Савченко Г. О. ПОНЯТТЯ ТА РОЛЬ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Друк

Савченко Ганна Олексіївна

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

м. Луганськ

ПОНЯТТЯ ТА РОЛЬ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Сучасні економічні системи мають дві особливі відмінності – зростання нестабільності функціонування та розвиток процесів глобалізації. Обидва фактори призводять до істотного збільшення різноманіття соціокультурного простору, до нових можливостей вибору тієї чи іншої системи цінностей. Розуміння утворених інститутів і векторів соціально-економічних трансформацій, сучасних економічних практик того чи іншого суспільства неможливе без урахування культурного контексту, у якому здійснюється розвиток цих економічних і соціальних процесів. Сучасні економічні інститути залежать від лінії історичної траєкторії тієї чи іншої країни, є "вбудованими" в історично-культурні системи, які надають їм усталеності, живучості та опірності змінам [1]. Саме тому проблема визначення сутності та ролі економічної культури набуває у глобальному нестабільному економічному суспільстві такої актуальності.

Найбільш відомими західними теоріями культури господарювання є праці М. Вебера, В. Зомбарта, Л. Мізеса, П. Козловскі, що обґрунтовують обумовленість соціальної дії культурою, що створює цінності як еталони, на які орієнтовано поведінку людей. Аналіз робіт Л. Кицкай, В. Пилипенко, М. Титарчук, В. Поплавський, Ж. Поплавська показав, що природа та сутність економічної культури, механізми її впливу на стабільний розвиток економічної системи залишаються дискусійним питанням економічної теорії.

Метою даної роботи є дослідження сутності економічної культури та з’ясування її ролі в розвитку сучасної економічної системи України.

У цьому дослідженні економічна культура розглядається як система цінностей, здатна протистояти дестабілізуючим явищам, властивим сучасній геоекономіці. Економічна культура – сукупність прогресивних гуманістичних матеріально-духовних досягнень людей у різних сферах соціально-економічної діяльності [2]. Дана категорія одночасно функціонує не лише у сфері економіки, але й у сфері соціальних відносин. Виконуючи важливі функції, економічна культура має значний вплив на формування і функціонування економічної системи.

Комунікативна функція полягає в тому, що економічна культура є засобом зв'язку громадян з економічною системою суспільства, а також засобом здійснення економічних зв'язків громадян між собою. Комунікативна функція забезпечує спадкоємність економічного досвіду, тим самим здійснюється зв'язок між поколіннями. Вона реалізує співробітництво всіх членів суспільства у вирішенні завдань економічної безпеки й національного самозбереження, економічного прогресу та національного відродження.

Нормативно-регулювальна функція економічної культури спрямована на забезпечення усталеності економічного життя шляхом систематизації економічної поведінки й можливості соціально-економічних акторів конструктивно та своєчасно вирішувати економічні проблеми через структури економічних інститутів.

Інтеграційна функція здійснюється, з одного боку, через соціалізацію молодих поколінь, трансляцію їм укорінених в економічній культурі цінностей і зразків поведінки, з іншого завдяки існуючим економічним цінностям, ідеалам, нормам, традиціям, звичкам економічна культура породжує певний консенсус у суспільстві, узгодження між різними суб'єктами економічного процесу.

Інноваційна функція проявляється в здатності економічної культури до сприйняття нових елементів культурного досвіду, завдяки цьому утворюються нові форми господарювання, що забезпечує її саморозвиток та розвиток економічних інститутів при одночасному збереженні основних базових цінностей. Існує поняття міри інноваційності (консерватизму) – співвідношення нових та старих цінностей і норм. Тут можуть бути переважаючими або процеси відставання, або випередження. Це дві крайності, але якщо у першому випадку економічний розвиток уповільнюється, то у другому має бути найбільш прискореним, що не завжди позитивно, бо може бути неадекватно сприйнятим членами суспільства, які до такого розвитку подій можуть бути неготовими. Отже тут треба дотримуватися золотої середини: інновацій треба рівно стільки, скільки буде позитивно сприйнято членами даного суспільства.

Завдяки інноваціям відбувається трансформація економічної культури. Виділяють три види такої трансформації: спонтанна (за рахунок внутрішнього розвитку), стимульована (під впливом зовнішніх імпульсів), запозичена (пряме прийняття еталонів ззовні). Власне, це три варіанти оновлення економічної культури. Україні, як окремій державі, що стала на шлях побудови нової економічної системи, на шлях оновлення економічної культури населення, треба визначитись, яким саме шляхом йти. Не треба цуратися запозичень, вони нам потрібні й у вигляді загального науково-технічного прогресу, і в інтенсивних типах виробництва, і в регіонально-цілісному підході до вирішення конкретних проблем, коли кожний окремий регіон повинен вважатися цілісністю, і це не буде заважати загальній цілісності держави в цілому.

Отже, економічну культуру необхідно розглядати як систему цінностей, здатну утримувати економічну систему на певній лінії розвитку. Цінності впорядковують дійсність, вносять до її осмислення оціночні моменти. Особливе значення для перехідної економіки України має інноваційна функція економічної культури, яка спрямована на саморозвиток та самоорганізацію економічних суб’єктів.

Література:

1.Фединець Н.І. Соціологія ринку [Електронний ресурс] / Фединець Н.І., Миронов Ю.Б., Гонська М.Р. – Режим доступу до матеріалів : http://tourlib.net/books_others/sociologia-rynku9.htm

2. Економічна енциклопедія / С.В. Мочерний – К.: Видавничий центр «Академія», 2000. – 864 с.

Tags: