УДК 378.134:811.11123 (043.2)
СПЕЦИФІКА НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Ярмоленко О. М., викладач
Вінницький національний технічний університет, Україна, м. Вінниця
У статті досліджується специфіка навчання іноземної мови, розглядаються інноваційні методи у вивченні іноземних мов. Значна увага приділяється розгляду методичних принципів, притаманних тільки навчанню іноземної мови.
Ключові слова: свідомий пізнавальний підхід, практична мета, освітня мета, оцінювання навчальних досягнень.
Ярмоленко Е. Н. Специфика обучения иностранным языкам/ Винницкий национальный технический университет, Украина, г. Винница
В статье исследуется специфика обучения иностранным языкам, рассматриваются инновационные методы при изучении иностранных языков. Значительное внимание уделяется рассмотрению методических принципов, присущих только обучению иностранным языкам.
Ключевые слова: сознательный познавательный подход, практическая цель, образовательная цель, оценивание учебных достижений.
Yarmolenko O. M. The specificity of teaching foreign language/ Vinnytsia national technical university, Ukraine, Vinnitsa
This article focuses on the specificity of teaching foreign language, review up-to-date innovative practices (methods) in teaching foreign language. Great attention is paid to the methodological principles which can be achieved only in the process of teaching foreign languages.
Key words: conscious cognitive approach, practical purpose, educational purpose,
evaluation of educational students’ achievements.
Специфіка навчання іноземної мови, на відміну від інших предметів, полягає в тому, що викладачеві потрібно сформувати у студента новий стереотип мовленнєвого спілкування додатково до вже існуючого рідномовного. Отже, основи теоретичних знань сучасної методики навчання іноземних мов складаються з таких компонентів:
- загальні теоретичні відомості основних методичних понять (методика як наука пов’язана з іншими науками і в досягненнях методики навчання іноземних мов відбиваються досягнення в галузі лінгвістики, психології, соціології тощо).
- питання організації навчання іншомовної фонетики, лексики, граматики та видів мовленнєвої діяльності (говоріння, аудіювання, читання, письма); питання організації навчання включають в себе розгляд методичних понять, пояснення особливостей мовного матеріалу, етапи навчання, методи навчання по оволодінню навичками мовлення.
- проблема контролю у навчанні іноземних мов; функції контролю і об’єкти контролю та критерії оцінки рівня володіння іншомовною мовленнєвою діяльність.
Успіх навчання іноземної мови в значній мірі залежить від обраного підходу до навчання.
В сучасній методичній літературі виділяють такі підходи:
1. Біхевіористський підхід визначає оволодіння іноземною мовою як сформованість респонсивних реакцій на іншомовні стимули.
2. Інтуїтивно-свідомий підхід передбачає оволодіння іноземною мовою в моделях в інтенсивному режимі з наступним усвідомленням їх значення.
3. Свідомий пізнавальний підхід спрямовує діяльність студента на засвоєння правил використання лексико-граматичних моделей, на основі яких здійснюється свідоме конструювання висловлювань.
4. Комунікативно-діяльнісний підхід передбачає органічне поєднання свідомих та підсвідомих компонентів у процесі навчання іноземної мови, тобто засвоєння правил оперування іншомовними моделями відбувається одночасно з оволодінням їх комунікативно-мовленнєвою функцією.
Прийнятий у сучасній методиці комунікативно-діяльнісний підхід до навчання іноземних мов зумовлює добір цілей, принципів, змісту, методів, прийомів та засобів навчання.
В сучасній методиці навчання іноземних мов висуваються слідуючі цілі: практична, виховна, освітня і розвиваюча.
Практична мета передбачає практичне опанування іноземної мови, тобто оволодіння усіма мовними засобами для здійснення іншомовного міжособистісного спілкування в основних видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні та письмі. Студенти мають засвоїти програмний мовний матеріал, як засіб оформлення або розуміння висловлювань у процесі спілкування для їх коректного вживання у відповідних мовленнєвих ситуаціях, уміти самостійно відбирати саме ті мовні і мовленнєві засоби, що є оптимальними для реалізації комунікативного наміру.
Освітня мета передбачає збагачення духовного світу особистості, отримання та розширення знань про культуру країни, мова якої вивчається також рідної країни, а саме про історію, літературу, живопис, музику, звичаї, традиції тощо; про будову іноземної мови, що вивчається, її систему, характер, особливості.
Виховна мета полягає в тому, щоб засобами іноземної мови виховувати особистість високого морального ґатунку, сформувати позитивні риси характеру. Виховання студентів у процесі навчання іноземної мови забезпечується:
підбором навчального матеріалу (текстів, ситуацій), в якому відображені загальнолюдські моральні цінності, такі як доброта, гуманність, патріотизм, взаємоповага і взаєморозуміння між людьми та ін.;
застосування у процесі навчання проблемних завдань, вирішення яких потребує висловлювання своїх почуттів, поглядів, критичної оцінки і своєї власної думки щодо різних подій, стосунків, фактів, які відображенні в інформативному навчальному матеріалу.
Розвиваюча мета реалізується в процесі навчання іноземної мови у двох напрямках:
розвиток індивідуально-психологічних характеристик особистості студента, які впливають на успішність оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльність. Це фонетичний та інтонаційний слух, гнучкість артикуляційного апарату, обсяг оперативної і довготривалої слухової та зорової пам’яті, мовна здогадка тощо;
розвиток спеціальних навчальних умінь, наприклад, таких як уміння працювати самостійно із різноманітними засобами навчання, уміння працювати в різних режимах навчання і контролю, уміння логічного накладу думок; загальнокультурні уміння спілкуватися з іншими людьми.
Цілі навчання тісно пов’язані зі змістом навчання. В сучасній методиці навчання іноземних мов проблема змісту вирішується з позиції методики як науки і її взаємозв’язків з суміжними науками.
Зміст навчання іноземних мов має забезпечувати досягнення цілей навчання, його структуру можуть складати такі групи компонентів:
1. Сфери спілкування, теми, ситуації.
2. Мовний та мовленнєвий навчальний матеріал.
3. Знання, навички і вміння мовлення.
Предметно-змістовний план мовлення зумовлюється сферою, темою і ситуацією спілкування.
Тема являє собою відрізок дійсності, яка відбивається у нашій свідомості. В методичному аспекті тема визначається як імовірнісний згорнутий текст, поданий у вигляді короткої тези і який підлягає розгортанню у процесі говоріння та вилученню інформації і згортанню при читанні та аудіюванні.
В методиці виділяють спеціальні методичні принципи, притаманні тільки навчанню іноземної мови: принцип комунікативності, принцип домінуючої ролі вправ, принцип взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності, принцип урахування рідної мови, принцип апроксимації та ін.[2].
Принцип комунікативності передбачає побудову процесу навчання іноземної мови як моделі процесу реальної комунікації (Ю.І.Пасов).
Принцип домінуючої ролі вправ: реалізація цього принципу зумовлена тим, що навчання іноземної мови передбачає формування мовленнєвих навичок і вмінь, в основі яких лежать певні мовленнєво-розумові операції.
Принцип взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності. Паралельне навчання різних видів мовленнєвої діяльності забезпечує розвиток навичок і вмінь мовлення у комплексі.
Принцип урахування рідної мови. Рідна мова і рідномовні мовленнєві навички повинні враховуватись у навчанні іноземної мови. У мовному плані це дозволяє спрогнозувати труднощі у навчанні вимовної, лексичної і граматичної сторін іншомовного мовлення.
Принцип апроксимації полягає в тому, що при оцінці мовленнєвої діяльності учнів ігноруються незначні помилки в іншомовному спілкуванні, які не порушують комунікативний аспект мовлення.
Одним з найважливіших факторів розвитку освіти є впровадження сучасних технологій при викладанні іноземної мови. Головними аспектами впровадження в освіту сучасних технологій є:
- технологізація всіх видів навчання;
- упровадження сучасних комп’ютерних і мереживних технологій;
- зростання та широке застосування нових інформаційно-освітніх технологій [3].
Необхідною умовою використання інформаційний технологій є реформування системи освіти. Головними напрямами цього процесу мають стати:
- створення предметно-орієнтованих навчально-інформаційних середовищ, які дозволяють використовувати мультимедіа, електронні підручники тощо;
- освоєння для обміну інформацією засобів масової комунікації (комп’ютерні мережі, телефонного, телевізійного, супутникового зв’язку);
- розвиток дистанційної освіти.
Навчання з використання сучасних інноваційних технологій якісно перевищує класичну освіту. Воно інтегрує процеси, які не можна об’єднати в межах класичної освіти: навчання, працевлаштування, планування кар’єри, безперервну освіту.
На сучасному етапі розвитку суспільства особливої актуальності набуває проблема формування суспільно-активної, творчої, компетентної особистості, яка самостійно генерує нові ідеї, приймає нестандартні рішення. Останнім часом широкого розповсюдження в педагогічній практиці набули інтерактивні технології навчання. Однією з інтерактивних технологій навчання є проектна робота, яка передбачає створення проекту одним, двома чи групою вихованців. Проектна діяльність сприяє розвитку ініціативи, самостійності, організаторських здібностей, стимулює процес саморозвитку.
Останнім часом досить активно розробляється методика використання комп’ютерних програм, які набувають сьогодні все більшого застосування. Комп’ютерні програми відкривають широкі можливості для удосконалення процесу навчання іноземної мови.
Отже, засоби навчання іноземної мови мають важливе значення для забезпечення повноцінної та ефективної організації діяльності студентів з оволодіння іншомовною діяльністю.
Література:
1. Скалкін В. Л. «Основи навчання іноземних мов», М. 1982, с.65-66
2. Петрощук О. П. «Навчальний посібник з курсу методики навчання іноземних мов», К. 2002
3. «Інноваційні технології на уроці німецької мови» / упор. : Л. Горбач. - К., 2008. с.4-9, с.87- 89
4. «Теорія та практика міжкультурної комунікації» / Д. Б. Гудков. - М.: Гнозис, 2003
5. «Основи консультативної психології. Аналіз сучасних концепцій / укл. О. Ф. Бондаренко. - К.1992
References:
1. Skalkin V. L. “ Osnovy navchannja inozemnykh mov”, M., 1982, c. 56-66
2. Petroshchuk O. P. “Navchalnyi posibnyk z kursu metodyky navchannja inozemnykh mov”, K., 2002
3. “Innovatsiini tekhnologii na urotsi nimetskoi movy”. L. Gorbach. – K., 2008, c. 4-9, c. 87-89
4. “Teorija ta praktyka mizhkulturnoi komunikatsii” / D. B. Gudkov. – M., Gnozis, 2003
5. “Osnovu konsultatyvnoi psykhologii. Analiz suchasnykh kontseptsii” / ukl. O. F. Bondarenko. – K., 1992