ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО НАУЧНОГО СОТРУДНИЧЕСТВА ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «ТК МЕГАНОМ»

Піддубний С. А.
Комунальний заклад «Маріупольська загальноосвітня школа І – ІІІ ст. №64 Маріупольської міської ради Донецької області»

МЕДІА ДОШКА – НОВІТНІЙ ЗАСІБ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ

Сучасна середня школа стоїть на порозі впровадження нового державного стандарту освіти, який суттєво оновлює зміст історичної освіти українських школярів. Історична наука є невід’ємною складовою суспільствознавчого компоненту освіти учнівської молоді. Одним із головних завдань означеного компоненту є формування в учнів цілісної системи вмінь і навичок дослідження суспільних проблем, пропонування способів їх розв’язання, проведення аналізу та оцінювання суспільних явищ, процесів і тенденцій у державі та світі [6].

Історія, за державною програмою для загальноосвітніх шкіл, повинна сприяти формуванню та вихованню в учнів особистісних рис громадянина України,загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій, сприйняття ідей гуманізму та демократизму, патріотизму і взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії [7]. Вдосконалення методики викладання цього предмету в школі переш за все сприяє ефективному розв’язанню поставлених перед педагогічними колективами завдань, а саме виховання сучасної конкурентоспроможної не тільки на ринку праці, а й в житті особистості.

Але на разі існує проблема того, що історичного матеріалу багато і більшість з нього не засвоюється учнями. Проблемним залишається нерозуміння більшістю учнів важливості та суті історичних дисциплін через недосконалість викладацьких методик. Одним з вирішенням цієї проблеми є впровадження новітніх методик та технологій викладання історичних дисциплін у школах.

Одним з найактуальнішим та найновітнішим методом викладання історії у школі є метод з використанням медіа-дошки. Проблему використання комп’ютерних і технічних засобів навчання є достатньо вивчена. Сучасні дослідження інноваційних технологій дають змогу оцінити потенціал та можливості цих технологій в реаліях сучасної освіти [1; 2; 3; 5].

Медіа-дошка - це сукупність пасивних, активних та інтерактивних методів викладання історії, що дозволяє активно використовувати потенційні можливості викладача і того, хто сприймає інформацію. Згідно з концепцією Дж. Дьюї, пізнавальною діяльністю дитини керують чотири потяги: дослідництва і висновків, до конструювання, до комунікації та художнього виразу образів дійсності, почуттів [8, с.31]. Допомогти вчителю у задіяні на уроці зазначених потягів дитини покликані технології моделювання та використання медіа-дошки. Метод медіа-дошки є унікальним та різнорівневим. Це пояснюється тим, що цей метод можна і використовувати у школі на рівні пасивного та активного сприйняття.

На сучасному етапі використання медіа-дошки розподілять на два різни за способом організації здобуття знань методи: робота з медіа-проектором та фріт-чат, які передбачають активне застосування комп’ютера та супутніх, допоміжних технологій [4, с. 199]. Використання комп’ютерних технологій є оптимальним засобом навчання і підвищення пізнавальної активності школярів на уроках будь-якого циклу, але лише за умов ефективної реалізації цих можливостей у процесі придбання знань, вироблення навичок і умінь [2, с. 34].

Використання медіа проектору відносимо до технічного засобу навчання . Цей репродуктивний метод систематизує та спрощує матеріал для учнів. Він залишає учня поза етапом розробки, не дає змогу вільно моделювати обмежуючись простими текстовими та візуальними елементами. Навіть аналізуючи цю інформацію учень лиш копіює її у інших формах – таблиці, схеми. Для викладача такий спосіб організації уроку теж обмежений і несе скоріше супутній допоміжний характер. Отже, спрощене використання медіа дошки у вигляді проектування інформації на спеціальній поверхні під час уроку є перехідним від репродуктивного до пошукового і моделюючого метода викладання історії [4, с 199].

