кандидат філологічних наук, Арделян Марина Володимирівна,

викладач, Кравцова Тетяна Анатоліївна

Харківський державний університет харчування та торгівлі,

кафедра іноземних мов

КОРЕЛЯЦІЙНІ ЄДНОСТІ ЯК ЗАСІБ ВИРАЖЕННЯ ЗВЯЗКУ МІЖ ЧАСТИНАМИ ПРОСТОРОВО-ОТОТОЖНЮВАЛЬНИХ РЕЧЕНЬ

Засобами кореляційного зв’язку між предикативними частинами займенниково-співвідносних речень є співвідносні слова в головній частині і тотожні їм сполучні слова в підрядній, які утворюють своєрідний синтаксичний механізм – кореляційну єдність “співвідносне слово + сполучне слово”.

Як засвідчив аналіз матеріалу, в структурі просторово-ототожнювальних речень можуть уживатися кореляційні єдності, що вказують на: 1) місцезнаходження (на зразок там - де); 2) напрямок руху (на зразок туди - куди). У згаданих двох значеннях функціонують також чисельні фонетико-морфологічні варіанти займенникових прислівників у складі таких кореляційних єдностей.

На місцезнаходження вказують такі співвідносні слова в складі кореляційних єдностей, як-от: там – отам, тамечки, тамки, таменьки, тамій, отамечки; тут – отут, отуто, оттут. Значення напрямку руху виражають такі їх фонетико-морфологічні варіанти, як-от: туди – тудою, отуди; звідти – відти, відтіля, відтіль, звідтам, відтам, звідтіля, звідтіль, звіддалік, звідси, відсіль; сюди – осюди. У складі кореляційних єдностей можуть вживатися й займенникові прислівники зі значенням узагальненого місця – повсюдно, всюди, скрізь, усевладно, ускрізь, у тому числі із запереченням (заперечні займенники) ніде, нікуди; невизначеності – десь, деінде, кудись, подекуди. Відповідно до характеру значення кореляційних єдностей просторово-ототожнювальні речення можна поділити на три групи: 1) там, тут – де; 2) туди, сюди – куди; 3) звідти, звідси – звідки. Всередині кожної з цих груп співвідносні слова протистоять за значенням віддаленої або близької вказівки: там – тут; туди – сюди; звідси – звідти. Займенникові прислівники узагальненого значення (повсюдно, всюди, скрізь, усевладно, ускрізь), у тому числі заперечні (ніде, нікуди), набувають у структурі просторово-ототожнювальних речень відтінку тотальності. Співвідносні слова узагальненого значення разом із сполучним словом утворюють різноманітні кореляційні єдності на зразок: скрізь – де, усюди – куди, усюди – де, всюди – де, ніде – звідки, нікуди - де і т. п., наприклад: Усюди, куди но глянь, вони бредуть безперестанку З книжками під пахов (І. Франко). Співвідносним словам узагальненого просторового значення на зразок “всюди”, “скрізь” дорівнює за змістом сполука двох співвідносних слів тут і там, наприклад: Тут і там, де виступала глинка, де росли й ялиці або модрини, залишились темно-зелені плями (М. Опільський), пор.: Всюди, де виступала глинка, де росли й ялиці або модрини, залишились темно-зелені плями. Заперечне значення корелятів на зразок ніде, нікуди послуговує вираженню тієї ж семантики тотальності, що й у реченнях із корелятами скрізь, всюди та ін. Так, наприклад, у реченні Ніде, звідки надійшли листи, технології не відмовляли в ефективності (З газети) зміст головної частини “технології ніде не відмовляли в ефективності” означає “технології скрізь не відмовляли в ефективності”.

Просторові кореляти узагальненого значення, як без заперечення, так і з запереченням, можуть уживатися в реченнях усталеної структури, яку спостерігаємо в реченнях: Скрізь, куди не глянь, в набряклій ріллі билися валки підвід і гармати (О. Гончар). Своєрідною є в таких реченнях підрядна частина: вона обов’язково препозитивна, для неї є також характерним вживання заперечної частки не. Тому кореляційна єдність у цих реченнях має вигляд де не - там і т. п. Обов’язкове входження не до складу засобу зв’язку в підрядній частині є ознакою усталеності цих структур. Сполучне слово з часткою не в препозитивній підрядній частині або підтримує узагальнене значення співвідносного слова (куди не - скрізь), або формує його самостійно куди не - там. Позиція співвідносного слова може бути й незаміщеною: Куди не кинь – [скрізь] тільки одні руки (М. Стельмах); Справді, й було чого злитись, бо день такий випав: куди не повернешся – [скрізь] одні неприємності (Ю. Збанацький). Конструкції без корелята набули загального вжитку і конкурують із конструкціями, в яких наявний корелят. За ними закріпилося в мові підсилювально-допустове значення, через що в окремих синтаксичних описах їх розглядають як допустові речення усталеної структури.

У складі кореляційних єдностей при дієслівних лексемах на позначення місцезнаходження можливі також співвідносні слова у значенні невизначеності (неозначені займенникові прислівники) десь, подекуди: Подекуди, де ліс ставав густішим, доводилося ставити позначки на деревах. Через фонетичний збіг співвідносні слова деінде, де-не-де не можуть корелювати із сполучним словом де: * деінде - де; де-не-де - де.

Разом із кореляційними єдностями просторового значення можуть уживатися різноманітні частки, які надають локативному компоненту змісту відтінків посилення, обмеження, заперечення, уточнення: Старостю випитало, що й як, та й сказало мене завести сюда, - кажуть, що мя хоче шупасом відставити аж там, де я родився (І. Франко). На такі конструкції звертав увагу В.М. Мігірін, аналізуючи їх на матеріалі російської мови [2, 93].

Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок про те, що зв’язку між головною і підрядною частинами просторово-ототожнювальних речень послуговує своєрідний засіб – кореляційна єдність “співвідносне слово + сполучне слово”. За характером просторового значення кореляційні єдності поділяються на дві групи – місцезнаходження і напрямку руху, з чим пов’язані схарактеризовані особливості їхнього вживання в структурі просторово-ототожнювальних речень.

Література:

1. Арделян М.В. Складнопідрядні просторово-ототожнювальні речення в сучасній українській мові: Дисертація… канд. філол. наук. 10.02.01 / ХДПУ ім. Г.С. Сковороди – Харків, 2002. – 211 с.

2. Мигирин В.Н. Соотносительные слова // Известия Крымского пединститута. – Т. XIV. – Симферополь, 1948. – С. 89-116.