Кураченко Г.М., Ніколюк Н.П. СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОСВІТИ

УДК 004(075.8)

 

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОСВІТИ

Кураченко Г.М., Ніколюк Н. П.

Уманський агроколедж відокремлений структурний підрозділ національного університету садівництва, Україна, Умань

 

У статті розглядаються напрямами реформування та розвитку української освіти, надаються компетентні поради у розробці головних змін - у змісті освіти, підготовці вчителів, запровадженні 12-річної системи середньої освіти, професіоналізації старшої школи, наданні більшої автономії навчальним закладам. Коментується оптимізація та укрупнення певних навчальних дисциплін, механізм добровільної сертифікації вчителя, методи її проходження, право на додаткову доплату.

Ключові слова: реформування, компетентність, сертифікація вчителя, автономія.

 

Кураченко Г.Н., Николюк Н.П. Стратегические направления реформирования системы образования/ Уманский Агроколледж обособленное структурное подразделение Национального университета садоводства, Украина, Умань

Уманский Агроколледж обособленное структурное подразделение национального университета садоводства, Украина, Умань

В статье рассматриваются направления реформирования и развития украинского образования, предоставляются компетентные советы в разработке главных изменений - в содержании образования, подготовке учителей, введение 12-летней системы среднего образования, профессионализации старшей школы, предоставлении большей автономии учебным заведениям. Комментируется оптимизация и укрупнение учебных дисциплин, механизм добровольной сертификации учителя, методы ее прохождения, право на дополнительную доплату.

Ключевые слова: реформирование, компетентность, сертификация учителя, автономия.

 

Kurachenko G. N., Nikolyuk N. P. Strategic directions of reform of education/

Umansky ahrokoledzh a separate unit of the National University of Horticulture, Ukraine, Uman

The article examines the directions for reforming and developing the Ukrainian education, provides competent advice in developing the main changes - in the content of education, the training of teachers, the introduction of the 12-year secondary education system, the professionalization of the senior school, and the provision of greater autonomy to educational institutions. The mechanism of voluntary certification of the teacher, methods of its passage, the right to additional surcharge is commented on.

Tags: reforming, competence, teacher certification, autonomy

 

Вступ. Україна сьогодення послідовно продовжує рух у напрямку становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження в світовий освітній простір. Визначення напрямів реформування є вкрай важливим для нашої країни, тому що якісна освіта – це запорука побудови правової держави та можливості професійного розвитку та стажування за кордоном. Україна обрала євроінтеграційний вектор, тож варто задуматися над конкурентоспроможністю наших дітей на європейському ринку праці.

До стратегічних напрямків реформи увійшли:

1. Розробка законодавства для середньої освіти– створення нормативно-правових актів та Національного агентства із забезпечення якості освіти.

2. Створення нового переліку галузей та спеціальностей в рамках вищої освіти, яка відповідала би міжнародній кваліфікації.

3. Зміна в навчальних планах університетів у плані оптимізації та укрупнення певних навчальних дисциплін.

4. Реформування системи присвоєння наукових звань. Наприклад, професор має не тільки бути автором підручника, але й мати закордонний науковий досвід.

5. Створення Інституту освітньої аналітики, тому що в Міністерстві освіти і науки не має часу для періодичної обробки статистичних даних освіти.

Іде зміна освітньої парадигми:

• пропонується інший зміст;

• інші підходи, інше право;

• інші відносини, інша поведінка;

• інший педагогічний менталітет.

12-річна освіта змушує передбачити, як буде організована мережа навчальних закладів. У багатьох країнах з успішною системою освіти, наприклад, Фінляндії, дітей упродовж 7 років навчають одні й ті ж учителі. Для нашої країни важливо зрозуміти, яким чином організувати навчання дітей 5-6 класів. Це ще маленькі діти, дуже часто в умовах сільських територій їх також не бажано довозити далеко до школи, тому що їм треба відповідно раніше вставати, вони пізніше приїжджають після школи додому.

Треба зберігати початкові школи навіть у тих маленьких населених пунктах, де є такі діти дошкільного віку і віку початкової школи. 5-6 класи виділити як окремий цикл, який матиме свою специфіку викладання, змісту освіти та навчальної програми. Потрібно, аби у таких дітей не було великої кількості предметів. На сільській території старші діти мають навчатися в опорній школі, яка здатна забезпечити їм кращу якість навчання, аніж в малокомплектній школі, де один учитель викладає англійську мову, фізику і фізкультуру.

Урядовий законопроект передбачає поділ освіти на початкову, базову та профільну. 12-річну систему можна запускати тоді, коли готовий буде новий зміст освіти, готові до нього вчителі, готові до нього підручники. Ідея профільної школи - задовольняти профільність вибору випускників. Вона матиме 2 напрямки - це будуть школи академічного спрямування, які фактично готуватимуть дітей до вступу у вищі навчальні заклади, і школи професійного спрямування, так звані професійні ліцеї, професійно-технічні навчальні заклади, у яких діти отримуватимуть загальну середню освіту й одночасно здобуватимуть кваліфікацію робітника, першу професію

Також повинні інувати коледжі - те, що завжди називали технікумами, у яких діти, крім загальної середньої освіти, отримуватимуть ще молодшого спеціаліста. Сутність змін полягає ще в тому, що до цього має також дозріти суспільство.

Академічна старша школа буде профілюватися. У межах великого міста проблем немає, тому що можна зробити кілька профільних ліцеїв цієї трирічної старшої школи академічного спрямування, які матимуть конкретний профіль, припустимо, природничо-математичний чи гуманітарно-правовий.

Важливо, щоб місцеві бюджети підтримали субвенцією на підготовку робітничих кадрів і розділили фінансову відповідальність - діти, які є мешканцями відповідного міста, навчаються за кошти міста, а діти, які є з області, навчаються за кошти субвенції на підготовку робітничих кадрів.

Одним із пунктів реформи є надання більшої автономії навчальним закладам. Ця автономія може бути фінансова, кадрова чи академічна. Остання полягає в тому, що відповідні органи влади виписують освітні стандарти в результатах навчання - що дитина повинна знати, уміти, якими компетентностями володіти на момент закінченням певного рівня навчання в школі. Далі ж є можливість - і це, наприклад, зробили поляки- учителям вирішували самим, як досягати цих результатів, якими методиками. І тут, найважливіше - готовність учителів до такої автономії, користування ними сучасними технологіями навчання.

Українські вчителі мають низький соціальний статус. Потрібно мотивувати принаймні найкращих учителів, тих учителів, які можуть стати носіями реформи, тих учителів, які є промоутерами кращих методик і технологій викладання, тих учителів, які показують кращі результати, тих учителів, які можуть стати вчителями інших вчителів.Для цього пропонується механізм добровільної сертифікації вчителя. Це означає, що педагоги, які відчувають у собі сили певного рівня кваліфікації, можуть пройти зовнішню добровільну сертифікацію, яка складатиметься із зовнішнього екзамену - тесту на предмет знання свого предмету, методики викладання, знання реформи, а також враховуватиме результати роботи вчителя, думку про нього колег, батьків учнів. Після успішного проходження сертифікації учитель матиме право на додаткову доплату.

Серед вимог МФВ щодо оптимізації видатків в освіті є збільшення навчального навантаження на вчителя. У багатьох країнах ЄС педагогічне навантаження годин на тиждень на ставку коливається від 18 до 24 годин.

Європейські країни, наприклад, та ж Польща, проходили в своїй історії ситуацію, коли вони змушені були звільняти велику кількість вчителів через демографічний спад. В України за останні 15 років кількість учнів скоротилася на 45 %, а кількість вчителів - на 22 %. У нас дуже багато вчителів працює на 0,5 ставки, на 0,75 ставки, особливо у сільській місцевості, маленьких містечках. Їхня мізерна зарплата є ще меншою і, очевидно, що соціальний статус вчителя при цьому падає.

