Бойко Ю. І. МУЛЬТИМЕДІА ЯК ІНСТРУМЕНТ НЕВЕРБАЛЬНОГО НАВЧАННЯ НА ЗАНЯТТІ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Друк

Бойко Ю. І.

Харківський національний економічний університет

МУЛЬТИМЕДІА ЯК ІНСТРУМЕНТ НЕВЕРБАЛЬНОГО НАВЧАННЯ НА ЗАНЯТТІ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Інтеграція України у світове співтовариство вимагає, в першу чергу, уміння спілкування та навичок взаємодії з носіями інших мов та культур, демонструючи толерантне ставлення до розмовника та розуміння його/її культури та національних традицій. Саме тому необхідно не лише володіти англійською мовою на рівні міжнародного спілкування, а й вміти продемонструвати свої знання щодо культури країни, де перебуває співрозмовник, при міжнародному діалозі.

Спілкування – це використання не лише вербальних засобів. Невербальні фактори також необхідно враховувати. Як встановив Альберт Мейєрабіан, передача інформації відбувається за рахунок невербальних засобів (лише слів) на 7 %, за рахунок звукових (враховуючи тон голосу, інтонаці, звук тощо) – 38 % і за рахунок невербальних засобів – на 55 %. Професор Бердсвілл виконав аналогічні дослідження стосовно частки використання невербальних засобів у спілкування людей і дійшов висновку, що в середньому, людина спілкується лише словами протягом 10-11 хвилин на день і, що кожне речення в середньому звучить 2,5 секунди. Як і Мейєрабіан, він виявив, що мовне спілкування займає менше 35 %, а більш 65 % інформації передається за допомогою невербальних засобів спілкування.

Для подолання «штучності» спілкування, налагодження взаємодії, уникнення комунікативних невдач, підвищення мотивації навчання виникає необхідність вирішити проблему навчання використання невербальних засобів в усному спілкуванні англійською мовою [7].

Проблема нетрадиційного навчання невербальними засобами є предметом дослідження значної кількості як зарубіжних, так і вітчизняних вчених, зокрема П. Булл, П. Лойстер, Г.В. Онкович, Ю.І. Пассов, О.Б. Тарнопольський, Н.К. Скляренко тощо, які досліджували процес спілкування, розглядаючи взаємозв’язок його вербальних і невербальних компонентів.

Метою статті є дослідження невербальних засобів при використання мультимедіа, зокрема відео-, аудіо матеріалів та презентацій на занятті з англійської мови.

Невербальна мова ‒ це вид спілкування, коли використовуються не слова, а міміка, жести, інтонації тощо. Часом за допомогою цих засобів можна сказати набагато більше, ніж за допомогою слів. Іншими словами можна стверджувати, що важливо не про що говорять, а як: яку інтонацію обирають, жести, міміку тощо.

Невербальне спілкування складають тон голосу, тембр, висота, швидкість, інтонація та інші різні характеристики невербаліки, пісня, зовнішній вигляд, одяг, поза, вираз обличчя, посмішка або її відсутність, погляд, рухи, танці, хода, глибина і швидкість дихання, жести під час бесіди, кивки і мотання головою, напрямок рук і ніг, оплески, дотики під час бесіди, рукостискання та обійми, поведінка. Однак необхідною умовою також є впевненість під час бесіди, відсутність агресивності або її присутність [8].

Невербальна комунікація – це система символів, знаків, які використовуються для передачі повідомлення для більш повного його розуміння, які певною мірою незалежна від психологічних та соціально-психологічних якостей особистості, яка має доволі чітке коло значень та, яку можна описати як специфічну знакову систему [6].

З одного боку, під час спілкування, бесід, переговорів необхідно вміти контролювати власні рухи, власну поведінку і міміку, з іншого боку ‒ вміти зчитувати інформацію невербальних засобів спілкування партнерів по бесіді, тому мову невербального спілкування необхідно вивчати всім, хто зацікавлений у позитивному і результативному проведенні переговорів та бесід [5]. Однак «зчитування інформації» жестів, поз та інших засобів невербального спілкування не завжди буває однозначним, у кожній конкретній ситуації потрібен конкретний підхід до цього процесу.

До невербальних засобів спілкування найчастіше відносять усі рухи тіла, інтонаційні характеристика голосу, тактильні впливи, просторову організацію спілкування. Найбільш виразними й дійовими серед невербальних знаків, якими користується викладач у своїй професійній діяльності, є інтонація, міміка й жести. Усі ці немовні знаки є комунікативно значущими. Будучи проявами внутрішніх мотивів і реакцій людини, вони виконують емоційно-експресивну функцію спілкування. У процесі комунікації невербальні засоби спілкування можуть заміщати словесну інформацію, дублювати її. Не всі компоненти “мови” невербальних знаків є однаково важливими в професійній діяльності викладача [5].

Мультимедіа (від англійських слів «multi» – багато, «media» – середовище) – це поєднання спеціальних апаратних засобів і програмного забезпечення, що дозволяє на якісно новому рівні сприймати, переробляти і надавати різноманітну інформацію: текстову, графічну, звукову, анімаційну, телевізійну тощо [4, c. 170].

Мультимедіа представляє собою технологію, що дозволяє комп’ютерові успішно працювати з високоякісними зображеннями, відеозображеннями, що рухаються, високоякісним стереозвуком, а також з

комп’ютерною графікою, анімацією, текстом, надаючи можливість поєднувати їх у рамках однієї системи презентації інформації.

Мультимедійні програмні засоби дають змогу імітувати складні реальні процеси, ситуації, візуалізувати абстрактну інформацію за рахунок динамічного представлення процесів [3]. Мультимедіа допомагає студентам пов’язувати нові знання з уже наявними в них; дозволяє привернути їхню увагу до ключових моментів матеріалу, що вивчається, полегшуючи його аналіз і розуміння [2].

Мультимедійні засоби – це сукупність візуальних, аудіо- та інших засобів відображення інформації, що інтегровані в інтерактивному програмному середовищі. Важливим засобом організації навчально-пізнавальної діяльності студентів є мультимедійна презентація. Під мультимедійною презентацією розуміють логічно пов’язану послідовність слайдів, об’єднану однією тематикою і загальним принципом оформлення. З її допомогою викладач може продемонструвати матеріал з теми, яка вивчається, розвивати у студентів ділогічне мислення. Мультимедіа сприяє створенню умов для організації роботи шляхом сполучення навчального матеріалу та забезпечення його успішного сприйняття з підключенням різних видів пам’яті: зорової, слухової та емоційної [3].

В основу розробки презентації покладена її багатофункціональність, тобто можливість використання на різних заняттях і на окремих етапах. Зокрема, вона використовується: для пояснення нового матеріалу з метою ілюстрування розповіді викладача; залучення студентів до діалогу, а також використовується під час повторення, узагальнення і закріплення вивченого матеріалу [3]. Отже, мультимедійна презентація допомагає викладачеві різнобарвити заняття, правильно подати інформацію, зацікавити студентів, а студентові – повністю поглинутися в заняття, повторити та закріпити пройдений матеріал.

Ще одним із видів мультимедійних засобів є відео, яке також можна використовувати на заняття з англійської мови.

Відеосюжети можуть представляти лінгвістичну, культурну, економічну інформацію тощо. Необхідно відзначити, що ця інформація повинна бути доступною студентам лише за умов попередньої підготовки, що включає в себе знайомство з новими словами, виразами, конструкціями, обробку граматичного матеріалу, аналіз фактів і реалій іншомовної культури. Відеоматеріали різні за своєю складністю, тривалістю, змістом та природою. Це можуть бути навчальні відеофільми, а також телепередачі різного характеру (реклама, новини, музичні передачі, теледебати, прогноз погоди тощо), документальні та художні фільми [3]. Як було зазначено, необхідно попередньо підготувати вправи для відпрацювання лексики, яка звучатиме у відео, зокрема, це стосується студентів зі слабим рівнем знання англійської мови. Цими вправами можуть бути відповіді на питання, поєднати активну одиницю з малюнком, вправи на поєднання слів з їхніми значеннями тощо.

Ця технологія дозволяє зосередити увагу студентів на характерних особливостях невербального спілкування (жести, міміка, рухи тіла тощо) і розвивати навички їх розуміння. Спочатку студенти переглядають епізод без звуку і вирішують, що представляють собою дійові особи, як вони ставляться один до одного тощо. Потім вони намагаються відгадати, що відбувається і про що ведуть діалог персонажі. Студенти висловлюють якомога більше припущень про те, що відбувається на екрані, про що говорять герої. Надалі, при перегляді цього ж епізоду зі звуком, студентам стає більш зрозумілим зміст фраз, сказаних персонажем відеоролику, і це дозволяє їм усвідомити, що окремі частини епізоду самі по собі можуть допомогти в декодуванні мови [3]. Отже, оцінка рухів персонажів, слідкування за мімікою, посмішкою та жестами надасть студентам можливості висловити власну думку, поділитися своєю точкою зору та обговорити свої ідеї та думки з рештою групи, що, в свою чергу, удосконалить навички говоріння студентів.

Однією із головних переваг використання відео є те, що студенти не просто прослуховують діалог, але і бачать те, що відбувається на екрані, що, в свою чергу, допомагає зрозуміти особливості мови, враховуючи аналіз жестів, інтонації, темпу голосу та міміки. Наприклад, за допомогою виразу міміки і жестів можуть передаватися основні смислові моменти висловлювання та деякі емоції. Візуальне ж уявлення сприяє запам'ятовуванню нового матеріалу, більш чіткому розумінню і засвоєнню тексту.

Використання відео унікальним чином дозволяє студентам заглянути в світ, що знаходиться поза стінами навчального закладу. Припустимо, вам цікаво дізнатися, як за допомогою жестів англійці запрошують когось пообідати, що вони при цьому говорять, як себе ведуть. Або ж про манеру ведення розмови американця при зверненні до офіціанта. Відео також надає неоціненну підтримку в тому випадку, якщо ви хочете дізнатися, що люди їдять в тій чи іншій країні або який одяг вони носять [3]. Тобто, наприклад, якщо в майбутньому студентові необхідно буде поїхати за кордон по роботі, він вже буде підготовлений, що позитивно відобразиться на його кар’єрі.

Відеокурс, який є прекрасним доповненням до змісту заняття, демострує соціокультурні реалії: міміка та жести, одяг, навколишнє оточення. Крім того, на базі цих відеокурсів, викладач може провести різні рольові ігри та організувати дискусії, диспути з метою повторення пройденого лексичного матеріалу. На аудіокасетах, дисках, які є обов'язковим компонентом сучасних УМК, записані тексти і завдання для аудіювання, пісні, римування, вправи для роботи над вимовою. Записи виконані професійними звукооператорами за участю спеціально запрошених акторів-носіїв мови [1].

Звук використовується в мові для супроводу текстової або графічної інформації або як основний засіб передачі навчального матеріалу [3]. Спершу на екрані виводиться основна інформація у вигляді тексту або ілюстрації, а мова містить додаткові дані, що:

− привертають увагу студента до окремих елементів зображення, керуючи процесом обробки всього образа;

− розширюють інформацію, представлену на екрані [3].

Існує безліч вправ на використання невербальних засобів комунікації. Наприклад, групу студентів ділять на дві підгрупи «А» і «Б». Обидві підгрупи отримують листок із певними ситуаціями (підкликати до себе офіціанта у ресторані, зупинити таксі, зустріти бізнес-партнера з іншої країни та показати йому місця пам’яток тощо). Ситуації написані на окремих картках. Один представник із групи «А» витягує одну картку і зображує зазначену ситуацію за допомогою невербальних жестів. Інша група повинна інтерпретувати продемонстровану ситуацію. Потім учасник із групи «Б» демонструю свою ситуацію, а група «А» має відгадати, про що йде мова [7].

Можна ще використати, наприклад, вправи із малюнками, на яких будуть зображені стискання руки, людина у діловому костюмі, яка розмовляє з іншою, сидячи за робочим столом у кабінеті, різні жести руками тощо. Роздати кожному студентові малюнок, надати 2-3 хвилини для осмислення того, що зображено, а потім поділитися своїми думками із одногрупниками, продемонструвавши їм картинку.

Отже, невербальна поведінка повинна враховуватися при вивченні іноземної мови. Навчання використання невербальних засобів в усному іншомовному спілкуванні сприяє підвищенню мотивації навчання, налагодженню взаємодії з носіями мови та уникненню неприємних ситуацій, пов’язаних із незнанням культури, поведінкових норм та жестів інших країн. Тому необхідно враховувати такий аспект як невербаліка при вивченні іноземних мов.

Література:

1. Коммуникативная методика изучения иностранных языков [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.britanica-khb.ru/index.php/how-we-teach/metodics

2. Новикова А.А. Медиа на уроке английского языка: техническое средство обучение или медиаобразование [Текст] / А.А. Новикова. – Таганрог: Изд-во Кучма, 2004. – 52 с.

3. Орлов О.В. Технологія мультимедіа в комп’ютерних навчальних курсах системи підготовки кадрів державних службовців [Електронний ресурс] / О.В. Орлов, Ю.П. Горелов, І.В. Кобзев. – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2007-1-2/doc/3/03.pdf

4. Освітні технології [навч.-метод. посібник]. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. / За заг. ред. О. М. Пєхоти. – К.: А. С. К., 2003. – 256 с.

5. Федюк Г.М. Психологічні умови використання невербальних засобів спілкування на заняттях з іноземної мови [Електронний ресурс] / Г.М. Федюк. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/11_NPE_2012/Philologia/1_105298.doc.htm

6. Лабунская В.А. Невербальное поведение: структура и функции / В.А. Лабунская. – Ростов: Изд-во Ростов, ун-та, 1986. – С. 5–35.

7. Кротік Н.Л. Навчання невербального спілкування на заняттях з англійської мови у вищих навчальних закладах немовних спеціальностей [Електронний ресурс] / Н.Л. Кротік // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України / Педагогічні науки. – № 3. – 2010. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Vnadps/2010_3/10knlzns.pdf

8. Гриценко Т.Б. Етика ділового спілкування [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://textbooks.net.ua/content/view/5630/48/

Tags: