УДК: [595.143.6:591.4]:615.811
МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ТКАНИН HIRUDO VERBANA (CARENA, 1820) ПРИ ГОДУВАННІ КРОВ’Ю ЛЮДИНИ
Литвиненко Р. О., аспірант, д. м. н., професор, Фролов О. К.
ДВНЗ «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, вул. Жуковського, буд. 66, м. Запоріжжя, МСП-41, 69600, Україна
Аналізували морфофункціональні особливості тканин Hirudo verbana на гістологічних зрізах для з’ясування можливих причин часткової їх загибелі після годування кров’ю людини. В дослідження взято 3 групи п’явок: ситі (контроль), відригуючі та загиблі. Виявили морфофункціональні зміни в епітелії середньої кишки, структурі ботріоідної та сполучної тканини відригуючих та загиблих H. verbаna, порівняно з ситими.
Ключові слова: медична п’явка, гірудотерапія, кишкові епітеліоцити, ботріоідна тканина, ботріоідні гранулоцити
Литвиненко Р. А., Фролов А. К.
МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ТКАНЕЙ HIRUDO VERBANA (CARENA, 1820) ПРИ КОРМЛЕНИИ КРОВЬЮ ЧЕЛОВЕКА
Запорожский национальный университет. Украина
Анализировали морфофункциональные особенности тканей Hirudo verbana на гистологических срезах для выяснения возможных причин частичной их гибели после кормления кровью человека. В исследование взято 3 группы пиявок: сытые (контроль), отрыгивающие и погибшие. Обнаружили морфофункциональные изменения в эпителии средней кишки, структуре ботриоидной и соединительной ткани отрыгивающих и погибших H. verbаna по сравнению с сытыми.
Ключевые слова: медицинская пиявка, гирудотерапия, кишечные эпителиоциты, ботриоидная ткань, ботриоидные гранулоциты
Litvinenko R.A., Frolov A.K.
MORPHOFUNCTIONAL CHARACTERISTICS OF HIRUDO VERBANA'S TISSUES (CARENA, 1820) IN FEEDING WITH HUMAN BLOOD
Zaporizhzhya National University. Ukraine.
Were analyzed the morphofunctional characteristics of Hirudo verbana's tissues on histological sections in order to determine the possible causes of their partial deaths after feeding with human blood. The study includes 3 groups of leeches: well-fed (control), regurgitating and dead. We have found morphological changes in the midgut epithelium, and the structure of the botryoidal and connective tissues at regurgitating and dead H. verbana, compared to the well-fed ones.
Key words: medicinal leech, hirudotherapy, intestinal epithelial cells, botryoidal tissue, granular botryoidal cells
Вступ
Аптечну п’явку (Hirudo verbana, Carena, 1820) зараз широко використовують із лікувальною метою в терапії, ветеринарії, сформувалась самостійна галузь медицини — гірудотерапія (ГТ) [1], тому зростає попит на біотехнологічних медичних п’явок. Проте відомо, що частина п’явок після годування кров’ю корів або свиней при біотехнології гине, однак причини їх загибелі залишаються невідомими. Зважаючи на те, що при ГТ процедурі та в умовах біотехнології, п’явка не обмежена в харчуванні і споживає крові в 5-7 разів більше від своєї вихідної ваги, то можна припустити, що не всі п’явки можуть пригнітити імунні властивості з’їденої крові. Можливо в такому разі у частини п’явок виникають імунологічні ускладнення типу «реакції трансплантат проти хазяїна» (РТПХ) [2], при якій господарем є мікрооточення системи травлення медичної п’явки, а трансплантатом — кров хазяїна-годувальника. Тому мета роботи: проаналізувати основні морфофункціональні особливості тканин H. verbana при нормальному та патологічному реагуванні після споживання крові людини для з’ясування можливих причин їх смерті.
Матеріали і методи
Об’єктом дослідження були H. verbana, отримані після ГТ процедури на умовно здорових донорах та хворих із різною хронічною патологією. Незначна частина п’явок (менше 10%) впродовж 1-2 тижня після годування реагувала формуванням перетяжок на тілі, що, зазвичай, супроводжувалося відригуванням з’їденої крові, і в подальшому — загибеллю близько половини із них. Ці види реагування п’явок були основою для виокремлення дослідних груп. В експеримент взято 45 H. verbana після ГТ процедури, яких розділили на 3 групи по 15 особин: 1) інтактні ситі п’явки (контроль), зафіксовані через 12 діб після годування; 2) ситі медичні п’явки з проявами відригування крові на 9-14 добу після годування; 3) ситі медичні п’явки, які загинули на 11-14 добу після годування і раніше відригували кров. Гістологічні зрізи фарбували гематоксилін-еозином та реактивом Шиффа з дофарбовуванням ядер гематоксиліном (ШИК-реакція) [3]. Облік інтенсивності забарвлення ШИК-реакції проводили напівкількісним способом за шкалою: 3 бали — інтенсивна реакція (інтенсивно червоний колір), 2 бали — помірно інтенсивна реакція (червоно-рожевий колір), 1 бал — слабо інтенсивна реакція (помірно рожевий колір), 0 балів — відсутність забарвлення. Аналізували морфофункціональні особливості кишкового епітелію (висота, мкм), сполучної та ботріоідної тканин (загальна кількість та відсоток активованих та неактивованих ботріоідних гранулоцитів на 0,1 мм2 тканини). Активованими вважали ботріоідні гранулоцити зі сплощеною, півмісячною формою клітин, неактивовані гранулоцити округлої форми [4, 5]. Статистичну обробку експериментальних даних проводили за допомогою програми IBM SPSS Statistics 20,0. При нормальному розподілі статистичну значимість різниці між досліджуваними групами оцінювали за критерієм Ст’юдента. Достовірними вважали відмінності результатів при Р>95%, р<0,05.
Повний варіант статті за посиланням