к. ю. н., Поляков С. Ю.
Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»
ЯКІСНИЙ РІВЕНЬ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕФОРМУВАННЯ ВОЄННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНИ - ОСНОВНА СКЛАДОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ ТА ПРАВОПОРЯДКУ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ
Основною складовою забезпечення національної безпеки будь-якої держави безумовно є правове забезпечення її воєнної безпеки. Саме воєнна безпека держави є головне завдання Збройних Сил України
Правову основу національної безпеки становлять Конституція України [1], закон України «Про основи національної безпеки України»[2] інші закони України, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана ВР України, а також видані на виконання законів інші нормативно-правові акти.
Президентом України розробляються і затверджуються: Стратегія національної безпеки України і Воєнна доктрина України [3,4], якими визначаються цільові настанови і основні принципи військового будівництва, а також напрями діяльності органів державної влади щодо нейтралізації реальних і потенціальних загроз національним інтересам України.
З появою у червні 2012 року оновлених редакційСтратегії національної безпеки України і Воєнної доктрини України розпочався черговий етап реформування Збройних Сил України, тому проблема якісного правового забезпечення цих реформ є безумовно актуальною и об’єктивним є наявність військових юристів в складі Збройних Сил України.
Нажаль часті зміни військового керівництва та поспішність прийняття рішень щодо реформування зводять це військове реформування до звичайного скорочення чисельності Збройних Сил України та її структури. Комплексних наукових досліджень цього напряму державної діяльності майже не проводиться.
На наш погляд, очевидною помилкою чергового нового керівництва військового відомства є намір ліквідування посад військових юристів, та повну заміну офіцерів юристів цивільними фахівцями з юридичною освітою. В правової державі це означає самоліквідування військової організації. Якщо держава не має кваліфікованого правового забезпечення відповідної галузі державного будівництва це становить загрозу існування самої держави.
З моменту створення Збройних Сил України та по сьогоднішній день в Україні діє ефективна система юридичної служби Міністерства оборони України та Збройних Сил України, основу якої складають саме військовослужбовці. Військові фахівці юридичної служби кваліфіковано організовують та здійснюють правове забезпечення діяльності Міністерства оборони та Збройних Сил, захист законних прав та інтересів органів військового управління, військових частин, військово-навчальних закладів, установ і організацій у судах України та інших юрисдикційних органах (у тому числі міжнародних).
Слід зазначити, що здійснення правового забезпечення діяльності Міністерства оборони та Збройних Сил має певні особливості і повинне здійснюватися компетентними і професійними юристами, які обізнані з проблемами військової служби, нормами військового законодавства, мають спеціальні знання і досвід військової служби. Про це свідчить і досвід інших країн, де давно звернули увагу на важливість і державну значущість цього аспекту правового забезпечення національних збройних сил. Зокрема, специфіка правового забезпечення діяльності Міністерства оборони України та Збройних Сил України полягає в тому, що виконання службових обов’язків за відповідними посадами вимагає наявності не лише юридичної освіти, але і відповідного рівня військової освіти (тактичний, оперативно-тактичний, оперативно-стратегічний), а проведення правової експертизи рішень військового командування потребує спеціальних знань військової служби (не лише юридичних але і загальновійськових дисциплін).
Плани, щодо заміщення військових юридичних посад у Збройних Силах України цивільними працівниками суперечить міжнародним зобов’язанням України (ст.82 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 08.06.1977) та вимогам законодавства України (ст. 99, 100 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України). Таке заміщення суттєво не вплине на вирішення питання скорочення чисельності військовослужбовців Збройних Сил, проте наслідки цього будуть негативними та неспіврозмірними для забезпечення бойової готовності Збройних Сил України.
Запропоновані зміни до комплектування юридичних посад містять ряд аспектів, які негативно вплинуть як на належний рівень правового забезпечення Збройних Сил України, їх бойову готовність, так і на дотримання соціального захисту військовослужбовців юридичної служби.
Пунктом 2 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” [5] на законодавчому рівні встановлено гарантію для військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) щодо недопущення звільнення з військової служби до набуття права на пенсію за вислугу років. Відповідно до умов п. 2 Контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (додаток 1 до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах) Міністерство оборони України взяло на себе зобов’язання відповідно до законодавства забезпечити належні умови для проходження військової служби громадянами України, зокрема, щодо призначення його на військові посади відповідно до отриманої освіти та військово-облікової спеціальності, присвоєння військових звань, просування по службі з урахуванням ділових і моральних якостей, а також пенсійного забезпечення, виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Зважаючи на це, очевидно, що вказані пропозиції будуть суперечити приписам статті 22 Конституції України, оскільки звужують обсяг існуючих прав окремих категорій військовослужбовців, в тому числі тих, які закінчили військово-навчальні заклади за спеціальністю "правознавство” та продовжують проходити військову службу за обраною спеціальністю на отримання пенсійного забезпечення після звільнення їх з військової служби. Тому, перехід окремих військових юридичних посад (не у бойових військових частинах) на цивільні, можливо здійснювати лише поетапно та поступово, із звільненням тих військовослужбовців, які набули права на пенсію за вислугою років.
Слід зазначити, що зазначена пропозиція є непослідовною та призведе до неефективного витрачання бюджетних коштів, оскільки на сьогоднішній день продовжується підготовка військових юристів, в тому числі тактичного і оперативно-тактичного рівня підготовки, у військових навчальних закладах (відповідний набір здійснювався і в поточному навчальному році).
Крім цього, активний період реформування та розвитку Збройних Сил України вимагає комплексних зусиль, в тому числі, спрямованих на забезпечення законності і правопорядку у військах, належного рівня правового забезпечення та супроводження рішень військового командування, належного представництва у судах, посилення соціального і правового захисту військовослужбовців і членів їх сімей. Значна заміна військових юридичних посад на цивільні на цій стадії, на наш погляд, негативно вплине на стан законності і правопорядку у Збройних Силах України, та неминуче призведе до зниження рівня правового забезпечення проведення заходів з їх реформування.
Враховуючи викладене, не викликає сумніву, що пропозиції щодо заміни військових юридичних посад у Збройних Силах України на цивільні суперечать міжнародним зобов’язанням України та законодавству України, суттєво не вплинуть на вирішення питання скорочення чисельності військовослужбовців, проте призведуть до негативних наслідків для забезпечення бойової готовності Збройних Сил України та руйнування існуючої, ефективно діючої системи юридичної служби Міністерства оборони України та Збройних Сил України.
Література:
1. Конституція України, Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141//[Електронний ресурс] – Режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
2. Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19.06.2003 № 964-IV, редакція від 13.10.2012 //[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/964-15
3. Стратегія національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється», затверджена Указом Президента України від 12 лютого 2007 року № 105 (в редакції Указу Президента України від 8 червня 2012 року № 389/2012) //[Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/105/2007
4. Воєнна доктрина України, затверджена Указом Президента України від 15 червня 2004 року № 648 (в редакції Указу Президента України від 8 червня 2012 року № 390/2012) //[Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/648/2004
5. Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII, редакція від 09.12.2012 //[Електронний ресурс] – Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2011-12