студент Луговський Юрій Олександрович
Національний технічний університет України «КПІ»
ВДАЛИЙ ІНТЕРФЕЙС КОРИСТУВАЧА
Проектування інтерфейсу користувача є надзвичайно важливим етапом в розробці програмного забезпечення(ПЗ). Адже невдало спроектований інтерфейс негативно відбивається на працездатності людини, ефективності виконання рішень, викликає роздратованість та втому очей.
Загалом універсальних правил по створенню інтерфейсів користувача не існує, оскільки кожен окремий програмний продукт буде мати свої особливості, що відрізнятиме його від інших. Проте існують основні принципи дружнього інтерфейсу, яких потрібно максимально дотримуватись при проектуванні.
Якщо ж дати визначення вдалому інтерфейсу, то воно стосуватиметься тільки конкретної розробки і складатиметься з різних концепцій створення інтерфейсів та окремих списків з бажаними, маловажливими чи неважливими якостями.
На початку створення ПЗ потрібно визначитись з майбутнім інтерфейсом, тому що буде неможливим:
• Визначити, який саме з аспектів інтерфейсу є найбільш невдалим.
• Зафіксувати закінчення робіт.
• Уникнути ситуацій при яких замовник вимагатиме більше чим було домовлено на початку.
Нижче приведені ознаки, які характеризують вдалість інтерфейсу.
• Зручність, простота
• Володіння високими ергономічними показниками
• Оптимізованість під користувачів
• Оптимізованість під задачі користувачів
• Оптимізованість під мотивацію користувачів
• Володіння високими показниками юзабіліті
• Адекватність до дій користувачів
• Комерційний успіх
1. Зручність, простота
Ці показники є дуже широкими поняттями, тому не придатні для характеристики інтерфейсу на періоді розробки, бо не можуть конкретизувати, що саме не вірно. Вони використовуються тільки для надання оцінки кінцевому розробленому продукту.
2. Ергономічні показники
Найбільш поширеними являються показники Шнейдермана, відповідно яким інтерфейси характеризуються: швидкістю роботи користувача, числом людських помилок, суб’єктивним задоволенням, швидкістю отримання навичок управління програмою, ступінь збереженості отриманих навичок після періоду невикористання продукту.
3. Дизайн орієнтований на користувачів (ДОК)
Суть цього підходу коротко можна охарактеризувати наступним чином – якщо ми добре вивчимо аудиторію і оптимізуємо під неї інтерфейс, він буде вдалим. Звідси два основних наслідків ДОК:
• Ставлення користувачів до інтерфейсу є головним показником якості інтерфейсу.
• Робота над інтерфейсом неможлива без вивчення особливостей аудиторії, наприклад, рівня початкової підготовки користувачів, їх очікувань, знань предметної області і фізіологічних особливостей.
4. Дизайн орієнтований на задачі користувачів
Відносно цього пункту інтерфейс можна вважати вдалим, якщо за його допомогою виконуються задачі користувачів і він є найбільш оптимальним. Тобто, його було обрано як найкращий з декількох варіантів інтерфейсів, що дозволяють вирішувати конкретне завдання. Завдяки цьому цей спосіб проектування є кращим чим ДОК.
5. Дизайн орієнтований на мотивацію користувачів (ДОМ)
В залежності від області де застосовується програмний продукт мотивація у користувачів буде різною. Наприклад, секретарша, яка працює з програмою-органайзером, повинна записувати інформацію, що надають їй клієнти і призначати зустрічі. Тобто важливими факторами у її роботі є правильність записаних даних і швидкість виконання записів, це й виступає мотиваційним підґрунтям на основі якого розробляється інтерфейс. Отже метод ДОМ розробляє інтерфейси, які спричиняють мінімум людських помилок і є максимально швидкими в застосуванні.
6. Юзабіліті
Юзабіліті – степінь ефективності, трудомісткості і задоволеності, з якими програмний продукт може бути використаний конкретними користувачами в певному контексті використання для досягнення визначених цілей.
7. Реакція на дії користувачів
Інтерфейс повинний бути спроектований таким чином, щоб на кожну дію користувача він мав відповідь, однак, ця відповідь може проявлятись і бездіяльністю системи. Тобто інтерфейс в певних ситуаціях ігнорує операції користувача, щоб не нашкодити системі чи збереженій в ній інформації.
8. Комерційний успіх
Останній критерій по якому можна зробити висновок про вдалість спроектованого інтерфейсу і функціональності всього продукту. Грубо кажучи, якщо програмний продукт має комерційний успіх то він є вдалим, в зворотному випадку – не вдалим.
Література:
1. Головач. В. Дизайн пользовательского интерфейса 2. Искусство мыть слона. 2010. 97с
2. Алан Купер об интерфейсе. Основы проектирования взаимодействия. Символ-Плюс, 2009.