Башнянин Г. І. , Кундицький О. О. , Сельський А. А. , Турянський Ю. І. ЕФЕКТИВНІСТЬ КАПІТАЛІЗАЦІЇ ГІПОКАПІТАЛІЗОВАНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Башнянин Г. І. , Кундицький О. О. , Сельський А. А. , Турянський Ю. І.

Львівська комерційна академія, Львівський національний університетім. І. Франка,

Національна академія державного управління при Президентові України

ЕФЕКТИВНІСТЬ КАПІТАЛІЗАЦІЇ ГІПОКАПІТАЛІЗОВАНИХ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

У перехідних економіках на початкових етапах їх ринкового реформування переважна більшість мікроекономічних систем, а також національна макроекономічна система загалом – гіпокапіталізовані, тобто ще дуже незначно капіталізовані, вони ще продовжують бути соціалістичними системами з деякими елементами капіталізації. Такі гіпокапіталізовані системи є характерні переважно для сучасних постсоціалістичних перехідних економік і рідко їх можна виявити на мікроекономічному рівні в економіках розвиненого типу.

Гіпокапіталізованими можна вважати лише такі мікроекономічні системи, в яких питома частка приватного капіталу дуже незначна, а майже весь капітал перебуває у руках держави. За своєю соціально-економічною суттю гіпокапіталізовані системи не є ще приватними, вони лише починають ставати такими і перебувають на початковому етапі еволюції від систем державного (соціалістичного) типу до систем змішаного, а далі, можливо, і власне капіталістичного типу. Особливістю гіпокапіталізованих систем є те, що якщо мікроекономічні гіпокапіталізовані системи надалі можуть еволюціонувати в чисті капіталістичні системи, то макроекономічні гіпокапіталізовані системи не можуть навіть через дуже значний проміжок часу перетворитися в чисті капіталістичні системи. Вони еволюціонують лише в бік їх перетворення в системи квазікапіталістичні або власне капіталістичні (змішані).

Економічна ефективність капіталізації залежить не тільки від ринкового періоду і її масштабу, але й від її початкового рівня. Виходячи з цього, виділяють такий тип економічних систем як незначно капіталізовані (або навіть некапіталізовані), в яких вихідний рівень капіталізації досить незначний. Такі системи можна ще інакше кваліфікувати як гіперсоціалізовані системи (або чисті чи майже чисті соціалістичні системи, що базуються на державній формі власності на основні матеріальні ресурси чи фактори виробництва). Незначно капіталізовані або некапіталізовані економічні системи найчутливіші (найеластичніші) до зміни рівня їх капіталізації. Навіть незначна капіталізація таких систем може призвести до значного економічного ефекту (або навіть гіперзначного зростання рівня ефективності їх функціонування).

Можна умовно виділити два різновиди таких незначно капіталізованих економічних систем: абсолютно некапіталізовані (чисті соціалістичні) економічні системи. Вони найчутливіші до зміни рівня капіталізації. Тобто незначне підвищення рівня капіталізації таких систем призводить до гіперзначного зростання рівня економічної (і тільки економічної, і тільки в короткотривалому ринковому періоді) ефективності їх функціонування.

У короткотривалому ринковому періоді капіталізація незначно капіталізованих систем викликатиме негативний соціальний (соціально-економічний) і соціально-духовний (соціально-інтелектуальний) ефект. Під першим ми розуміємо ступінь впливу на матеріальне становище членів певного колективу, а під другим – ступінь впливу на інтелектуально-духовний розвиток.

Ще інший характер матимуть соціальні і соціально-духовні наслідки розвитку процесів капіталізації незначно-капіталізованих економічних систем в довготривалому і гіпердовготривалому ринковому періоді. Капіталізація незначно капіталізованих економічних систем у довготривалому ринковому періоді загалом може мати або незначні негативні або нейтральні (нульові) або незначні позитивні соціальні наслідки. У зоні формування нульового соціального ефекту капіталізації незначно капіталізована економічна система перебуває у стадії капіталізаційної соціальної дисрівноваги. Як правило, ця “зона” обмежується” рамками власне довготривалого ринкового періоду.

Якщо в соціальному плані незначно капіталізована економічна система стабілізується вже у довготривалому ринковому періоді, то в духовному плані вона досягає стану рівноваги лише в гіпердовготривалому ринковому періоді. У короткотривалому ринковому періоді капіталізація незначно капіталізованих систем в інтелектуальному плані (з позицій рівня соціально-духовної ефективності їх функціонування) є гіпернеефективною і супроводжується формуванням гіпернегативного духовного (інтелектуального) ефекту. У довготривалому ринковому періоді подальша капіталізація вже менш негативно впливає на рівень соціально-духовної ефективності функціонування цих систем, однак вона також супроводжується формуванням негативного (хоча і менш значного) соціально-духовного ефекту. І лише в гіпердовготривалому ринковому періоді вплив капіталізації на соціально-духовний розвиток буде позитивним.

Капіталізаційної духовної рівноваги незначно капіталізована економічна система досягає лише у гіпердовготривалому ринковому періоді, на тому відрізку, який можна кваліфікувати як метагіпердовготривалий період (а не квазігіпердовготривалий, чи власне гіпердовготривалий). У “зоні” квазігіпердовготривалого ринкового періоду позитивні духовні ефекти розвитку процесу капіталізації – незначні, у “зоні” власне гіпердовготривалогоперіоду вони стають значними, а в “зоні” метагіпердовготривалого періоду вони вже не тільки гіперзначні, але й такі, що зрівноважуються з негативними духовними ефектами, що формуються в короткотривалому і довготривалому ринкових періодах. Тільки у цьому метагіпердовготривалому ринковому періоді незначно капіталізована економічна система досягає стану її капіталізаційної духовної рівноваги.

Отже, потенційна капіталізація по-різному впливає на власне економічний, соціально-економічний і соціально-духовний розвиток гіпокапіталізованих систем у різних періодах часу – короткотривалому, довготривалому і гіпердовготривалому. Вплив капіталізації на економічний розвиток цих систем в короткотривалому ринковому періоді – значний і позитивний, в довготривалому ринковому періоді – нейтральний або майже нейтральний (нульовий чи майже нульовий), а в гіпердовготривалому – значний і негативний. Соціальна сфера вказаного класу систем реагує на потенційну капіталізацію дещо інакше, ніж економічна сфера. У короткотривалому ринковому періоді цей вплив негативний, у довготривалому – нейтральний або майже нейтральний, а в гіпердовготривалому періоді – позитивний. Ще по-іншому, ніж економічна і соціальна сфери реагує на потенційну капіталізацію соціально-духовна сфера гіпокапіталізованих систем. У короткотривалому ринковому періоді потенційна капіталізація гіпокапіталізованих систем в соціально-духовному відношенні – гіпернегативна, у довготривалому ринковому періоді – гіпонегативна, а в гіпердовготривалому періоді – позитивна. Державна політика формування структури національної економіки повинна враховувати вказані особливості реакції гіпокапіталізованих систем на їх подальшу капіталізацію.

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.