Фріт-чат у перекладі з англійської позначає – легке написання та видалення. Ця логічна конструкція передбачає, що основа цього метода є робота з інформації у нестатичному просторі, а постійна її зміна не у вигляді різних текстів та графічних наповнень, а саме завдячуючи обробці, доповненні, редагуванні навчального матеріалу з використання різних технологій відео- та аудіолізації. Саме використання мобільної системи підбору матеріалу, його якісна, а не екстенсивна змінність є основою методу використання медіа дошки.

Медіа дошка у формі фріт-чат є вдалим поєднанням моделювання, конструювання, аналізу, синтезу навчального матеріалу як вчителем (викладачем) так і учнем. Через те, що урок є відкритою системою, то робота учня зосереджується на рівні емпатійно-діалогової методики (Л. Жарова, І. Мішина), що сприяє й надає можливості її саморозвитку. Фріт-чат дає можливості дитині відчути на уроці такі ключові моменти як «точки подиву», «точки відкриття», «я сам» [1, с 11].

Ступень участі учня у цьому методі та рівень його взаємозв’язку прямо пропорційний від його вікових особливостей та можливостей, а саме в молодших класах (5 - 6) – це пасивний спосіб, тобто сприйняття того, що відбувається на екрані під час моделювання та змінення інформації в режимі нон-стоп. Середня ланка (7 -9) - це поступове збільшення ступеня участі у аналізі інформації та рецензії висновків. Старша ланка передбачає вже допомогу вчителю у підборі інформації та її обробці.

Фріт-чат дає змогу більш глибоко зрозуміти процес або події коли вони зображуються у динаміці, а не статиці. Наприклад так можна «оживити» історичні мапи зобразивши епоху географічних відкриттів, війн та росту і занепаду держав. Також при допомозі 2D ми проводимо реконструкцію будь якого стародавнього поселення або історико-культурної пам’ятки.

Основні вимоги цього методу викладання є наявність не просто комп’ютера та медіа проектору , а й ще доступу в Інтернет, як найбільшої і мобільнішої бази даних сьогодення, володіння не малою кількістю програм з редагування та обробки графічної, аудіо-, відео-, текстової інформації.

Отже, фріт-чат є перспективним методом викладання історії якщо основною метою навчання є діалог вчитель-учень. Цей метод реалізує в собі творчі технології моделювання, гри, пошуку, аналізу, самостійної роботи учня. Саме головне – це те, що цей метод не дає регресувати ні викладачу, а ні учневі, бо вимагає йти у ногу с технологіями, що є запорукою реалізації особи в інформаційному суспільстві.

Література:

1. Баханов К. Методика викладання історії: традиції та новації / К. Боханов // Історія в школах України. – 2002. – № 10. – С. 9 – 12.

2. Виштынецкий Е.И. Вопросы применения информационных технологий в сфере образования и обучения / Е. И. Виштынецкий, А.О. Кривошеев // Информационные технологии. – 1998. – №2. – С.32 – 36.

3. Макрогуз О. Інноваційні технології на уроках історії / О.П. Макрогуз // Історія та правознавство. – 2005. – №5(33). – С. 6.

4. Пометун О. Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О.Фрейман. – К.: Генеза, 2006. – С.109.

5. Пометун О.І. Використання нових інформаційних технологій на уроках суспільнознавчих дисциплін: деякі методичні прийоми / О. Пометун // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. праць. – К., 2004. – Вип.5.Ч.ІІ. – С. 148 – 153.

6. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Історія України 5 – 11 класи. Всесвітня історія 6 – 11 клас. – К.: Інститут засобів навчання АПН України, 2005. – С. 4.

7. Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Постанова КМУ №1392 від 23.11.2011 р. – Електронний ресурс: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/28030/

8. Салата О. Від подиву – до мислення (Ігрова технологія моделювання як метод інтеграції знань учнів) / О. Салата. // Історія в школах України. – 2004. – №8. – С.31.