к. с.-г. н., Тернавський А. Г.
студент Скальчук Т. Д.
Національний університет садівництва, Україна, м. Умань
ПРОДУКТИВНІСТЬ ОГІРКА ЗАЛЕЖНО ВІД БІОСТИМУЛЯТОРІВ РОСТУ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Науково-обгрунтована норма споживання плодів огірка на сьогодні задовольняється не повністю, бо останнім часом зріс попит переробної галузі на сировину. Причиною цьому є також те, що сільськогосподарські підприємства вирощують огірок горизонтальним способом (в розстил), якому властивий великий об’єм ручної праці та низька врожайність рослин (15−18 т/га), що знижує рентабельність його виробництва та підвищує собівартість продукції.
Підвищити урожайність сільськогосподарських культур можна впровадженням у виробництво енергозберігаючих технологій із застосуванням біологічних препаратів, які могли б сприяти збільшенню врожайності культур на 15−20% і більше [1, 2].
В сучасних ринкових умовах та перебування нашої держави в СОТ ефективною може бути шпалерна технологія вирощування рослин огірка, яка стає дедалі популярною і впроваджена вже на чималих площах. Одним з важливих завдань даної технології є підбір ефективних біостимуляторів росту рослин.
Сучасні біостимулятори росту містять комплекс біологічно активних речовин, які посилюють обмінні процеси у грунті та рослинах, підвищують стійкість рослин до несприятливих умов середовища, сприяють додатковому використанню закладеного в них потенціалу продуктивності. Завдяки своєму біологічному походженню і малим нормам застосування вони належать до найбезпечніших препаратів [1].
Вітчизняними та закордонними вченими проведено чимало досліджень з різноманітними регуляторами росту на огірку, але в зоні Правобережного Лісостепу України за шпалерної технології біостимулятори вивчені недостатньо.
Дослідження проводили на дослідному полі кафедри овочівництва Уманського національного університету садівництва протягом 2010−2012 рр. Грунт поля − чорнозем опідзолений важкосуглинкового гранулометричного складу. Вміст гумусу в орному шарі − 3,5%, рН=6,0, ступінь насиченості грунту основами − 91%.
Дослідження проводили із закордонним гібридом Анжеліна F1 („Нунемс”, Нідерланди). Рослини вирощували безрозсадним способом, насіння висівали в І декаді травня повздовж шпалери з відстанню між рослинами 15 см. За контроль було взято варіант без застосування біостимуляторів. Повторність чотириразова, площа облікової ділянки становила 8,4 м2. Технологічні прийоми проводили відповідно до вимог культури та зони вирощування.
В якості препаратів було використано Азотофіт, Фітоцид, Вимпел та Біолан. Дія Азотофіту базується на здатності мікроорганізмів синтезувати біологічно активні сполуки, що стимулюють проростання насіння та прискорюють ріст рослин. Фітоцид − біофунгіцид, який містить клітини природних ендофітних бактерій Bacillus subtilis, він зміцнює імунітет і підвищує стійкість рослин до грибкових та бактеріальних хвороб, а також підвищує врожайність і поліпшує його якість. Вимпел − комплексний природно-синтетичний препарат, який містить два поліетиленоксиди і солі гумінових кислот, має властивості стимулятора росту, адаптогена, антистресанта, кріопротектора, прилипача та інгібітора хвороб. Біолан є малотоксичним біологічним препаратом широкого спектру дії, має підвищений вміст аналогів фітогормонів, біогенних мікроелементів, поліненасичених жирних кислот, відповідальних за утворення фітонцидів і фітоалексинів. Біолан прискорює ділення клітин, покращує розвиток кореневої системи та біометричні показники, підвищує врожайність і якість вирощеної продукції.
Насіння огірка перед сівбою намочували в розчинах біостимуляторів. Тривалість експозиції в розчині Азотофіту та Фітоциду становила 3 години, в розчині Вимпелу та Біолану − 12 годин.
При дослідженні було використано сучасні методики досліджень [3, 4], встановлено дати настання чергових фенологічних фаз росту і розвитку рослин, проведено біометричні вимірювання, облік врожаю, оцінку якості продукції.
За даними фенологічних спостережень встановлено, що біостимулятори суттєво не вплинули на проходження фаз росту і розвитку рослин. Проте вони впливали на біометричні показники рослин, які визначали у фазу масового плодоношення. Одержані результати свідчать, що залежно від біопрепарату висота головного стебла рослин була на 10,5−18,7 см більшою за контроль. Передпосівне намочування насіння у розчинах стимуляторів росту сприяло формуванню більшої товщини головного стебла та кількості листків на рослині. Площа листків у варіантах обробки була на 390−880 см2 більшою, ніж у контрольному варіанті. Кількість листків на рослині збільшувалася на 3,2−7,8 шт.
Найвищі значення товарної врожайності одержано за обробки насіння Біоланом − 52,3 т/га і Вимпелом − 50,8 т/га, що більше за контроль відповідно на 8,9 т/га і 7,4 т/га. У варіантах Фітоциду та Азотофіту вона також була вищою за контроль (46,7−49,1 т/га). Під дією біостимуляторів на рослинах формувалася більша кількість плодів (22,3−25,0 шт.), що значно переважало контроль (20,8 шт.).
Зібраний врожай в досліді розділяли на товарну і нетоварну частини згідно вимог діючого стандарту [5]. Товарність плодів у досліджуваного гібрида була досить високою (97,1−99,0%), проте найвищі значення одержано у варіантах, де насіння намочували у розчинах Азотофіту та Біолану (98,5−99,0%).
Економічна оцінка вирощування огірка за використання різних біостимуляторів показала, що найбільш доцільним був Біолан. В цьому варіанті була найменша собівартість продукції 1402,1 грн/1 т врожаю. Сума чистого прибутку та рівень рентабельності були найвищими − відповідно 72400 грн/га і 106,5%.
Отже, біостимулятори росту рослин практично не впливали на проходження фенологічних фаз росту і розвитку гібрида, проте покращували біометричні параметри рослин, збільшували товарну врожайність та товарність плодів.
Література:
1. Грицаєнко З.М. Біологічно активні речовини в рослинництві / З.М. Грицаєнко, С.П. Пономаренко, В.П. Карпенко, І.Б. Леонтюк. − К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2008. − 352 с.
2. Анішин Л. Вітчизняні біологічно активні препарати просяться на поля України / Л. Анішин // Пропозиція. − 2004. − №10. − С. 48−50.
3. Бондаренко Г.Л. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві / Г.Л. Бондаренко, К.І. Яковенко. – Харків: Основа, 2001. – 369 с.
4. Грицаєнко З.М. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і ґрунтів / З.М. Грицаєнко, А.О. Грицаєнко, В.П. Карпенко. – К. : ЗАТ НІЧЛАВА, 2003. – 320 с.
5. ДСТУ 3247-95 „Огірки свіжі. Технічні умови”. – К.: Держстандарт України, 1995. – 17 с.