Цивілізовані країни, які дбають про своїх громадян і про їхній соціальний рівень, збільшують і видовжують час навчання, тому що це має величезну соціальну функцію - діти і молоді люди не випадають із системи, не опиняються на вулиці. Видовження освіти, збільшення охоплення освітою населення призводить до того, що ми зменшуємо ризик потрапляння молодих людей у маргінальні групи. Додатковий рік навчання потрібен, щоб додати нашим дітям ті компетентності, які знадобляться їм у сучасному світі: володіння іноземними мовами та інформаційними технологіями, уміння критично мислити, співпрацювати з іншими, навчатися впродовж життя, бути відповідальними громадянами своєї країни. Доведено, що кількість років освіти, яку здобуває в цілому населення, потім позитивно впливає на збільшення ВВП, тобто є економічні показники, хоча й у віддаленій перспективі. За даними дослідження, кожен додатковий рік, проведений учнем у школі, підвищує макроекономічну продуктивність країни на 6,2 % та на 1,3 % у віддаленій перспективі в контексті пришвидшення технологічного прогресу.

Після 9-го класу учні матимуть три шляхи здобуття освіти. Для випускників 9 класу перехід до старшої школи супроводжуватиметься зовнішнім оцінюванням. За результатами якого, школярі матимуть три траєкторії продовження навчання. Перша – це багатопрофільний академічний ліцей, який буде готувати школярів до вступу у заклади вищої освіти. Друга траєкторія навчання – професійний ліцей, третя – професійний коледж. Передбачається, що професійні ліцеї готуватимуть кваліфікованих робітників, професійний коледж – молодших спеціалістів. Також студенти професійних ліцеїв та коледжів за бажанням матимуть можливість продовжити своє навчання у вищих навчальних закладах.

Актуальним залишається питання оснащення та кадрового забезпечення для незалежних професійних центрів кваліфікації, які передбачають сучасне обладнання та висококваліфікованих майстрів.

Компетентний учитель –запорука реалізації компетентнісного підходу до сучасного освітнього процесу

Стратегічними напрямами державної політики у сфері освіти повинні стати:

• реформування системи освіти, в основу якої покладатиметься принцип пріоритетності людини;

• оновлення згідно з вимогами часу нормативної бази системи освіти;

• модернізація структури, змісту та організації освіти на засадах компетентнісного підходу.

Саме поняття «компетентність» виникло в США в процесі вивчення досвіду роботи видатних вчителів, таким чином теорія компетентісної освіти заснована на досвіді, є результатом кращого досвіду.

В світовій освітній практиці поняття «компетеність» виступає в якості центрального, ключового поняття і означає «стандарт на виході».

Висновки. Отже, існує п’ять шляхів оновлення сучасної школи:

• розвиток власного досвіду;

• запозичення чужого досвіду;

• використання наукових розробок;

• шлях проб та помилок;

• експеримент.

З переходом до нового напрямку соціального розвитку освітні перетворення примушують зрозуміти необхідність підвищення «професійної компетентності», фахового рівня вчителя як важливої передумови оновлення шкільної справи, виділення в ній професійно і соціально значущих особистісних характеристик педагога сучасної школи.

 

Література:

1. Волкова Н.П. Методична робота у школі // Волкова Н.П. Педагогіка. -К.,2003.-С. 393-402.

2. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Інформ. збірник МОН України. - 2015. - № 2.

3. Національна доктрина розвитку освіти України в XXI ст. II Освіта України. - 2002. - 23 квітня.

4. Пальчевський С.С. Завдання, зміст та форми методичної роботи у су-гестопедагогічному закладі // Сугестопедагогіка: новітні освітні технології. - К., 2005. - С 267-270.

 

References:

1. Volkova N.P. Metodichna robota u shkoli // Volkova N.P. Pedagogika. -K.,2003.-S. 393-402.

2. Kontseptsiya zagalnoyi serednoyi osviti (12-richna shkola) // Inform. zbirnik MON Ukrayini. - 2015. - № 2.

3. Natsionalna doktrina rozvitku osviti Ukrayini v XXI st. II Osvita Ukrayini. - 2002. - 23 kvitnya.

4. Palchevskiy S.S. Zavdannya, zmist ta formi metodichnoyi roboti u su-gestopedagogichnomu zakladi // Sugestopedagogika: novitni osvitni tehnologiyi. - K., 2015. - S 267-270.

Поиск по сайту

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.