кандидат економічних наук, Обушна Н. І. ВЕКТОРИ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ В НАПРЯМКУ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРЕСИВНОЇ ПАРАДИГМИ ПУБЛІЧНОГО АУДИТУ

Друк

УДК 336.1:351

 

ВЕКТОРИ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ В НАПРЯМКУ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРЕСИВНОЇ ПАРАДИГМИ ПУБЛІЧНОГО АУДИТУ

кандидат економічних наук, Обушна Н. І.

Національна академія державного управління при Президентові України, Україна, Київ

 

Обґрунтовано необхідність модернізації системи державного фінансового контролю в Україні в контексті утвердження прогресивної парадигми публічного аудиту. Запропоновано вектори модернізації вітчизняної системи державного фінансового контролю в напрямку забезпечення її прозорості, відкритості та підзвітності громадськості. Визначено можливості імплементації та адаптації зарубіжного досвіду державного фінансового контролю у сучасну вітчизняну практику державного управління загалом.

Ключові слова: державне управління, контроль, державний фінансовий контроль, публічний аудит, підзвітність.

 

Кандидат экономических наук, Обушная Н. И. Вектора модернизации государственного финансового контроля в Украине в направлении внедрения прогрессивной парадигмы публичного аудита / Национальная академия государственного управления при Президенте Украины, Украина, Киев.

Обоснована необходимость модернизации системы государственного финансового контроля в Украине в контексте утверждения прогрессивной парадигмы публичного аудита. Предложены вектора модернизации отечественной системы государственного финансового контроля в направлении обеспечения ее прозрачности, открытости и подотчетности общественности. Определены возможности внедрения и адаптации зарубежного опыта государственного финансового контроля в современную отечественную практику государственного управления в целом.

 

Ключевые слова: государственное управление, контроль, государственный финансовый контроль, публичный аудит, подотчетность.

Сand. Sc. (Eсon.), Obushna N. Vectors modernization of the state financial control in Ukraine in the context of the establishment of public audit paradigm / National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, Ukraine, Kiev.

In the article the necessity of establishing the institute of public audit in the modernization of public administration in Ukraine. Vectors of modernization of the national state financial control system in ensuring transparency, accessibility and accountability to the public were proposed. Capabilities of implementation and adaptation of international SFC experience in domestic practice of public administration in general were defined.

Key words: governance, control, state financial control, public audit, accountability.

 

Вступ. Успішне реформування української економіки в контексті її євроінтеграційних векторів розвитку передбачає перш за все урахування теорії та практики щодо основних функцій системи державного управління на всіх його рівнях. Наприклад, одна з основних функцій державного управління в умовах переходу від адміністративно-бюрократичної моделі до демократичної моделі державного управління (на основі концепції “good governance”) − створення і підтримка ефективної фінансової системи і, відповідно, адекватної системи державного фінансового контролю (ДФК), функціонуючої на принципах публічності та підзвітності, яка за висловом англійського вченого М.Фліндерса [1, с. 1], перетворюється на “суперконцепцію (Uber-concept) XXI ст. ”.

Виклад основного матеріалу. Cтудіювання викладених в науковій літературі розробок вчених щодо розкриття сутності ДФК дозволяє констатувати, що ДФК має надзвичайно складну сутність та багатовекторність прояву. У зв’язку з цим сукупність морфологічних одиниць, які визначають зміст ДФК потребує подальшого комплексного дослідження в такій “системі координат” як:

 

“Мета → Механізм досягнення (спосіб, інструмент) →

Кінцевий суспільний результат”

(в контексті ефективності, економічності та результативності), (1)

 

Визначений підхід обумовлюється тим, що на сьогодні відбувається поступове формування основ нової публічно-аудиторської парадигми ДФК, яка передбачає перетворення адміністративно-дисциплінарного контролю (“контроль заради дисципліни”) в напрямку впровадження і використання прогресивної парадигми публічного аудиту (“контроль заради результативності та ефективності”) як нової філософії сприяння забезпеченню якості публічного управління справами суспільства. Дотримання зазначених вимог активно сприяє поширенню діалогу держави і суспільства, а також стає важливим фактором прискорення національного процесу євроінтеграції, і відповідно − ключовою умовою для співпраці з багатьма міжнародними інституціями.

При цьому слід нагадати, що саме модернізацію системи фінансово-економічного контролю у напрямку забезпечення її прозорості, відкритості та підзвітності громадськості через засвоєння власного та імплементацію світового досвіду аудиту публічного сектора пропонує Україні також і європейська спільнота як один із першочергових кроків наближення до ЄС та розбудови засад громадянського суспільства.

Дослідження чинної системи органів ДФК в Україні дає підстави стверджувати, що вона протягом тривалого часу залишається досить громіздкою, неефективною та не відповідає сучасним очікуванням громадськості щодо термінового й надійного перекриття існуючих схем вимивання коштів з державного бюджету, принципово нового нагляду за якістю управління об’єктами державної власності, чіткого розподілу відповідальності органів ДФК за закріплені сфери тощо. До основних причинно-наслідкових зв’язків такого стану ДФК в Україні необхідно віднести:

− відсутність конституційно визначеної системи ДФК, яка б могла адекватно й дієво реагувати на виявлені фінансові правопорушення та злочини, повною мірою відповідати публічній природі ДФК, охоплювала всі напрями та рівні економіки (мікро-, мезо та макрорівні) і бути цілісною, самостійною та побудованою на єдиних організаційно-методологічних принципах, що використовуються в країнах ЄС;

− нерозвинутість необхідної координації між існуючими органами ДФК та чіткої диференціації їх повноважень та функцій;

− здійснення контрольних заходів у системі публічних фінансів в основному за фактом (a posteriori), під час якого порушення виявляються пост-фактум, коли кошти вже витрачені, порушення вже скоєні, а порушників знайти і повернути кошти практично неможливо;

− впродовж перехідного періоду від адміністративно-бюрократичної до демократичної моделі управління (на засадах концепції “належного врядування”) національна стратегія ДФК не забезпечувалася сучасними ефективними контрольними механізмами, формами і методами (нормативно-законодавчою базою), адаптованими до засад публічного управління у напрямку розвитку контролю не “заради дисципліни”, а “заради результативності та ефективності”;

− відсутність повноцінного діалогу держави й суспільства, який обумовлює активну участь громадськості у контролі за діяльністю органів публічної влади та ін.

Вищеозначені чинники стали чи не найвагомішими причинами провалів реформаційних проектів, загрозливого зростання тіньової економіки, активізації корупційних процесів, що на сьогодні серйозно загрожують економічній безпеці України. У такій ситуації логічно виникає необхідність пошуку шляхів вирішення цих проблем, одним із яких є створення ефективної антикорупційної системи публічного фінансового контролю європейського зразка, що, у свою чергу, передбачає радикальні перетворення у функціонуючій системі ДФК в Україні.

У згаданому контексті необхідно відзначити, що для систем ДФК у розвинених країнах є характерним:

− чітке конституційне визначення та організаційно-функціональну незалежність від суб’єктів державної влади:

− наявність організаційно-координаційних центрів діяльності всіх контролюючих органів, заходи яких здійснюються не тільки за напрямами правильності ведення рахунків, цільовим використанням державних ресурсів, а й за напрямами економічної ефективності та рентабельності системи економіки та внутрішнього управління;

− активними учасниками, що здійснюють нагляд та контроль за цільовим та ефективним використання публічних ресурсів, виступають не лише державні контролюючі органи, а й комерційні аудиторські компанії, аналітичні центри, громадські об’єднання та активісти, ЗМІ та правоохоронці тощо.

Отже, опираючись на результати аналізу створеної національної системи ДФК та прогресивного міжнародного досвіду, можна зробити висновок, що одним із найважливіших стратегічних завдань для України, яка прагне до світової спільноти, є формування єдиної незалежної та відкритої системи публічного фінансового контролю. У зв’язку з цим основним завданням та особливістю модернізації системи ДФК в Україні нам вбачається її реформування в напрямі переходу від адміністративно-бюрократичного типу як виключної сфери діяльності спеціалізованих органів виконавчої влади до сучасного типу − публічного аудиту, заснованого на демократично напрацьованих нормах, стандартах і процедурах контрольної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, основними векторами модернізації вітчизняної системи ДФК, яка має забезпечити врегульований перехід від традиційної моделі ДФК до публічного аудиту, можна визначити такі:

1) імплементація державно-управлінської моделі належного врядування та упровадження принципів публічного адміністрування у практику діяльності вітчизняних органів державного управління;

2) становлення та розвиток цілісної системи органів незалежного публічного аудиту, адекватної європейським стандартам та принципам, та формування відповідної чинної нормативно-правової бази їх функціонування Зокрема модернізація національної системи ДФК має бути проведена таким чином, щоб незалежний публічний аудит став домінуючим як на державному, так і на регіональному рівні. Цей аудит згідно вимог Лімської декларації не повинен бути заполітизованим і має здійснюватися за такими основними демократичними європейськими принципами, як законність, об’єктивність, прозорість та гласність (із щонайменше піврічним звітуванням перед громадянами про хід державних реформ і результати управління суспільними ресурсами/цінностями). Окрім того до процедури публічного аудиту мають бути залучені й інститути громадянського суспільства – ЗМІ, професійне експертне середовище (у т. ч. й міжнародні), громадські організації, окремі громадяни тощо;

3) обов᾿язкова гармонізація нормативно-правових актів законодавства України та практики їх застосування, спільних прав і зобов’язань до міжнародних стандартів (acquis communautaire), обов’язкових до виконання в державах-членах ЄС;

4) імплементація Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) у правове поле та практику діяльності національних органів ДФК. Звітність має бути зрозумілою та прозорою як всередині окремих організацій, так і між різними рівнями державного управління;

5) створення ефективної та цілісної системи й процедури контролю ex ante (де б він не проводився);

6) узгодження фахової термінології, що використовується у національних нормативних актах з ДФК, з вимогами директивних документів Міжнародної (INTOSAI) та Європейської (EUROSAI) організацій вищих органів державного аудиту;

7) подальший розвиток теоретико-методологічних засад цілісності системи державного фінансового контролю (аудиту) шляхом визначення її формотворчих елементів і структурних зв’язків та ієрархічних зв’язків між ними. Діалектика розбудови цілісної системи випливає з того, що аудит − один із найважливіших елементів публічного управління в суспільстві, який дозволяє підвищити ефективність влади та налагодити діалог з суспільством через зворотній зв’язок. А держава через свої контрольні органи одночасно виступає інструментом контролю та механізмом реалізації прав і свобод громадян.

Висновки. На нашу думку, реалізація вищеозначених напрямків дозволить забезпечити ефективне й цільове використання суспільних ресурсів (передусім на регіональному, місцевому рівні), зменшити масштаби фінансових порушень та розкрадань публічних коштів, сприятиме покращенню загального економічного й соціального клімату в Україні та її міжнародного іміджу. Одночасно ці завдання знаходяться у повній відповідності до пріоритетів становлення повноцінної парадигми публічного аудиту як важливого механізму функціонування сучасної демократичної правової держави, що на практиці стимулюватиме зростання соціальної активності та ролі громадянського суспільства в процесах управління суспільними ресурсами.

 

Література:

1. The Oxford Handbook Public Accountability / Ed. By Mark Bovens, Robert E. Goodin, and Thomas Schillemans. – Oxford : OxfordUniversityPress, 2014. – 736 p. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://fdslive.oup.com/www.oup.com/academic/pdf/13/9780199641253_chapter1.pdf

 

References:

1. Bovens, Ed. Goodins R. Schillemans, Th. (2014), The Oxford Handbook Public Accountability, Oxford University Press, Oxford, [Online], available at: http://fdslive.oup.com/www.oup.com/academic/pdf/13/9780199641253_chapter1.pdf

Tags: