к. с.-г. н., Тернавський А. Г., Цикалюк Я. С., к. с.-г. н., Когут І. М. УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ ОГІРКА ГІБРИДА ЗУБРЬОНОК ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПУ ФОРМУВАННЯ РОСЛИН В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Друк

к. с.-г. н., Тернавський А. Г.

студент Цикалюк Я. С.

Національний університет садівництва, Україна, м. Умань

к. с.-г. н., Когут І. М.

Державний аграрний університет, Україна, м. Одеса

УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ ОГІРКА ГІБРИДА ЗУБРЬОНОК ЗАЛЕЖНО ВІД ТИПУ ФОРМУВАННЯ РОСЛИН В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

 

Науково-обгрунтована норма споживання плодів огірка на сьогодні задовольняється не повною мірою, бо останнім часом збільшується попит переробної галузі на сировину. Причиною цьому є також те, що сільськогосподарські підприємства різної організаційно-правової форми власності вирощують огірок горизонтальним способом (в розстил), якому властивий великий об’єм ручної праці та низька врожайність рослин (15−18 т/га), що знижує рентабельність його виробництва та підвищує собівартість продукції.

В сучасних ринкових умовах, перебування в СОТ та евроінтеграційний шлях розвитку нашої держави вимагає впровадження у виробництво малозатратних енергозберігаючих технологій. Ефективною може бути шпалерна технологія вирощування рослин огірка, яка стає дедалі популярною і впроваджена вже на чималих площах. Важливим елементом шпалерної технології вирощування огірка є визначення оптимального способу формування рослин для кожного гібрида чи сорту.

Встановлення оптимального способу формування рослин є одним із найбільш перспективних напрямків підвищення врожайності огірка, оскільки не потребує додаткових капіталовкладень та спеціального обладнання. Кращий спосіб формування рослин дозволить зменшити затрати праці на вирощування одиниці продукції та знизить її собівартість [1, 2].

Необхідність формування рослин у відкритому грунті обумовлена морфолого-біологічними особливостями, які характерні для ряду сортів чи гібридів. Тип формування рослин залежить від сортових особливостей, від стану рослин, умов вирощування, агрокліматичної зони, догляду, тощо [3].

Якщо зовсім не проводити формування рослин і пустити рости їх вільно, то вони швидко сформують бічні пагони першого, другого, третього і наступних порядків, які будуть затіняти та пригнічувати один одного. В кінцевому рахунку це призведе до зменшення цвітіння, погіршення умов догляду за рослинами, збирання плодів а також до збільшення розвитку хвороб. Як правило починають формувати рослини перед початком їх цвітіння.

Для збільшення плодоносної поверхні рослини слід формувати. Кріплення рослин до шпалери починають у фазі 4–6 листків. Потім пагони рослин кожні 2–4 дні направляють рости вгору по шпалері. Коли вони досягнуть верхнього дроту, їх підв’язують і опускають рости вільно донизу [4].

Для вирощування добре збалансованої сильної рослини, яка б плодоносила тривалий час, рослини формують в головне стебло з бічними пагонами. В пазухах листків до висоти 40–50 см видаляють бічні пагони довжиною не більше 2−5 см та всі квітки. До висоти 1 м 3−4 бічних пагони прищипують над 3–4 листком, залишаючи по одному плоду на кожному вузлі. Цей прийом дозволяє зміцнити молоді рослини та одержати ранній врожай. Після цього на 4–5 вузлах залишають всі плоди і прищипують пагони над першим листком. В подальшому пагони вкорочують над 2–3 листком, залежно від загущення [4].

Дещо відрізняється формування довгоплідних партенокарпічних гібридів огірка. З нижніх вузлів головного стебла до висоти 50–60 см видаляють всі жіночі квітки та бічні пагони. Наступні пагони прищипують над 1–2-м і 3–4-м листком по мірі наближення до шпалери, а 2−3 останніх бічних пагони перекидають через шпалеру і прищипують на висоті 0,7–0,8 м від поверхні грунту. Головне стебло прищипують на 15–20 см вище шпалерного дроту і прив’язують вздовж дроту. Бокові пагони другого порядку прищипують над першим листком в середньому ярусі, над другим − у верхньому ярусі. В пазухах головного стебла, де закладаються плоди − бічні пагони видаляють [5].

Як бачимо, існують численні рекомендації щодо різних типів формування рослин огірка. Проте, для кожної групи сортів і гібридів слід підбирати та уточнювати свій оптимальний тип формування. Тому нашим завданням було встановити найбільш оптимальний варіант формування рослин гібрида Зубрьонок за шпалерної технології в зоні Правобережного Лісостепу України.

Дослідження проводили на дослідному полі кафедри овочівництва Уманського національного університету садівництва протягом 2011−2013 рр. Грунт поля − чорнозем опідзолений важкосуглинкового гранулометричного складу. Вміст гумусу в орному шарі − 3,5%, рН=6,0, ступінь насиченості грунту основами − 91%.

Дослідження проводили з ранньостиглим гібридом вітчизняної селекції Зубрьонок F1 („НАСКО”, Україна). Рослини вирощували безрозсадним способом, насіння у відкритий грунт висівали в І декаді травня повздовж шпалери з відстанню між рослинами 15 см. За контроль було взято варіант з другим типом формування рослин, який є загальноприйнятим Повторність досліду чотириразова, площа облікової ділянки становила 8,4 м2. Технологічні прийоми проводили відповідно до вимог культури та агрокліматичної зони вирощування.

В досліді досліджували чотири типи формування рослин: 1 тип − рослини формували в головне стебло, всі бічні пагони на рослині повністю видаляли; 2 тип − три нижніх пазухи листків осліплювали, всі вищерозміщені бічні пагони прищипували на один листок і один плід; 3 тип − три нижніх пазухи листків осліплювали, вище них наступні три бічні пагони прищипували на один листок і один плід, всі вищерозміщені бічні пагони формували на два листки та два плоди; 4 тип − три нижніх пазухи листків осліплювали, вище них три бічні пагони прищипували на один листок і один плід, далі наступних 4–5 бічних пагони формували на два листки та два плоди, всі інші пагони формували на три листка та три плода.

При дослідженні було використано сучасні методики досліджень [6, 7], встановлено дати настання чергових фенологічних фаз росту і розвитку рослин, проведено біометричні вимірювання, облік врожаю, оцінку якості продукції.

За даними фенологічних спостережень встановлено, що початкові фази росту і розвитку рослин у всіх варіантах відбувалися одночасно. Проте, цвітіння жіночих квіток за 3-го та 4-го типів формування відбувалося на 2−3 доби пізніше, порівняно з 1-м типом формування та контролем.

Характеризуючи висоту головного стебла у фазу масового плодоношення рослин можна відмітити, що найбільшою вона була за 1-го та 2-го типів формування (150,6−152,5 см). Найнижчими були рослини за 4-го типу формування (138,3 см). Залежно від типу формування рослин змінювалася товщина головного стебла. Найбільшою вона була за 4-го типу формування – 1,27 см, дещо меншою за 3-го типу – 1,23 см. Найменша товщина головного стебла була за 1-го типу формування (1,17 см). Найбільша площа листків була за 3-го типу – 3220 см2/рослину, що пояснюється найбільш оптимальним навантаженням рослин бічними пагонами та плодами. За 2-го та 4-го типу площа листків була меншою 2910 та 2950 см2/рослину відповідно.

Найвищий товарний врожай був за 3-го типу формування − 45,5 т/га, що більше за контроль на 7,6 т/га. Прибавку в 1,1 т/га забезпечив 4-й тип формування (39,0 т/га). Формування рослин в головне стебло не забезпечило зростання товарного врожаю.

Зібраний врожай в досліді розділяли на товарну і нетоварну частини згідно вимог діючого стандарту [8]. Вища товарність плодів була за 1-го та 2-го типів формування − 98,5−98,9%, так як рослини при цьому створювали меншу тінь для плодів та їх краще було видно при збиранні, внаслідок цього плоди не переростали і не деформувалися. За більш загущених типів формування товарність плодів була дещо нижчою (97,4−97,9%).

За даними біохімічного аналізу найбільший вміст сухої речовини був в плодах рослин, сформованих за 1-м типом – 5,3%, в інших варіантах величина даного показника становила від 4,9% за 4-го типу до 5,1% за 2-го типу. Найбільш цукристими були плоди варіантів з 1-м та 2-м типом формування (2,26−2,30%). Вміст вітаміну С найбільшим був за 2-го типу (15,7 мг/100 г). У варіантах з 1-м та 3-м типом формування даний показник був майже однаковий (15,3−15,4 мг/100 г). Більша кількість нітратів накопичувалась в плодах найбільш загущених варіантів (86−94 мг/кг), проте вона не перевищувала МДР.

 

Література:

1. Природоохоронна технологія вирощування овочевих культур у відкритому грунті зони північного Лісостепу і Полісся України: Навч. посіб. – Житомир: „Полісся”, 2003. – 208 с.

2. Остапов В.И. Технология выращивания огурца на орошаемых землях: Орошаемое земледелие / В.И. Остапов. – К.: Урожай, 1987. – С. 239−241.

3. Барабаш О.Ю. Овочівництво: Підручник / О.Ю. Барабаш. − К.: Вища школа, 1994. − 374 с.

4. Андреєв Ю.М. Овощеводство: Учебник для нач. проф. образования / Ю.М. Андреєв. – М.: Академия, 2003. – 256 с.

5. Ромащенко М.І. Технологія вирощування огірка на опорній шпалері при краплинному зрошенні: Рекомендації / М.І. Ромащенко, О.Г. Матвієць, В.М. Корюненко, А.Т. Калєніков. – К.: Інститут гідротехніки і меліорації УААН, 2005. – 110 с.

6. Бондаренко Г.Л. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві / Г.Л. Бондаренко, К.І. Яковенко. – Харків: Основа, 2001. – 369 с.

7. Грицаєнко З.М. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів / З.М. Грицаєнко, А.О. Грицаєнко, В.П. Карпенко. – К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2003. – 320 с.

8. ДСТУ 3247-95 „Огірки свіжі. Технічні умови”. – К.: Держстандарт України, 1995. – 17 с.

Tags: