіону України. Загалом, художні концепції формування інтер’єрів кін.ХХ – поч..ХХІ ст., їхні сталі форми, та головні аспекти формування інтер’єрів громадських приміщень дали можливість конкретизувати на їх основі такі засоби досягнення художньої виразності, як композиція, стилістика та художній образ. Сучасні художники та дизайнери, створюючи той чи інший проект, звертають увагу на всі фактори, які мали вплив з самого початку на формування обраного ними стилю: динамічність та традиційність, гармонійність та комфорт, фактурні контрасти, а найголовніше – синтез та повний взаємозв’язок усіх вищезгаданих принципів.

 

Література:

1. Грицюк Л. С. Проектування закладів харчування / Грицюк Л. С., Лінда С. М., Якубовський В. Б . – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2012. – 184 с.

2. Иванова Л. А. Дизайн интерьера отельно-ресторанных объектов [Електронний ресурс] / Л. А. Иванова, О. В. Дышкантюк. – Херсон : Олди-плюс, 2014. – 226 с. – Режим доступу: http://oldiplus.ks.ua

3. Новосельчук Н. Є. Формування інтер'єру громадських будівель кінця ХІХ - початку ХХ століть [Електронний ресурс]: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. архітектури : спец. 18.00.01 „Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури” // Н.Є. Новосельчук. — Київ, 2006. — 19 с. — укp. – Режим доступу: http://libs.com.ua

4. Резвухіна Л. О. Формування дизайну інтер’єру для підприємств громадського харчування [Електронний ресурс] / Л. О. Резвухіна // Вісник КНУКіМ. Мистецтвознавство – 2010. – № 23. – С. 8. – Режим доступу до журн. : http://www.stattionline.org.ua

5. Подлевських М. Б. Композиційні засоби організації просторів підприємств громадського харчування з виявленням народної стилістики [Електронний ресурс] / М. Б. Подлевських // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв . Мистецтвознавство. Архітектура. – 2008. – № 7. – С. 110-115. – Режим доступу до журн. : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/had

 

References:

1. Hrytsyuk L. S. Proektuvannya zakladiv kharchuvannya / Hrytsyuk L. S., Linda S. M., Yakubovs'kyy V. B. – L'viv: Vydavnytstvo L'vivs'koyi politekhniky, 2012. – 184 s.

2. Yvanova L. A. Dyzayn ynter'era otel'no-restorannыkh obъektov [Elektronnyy resurs] / L. A. Yvanova, O. V. Dыshkantyuk. – Kherson : Oldy-plyus, 2014. – 226 s. – Rezhym dostupu: http://oldiplus.ks.ua

3. Novosel'chuk N. Ye. Formuvannya inter"yeru hromads'kykh budivel' kintsya ХІХ - pochatku ХХ stolit' [Elektronnyy resurs]: avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. arkhitektury : spets. 18.00.01 „Teoriya arkhitektury, restavratsiya pam"yatok arkhitektury” // N.Ye. Novosel'chuk. — Kyyiv, 2006. — 19 s. — ukp. – Rezhym dostupu: http://libs.com.ua

4. Rezvukhina L. O. Formuvannya dyzaynu inter"yeru dlya pidpryyemstv hromads'koho kharchuvannya [Elektronnyy resurs] / L. O. Rezvukhina // Visnyk KNUKiM. Mystetstvoznavstvo – 2010. – № 23. – S. 8. – Rezhym dostupu do zhurn. : http://www.stattionline.org.ua

5. Podlevs'kykh M. B. Kompozytsiyni zasoby orhanizatsiyi prostoriv pidpryyemstv hromads'koho kharchuvannya z vyyavlennyam narodnoyi stylistyky [Elektronnyy resurs] / M. B. Podlevs'kykh // Visnyk Kharkivs'koyi derzhavnoyi akademiyi dyzaynu i mystetstv. Mystetstvoznavstvo. Arkhitektura. – 2008. – № 7. – S. 110-115. – Rezhym dostupu do zhurn. : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/had

Tags: