кандидат педагогічних наук Сироткіна Ж. Є., Банкул Л. Д. ПРИНЦИПИ ВИКОРИСТАННЯ ВЗАЄМОДІЇ РІЗНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ

Друк

УДК: 378.126:373.3:7

 

ПРИНЦИПИ ВИКОРИСТАННЯ ВЗАЄМОДІЇ РІЗНИХ ВИДІВ МИСТЕЦТВА У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ

кандидат педагогічних наук Сироткіна Ж. Є., Банкул Л. Д.

Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Україна, м. Ізмаїл

 

У статті доводиться необхідність удосконалення форм і методів формування професійних умінь майбутніх учителів музики. Обґрунтовується доцільність використання взаємодії різних видів мистецтва у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу. Розглядаються можливості взаємодії різних видів мистецтва у формуванні професійних умінь майбутніх учителів музики. Пропонуються принципи використання взаємодії різних видів мистецтва, спрямованих на удосконалення процесу формування професійних умінь майбутніх учителів музики .

Ключові слова: професійні вміння, майбутній учитель музики, взаємодія різних видів мистецтва, принципи.

 

Сироткина Ж. Е., Банкул Л. Д. Принципы использования взаимодействия различных видов искусства в формировании профессиональных умений будущих учителей музыки/ Измаильский государственный гуманитарный університет, Украина, г. Измаил

В статье доказывается необходимость совершенствования форм и методов формирования профессиональных умений будущих учителей музыки. Обосновывается целесообразность использования взаимодействия различных видов искусства в учебно-воспитательном процессе высшего учебного заведения. Рассматриваются возможности взаимодействия различных видов искусства в формировании профессиональных умений будущих учителей музыки. Предлагаются принципы использования взаимодействия различных видов искусства, направленных на совершенствование процесса формирования профессиональных умений будущих учителей музыки .

Ключевые слова: профессиональные умения, будущий учитель музыки, взаимодействие различных видов искусства, принципы.

 

Sirotkina Zh. E., Bankul L. D. The principles of the interaction of various art forms in the formation of professional skills of future teachers of music / Izmail state humanitarian University, Ukraine, Izmail

This article proves the necessity of improving the forms and methods of formation of professional skills of future teachers of music. Explains the usefulness of the interaction of different types of art in the educational process of higher educational institutions. The possibilities of interaction between different types of art in the formation of professional skills of future teachers of music. Proposed principles for the use of the interaction of different types of art aimed at improving the process of formation of professional skills of future teachers of music .

Keywords: professional skills, the future teacher of music , interaction of various kinds of art, principles.

 

Вступ

Формування професійних умінь є одним з найважливіших завдань фахової підготовки майбутніх учителів у вищому навчальному закладі.

Можливості взаємодії різних видів мистецтва у процесі формування професійних умінь майбутніх учителів досліджували Л.Арчажнікова, І.Гринчук, Т.Костогриз, Л.Масол, Н.Миропольська, О.Олексюк, В.Орлов, О.Острянська, Г.Падалка, О.Ростовський, О.Рудницька, О.Таранцева, Н.Швець, О.Шевнюк, Г.Шевченко, О.Щолокова, Б.Юсов та інші. Вони розглядали взаємодію різних видів мистецтва саме як засіб удосконалення художньо-аналітичних, художньо-графічних, вокально-мовленнєвих, емпатійних та рефлексивних умінь, педагогічної та виконавської техніки, творчої уяви, фантазії вчителя.

Проблеми фахової підготовки вчителів на основі взаємодії різних видів мистецтва досліджувалися досить широко. Водночас, на практичній діяльності позначається відсутність системного використання педагогічних можливостей взаємодії різних видів мистецтва безпосередньо спрямованої на формування професійних умінь майбутніх учителів музики.

Аналіз стану дослідженості проблеми у психолого-педагогічній літературі, а також практики підготовки вчителів музики засвідчив, що особливості використання взаємодії різних видів мистецтва у навчально-виховному процесі у вищих навчальних закладах не дістали ґрунтовного розкриття у наукових дослідженнях. Крім того, мають місце суперечності, пов’язані з:

– унікальною перспективою взаємодії різних видів мистецтва у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи і неповним використанням її можливостей;

– необхідністю формування професійних умінь майбутніх учителів музики засобами взаємодії різних видів мистецтва і відсутністю відповідного методичного забезпечення.

Отже, актуальність, недостатня розробленість та потреби практики зумовили інтерес до аналізу даної проблеми.

Тому мета нашої статті – визначити принципи використання взаємодії різних видів мистецтва у формуванні професійних умінь майбутніх учителів музики.

Треба зазначити, що нас цікавить взаємодія різних видів мистецтва як засіб впливу на свідомість особистості, процес професійного становлення майбутніх учителів та їх професійних умінь зокрема. Тому визначаємо взаємодію різних видів мистецтва як універсальний засіб педагогічного впливу, який за допомогою постійного перетворення художніх образів у різних просторово-часових вимірах забезпечує багатовимірний вплив на психіку особистості [4, 40].

Для визначення результативності педагогічної підготовки студентів, які навчалися за традиційними методиками психолого-педагогічної та мистецької підготовки, нами було проведено опитування студентів ІІ, ІІІ, IV і V курсів (376 осіб) педагогічних факультетів Ізмаїльського державного гуманітарного університету, Рівненського державного гуманітарного університету, Херсонського державного університету, Тернопільського національного педагогічного університету ім. М.Гнатюка, які вивчали психолого-педагогічні та художньо-естетичні дисципліни протягом 3 – 4 курсів навчання в педагогічному університеті (інституті). Результати опитування свідчать, що при традиційних формах навчання психолого-педагогічних та художньо-естетичних дисциплін в діяльності студентів переважають виконавські функції, відсутня реальна самодіяльність, студенти позбавлені умов прояву своїх здібностей, реалізація особистісних потреб, їх гнітить колективний егоїзм, коли потреби особи майже або повністю ігноруються. Наші спостереження показали, що праця майбутніх учителів музики за традиційними формами її організації має певні ознаки примусу. Вона поєднується з одноманітними, спрощеними за змістом навчальними операціями, а тому не може пробудити ні нових, більш значущих мотивів, ні потягу до знань, ні вияву творчості, а, отже, виступає як малоефективний засіб формування професійних умінь майбутніх учителів музики, і є не завжди раціональною формою організації їх навчально-пізнавальної діяльності.

Таким чином, ми можемо зробити висновок про те, що без вдосконалення змісту і форм навчальної діяльності студентів в процесі психолого-педагогічної та художньо-естетичної підготовки не можуть формуватися ті якості, що є необхідними і достатніми для ефективного виконання професійних обов’язків.

Ми поділяємо думку Г.Падалки, яка вважає за доцільне в процесі професійної підготовки майбутніх учителів зважати на принцип наближення змісту художньої діяльності студентів до специфіки їх майбутньої професії, віддавати перевагу тим засобам художнього впливу, які найбільшою мірою сприяють розвитку творчих здібностей, уяви, фантазії, комунікабельності [2, 59].

Враховуючи багатофункціональність діяльності майбутніх учителів музики можна припустити, що саме взаємодія різних видів мистецтва може бути оптимізуючим фактором, щодо процесу формування їх професійних умінь.

Розглядаючи проблему у ракурсі доцільності використання взаємодії різних видів мистецтва у підготовці вчителів музики, відзначимо її подвійний вплив на формування професійних умінь. З одного боку, взаємодія різних видів мистецтва є необхідною умовою професійної підготовки, що забезпечує ефективність набуття навичок і вмінь. З іншого – це результат оволодіння знаннями, навичками та вміннями, що зумовлює разом з тим успішне виконання професійних функцій.

Слід зазначити, що проблема взаємодії різних видів мистецтва складна і багатогранна, тому всебічне її висвітлення в межах одного дослідження неможливе. Тому нами були визначені найбільш суттєві педагогічні принципи використання взаємодії різних видів мистецтва, спрямовані на формування професійних умінь майбутніх учителів музики:

1) принцип історизму;

2) принцип художніх аналогій;

3) принцип художнього переведення.

Виділені принципи тісно переплітаються і зумовлюють один одного, але кожний із них на певному етапі роботи набуває домінуючої ролі і спрямовується на формування професійних умінь, що загалом сприяє системному і послідовному вирішенню поставлених завдань.

Принцип історизму. Урахування цього принципу допомагає студентам увійти у конкретну історичну епоху, відчути її духовну атмосферу. Важливим виявляється не лише викладання біографічних відомостей про того чи іншого автора, розповідь про історичні події та умови, в яких створюється твір, а й виявлення спільних рис художнього мислення та його детермінант, що можливе на основі принципів комплексності і міждисциплінарності, інтеграції всіх видів художньої творчості (Б.Мейлах), створення культурно-художнього контексту, в умовах якого складається образний світ того чи іншого художнього твору, відтворення систем художніх цінностей, подання цілісного уявлення про художню культуру певної історичної епохи, що ґрунтується на виявленні її духовно-змістовного смислу.

Створення філософсько-культурологічного ракурсу бачення художньої культури епохи, її взаємозв’язку з іншими формами суспільної свідомості (наукою, релігією, етикою, естетикою тощо), виявлення на цьому підґрунті духовно-змістовного смислу художніх цінностей дозволяє відтворити ту духовну атмосферу, яка споріднювала різновиди мистецтва і насичувала їх зміст. А художні образи збагачуються також характеристиками інших видів мистецтва: наприклад, стильові особливості творчості композиторів-імпресіоністів характеризуються оригінальним вирішенням тембрових ефектів, витонченим звукописом, грою світлотіні, оновленням засобів музичної виразності, музичного зображення. Яскравий приклад– К.Дебюссі “Острів радості”, “Місячне сяйво”, “Море”, “Дівчина з волоссям льняного кольору”, “Ноктюрн” тощо, М.Равель “Гра хвиль”, “Сумні птахи”, “Човен серед океану” та ін.

В українській літературі період кінця XVII-першої половини ХІХ ст. характеризується виникненням нового синтетичного жанру – музично-драматичного театру (водевіль, оперета). У розвиток опери-водевілю вливалися численні музичні епізоди, переважно народні пісні, хори, романси, танці (І.Котляревський, М.Лисенко “Наталка-Полтавка”, “Москаль-чарівник”; Г.Квітка-Основ’яненко, К.Стеценко “Сватання на Гончарівці” та ін.).

Різні види мистецтва впливаючи один на одне доповнюють неповторними ознаками. Використання принципу історизму дозволяє відтворити “дух епохи”, пройнятися світовідчуттям певної історико-культурної формації, “настроїтися” на сприймання певного твору, який є носієм спільних ідейно-художніх концепцій з іншими видами мистецтва.

Принцип історизму зумовлює принцип художніх аналогій, в якому універсальні компоненти художньої мови розкриваються по-різному в різних видах мистецтва.

Наприклад, категорія “інтонація” найбільш повно розкривається як змістовний і формуючий фактор у музичному мистецтві. Усе багатство засобів музичної виразності, різноманітність музичних елементів (мелодія, гармонія, ритм тощо) мають інтонаційну основу. І в цьому плані вона тісно пов’язується з мовою, зі словом, особливо з поезією. Термін “інтонація” можна застосувати і до інших видів мистецтва, зокрема живопису, оскільки в широкому розумінні інтонація означає безперервність розгортання художньої думки, суттєву якість мистецтва.

Концентрований вплив, який здійснюється за допомогою засобів виразності, що спрямовуються на різні органи відчуття (лад, темп, характер, інтонація, ритм, фігури супроводу, мелодія, мотивні співвідношення в музиці, строфіка вірша, його ритм, рима, “інструментовка”, смислові значення слів (прямі і переносні), лінії, фарби, їх співвідношення, композиція, предмети, явища, життєві ситуації в живописі, сприяє зверненню до особистості у всій її повноті й цілісності, впливає на різні шари психіки (емоції, інтелект, глибини підсвідомості та вершини свідомості), апелює до найпростіших безумовних рефлексів сприймаючого, а також до всього його життєвого досвіду, включаючи культуру, накопичену багатовіковим розвитком людства.

Взаємодія між видами мистецтва здійснюється, як правило, на рівні окремих творів, окремих художників, шкіл, епох тощо. Художні паралелі проводяться за основними принципами асоціативних зв’язків: за тотожністю, за суміжністю (доповнення) і за контрастом.

Принцип художнього переведення. Урахування цього принципу передбачає включення взаємодії різних видів мистецтва у творчо-перетворюючу діяльність студентів (інсценізація, театралізація тощо). Зокрема це стосується інсценізації українського фольклору. Особливість українського фольклору полягає у синтезі декількох видів мистецтва: музичного, поетичного, хореографічного, театрального тощо, які у сукупності представляють те неповторне художнє ціле, що специфічно і комплексно впливають на особистість.

Особливого значення набуває здатність музично-поетичної творчості до різних видів художньої діяльності: імпровізація, спів, гра, елементи хореографії, театральне втілення образів. Важливим видається прямий зв’язок з дією, елементами акторської майстерності, мімікою, рухами та жестами, що дозволяє відтворити художній образ, а також сприяє розвитку багатьох обдарувань особистості. Співучість інтонаційної мови, багатство її образного змісту, взаємодія з різними видами мистецтва сприяє не тільки ефективному розвитку суто музичних здібностей (почуття ладу, ритму, слуху тощо), а й вдосконаленню емоційно-почуттєвої культури, емпатійних здібностей, формуванню професійно-педагогічних умінь та педагогічної техніки, зокрема мистецтва перевтілення, володіння словом, інтонацією голосу, виразністю зовнішніх ознак, тобто мімікою, жестами, акторською майстерністю. Українська музично-поетична творчість позитивно впливає також і на емоційно-вольову сферу, психіку, а головне розвиває здатність до співчуття, що є особливо важливим у діяльності вчителя.

Висновки

Доцільність обраних педагогічних принципів щодо використання взаємодії різних видів мистецтва полягає в тому, що вони дозволяють включати різні види мистецтва в аналітико-синтетичну і творчо-перетворюючу діяльність студентів, активізувати таким чином усі сфери самовияву особистості, а вірно обраний методичний підхід допоможе оптимізувати процес професійної підготовки майбутніх учителів музики та формуванню їх професійних умінь зокрема.

 

Література:

1. Костогрыз Татьяна Александровна. Освоение студентами педагогического вуза пространственных компонентов музыкального образа в условиях взаимодействия искусств: Дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Татьяна Александровна Костогрыз. — М., 1996. — 196 с.

2. Падалка Г. М. Педагогіка мистецтва (Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін)/ Галина Микитівна Падалка. – К.: Освіта України, 2008. – 274 с. 1991. – Вип. 15. – С. 56-62.

3. Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька: Навч. посібник./Оксана Петрівна Рудницька – Тернопіль: Богдан, 2005. – 360 с.

4. Сироткіна Ж. Є. Формування професійних умінь майбутніх учителів початкових класів засобами взаємодії різних видів мистецтва: Дис... канд. пед. наук: 13.00.04/ Жанна Єрофіївна Сироткіна – К, 2006. – 196 с.

5. Юсов Б. П. Современная концепция образовательной области «Искусство». / Борис Петрович Юсов // Виды искусства и их взаимодействие. - М., 2001. - С.20.

References:

1. Kostohryz Tat'yana Aleksandrovna. Osvoenye studentamy pedahohycheskoho vuza prostranstvennykh komponentov muzыkal'noho obraza v uslovyyakh vzaymodeystvyya yskusstv: Dys... kand. ped. nauk: 13.00.01 / Tat'yana Aleksandrovna Kostohryz. — M., 1996. — 196 s.

2. Padalka H. M. Pedahohika mystetstva (Teoriya i metodyka vykladannya mystets'kykh dystsyplin)/ Halyna Mykytivna Padalka. – K.: Osvita Ukrayiny, 2008. – 274 s. 1991. – Vyp. 15. – S. 56-62.

3. Rudnyts'ka O. P. Pedahohika: zahal'na ta mystets'ka: Navch. Posibnyk / Oksana Petrivna Rudnyts'ka – Ternopil': Bohdan, 2005. – 360 s.

4. Syrotkina Zh. E. Formuvannya profesiynykh umin' maybutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv zasobamy vzayemodiyi riznykh vydiv mystetstva: Dys... kand. ped. nauk: 13.00.04/ Zhanna Erofiyivna Syrotkina – K, 2006. – 196 s.

5. Yusov B. P. Sovremennaya kontseptsyya obrazovatel'noy oblasty «Yskusstvo». / Borys Petrovych Yusov // Vydy yskusstva y ykh vzaymodeystvye. - M., 2001. - S.20.

Tags: