Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

кандидат наук з фізичного виховання і спорту, П’ятничук Д. В., кандидат наук з фізичного виховання і спорту, П’ятничук Г. О. МОДЕЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ БІГУНІВ НА СЕРЕДНІ І ДОВГІ ДИСТАНЦІЇ ПІСЛЯ ПІДГОТОВЧОГО ПЕРІОДУ ТРЕНУВАНЬ

УДК 796.015.132:796.422.16

 

МОДЕЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ БІГУНІВ НА СЕРЕДНІ І ДОВГІ ДИСТАНЦІЇ ПІСЛЯ ПІДГОТОВЧОГО ПЕРІОДУ ТРЕНУВАНЬ

кандидат наук з фізичного виховання і спорту, П’ятничук Д. В., кандидат наук з фізичного виховання і спорту, П’ятничук Г. О.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна, м. Івано-Франківськ

 

У статті подано результати тестування двох груп бігунів на середні і довгі дистанції після закінчення третього мезоциклу. Встановлено що рівень фізичної підготовленості легкоатлетів через 10 днів після повернення спортсменів з гірської бази, по закінченні періоду реакліматизації, характеризується достовірним покращенням результатів. Доведено, що у легкоатлетів використання механізмів енергозабезпечення є ефективнішим і рівень їх функціонування має більшу потужність.

Ключові слова: бігуни на середні і довгі дистанції, фізична підготовленість, рівень енергозабезпечення, фізичний розвиток, тренування.

 

кандидат наук по физическому воспитанию и спорту, Пятничук Д. В., кандидат наук по физическому воспитанию и спорту, Пятничук Г. А. Модельные характеристики физической подготовленности бегунов на средние и длинные дистанции после подготовительного периода тренировок / Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника, Украина, г. Ивано-Франковск

В статье представлены результаты тестирования двух групп бегунов на средние и длинные дистанции после окончания третьего мезоцикла. Установлено, что уровень физической подготовленности легкоатлетов через 10 дней после возвращения спортсменов из горной базы, по окончании периода реаклиматизации, характеризуется достоверным улучшением результатов. Доказано, что у легкоатлетов использования механизмов энергообеспечения является эффективным и уровень их функционирования имеет большую мощность.

Ключевые слова: бегуны на средние и длинные дистанции, физическая подготовленность, уровень энергообеспечения, физическое развитие, тренировка.

 

PhD in physical education and sport, Piatnychuk D., PhD in physical education and sport, Piatnychuk G. Model characteristics of physical fitness of runners on average and long distances after a preparatory period of training / Precarpathian national University named after V. Stefanik, Ukraine, Ivano-Frankivsk

The article presents the results of testing two groups of runners in middle and long distance after a preparatory period of training. It was established that the level of physical fitness athletes after returning athletes from the mountain base, after the re-acclimatization period, characterized by significant improvement in results. It is proved that athletes use energy mechanisms are effective and their level of functioning has more power.

Keywords: runners in middle and long distances, physical fitness, energy levels, physical development, training.

 

Вступ. В процесі розвитку спорту можливість досягнення високих результатів, встановлення рекордів, забезпечення перемоги в чемпіонатах з року в рік вимагає більших зусиль. Це обумовлено багатьма факторами, серед яких – збільшення конкуренції, і як наслідок, покращення відбору спортсменів, вдосконалення засобів і методів тренування.

Одночасно з постійним удосконаленням традиційних методів підготовки спортсменів суттєвого значення набуває розробка і використання засобів і методів, що спрямовані на розширення меж функціональних резервів організму спортсмена, його анаеробної і аеробної продуктивності [1, с. 20].

Тренування з бігу на середні і довгі дистанції – педагогічний процес, який включає в себе фізичну, технічну, тактичну, психологічну, теоретичну підготовки. Фізична підготовка є найбільш вивченою у системі підготовки спортсменів. Займає визначне місце тому, що різні сторони підготовленості спортсмена (техніко-тактична, психологічна тощо) реалізуються із виявленням фізичних якостей. Проблема фізичного удосконалення бігунів на середні і довгі дистанції на етапі спортивного удосконалення потребує зі сторони науковців, тренерів, спортсменів подальшого творчого пошуку у напрямку вдосконалення фізичної підготовки легкоатлетів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченням проблеми фізичної підготовки спортсменів займалась велика кількість науковців Платонов В. М., Булатова М. М., Волков Н. И. [2; 3] та інші.

Аналізуючи наукові джерела з проблеми фізичної підготовленості спортсменів, ми дійшли висновку, що під час оцінювання функціональних параметрів важливо визначити не лише рівень функціонування системи енергозабезпечення, але й мати чітке уявлення про такі показники, як потужність, ємність, ступінь реалізації. Так, можна мати алактатну ємкість (АЛАКє), але низький показник її використання, внаслідок чого низькою буде відносна лактатна потужність (вАЛАКп) і, отже, спортивний результат під час виконання швидкісно-силових видів фізичних навантажень [4; 5].

Мета дослідження – здійснити оцінку модельних характеристик фізичної підготовленості бігунів на середні і довгі дистанції після підготовчого періоду тренувань.

Методи та спортсменів організація досліджень. Було обстежено 47 спортсменів. До дослідної групи увійшли 23 бігуни чоловічої статі, які тренувалися в умовах середньогір’я, а порівняльна група складалася з 24 бігунів, які тренувалися в умовах рівнини.

Рівень енергозабезпечення організму легкоатлетів оцінювали на основі виконання ними стандартного велоергометричного тесту PWC170 і розрахунку на базі отриманих даних усіх параметрів функціональної підготовленості за методикою та з використанням формул, які запропонував В. Маліков та співавтори [6].

Аналіз отриманих наукових результатів. Оцінку рівня швидкісної, силової підготовленості, швидкісно-силових характеристик, проведення тесту на витривалість під час проведення педагогічного експерименту ми проводили 2 рази – перед початком тренувань та по завершенні підготовчого періоду, тобто після проведення трьох його мезоциклів. Такий підхід до оцінки вище перерахованих якостей легкоатлетів продиктований методичними рекомендаціями до здійснення тренування в гірських умовах. Провідними фахівцями і науковцями галузі не рекомендується проводити змагальних тренувань у підготовчому періоді, а тим більше між проведеннями мезоциклів для спортсменів, які тренуються в гірських умовах. Повторне педагогічне тестування після закінчення третього мезоциклу ми проводили через 10 днів після повернення спортсменів з гірської бази.

Результати проведеного педагогічного тестування наведені в табл. 1.

Оцінюючи рівень швидкісної підготовленості за результатами тесту в бігу на 100 м, ми відмітили достовірне зменшення середнього значення часу в спортсменів всіх кваліфікацій, як у дослідній групі, так і в групі порівняння (р<0,001). Проте середні значення даного показника в дослідній групі були достовірно меншими за аналогічні в групі порівняння (р<0,05).

Характеризуючи оцінку результатів силової підготовленості за результатами тесту піднімання тулуба за 30 с, ми також засвідчили достовірне збільшення середнього показника кількості піднімань як у дослідній, так і в групі порівняння у спортсменів всіх кваліфікацій (р<0,01) в порівнянні з таким до тренування. Водночас, середні значення даного показника в дослідній групі були достовірно більшими (р<0,01) в порівнянні з такими у групі, що займалася на рівнині (табл. 1).

Оцінка швидкісно-силових характеристик за результатами тесту з потрійним стрибком із місця засвідчила достовірне покращення результатів як у дослідній групі, так і в групі порівняння (р<0,001) після проведених тренувань. Проте, середнє значення відстані стрибка в дослідній групі достовірно відрізнялося від такого в групі порівняння і було більшим (р<0,05) (табл. 1).

