Ульяницька Н. Я. ФІЗІОЛГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЗОРОВОЇ ВТОМИ У КОРИСТУВАЧІВ КОМП’ЮТЕРІВ

Друк

Ульяницька Наталія Ярославівна,

викладач фізіології Луцького педагогічного коледжу

ФІЗІОЛГІЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЗОРОВОЇ ВТОМИ У КОРИСТУВАЧІВ КОМП’ЮТЕРІВ

 Прогнозування різних станів і захворювань людини відноситься до найбільш актуальних проблем сучасної фізіології. На нашу думку, це пов'язано з тим, що науково-технічний прогрес вніс істотні зміни в умови життя людини. З'явилася велика кількість нетрадиційних носіїв візуальної інформації (телевізор, монітор комп'ютера, мініатюрні дисплеї на мобільних телефонах, мініатюрні електронні розваги та ін.). На цей час з’ясовано, що завдяки високій активізації й постійному зворотному зв’язку під час роботи з ПК в учнів (студентів) зростає концентрація уваги і зорове навантаження, а також нервово-емоційне збудження в умовах зменшеної загальної м’язової активності при вимушеному положенні тіла учня – поза сидячи. Окрім того, в приміщеннях комп’ю¬терних класів погіршується якість повітряного середовища: підвищується температура повітря, знижується вологість і змінюється іонний склад повітря, підвищується рівень шуму, утворюються різні рівні електромагнітного поля радіочастотного діапазону, статичного і магнітного поля низької та наднизької частоти.

Загалом, на функціональний стан молодої людини та на її здоров’я під час навчання в комп’ютерному класі впливає комплекс об’єктивних і суб’єктивних чинників, зокрема, зміст і обсяг навчальної інформації, інтенсивність і тривалість роботи за ПК, складність навчального предмета, якість і досконалість використовуваних програмних продуктів, їхні ергономічні, педагогічні, психогігієнічні властивості та рівень "дружності" інтерфейсу.

Достатньо точна оцінка масштабів поширення зорової втоми у користувачів персональними комп'ютерами і загрози розвитку комп'ютерного зорового синдрому неможлива, перш за все, через глобальне розповсюдження комп'ютерних технологій. Аналіз літературних даних з цього питання також значною мірою суперечливий. Так, за даними [1, 3, 5], у 70 % працівників зорово-напруженої роботи з’явився цілий комплекс скарг на зорове стомлення різних проявів і різного характеру. На відміну від інших видів зорово-напруженої діяльності, розвиток зорового стомлення у користувачів ПК має ряд істотних особливостей, що призвело до появи в 1997 р. спеціального терміну – « комп'ютерний зоровий синдром» - КЗС [5, 4, 6, 9]. За даними ряду авторів [7, 8, 9,] до 60-90 % користувачів комп’ютерами, умовно віднесених до категорії «норми», страждають в тій або іншій мірі «комп'ютерним зоровим синдромом», регулярно відчувають зоровий дискомфорт більше 40 % користувачів ПК. За результатами офтальмологічного обстеження [1, 2, 4, ], відзначають достовірно частіші зміни (легка гіперемія судин, складки кон’юнктиви, сітківки) у користувачів ПК. У той же час, частота середовищ кришталика статистично мало достовірно відрізнялася від контролю. Частота виникнення у користувачів ПК симптомів зорового стомлення визначається такими основними чинниками, як світлотехнічні характеристики дисплея, фізичні характеристики світлового середовища на робочих місцях, психофізіологічні та професійні особливості діяльності, клініко-фізіологічні особливості функціонального стану органу зору. При цьому динамічні зміни зору можуть розвиватися на різних рівнях організації зорової системи. Гостре зорове стомлення характеризується чітким взаємозв’язком з недавно виконаною інтенсивною зоровою роботою, вираженою суб’єктивною симптоматикою, істотним зниженням гостроти зору вдалину, розладами акомодації, підвищеною чутливістю до світла, почервонінням очей, сльозотечею. Як правило, наголошуються скарги на загальну втому, головний біль.

Достатньо широкий комплекс змін зорових функцій описуваних як астенопія різної етіології, у тому числі і при роботі на ПК, в спрощеній формі зводиться до наступного [5, 8]: зміни в механізмах первинної організації сигналу – рефракції, акомодації і конвергенції; зміни в допоміжних органах ока – сльозових залозах, повіках; порушення в механізмах первинного аналізу – фоторецепторах і нейронах сітківки; порушення в механізмах кінцевого аналізу – центральних відділах зорового аналізатора.

Важливим моментом у виникненні і розвитку зорового стомлення є роз’єднаність різних зорових функцій, наприклад акомодації і конвергенції, сприйняття контрасту і яскравості, кольоросприйняття та інше. Робота на ПК підвищує вірогідність відокремлення функцій зорової системи, особливо при тривалій роботі і поєднанні роботи на ВДТ з іншими формами зорової діяльності. Зміни при астенопії послідовно включають наступні стадії:

1. Фізіологічну адаптацію до неадекватних умов середовища (до яких значною мірою можна віднести і комп’ютер).

2. Стадія компенсації зорових функцій в неадекватних умовах.

3. Стадія декомпенсації.

4. Патологічна адаптація і пограничний стан між нормою та патологією.

Вказані зміни можуть мати різні прояви та різну локалізацію в різних відділах зорового аналізатора. Стосовно механізмів адаптації зорової системи до дії ПК аналогічно можна припустити, що в компенсаторній реакції беруть участь практично всі компоненти зорової системи.

Отже, в найбільш загальному вигляді зорове стомлення поширюється на всіх рівнях зорового аналізатора і залучає всі його відділи.

Для розробки методів профілактики і корекції надзвичайно важливим є локалізаційний принцип синдрому зорової астенопії, пов’язаний з визначенням даного стану. Тому необхідно особливо відзначити три основні типи зорового стомлення: м’язове (апарат рефракції, акомодації, конвергенції), сенсорне (нейрорецепторное) і кіркове (центральне).

Таким чином, аналіз даних літератури по загальній проблематиці зорового стомлення у користувачів ПК і загальних питаннях по відновній офтальмології представляє безперечну актуальність подальшого вдосконалення шляхів збереження зорових функцій і відновлення зорової працездатності при користуванні персональними комп'ютерами.

Література:

1. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем / П.К. Анохин. – М.: Медицина, 1975. – 447 с.

2. Белозеров А.Е. Офтальмоэргономика и изображение на мониторе / А.Е. Белозеров // Актуальные вопросы офтальмологии: матер. юбил. Всеросс. научн.-практ. конф. – М., 2000. – Ч. 2. – С. 166-169.

3. Вадзюк С.Н. Зміни у функціонуванні зорової системи при роботі з комп'ютером в учнів старшого шкільного віку /С. Н. Вадзюк, Н. Я. Ульяницька // Педагогіка здоров’я// Збірник наукових праць ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 290-річчю з дні народження Г.С.Сковороди 7 квітня 2012 р. - Харків – С. 40-41

4. Волкова И.М. Нейрофизиологические механизмы при работе за дисплеем / И.М. Волкова, В.В. Куликовский // Актуальные вопросы физиологии умственного труда. – К.: Академия наук, 1995. – C. 39-40.

5. Глушкова Е.К. Физиологические и гигиенические проблемы компьютеризации школьного обучения / Е.К. Глушкова, З.И. Сазанюк, М.И. Степанова // Вестн. РАМН. – 1993. – №5. – С. 40-47.

6. Казарян Э.Э. Влияние компьютеров на соматическое здоровье и орган зрения пользователей / Э.Э. Казарян, В.Р. Мамиконян // Рефракционная хирургия и офтальмология. – 2003. – Т. 3, № 1. – С. 77-81.

7. Экономова Т.П. Особенности физического развития и адаптационных возможностей детей и подростков, работающих на компьютере / Т.П. Экономова, Н.А. Бебякова // Экол. человека. – 2003. – № 4. – С. 39- 42.

8. Bergavist U. Video display terminals and healf / U. Bergavist // Scandinavian journal of work, environment and health. – 1984. – №10, Suppl 2. – P.1–8.

9. Cole B.L. Do video display units cause visual problems? – A bedside story

about the processes of public health decision–making / B.L. Cole // Clin. Exp. Optom. – 2003. – №4. – P. 205-220.

Tags: