УДК: 338.43.02+338.434+336.648+336.77.067.21(22)
ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ АПК, ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАКОРДОННОГО ДОСВІДУ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
Тетянко Н. А., здобувач
Уманський національний університет садівництва, Україна, м. Умань
В статті розглянуто проблеми фінансового забезпечення підприємств аграрного сектору України. Було проведено аналіз стану кредитування сільськогосподарських підприємств в умовах складної економічної та політичної ситуації в країні, визначені основні особливості організації сільськогосподарського кредитування в закордонних країнах, що можуть бути враховані при розвитку вітчизняного сільськогосподарського кредитування в умовах євроінтеграції.
Ключові слова: фінансові ресурси, інвестиційна привабливість, кредитування аграрного сектору, пільгове кредитування, іпотечне кредитування, кредитоспроможність, короткострокові позики, середньо термінові кредити, довготермінові кредити, функціональна спрямованість позик, державне субсидування, євроінтеграція.
Тэтянко Н. А. Проблемы финансового обеспечения и современное состояние кредитования предприятий АПК, пути их решения с использованием зарубежного опыта в условиях евроинтегрирования/ Уманский национальный университет садоводства, Украина, Умань
В статье рассмотрены проблемы финансового обеспечения предприятий аграрного сектора Украины. Был проведен анализ состояния кредитования сельскохозяйственных предприятий в условиях сложной экономической и политической ситуации в стране, определены основные особенности организации сельскохозяйственного кредитования в зарубежных странах, которые могут быть учтены в развитии отечественного сельскохозяйственного кредитования в условиях евроинтеграции.
Ключевые слова: финансовые ресурсы, инвестиционная привлекательность, кредитование аграрного сектора, льготное кредитование, иппотечное кредитование, кредитоспособность, краткосрочные займы, среднесрочные кредиты, долгосрочные кредиты, функциональная направленность кредитов, государственное субсидирование, евроинтегрирование.
Tetyanko N. Problems of the financial providing and modern state of crediting of agricultural enterprises, ways of decision are with the use of foreign experience in the conditions of eurointegration / Uman National University of Horticulture, Ukraine, Uman
The article deals with the problems of the financial providing in the agrarian sector of Ukraine. The state of crediting of agricultural enterprises in the conditions of difficult economic and political situation in a country has been analyzed. There were defined the main peculiarities of crediting in foreign countries that could be taken into concederation while developing farm in Ukraine in the conditions of eurointegration.
Key words: financial resources, investment attractiveness, crediting of the agrarian sector, preferential crediting, mortgage lending, credit status, short-term loans, mid-term loans, long-term loans, functional orientation of the credits, state subsidizing, eurointegration.
На сучасному етапі розвитку економіки більшість вітчизняних суб’єктів господарювання відчувають гостру потребу у фінансових ресурсах. Суб’єкти аграрного бізнесу не є виключенням. Залежно від власника джерела, фінансування поділяються на власні, позикові та залучені. Зазвичай, структура джерел фінансування підприємства залежить від галузі народного господарства. В переважній більшості випадків суб’єкти господарювання орієнтуються на власні внутрішні джерела фінансування, однак їх обсяги не завжди здатні забезпечити навіть просте відтворення.
Слід зауважити, що суб’єкти аграрного бізнесу особливо гостро відчувають потребу у додаткових джерелах фінансування, адже їх виробничий процес, в більшості випадків, характеризується значними коливаннями грошових надходжень за обсягами та часовими періодами. Основними причинами нерівномірних грошових надходжень є сезонний характер виробництва, а також високий рівень ризику основної діяльності, який більшою мірою залежить від неконтрольованих підприємством зовнішніх факторів.
Перелічені особливості діяльності та фінансування сільськогосподарських підприємств характеризують їх низьку кредитоспроможність (порівняно з іншими галузями народного господарства) та непривабливість як потенційних позичальників. Орієнтуючись на зовнішні позикові джерела фінансування, зокрема кредити банків, за умов нестабільності грошових надходжень, необхідно надати додаткові гарантії повернення коштів: у вигляді поруки, гарантії, застави тощо. А зважаючи на те, що зношеність основних засобів у сфері сільського господарства складає близько 70–80 %, можна зазначити, що суб’єкти аграрного бізнесу не мають у володінні відповідного майна, яке б можна було надати в заставу[1].
Проте, в часи інвестиційної непривабливості аграрного виробництва для інвесторів, обмеженості бюджетних засобів фінансування, саме кредити банків є реальним і поки що безальтернативним джерелом покриття потреб сільськогосподарських підприємств в джерелах фінансування.
Незважаючи на велику кількість факторів, які перешкоджають ефективному процесу фінансування банками підприємств АПК, щорічно в Україні спостерігались тенденції росту обсягів залучення сільськогосподарськими підприємствами кредитних ресурсів банків. Значна кількість банків України займається кредитуванням сільськогосподарських виробників та підприємств АПК, зазвичай сільськогосподарські підприємства звертаються в «Райффайзен Банк Аваль», «Креди Агріколь», «Промінвестбанк», «Ощадбанк», здебільшого завдяки розгалуженій мережі філіалів цих банків в Україні. В 2010-2011рр. по областях лідерами по кількості підприємств, які отримали банківські кредити були Одеська (235 підприємств), Запорізька (227 підприємств), Полтавська (210 підприємств) та Харківська (203 підприємства) області. Якщо ж розглядати області за розмірами залучених позичкових засобів, то більше всього кредитних коштів отримали підприємства Черкаської, Київської, Полтавської та Дніпропетровської областей.
Проте економічна криза і високі кредитні ставки призвели до звуження кредитного портфеля підприємств АПК більш ніж на 3 млрд грн. у 2014 році. Так, станом на 26 вересня 2014 року банківські кредити залучили 1928 підприємств галузі, що на 276 підприємств менше від показника 2013 року. Загальний обсяг кредитів у 2014 році склав 8,1 млрд грн. Всього банківські кредити, надані підприємствам АПК, складають більше 103,9 млрд грн.
При цьому прогнозується, що агросектор за підсумками року стане лідером національної економіки з експорту товарів і послуг. Збільшення обсягу виробництва підприємств АПК обумовлено істотним зростанням урожайності зернових культур на 16,5%. Зростання обсягів сільськогосподарського виробництва за січень-серпень склало 6,3%. Проте, істотна девальвація національної валюти, інфляція і зниження вартості агрокультур в умовах звуження ринку кредитування викликає різкий дефіцит грошових коштів. Потреба в надійному банківському партнері, який зможе підтримати фінансовий стан агропідприємства, завжди найбільш відчутна в кризових умовах.
В таких складних економічних умовах, в умовах постійного політичного тиску, що в них опинилась наша країна , все гостріше постає питання пошуку альтернативних джерел фінансування всіх галузей економіки, зокрема і сільського господарства. Курс на євроінтеграцію, який обрала для себе Україна, змушує нас ще раз більш пильно придивитись до досвіду розвинутих західноєвропейських країн в питаннях сільськогосподарського кредитування, аби почерпнути для себе можливі шляхи вирішення наших нагальних проблем з фінансуванням аграріїв.
Кредити є важливим елементом розвитку аграрного виробництва в усіх країнах Західної Європи. В сучасному сільському господарстві розвинутих країн дуже високий рівень залучення позичкового капіталу. Зростання використання кредитів в сільському господарстві Західної Європи послугувало підґрунтям для інтенсивного накопичення аграрного капіталу і для здійснення на підставі цього процесу індустріальної перебудови сільського господарства.
Значення кредитів у фінансуванні сільськогосподарських виробників особливо збільшилось в 60-70 ті роки ХХ століття, в деяких західноєвропейських країнах їх частка а аграрному капіталі наблизилась до 50%. Аналіз показує, що до країн з найбільшою питомою вагою позичкового капіталу в основному капіталі сільського господарства належать такі країни як: Англія, Німеччина, Франція, Італія, Бельгія, скандинавські країни. Починаючи з 60-х років частка загальної кредитної заборгованості в аграрному капіталі цих країн становить в Англії та Німеччині близько 50%, у Франції – більше 40%, в Італії та Бельгії – більше 30% [2] .
Основою позитивного використання сільськогосподарських кредитів є більш низький розмір відсоткових ставок по кредитах у порівнянні з рентабельністю сільськогосподарського виробництва, що досягається в багатьох випадках, шляхом державного регулювання аграрного сектора чи навіть шляхом безпосередньої участі держави в організації такого пільгового кредитування. Так у Франції, наприклад, державний і кооперативний кредит переважають – питома вага державно-кооперативної системи «Креди агриколь» в кредитній заборгованості сільського господарства становить близько 90%, приблизно така ж ситуація і в Іспанії. В скандинавських країнах основна маса позичкового капіталу надходить у сільське господарство від кооперативних кредитних установ, кредитних кас, іпотечних об’єднань.
Аналіз показує, що в країнах Західної Європи значна частка кредиту являє собою середньо- і довготермінові позики. При цьому слід зазначити, що більші підприємства мають певні переваги, оскільки відрізняються більш інтенсивним обігом капіталу і , як наслідок, більшою кредитоспроможністю. Більш обширна земельна площа дозволяє великим фермам отримувати значно більші іпотечні кредити, а більші розміри виробництва забезпечують їм більш інтенсивне надання короткотермінових та середньо термінових кредитів під заставу продукції, що виробляється, і частково незабезпечених позик.
Вагомим важелем державного регулювання аграрної економіки є пільгове кредитування. Основний принцип пільгового кредитування – часткова компенсація діючої відсоткової ставки із бюджетних коштів. Пільгове кредитування охопило в Західній Європі всі види сільськогосподарської діяльності, стимулюючи розвиток найбільш перспективних галузей та пріоритетних напрямків. Так, в Австрії до 40% пільгових кредитів використовується на вдосконалення організаційної структури ферм, 27% - на будівництво і реконструкцію житлових і господарських приміщень, 12% - на механізацію сільськогосподарського виробництва, 5% - на сприяння реалізації продукції. У Франції більше 70% загального об’єму пільгових позик спрямовано на переобладнання та модернізацію ферм [2].
Зазвичай держава змінює умови надання пільгових кредитів у відповідності із потребами діючої економічної політики. Більш пільговий режим кредитування створюється для молодих фермерів, господарств, що тільки починають свою діяльність, що впроваджують нововведення , і для кооперативних організацій. Наприклад, для отримання пільгових кредитів у Франції обов’язково, щоб фермерство було основним видом діяльності претендента, не менше 50% робочого часу фермер має бути зайнятий в сільському господарстві і прибуток від сільськогосподарської діяльності має становити половину загального прибутку ферми. Для молодих фермерів мінімальний вік – не менше 21 року, максимальний – не більше 35 років.
Дуже важливим моментом при кредитуванні фермерів є їхня платоспроможність. Тому всі кредитні інститути, так чи інакше, оцінюють цей показник.
Особливе місце в системі сільськогосподарського кредитування в європейських країнах займають кредити під заставу землі, тобто іпотечні кредити. Фермери активно користуються іпотекою , яка дозволяє продуктивно використовувати частину капіталу, зв’язаного у вартості землі та майна. Таким чином, іпотечний кредит сприяє прискоренню обігу капіталу і отриманню додаткового прибутку. Слід сказати, що розмір іпотечних кредитів в сільському господарстві зазвичай не перевищує 2/3 вартості нерухомості. Наприклад, у Німеччині у відповідності із законом про іпотечну справу він не може бути більше 60% вартості земельної ділянки. При цьому оцінка вартості нерухомості фермера здійснюється різними способами: по ринковій вартості, по двадцятикратному розміру ренти, по ринковій вартості з урахуванням зносу та прибутку, що приносить нерухомість. Строк погашення іпотечних кредитів в різних країнах різний і становить від 5 до 40 років.
Проведений аналіз показав, що іпотечний ринок в Україні знаходиться на початковому етапі розвитку і характеризується незначними обсягами, недоступністю окремих видів іпотечного кредитування, зокрема під заставу землі сільськогосподарського призначення. Нині в Україні найпоширенішими видами іпотечного кредитування є банківський кредит під заставу комерційної нерухомості та житла. Так за результатами 2013 року, бачимо, що іпотечні кредити під заставу нерухомості на вторинному ринку надають 18, а на первинному - 26 банківських установ, при цьому ефективна відсоткова ставка по іпотечних кредитах в гривні знаходиться в межа 11,2 – 25,3%, середня ж відсоткова ставка становить 19,29% річних. Хоча, слід зауважити, що в умовах досить нестабільної політичної та економічної ситуації на даний час сільськогосподарським підприємствам проблематично отримати навіть короткостроковий чи середньостроковий кредит[3].
Треба зазначити, що Земельний кодекс України чітко передбачає право власності селян на землю. Це означає, що вони мають право розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд, у тому числі продати її. Але на ті статті, які це дозволяють, тимчасово накладений мораторій, тобто призупинена їхня дія. Тож сьогодні треба виходити з того, що ринок землі передбачений законодавством, але він поки що не введений. Це питання не просто Земельного Кодексу. Ми маємо не лише запровадити ринок землі, а й визначитися із тим шляхом, по якому після цього йти. Так, сьогодні багато дискутують про те, відміняти мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення чи ні. Доречі, це буде одним з першочергових і відчутних кроків на шляху до євроінтеграції України.
Передовий світовий досвід засвідчує, що вразі розробки чіткого та адекватного механізму купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, який буде, насамперед, захищати інтереси вітчизняних аграріїв, земельні ділянки сільськогосподарського призначення слід розглядати як потенційно достатню і ліквідну заставу, що дозволить отримувати сільськогосподарським товаровиробника середньо- та довгострокові банківські кредити, відчутно поліпшити свою матеріально-технічну базу, вийти на якісно новий рівень організації аграрного бізнесу.
Література:
1. Алексійчук В.М. Проблеми розвитку кредитування аграрного сектору / Алексійчук В.М. // Ринок землі. – 2003. – №4-5. – С. 6-9.
2. Коробейніков М. Закордонна практика кредитування сільського господарства та її позитивне використання в умовах сучасної Росії/ М. Коробейніков// Міжнародний сільськогосподарський журнал . – 2011. - №4.
3. Костюк В.А. Іпотечне кредитування – запорука сталого розвитку аграрного сектору економіки / В.А. Костюк // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.: НАУ, 2007. – Вип. 111.– С.245-250
4. Лупенко Ю.О. Основні засади становлення та функціонування іпотечного кредитування аграрного сектора економіки / Ю.О. Лупенко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kupalka.ru/upload/files/agrostrah/lupenko.pdf.ISSN 1728-4236 ВІСНИК ЖДТУ. 2014. № 2 (68)
5. Олійник О.В. Аналіз фінансового стану аграрних підприємств як передумова їх довгострокового банківського кредитування / О.Олійник // Економіка, фінанси, право. - 2003. - №1. - С.20-24.
References:
1. Aleksiychuk V.M. Problemy rozvytku kredytuvannya agrarnogo sectoru/ Aleksiychuk V.M.// Rynok zemli. – 2003. – №4-5. – P.. 6-9.
2. Korobeinikov M. Zakordonna praktyka kredytuvannya silskogo gospodarstva ta yiyi pozytyvne vykorystannya v umovah suchasnoyi Rosiyi/M. Korobeinikov//Mizhnarodnyi sils’kogospodarsky zhurnal. – 2011.- №4.
3. Kostyuk V.A. Ipotechne kredytuvannya - zaporuka stalogo rozvytku agrarnogo sectoru ekonomiky/V.A. Kostyuk//Naukovyi visnyk Nasionalnogo agrarnogo Universytetu.- K.:NAU 2007, Vyp.111.-P.245-250.
4. Lupenko Yu.O. Osnovni zasady stanovlennya ta funkzchionuvannya ipotechnogo kredytuvannya agrarnogo sectoru ekonomiky/ Yu.O. Lupenko// http://www.kupalka.ru/upload/files/agrostrah/lupenko.pdf.ISSN 1728-4236. VISNYK DTU. 2014. № 2 (68)
5. Oleinyk O.V. Analiz finansovogo stanu agrarnyh pidpryemstv yak peredumova yih dovgostrokovogo bankivs’kogo kredytuvannya./ O.Oleinyk// Ekonomika, financy, pravo. - 2003 №1. - P.20-24.