Аналіз результатів проведеного спеціального тесту на витривалість у бігу на 3000 м засвідчив достовірне вкорочення середнього значення часу пробігання в дослідній групі (р<0,001) і в групі порівняння (р<0,01) у порівнянні з таким до тренувань. Проте середнє значення даного показника у дослідній групі було достовірно меншим від такого в групі порівняння ((р<0,05) (табл1).

Таблиця 1

Характеристика середніх значень показників педагогічного тестування учасників дослідження в залежності від спортивної кваліфікації

Показники

МС, n=5

КМС, n=5

І розряд, n=20

ІІ розряд, n=17

 

 

Біг 100 м, с

Дослідна група , n=23

До тренування

11,00±0,003

11,1±0,004

11,31±0,007

11,62±0,005

Після тренування

10,9±0,005***

11,00±0,006***

11,1±0,005*** ●●

11,4±0,007 *** ●●●

Група порівняння, n=24

До тренування

11,02±0,007

11,2±0,003

11,3±0,003

11,64±0,005

Після тренування

10,96±0,005***

11,15±0,005**

11,22±0,004***

11,55±0,007***

 

 

Потрійний стрибок із місця, см

Дослідна група , n=23

До тренування

890,21±0,11

840,13±0,11

810,87±0,11

760,97±0,13

Після тренування

900,54±0,08*

860,64±0,09** ●●

830,51±0,11*** ●●●

790,16±0,11**

Група порівняння, n=24

До тренування

880,46±0,07

845,97±0,09

810,52±0,11

765,31±0,09

Після тренування

885,64±0,05*

850,96±0,09*

820,64±0,11*

770,15±0,09*

 

 

Піднімання тулуба, рази, с-30

Дослідна група , n=23

До тренування

34,78±1,11

31,97±0,94

28,67±0,51

27,63±0,43

Після тренування

42,54±0,93***

38,78±0,93***

34,78±0,97***

32,47±0,54*** ●●

Група порівняння, n=24

До тренування

34,21±0,87

31,54±1,11

28,7±0,32

27,63±0,39

Після тренування

39,41±1,12***

36,23±0,56***

32,13±0,87***

30,24±0,38***

 

 

Біг 3000 м, хв

Дослідна група , n=23

До тренування

8,06±0,04

8,26±0,04

8,53±0,03

9,25±0,05

Після тренування

7,55±0,02***

8,15±0,04***

8,30±0,04***

8,54±0,06*** ●●

Група порівняння, n=24

До тренування

8,05±0,04

8,25±0,03

8,51±0,03

9,22±0,06

Після тренування

8,02±0,03***

8,20±0,03**

8,40±0,03**

9,07±0,03**

Примітки. 1. ДДостовірність різниці показників у порівнянні з такими до початку тренування: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001

2. Достовірність різниці показників групи порівняння у порівнянні з такими у дослідній групі: ● - р<0,05; ●● - р<0,01; ●●● - р<0,001

 

Результати проведеної оцінки функціональної підготовленості бігунів на середні і довгі дистанції за показниками механізмів енергозабезпечення наведені в табл. 2.

Порівняння отриманих значень вАЛАКп і АЛАКє в учасників дослідної групи показало, що після завершення тренувань середні значення цих показників достовірно відрізнялися від таких до початку тренувань (р<0,001). За методикою трактування отриманих результатів значення вАЛАКп розцінювалося „вище за середнє”, а отримане значення АЛАКє – як „високе”. Отримані результати свідчили про високу ефективність гірської підготовки в плані розвитку швидкісної підготовленості в бігунів на середні і довгі дистанції. Оцінюючи результати, отримані в групі порівняння, ми відмітили достовірне зростання середнього значення вАЛАКп після завершення тренувань (р<0,05) і відсутність статистично достовірних змін середнього значення АЛАКє. За методикою трактування результатів, у бігунів групи порівняння отримане значення вАЛАКп оцінювали як „середнє”, а значення АЛАКє як „вище за середнє”. Середнє значення вАЛАКп у бігунів дослідної групи було достовірно вищим у порівнянні з таким у бігунів групи порівняння (р<0,001) (табл. 2).

Оцінюючи отримані середні значення вЛАКп і ЛАКє у бігунів дослідної групи ми констатували їх достовірне зростання після проведення тренувань у порівнянні з такими до початку тренування (р<0,001). За методикою трактування результатів, отримані значення вЛАКп і ЛАКє оцінювали як „вищі за середнє”. Отримані середні значення даних показників у бігунів групи порівняння після тренування також були достовірно більшими у порівнянні з такими до початку тренувань (р<0,001). Проте величину вЛАКп і ЛАКє у бігунів цієї групи ми оцінювали як „середнє”. Середні значення вЛАКп і ЛАКє в учасників дослідної групи достовірно відрізнялися від таких в учасників групи порівняння і були вищими (р<0,001) (табл. 2).

Таблиця 2

Порівняльна характеристика функціональної підготовленості бігунів на середні і довгі дистанції за показниками механізмів енергозабезпечення

 

Показник

Дослідна група,

n=23

Група порівняння,

n=24

До початку тренувань

Після тренувань

До початку тренувань

Після тренувань

Відносна алактатна анаеробна потужність, Вт/кг

4,45±0,21

8,35±0,11*** ●●●

4,71±0,37

5,73±0,3*

Алактатна анаеробна ємність, у. о.

43,61±4,51

58,13±2,11** ●●

46,15±3,27

50,14±2,41

Відносна лактатна анаеробна потужність, Вт/кг

3,01±0,07

5,91±0,09*** ●●●

2,93±0,09

4,11±0,11***

Лактатна анаеробна ємність, у. о.

29,49±0,75

42,78±0,35*** ●●●

28,71±0,37

31,84±0,27***

Абсолютна аеробна потужність (аPWC170), кгм/хв

1147,32±37,84

1835,41±11,32*** ●●●

1098,12±24,15

1130,74±13,54

Відносна аеробна потужність (вPWC170), кгм/хв/кг

18,07±0,34

26,13±0,32*** ●●●

16,80±0,57

22,11±0,42***

Абсолютна аеробна ємність (аМСК), л/хв

3,19±0,11

4,57±0,11*** ●●●

3,11±0,09

3,14±0,11

Відносна аеробна ємність (вМСК), мл/хв/кг

50,24±5,37

69,52±2,45** ●●●

47,53±3,97

53,61±2,97

Поріг анаеробного обміну, % від аМСК

53,53±2,89

72,53±1,54***

50,73±2,78

67,43±1,89***

ЧССПАНО, уд/хв

126,64±4,59

172,45±6,42*** ●●

125,61±3,67

145,87±4,51**

Загальна метаболічна ємність організму, у. о.

176,88±4,31

191,73±3,65**

173,14±4,12

185,32±4,13*

Примітки. 1. Достовірність різниці показників у порівнянні з такими до початку тренування: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001

2. Достовірність різниці показників групи порівняння у порівнянні з такими у дослідній групі: ● - р<0,05; ●● - р<0,01; ●●● - р<0,001

 

Отримані результати свідчать про підвищення рівня швидкісно-силової підготовленості в учасників обох груп, проте тренування в горах забезпечило достовірно кращий результат (табл. 2).

Оцінку рівня загальної витривалості бігунів проводили на основі вивчення показників аеробної потужності і аеробної ємності - аPWC170 та вPWC170. Отримані середні значення даних показників у дослідній групі після тренувань відрізнялися від таких до початку тренувального процесу і були достовірно більшими (р<0,001). За методикою трактування отриманих результатів величини даних показників оцінювали як „вище за середнє”. Середнє значення аPWC170 у групі порівняння після проведених тренувань не змінилось, а значення вPWC170 стало достовірно вищим (р<0,001). Отримані значення ми трактували як „середні”. Водночас, середні значення аPWC170 та вPWC170 у бігунів дослідної групи були достовірно вищими за такі в бігунів групи порівняння.

Отримане значення аМСК у бігунів дослідної групи після тренувань було достовірно вищим у порівнянні з таким до початку тренувань (р<0,001) і трактувалось як „вище за середнє”. Середнє значення вМСК після тренувань у даній групі також було достовірно вищим (р<0,001) і трактувалось як „вище за середнє”. У групі порівняння зареєстровані нами середні значення аМСК і вМСК вірогідно не відрізнялися від таких до початку тренування і трактувались як „середні”. Одночасно, середні значення цих величин у дослідній групі були достовірно вищими за такі в групі порівняння (р<0,001) (табл. 2). Отримані нами результати свідчили про достовірне збільшення ємності аеробного енергозабезпечення у бігунів, які тренувались у горах, у порівнянні з такими, які тренувалися на рівнині.

Оцінюючи отримані значення ПАНО та ЧССПАНО, ми констатували їх достовірне збільшення у бігунів дослідної групи після закінчення тренувань (р<0,001). Отримані значення трактували як „вищі за середнє”. У бігунів, які тренувалися на рівнині, також реєструвалися достовірно вищі середні значення даних показників, проте вони були достовірно меншими за отримані величини у дослідній групі (р<0,05) (табл. 2). Отримані результати свідчили про більш економне функціонування системи енергозабезпечення м’язової роботи у бігунів, які тренувалися в горах, у порівнянні з бігунами, що проводили тренування на рівнині.

Висновки. Оцінюючи динаміку енергетичного потенціалу організму в бігунів дослідної групи за показником ЗМЄ, ми встановили достовірне збільшення його середньої величини після закінчення тренувань (р<0,01). Отриманий результат трактували як „високий”. Середнє значення ЗМЄ у бігунів, що тренувалися на рівнині також було достовірно вищим після тренувань (р<0,05) і трактувалось як „високе”. Отримані середні значення ЗМЄ у бігунів дослідної групи і групи порівняння після тренувань були статистично однаковими.

 

Література:

1. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов у олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения / В. Н. Платонов. – Киев: Олимпийская литература, 2004. – 808 с.

2. Платонов В. М. Гипоксическая тренировка в спорте / В. М. Платонов, М. М. Булатова // Hypoxia medical. – М., 1995. – С. 17-23.

3. Волков Н. И. Закономерности развития биохимической адаптации и принципы тренировки / Н. И. Волков, Э. Н. Несен, А. А. Осипенко, С. Н. Корсун. – Киев, 2000. – С. 408-437.

4. Колб Дж. Факторы окружающей среди / Дж. Колб // Спортивна медицина. – К. : Олимпийская литература, 2003. – С. 265-280.

5. Майданюк О. В. Стан кровообігу м’язів у спортсменів, які спеціалізуються в циклічних видах легкої атлетики (біг на середні та довгі дистанції) / О. В. Майданюк, Л. В. Колодяжна // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2007. – № 13. – С. 38-42.

6. Маліков М. В. Функціональна діагностика у фізичному вихованні і спорті : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / М. В. Маліков, Н. Б. Богдановська, А. В.Сватьєв. – Запоріжжя: ЗДУ, 2006. – 227 с.

 

References:

1. Platonov, V. N. The system of training athletes in Olympic sports. The general theory and its practical application. Kiev: Olympic literature, 2004. Print.

2. Platonov, V. N. and Bulatova, M. M. Hypoxic training in sports. Moskow: Hypoxia medical, 1995. Print.

3. Volkov, N. Y., Nesen, E. N., Osypenko, A. A. and Korsun S. N. Laws of development of biochemical adaptation and training principles. Kiev, 2000. Print.

4. Kolb, Dzh. Environmental Factors. Sports medicine. Kiev: Olympic literature, 2003. Print.

5. Majdanjuk, O. V. and Kolodjazhna, L. V. “State of circulation of muscles in athletes who specialize in cyclic athletics (running on medium and long distances).” Current problems of physical culture and sports. 13. 2007: 38-42. Print.

6. Malikov, M. V., Boghdanovsjka, N. B. and Svatjjev, A. V. Functional diagnosis in physical education and sport. Zaporizhzhia: ZDU, 2006. Print.

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.