Фоменко Я. В., Фурман Ю. В. ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО

Друк

УДК: 347.22.02

 

ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО

Фоменко Я. В., Фурман Ю. В.

Макіївський економіко-гуманітарний інститут, Україна, Макіївка

 

У роботі проводиться аналіз сутності та проблем державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в інтересах суспільства та приватних осіб. Досліджено способи і методи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, послідовно розглянуто основні проблемні моменти.

Ключові слова:державна реєстрація, речові права, нерухоме майно, суспільство, приватні особи,обтяження, нотаріат, правочин.

Фоменко Я.В., Фурман Ю.В. Государственная регистрация прав на недвижимое имущество / Макеевский экономико-гуманитарный институт, Украина, Макеевка

В работе проводится анализ сущности и проблем государственной регистрации прав на недвижимое имущество в интересах общества и частных лиц. Исследованы способы и методы государственной регистрации прав на недвижимое имущество, последовательно рассмотрены основные проблемные моменты.

Ключевые слова: государственная регистрация, вещные права, недвижимое имущество, общество, частные лица, обременения, нотариат, сделка

Fomenko Y. V., Furman J. V. State registration of rights to immovable property / Makeevskiy Economics and Humanities Institute, Ukraine, Makiyivka

We analyze the nature and problems of state registration of rights to immovable property for the benefit of society and individuals. Investigated the ways and methods of state registration of rights to immovable property, consistently describes the main confusion.

Key words: state registration, property rights, real estate, society, individuals, encumbrances, notary services, dealings

 

Введення. Право власності є тим фундаментом на якому базується правова система будь - якої країни. Конституція України встановила основні засади права власності. В Україні існує приватна, державна, комунальна власність. Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається в порядку визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватись об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону [1].

Актуальність теми обумовлена тим, що однією з головних умов переходу до ринкової економіки є різноманіття форм власності, тому важливу роль набуває розгляд питань, пов'язаних з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в Україні.

Метою роботи є аналіз сутності та проблем державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в інтересах суспільства та приватних осіб, виявлення способів забезпечення балансу цих інтересів.

Вивченням певних аспектів теми дослідження займалися такі науковці Майданик P.A., Малярчук Т. В., Пономарьова Я. О., Харченко Г. Г., Шимон С. І. та інші.

Виклад основного матеріалу. В умовах необхідності формування в Україні стабільного та ефективного цивільного обороту в сфері нерухомості додаткової актуальності набувають питання міжгалузевих зв'язків у цивільному вітчизняному праві щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. У зв’язку з цим важливим є створення більш ефективної системи державної реєстрації зазначених прав шляхом врахування передових міжнародних зразків подібного правового регулювання цивільного обороту на ринку нерухомого майна.

На сьогодні в світовій практиці існують дві системи державної реєстрації прав на нерухомість: титульна та актова. Титульна система передбачає реєстрацію прав на об'єкти нерухомості, а актова - реєстрацію правочинів з нерухомістю. Переважна більшість країн дотримується саме титульної системи реєстрації, коли предметом реєстрації є саме право, а також його обмеження та обтяження. Ця система базується на принципі "без реєстрації немає права". Актова система (реєстрація правочинів) більше характерна для країн із англо-американською системою права. Основним принципом, який тут діє, є принцип "без реєстрації немає правочину".

До 01 січня 2013 року в Україні діяла змішана система державної реєстрації з певним ухилом до актової. В цьому випадку реєстрації підлягають перш за все правочини із нерухомістю. Реєстрація прав на об'єкти нерухомості також передбачається, але має виключно право підтверджуючий, а не правовстановлюючий характер. Момент виникнення права пов'язується із моментом державної реєстрації правочину.

Пункт 4 ст. 334 Цивільного кодексу України (Далі - ЦК) встановлює правило, що якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація правочинів здійснюється нотаріусами після їх нотаріального посвідчення. Тобто набувачі прав на об'єкти нерухомості отримують права (зокрема право власності) після відвідування нотаріуса. Реєстрація в БТІ здійснювалась пізніше [2].

З 01 січня 2013 року в Україні запроваджується класична титульна система реєстрації прав речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Правочини з нерухомістю не реєструються, проте реєстрації підлягають речові права на нерухомість та їх обтяження. Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141, передбачає окреме від нотаріального посвідчення звернення заінтересованої особи до реєструючого органу із заявою про проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Для цілей визначення системи цивільного права важливе значення має питання виявлення правової природи інституту реєстрації речових прав на нерухоме майно. В юридичній науці виділяють три основні концепції з питань правової природи інституту реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які відповідно розглядають його як: 1) інститут цивільного права; 2) інститут адміністративного права; 3) комплексний інститут, що містить норми як публічного, так і приватного права.

Прихильники цивілістичної концепції звертають увагу на те, що між учасниками реєстраційних правовідносин немає ієрархічного підпорядкування. Жодний з них не має владних повноважень щодо інших, тут відсутні функції контролю та управління. А отже, робиться висновок, що реєстраційні правовідносини є відносинами приватними, а інститут державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень - цивільно-правовим інститутом [5, с.123].

З таким підходом не погоджуються автори, які звертають увагу на те, що державна реєстраційна служба є підрозділом Міністерства юстиції України - органом державної влади. Його діяльність має владний характер, який виявляється у тому, що реєстраційною діяльністю займаються тільки спеціально уповноважені на це державні реєстратори у межах наданої їм компетенції. У зв'язку з цим обґрунтовується висновок про те, що у суб'єктів правовідносин державної реєстрації немає рівної можливості виражати свою волю, спрямовану на виникнення правовідносин.

З іншого боку, реєстраційні правовідносини пропонується розглядати з урахуванням того правового результату, досягненню якого вони слугують - виникнення цивільних прав та обов'язків. Щодо такого правового результату правовідносини державної реєстрації мають організаційний характер та виконують обслуговуючу роль для формування цивільних правовідносин [6].

У зв'язку з цим видається позиція, згідно з якою реєстраційні правовідносини спрямовані на встановлення, зміну, припинення прав на нерухоме майно і являють собою визначений організаційний засіб, що використовується правоволодільцями для впорядкування своїх основних відносин.

З огляду на це в літературі обґрунтовується висновок про доцільність визнання інституту державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень як комплексного правового інституту, який об'єднує норми як публічного, так і приватного права, що регулюють правовідносини з приводу виникнення, зміни та припинення прав на нерухоме майно та обтяжень таких прав.

Державна реєстрація права на нерухоме майно хоч і має подвійне значення (передбачена і для укріплення прав власників об'єктів нерухомості, і для забезпечення публічного інтересу), основною, найголовнішою метою державної реєстрації вважається охорона майнових прав учасників цивільного обороту нерухомості та гарантування достовірної інформації про нерухоме майно.

На думку Майданик P.A., визнання головною і первісною метою відносин державної реєстрації прав на нерухомість охорони та захисту прав і законних інтересів учасників цивільного обороту зумовлює пріоритет приватних інтересів і похідний характер публічних інтересів, тобто інтересів держави і суспільства.

Правовий результат, досягненню якого ці відносини слугують - виникнення цивільних прав та обов'язків робить можливим визнання цих відносин організаційними, які виконують обслуговуючу роль для формування цивільних правовідносин, і застосування до цих відносин цивільного законодавства відповідно до положень ч. 2 ст. 1 ЦК України, з урахуванням особливостей, визначених спеціальним законодавством з питань державної реєстрації прав на нерухоме майно[2].

Державні реєстратори, державні кадастрові реєстратори, нотаріуси, державні виконавці за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність у порядку, встановлену законом. Дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду [4].

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом [3].

Висновок. При розгляді теми дослідження та аналізу законодавства можна зробити наступні висновки. Право власності та інші речові права на нерухоме майно, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація покликана забезпечити охорону та захист прав та законних інтересів власників, користувачів нерухомого майна шляхом створення додаткових гарантій для них, чим здійснює перешкоди для проведення незаконних операцій з нерухомістю.

 

Література:

1. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. – (Змін. та допов.).

2. Цивільний кодекс України : Закон України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 40. – Ст. 356. – (Змін. та допов.).

3. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень : Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2004 р. — № 5. — Ст. 553. – (Змін. та допов.).

4. Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно : Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013р. № 868 // Урядовий кур'єр. – 2013. – 11 грудня. — (№ 229).

5. Кармаза О. О. Поняття та ознаки житла за законодавством України / О. О. Кармаза // Юриспруденція. Теорія і практика. – № 4 (42). – 2008. – С.123-124.

6. Романюк Я. М. Державна реєстрація правочинів: її суть та правове значення / Я. М. Романюк // Вісник Верховного Суду України. – № 5 (117). – 2010. - № 5 (117). - 11 с.

 

References:

1. Konsty`tuciya Ukrayiny` : pry`jnyata na p'yatij sesiyi Verxovnoyi Rady` Ukrayiny` 28 chervnya 1996 r. // Vidomosti Verxovnoyi Rady` Ukrayiny`. – 1996. – № 30. – St. 141. – (Zmin. ta dopov.).

2. Cy`vil`ny`j kodeks Ukrayiny` : Zakon Ukrayiny` vid 16.01.2003 № 435-IV // Vidomosti Verxovnoyi Rady` Ukrayiny`. — 2003. — № 40. – St. 356. – (Zmin. ta dopov.).

3. Pro derzhavnu reyestraciyu rechovy`x prav na neruxome majno ta yix obtyazhen` : Zakon Ukrayiny` vid 01.07.2004 № 1952-IV // Vidomosti Verxovnoyi Rady` Ukrayiny`. — 2004 r. — № 5. — St. 553. – (Zmin. ta dopov.).

4. Pro zatverdzhennya Poryadku derzhavnoyi reyestraciyi prav na neruxome majno ta yix obtyazhen` i Poryadku nadannya informaciyi z Derzhavnogo reyestru rechovy`x prav na neruxome majno : Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny` vid 17 zhovtnya 2013r. № 868 // Uryadovy`j kur'yer. – 2013. – 11 grudnya. — (№ 229).

5. Karmaza O. O. Ponyattya ta oznaky` zhy`tla za zakonodavstvom Ukrayiny` / O. O. Karmaza // Yury`sprudenciya. Teoriya i prakty`ka. – № 4 (42). – 2008. – S.123-124.

6. Romanyuk Ya. M. Derzhavna reyestraciya pravochy`niv: yiyi sut` ta pravove znachennya / Ya. M. Romanyuk // Visny`k Verxovnogo Sudu Ukrayiny`. – № 5 (117). – 2010. - № 5 (117). - 11 s.

Tags: