кандидат економічних наук, Длігач А. О. СИСТЕМНО-РЕФЛЕКСИВНИЙ МАРКЕТИНГ В СТРАТЕГІЧНОМУ УПРАВЛІННІ СУЧАСНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

Друк

УДК 005.21:339.138

 

СИСТЕМНО-РЕФЛЕКСИВНИЙ МАРКЕТИНГ В СТРАТЕГІЧНОМУ УПРАВЛІННІ СУЧАСНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

кандидат економічних наук, Длігач А. О.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна, м. Київ

 

Розглянуто системно-рефлексивну парадигму стратегічного маркетингу. Через упровадження системно-рефлексивного управління, що систематизує механізми узгодження інтересів суб’єктів ринкових відносин, запропоновані шляхи вирішення проблем сучасного управління підприємством.

Ключові слова: стратегічне управління, стратегічний маркетинг, рефлексивне управління, системно-рефлексивний маркетинг.

 

Длигач А. А. Системно-рефлексивный маркетинг в стратегическом управлении современным предприятием / Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Украина, г. Киев

Рассмотрена системно-рефлексивная парадигма стратегического маркетинга. Через внедрение системно-рефлексивного управления, систематизированы механизмы согласования интересов субъектов рыночных отношений, предложены пути решения проблем современного управления предприятием.

Ключевые слова: стратегическое управление, стратегический маркетинг, рефлексивное управление, системно-рефлексивный маркетинг.

 

Dligach A. A. System-reflexive marketing in the strategic management of modern enterprise / Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ukraine, Kyiv.

System-reflexive paradigm of strategic marketing management is represented in the article. The ways for resolving the problems of modern marketing is proposed in the article through the alignment of strategic economic interests of stakeholders and the implementation of System Reflexive marketing concept.

Keywords: strategic management, strategic marketing, reflexive management, system reflexive marketing.

 

Вступ

Основою ринкового управління діяльністю значної частини підприємств України стає маркетинг. В умовах інтенсифікації глобалізаційних процесів, посилення конкуренції на міжнародному рівні, скорочення життєвих циклів товарів і послуг, розвитку та швидкої передачі нових технологій однією з основних умов формування стратегічної конкурентної перспективи бізнесу стає стратегічний маркетинговий підхід до ведення ринкової діяльності.

Багато наукових праць присвячено питанням стратегічного маркетингу, насамперед це розробки відомих зарубіжних авторів, таких як Ігор Ансофф, Філіп Котлер, Малкольм МакДональд, Жан-Жак Ламбен та ін. А також вітчизняних фахівців – Каніщенко О. Л., Куденко Н. В., Старостіної А. О., Райко Д. В., Решетнікової І. Л., Циганкової Т. М. Водночас більшість концепцій маркетингу відводять йому роль функції в інших управлінських парадигмах (зокрема стратегічне планування, стратегічне управління, стратегічне підприємництво тощо).

Розуміння і задоволення інтересів контрагентів (протилежної сторони в процесі обміну) є ключовим принципом маркетингової концепції. Тенденції розвитку методів ринкового управління привели до того, що задоволення існуючих інтересів споживачів вже не є ключовою можливістю для росту внаслідок насичення більшості товарних ринків. Актуалізація та формування нових потреб (інтересів) є ресурсом для зростання бізнесу. Маркетингові інструменти при цьому орієнтуються на вирішення певних ринкових задач. Разом з тим системна узгодженість задач і використовуваних інструментів відбувається найчастіше на рівні стратегічного маркетингу. Але стратегічні маркетингові рішення найчастіше не є ключовими рішеннями бізнесу та підпорядковуються виробничим або фінансовим рішенням. Таким чином ми повертаємося до системної проблеми бізнесу – це різні інтереси власників бізнесу, генерального управничого, фінансової служби, комерційної, маркетингової, виробничої служби тощо.

Результати проведених нами досліджень вказують, що рішення проблем сучасного маркетингу полягає в наданні нового сенсу маркетингової концепції, а саме у впровадженні до теорії та практики маркетингу поняття системної рефлексії. Особливої значущості набувають завдання з вивчення закономірностей формування систем рефлексивного управління, здатних давати адекватні відповіді викликам сучасного світу. Передусім стає очевидною необхідність не просто розвивати системні засоби вдосконалення колективних суб'єктів управління, а зосередитись на самоорганізації та ключових для неї рефлексивних процесах, що мають потенціал додання системі управління нової якості – системно-рефлексивного управління.

Безпосередньо в науковий обіг поняття рефлексивного управління ввів В. А. Лефевр. У своїй першій великій роботі «Елементи логіки рефлексивних ігор», з якої фактично почалося вивчення рефлексивної проблематики, В. А. Лефевр вперше сформулював поняття рефлексивного управління – це процес передачі підстав для прийняття рішень одним із супротивників іншому [6]. В. А. Лефевр зауважує, що рефлексивне управління – це спеціальний вплив на суперника з метою схилити його до прийняття рішення, обумовленого контролюючої стороною. Згідно В. А. Лефевру, сенс рефлексивного управління полягає у використанні можливостей суб'єкта «свідомо конструювати образи себе та інших». В. Є. Лепський розширив поняття рефлексивного управління до цілої системи [5]. Це поняття стало трактуватися також як моделювання однією системою іншої з приєднанням останньої до ще однієї системі або, навпаки, залученням до неї певних систем. Як зазначає М. І. Найдьонов, поняття рефлексивного управління, введене В. А. Лефевром для позначення способів управління свідомістю (уявленням, метою тощо) супротивника при конфронтаційній взаємодії, і подальші розробки В. Є. Лепського та ін. в цьому напрямку не забезпечують побудову системи рефлексивного управління в організації як форми неконфронтаційної взаємодії суб'єктів у соціосистемі [8, с. 3].

Введемо поняття системно-рефлексивного управління, як форми управління з системною рефлексією, діяльності з управління «широким об'єктом», до якого залучаються контрагенти (суб'єкти конфронтаційного управління, партнери у взаємовідносинах), чиї інтереси, наміри, дії передбачаются і управляються.

Системно-рефлексивне управління передбачає циклічні процеси (рис. 1). Так, наприклад, визначення об'єкта управління та інтересу по відношенню до нього постійно трансформується, оскільки розширення знань про об'єкт управління впливає на уточнення інтересу рефлексивного керуючого, а усвідомлення інтересу – на уточнення об'єкта управління.

 

Повний текст за посиланням Stattya_Dlgach.doc

Tags: