Лашта М. М. ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ АНТИТЕЗИ У АНГЛОМОВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ ( НА МАТЕРІАЛІ ПРОМОВ УІНСТОНА ЧЕРЧИЛЛЯ)

Друк

УДК: 811.111`808.5

 

ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ АНТИТЕЗИ У АНГЛОМОВНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ ( НА МАТЕРІАЛІ ПРОМОВ УІНСТОНА ЧЕРЧИЛЛЯ)

студентка-магістр, Лашта М. М.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Україна, Чернівці

 

Дослідження випадків вживання та функціонування стилістичних засобів емоційності та виразності показало, що чільне місце посідає антитеза як особливий стилістичний прийом, що широко вживається як у художньому так і у політичному дискурсах. У статті розглядаються особливості виникнення і вживання антитези та обґрунтування самого поняття даного стилістичного засобу. Особливо яскраві приклади вживання антитези можна спостерігати у політичному дискурсі Уінстона Черчилля, а саме у його політичних промовах. Також у статті пропонуються підходи до її класифікації, що дозволяє краще проаналізувати структуру та функції антитези як складного стилістичного прийому.

Ключові слова: стилістика, антитеза, політичний дискурс, проста антитеза, складна антитеза, подвійна антитеза.

Лашта М. М. ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ АНТИТЕЗЫ В АНГЛОЯЗЫЧНОМ ПОЛИТИЧЕСКОМ ДИСКУРСЕ (НА МЕТЕРИАЛАХ РЕЧИ УИНСТОНА ЧЕРЧИЛЛЯ) / Черновицкий национальний университет им. Ю. Федьковича, Украина, г. Черновцы

Исследование случаев употребления и функционирования стилистических средств эмоциональности и выразительности показало , что главное место занимает антитеза как особый стилистический прием, который широко употребляется как в художественном так и в политическом дискурсе . В статье рассматриваются особенности возникновения и употребления антитезы и обоснование самого понятия данного стилистического средства. Особенно яркие примеры употребления антитезы можно наблюдать в политическом дискурсе Уинстона Черчилля , а именно в его политических речах . Также в статье предлагаются подходы к ее классификации, позволяющей лучше проанализировать структуру и функции антитезы как сложного стилистического приема .

Ключевые слова: стилистика, антитеза , политический дискурс , простая антитеза , сложная антитеза , двойная антитеза .

Lashta M. M. THE PECULIARITIES OF USAGE OF ANTITHESIS IN ENGLISH POLITICAL DISCOURSE (BESED ON THE MATERIAL OF WINSTON CHURCHILL SPEECHES) / Yriy Fedkovych Chernivtsi National University, Ukraine, Chernivtsi

The research of cases of usage and emotional functioning of stylistic devices and expressive means showed that antithesis takes a leading role as a particular stylistic device that is widely used both in literature and in political discourse. In the article the origin and use of antithesis are studied and the concept of this stylistic device is proved. Particularly striking examples of the use of antithesis can be seen in the political discourse of Winston Churchill , and namely in his political speeches . Also, the article suggests approaches to its classification to better analysis of the structure and functions of antithesis as a stylistic device .

Key words: stylistics, antithesis, political discourse , simple antithesis, complex antithesis, double antithesis.

Вступ

Серед різноманіття стилістичних засобів та прийомів, які сприяють емоційності та виразності мови, особливе місце займає антитеза, як різновид контрасту, де протиставляються поняття та образи для посилення враження від висловленого чи написаного. Антитеза широко використовується у різних функціональних стилях англійської мови та яскраво проявляється і в інших видах дискурсу, а, зокрема, у політичному.

Яскравим прикладом політичного дискурсу є промови політиків, які особливо насичені риторичними та стилістичним засобами, оскільки мета мовця у процесі виступу не тільки поінформувати аудиторію про певний аспект суспільного життя, але й, що важливіше, переконати слухачів прийняти ту чи іншу позицію, домогтися прихильності аудиторій, а також залучитись підтримкою громадян. Виконанню цих цілей може посприяти антитеза, як стилістичний засіб емоційності та виразності.

 

Проблематикою вивчення антитези займались: А. Альбала, Г. Андрєєва, І. Арнольд, Л. Бабаханова , Ш. Баллі, М. Блох, Л. Вертаєва, В. Виноградав, В. Домбровський, І. Гальперін, Дж. Лакофф та ін. Саме ці роботи стали теоретичною основою нашого дослідження. Актуальність даного дослідження полягає у необхідності детального розгляду способів реалізації антитези у різних видах дискурсу. Метою нашої роботи є аналіз антитези у політичному дискурсі, а саме у промовах Уінстона Черчилля.

Вибір теми дослідження зумовлено тим, що політичний дискурс є особливо насиченим риторичними та стилістичним засобами, а особливо промови У. Черчилля, який був не тільки політичним діячем та родоначальником європейської інтеграції, але й талановитим журналістом та літератором. Для вивчення було обрано 11 промов Уінстона Черчилля, які він виголосив під час Другої світової війни, а саме: «The Locust Years», «A Total and Unmitigated Defeat», «Be ye men of Valour», «We Shall Fight on the Beaches», «The War of the Unknown Warriors», «Their Finest Hour», «The Few», «To the People of Czechoslovakia», «Dieu Protégé la France», «Upon the death of Neville Chamberlain», «Joint Session of Congress, Washington, 26 December 1941». Загальна кількість проаналізованих слововживань становить 30786 лексичних одиниць, з яких 1198 були вжиті з використанням антитези.

Антитеза – це фігура мови, яка відома ще з давніх часів, завдяки активному використанню давньогрецькими і давньоримськими філософами для впливу на слухача. Вона була описана як виразний засіб риторики та ефективний ораторський прийом ще в античних поетиках. На думку О. М. Рижко, в основі антитези лежить філософське розуміння світу як єдності протилежностей, діалектичний розвиток якої йде за законом заперечення заперечень, що дозволяє розширити межі людського мислення, світосприйняття, розкриває новий простір пізнання [3, ст. 149].

На думку М. П. Брандес, антитеза – це стилістична фігура, яка побудована на підкресленому протиставленні протилежних понять, явищ, думок, образів та почуттів, в основі якої лежить антонімічна пара, наприклад: «Be it long or short, rough or smooth, we mean to reach our journey's end.» (У. Черчилль «The Few»); або співставлення двох понять, що виражені контекстуальними антонімами [1, с. 68]. – «What indeed would be a matter of general complaint would be if we were to prolong the agony of all Europe by allowing food to come in to nourish the Nazis and aid their war effort, or to allow food to go in to the subjugated peoples, which certainly would be pillaged off them by their Nazi conquerors.» (У. Черчилль «The Few») [4].

Схожі погляди висловлює О. М. Рижко, який тлумачить антитезу як стилістичну фігуру, що побудована на підкресленому протиставленні протилежних явищ, ідей, почуттів, думок, образів. В основі антитези лежить антонімічна пара (загальномовна або контекстуальна) [3, ст. 148].

М. Ільченко вважає, що антитезу або протиставлення у політичному дискурсі тлумачать як риторичний прийом, що полягає у драматичному запереченні певної тези чи у вмотивованому контрастуванні смислових значень бінарних образів. Антитеза базується на програмуванні психіки людини на певне світосприйняття і є формою висловлювання протиріччя переважно у бінарних структурах, що характеризуються високим ступенем сугестивності, оскільки бінарні відношення легше сприймаються та обробляються людською свідомістю [2]

Досліджуючи антитезу необхідно враховувати особливості її класифікації. Ми пропонуємо розглянути одну із класифікацій, а саме поділ антитези на основі її складників, тобто за її будовою. Виділяють просту, складну та подвійну антитезу [5]. Пропонуємо розглянути кожен з цих видів. Простою є антитеза, яка утворюється за допомогою протиставлення двох протилежних за значенням слів або фраз, які розміщені близько один до одного в межах простого чи складного речення. Прикладом простої антитези є висловлювання із промови У. Черчилля «'The Locust Years'»: «…it would do more harm than good…» [4], де він намагається заперечити позицію міністра оборони, що виступає проти асигнування на утримання збройних сил, оскільки це може підірвати економіку країни та перетворити її на великий воєнний табір. Але таким чином політик показує, що це призведе до ще більших втрат, враховуючи ситуацію у світі та загрозу війни, що нависла над Європою. Дана антитеза використана з метою привертання уваги слухача, конкретизує дане висловлювання та направлена на доказ своєї позиції та переконання реципієнтів у її правильності, що є основним завдання політика, який намагається донести певну думку до народу.

Не менш стилістично значущими є й інші різновиди антитези. У промові «We Shall Fight on the Beaches» У. Черчилль сказав: «Work is proceeding everywhere, night and day, Sundays and week days» [4]. Таке висловлювання містить у собі складну антитезу, що утворена на основі простих антитез. Використовуючи даний стилістичний прийом У. Черчилль намагався показати, що всі галузі економіки країни роблять все можливе аби якнайкраще забезпечити та удосконалити військові сили Англії, щоб не допустити агресії з боку зовнішнього ворога. Ця думка далі продовжується в наступному реченні, де автор використовує вже просту антитезу: «Capital and Labour have cast aside their interests, rights, and customs and put them into the common stock» [4]. Таким чином прийом протиставлення слугує способом актуалізації змістово-оціночних елементів мовлення, що підсилює ефект психологічного тиску. Це дозволяє політику нав’язати свою думку. Автор намагається переконати, що незважаючи на складну ситуацію в світі керівництву країни вдається утримувати ситуацію в країні стабільною, що досягається шляхом спільної роботи та незважаючи на протилежність політичних позицій, громадянська позиція є єдиною. Також складна антитеза ускладнена ще одним стилістичним прийомом, а саме: переліченням, що додає динамічності мовленню.

Іншим різновидом антитези, який зустрічається у промовах У. Черчилля є подвійна антитеза. Прикладом є уривок із промови « The War of the Unknown Warriors», а саме: «…and that while we toil through the dark valley we can see the sunlight on the uplands beyond» [4], в якому У. Черчилль переконує, що завдяки праці народ зумів не просто протистояти на протязі 1941 року, але й зберегти економіку країни, проте варто пам’ятати про наступний рік оборони, який, знову ж таки за умови важкої праці та старань, приведе їх до кращого. Також подвійна антитеза містить в собі і метафору, що додає більшого стилістичного забарвлення висловлюванню.

 

Повний текст статті за посиланням stattya-Lashta.doc

Tags: