Волосюк О. М. СИСТЕМА НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ МАЙКЛА УЕСТА, ЯК ОДИН ІЗ ВАЖЛИВИХ КРОКІВ У ФОРМУВАННІ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ/СТУДЕНТІВ

Друк

Волосюк О. М.

Викладач іноземної (англійської) мови

ДНЗ «Почаївське ВПУ»

СИСТЕМА НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ МАЙКЛА УЕСТА, ЯК ОДИН ІЗ ВАЖЛИВИХ КРОКІВ У ФОРМУВАННІ ІНШОМОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ/СТУДЕНТІВ

 

Читання як один із наймаштабніших видів мовної компетенції у своєму історичному походженні виникло набагато пізніше від усного мовлення, проте стало підсумовуючим феноменом усіх інших видів мовної практичної значимості. Володіння навиками іншомовного читання стало розповсюдженим засобом збору та підбору будь-якої важливої для запитувача інформації. Говорячи про навчання читання іноземної мовою учнів школи та вдосконалення навиків читання в учнів/студентів вищих навчальних закладів, акцентуємо увагу на самій первинній суті читання та психофізіологічних механізмах даного етапу роботи.

Читання є рецептивним видом мовленнєвої діяльності, що включає в себе техніку читання (ТЧ) (практично значиме скорочення при методичних дискусіях – О.В.) і розуміння читаного для подальшого письмового підсумування. Згідно техніки читання і розуміння читаного звертаємо увагу на процесуальному та змістовому аспектах діяльності самого читця. Дані аспекти діяльності є взаємопов’язані, адже у своїй первинно значимій компетенції несуть факт вміння розуміти прочитану інформацію, яка сприймається на даному етапі читачем, завдяки декодуванню графічних знаків та смислових зв’язків тексту.

Англійський педагог і методист Майкл Уест (1886-1973) створив свою методичну систему, яка мала великий вплив на розвиток методики навчання читання. Свою систему він розробив у 20-30-і роки ХХ ст. для масової школи Бенгалії (Індія) та описав у книжці “Learning to Read a Foreign Language”, а також у цілій серії хрестоматій – посібників з читання англійською мовою.

Основним завданням системи він вважає навчання учнів/студентів, перш за все, читання іноземною мовою, переносячи навчання усного мовлення на останні два класи/курси, де кількість учнів/студентів різко скорочується.

Психологічним обґрунтовуванням цієї системи є такі положення: читати можна навчити окремо від усного мовлення, у всякому разі не на його основі; читання є легшим видом діяльності, ніж говоріння; читання на будь – якому рівні розвитку має практичну цінність, а пов’язане з цим відчуття успіху підвищує інтерес учнів/студентів до іноземної мови; читання є основним шляхом залучення до культури народу, мова якого вивчається; в результаті читання великої кількості текстів в учня/студента розвивається відчуття іноземної мови, завдяки чому послаблюється негативний вплив рідної, що полегшує та прискорює подальший розвиток усного мовлення.

Мету навчання іноземних мов Уест вбачає у вільному читанні про себе із загальним охопленням змісту, у процесі якого читець не заглиблюється у деталі. Для досягнення цієї мети непридатні види роботи, прийняті у школі чи вишах: читання вголос і читання – стеження, які привчають учня/студента до фіксації уваги на кожному слові, що перешкоджає розвитку навичок вільного, швидкого читання.

Незважаючи на те, що Уест розробляє методику навчання читання, що не є характерним для прямістів, його об’єднує з представниками цього напряму трактування процесів оволодіння рідною мовою та іноземною мовою як процесів ідентичних: засвоєння мовного матеріалу шляхом його багаторазового повторення, вивчення граматики шляхом аналогії та здогадки про значення тих чи інших форм з контексту без будь-яких узагальнень.

Майкл Уест зробив значний внесок у методику навчання читання. Він вперше розробив завершену систему навчання читання про себе на іноземній мові.

До недоліків в цілому дуже плодотворної системи навчання читання Уеста, яка поки що не має аналогів у вітчизняній та зарубіжній методиці, можна віднести помилкове ототожнення зрілого читання та читання із загальним розумінням змісту, яке є лише одним з окремих проявів зрілого читання. Розуміння тексту, як засвоєння всього мовного матеріалу, має здійснюватися інтуїтивно, на основі здогадки, без застосування елементів будь-якого аналізу, що є неприпустимим при читанні серйозних текстів. Твердження Уеста про те, що читання є легшим від говоріння, справедливе лише частково.

Також М. Уест неодноразово наголошував у своїх працях, що одним із найважливіших завдань читання (аналітичного), що проводиться на заняттях в класі/аудиторії, є виробити в учнів/студентів вміння легко і швидко визначати, суб'єкт і предикат висловлювання та інші його складові частини, спираючись на формальні елементи. Не менш корисним буде аналіз граматико-графічних моментів тексту як системи конструйованої ідеї. Звертати увагу також на лексичний аналіз тексту, а саме паралельне асоціативне встановлення значень знайомо-незнайомих слів. Такого роду аналіз можна здійснювати за допомогою словника (детальний перекладний метод – О.В.) або без перекладний, себто здогад значення однієї лексичної одиниці з цілого ряду відомих значень ЛО. Оволодіння навиками мовної догадки є важливою базою для розвитку смислової догадки, без якої не можна обійтися при безперекладному читанні іноземної літератури. Тому необхідно прикласти всі зусилля для того, щоб навчити учнів/студентів встановлювати значення незнайомих слів, де це тільки можливо, без допомоги словника, спираючись на свої знання в галузі словотворення і логічно осмислюючи слова, що мають подібні форми у різних мовах. Таке вміння теж треба розвивати в учнів/студентів з допомогою цілої системи спеціальних вправ. Так, підставою для розуміння похідних слів, утворених із знайомих учневі/студенту елементів, є знання найбільш поширених афіксів і вміння поєднувати специфічне смислове навантаження, яке вони несуть у собі, із значенням основи слова, об'єднуючи їх у нову семантичну одиницю.

Отже, для розвитку цього вміння слід проводити вправи, що містять елементи аналізу (виділення основи слова і його афіксів) і синтезу (встановлення значення слова як цілого на основі значень його складових частин). Подібним чином слід вчити учнів/студентів встановлювати значення складних слів на основі значень їх компонентів.

Методична система навчання читання Майкла Уеста й багатьох інших не менш відомих вітчизняних та закордонних науковців й методистів є важливим теоретико-практичним й науково значимим етапом аналізу формування іншомовної компетенції учнів/студентів. Кожен викладач і вчитель незаперечно підтвердить той факт, що інноваційні науково-методичні пропонування несуть цілу низку практичного підґрунтя, яке з великою цікавістю проводиться у навчальних закладах.

 

Література:

1. Вишневський О. І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови. – К., Рад. шк., 1976. – 321 с.

2. Демьяненко М.Я., Назаренко К.А., Мельник С.В. Основи общей методики обучения иностранным языкам. – К.: Вища школа, 1984. – 32с.

3. Методика викладання іноземних мов у навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр. і перероб. / Кол. авторів під керівн. С. Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. – 328 с.

4. Усатюк А. Л. Активізація навчальної діяльності на уроках іноземної мови.// Іноземні мови. − 1998.−№3. − С.8-9.

Tags: