УДК 37.091.33:372.878
Степанюк А. В.
Луцький педагогічний коледж, Україна, м. Луцьк
ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНІХ ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НА УРОКАХ МУЗИКИ
У статті описано результати формуючого експерименту, спрямованого на поетапне формування художніх інтересів та активізацію естетичної діяльності школярів на основі застосування комплексної взаємодії мистецтв.
Ключові слова: молодший школяр, художній інтерес, урок музики, комплексна взаємодія мистецтв.
Степанюк А.В.
Луцкий педагогический колледж, Украина, г. Луцк
В статье описаны результаты формирующего эксперимента, направленного на поэтапное формирование художественных интересов и активизации эстетической деятельности школьников на основе применения комплексного взаимодействия искусств.
Ключевые слова: младшие школьники, художественный интерес, урок музыки, комплексное взаимодействие искусств.
Stepaniuk A.V.
Teachers College Lutsk, Ukraine, Lutsk
This article describes the results of formative experiment aimed at the gradual formation of artistic interests and aesthetic revitalization activities of students on the basis of complex interaction of Arts.
Keywords: junior high school student, artistic interest, music lessons, arts complex interaction.
Вступ
Сучасна дидактика, спираючись на останні досягнення психології та педагогіки, вбачає в інтересі приховані можливості для формування особистості учня в діяльності, його активній життєвій позиції. У дослідженнях ряду науковців неодноразово зазначалось, що інтереси школяра, зокрема художні інтереси, значно більшою мірою, ніж інші сторони його психічної діяльності, виражають цілісні особливості його особистості, так як інтерес – це спрямованість дій особистості на вирішення завдання, визначеного потребою.
Дані сучасних педагогічних, соціологічних досліджень у цілому підтверджують тезу про незадовільне використання виховного потенціалу школи в справі всебічного застосування і розвитку художніх інтересів, музично-творчих здібностей та нахилів учнів. У науковій літературі недостатньо праць, присвячених проблемі формування художніх інтересів у дітей молодшого шкільного віку. зокрема музичного мистецтва як такого, що є найдоступнішим для сприймання у даному віці.
Теоретико-методологічною основою розробки нашої методики, побудованої за принципом комплексної взаємодії мистецтв з метою активізації пізнавальної діяльності та емоційно-вольової сфери досліджуваної категорії учнів, були теорія культурного розвитку (Л.С.Виготський та інші), концепції художньо-естетичного, виховання особистості щодо застосування комплексної взаємодії мистецтв (П.П.Блонський, В.Г.Бутенко, О.Н.Дем’янчук, Д.Б.Кабалевський, І.Б.Кузава, О.Я.Ростовський, Н.О.Терентьєва, Г.П.Шевченко та інші).
Вихідним положенням при створенні методики формування художніх інтересів було використання художньо-естетичного комплексу, мета якого – показати виражальні можливості різних видів мистецтва у втіленні художнього образу. Він об’єднував музику, живопис і літературу, що мають подібні риси, найголовнішою з яких є те, що всі вони відображають об’єктивну дійсність у формі художніх образів.
Зазначене вище стало основою проведення нами формуючого експерименту, у ході якого були поставлені завдання:
1. Виявити рівні сформованості художніх інтересів учнів молодших класів.
2. Дослідити вибіркове ставлення цих школярів до різних видів художньо-естетичної діяльності.
У відповідності з поставленими завданнями програма експерименту включала два напрями: безпосередні заняття з учнями та формування художніх інтересів.
Мета дослідження полягала у створенні програмного матеріалу, встановленні критеріїв його відбору та розробці методики проведення уроків естетичного циклу.
Формуючий експеримент проводився з учнями других класів Луцької загальноосвітньої школи І-ІІст. №11-колегіуму. Загальна кількість учнів експериментальних класів складала 33 особи, контрольних – 32 особи. Робота здійснювалась на уроках музики і в позакласний час на базі загального матеріального фонду для контрольних і експериментальних класів.
Методика роботи в експериментальних класах включала використання різноманітних форм, методів і прийомів педагогічного впливу на учнів, а саме:
• підготовка молодших школярів до естетичного сприймання творів мистецтва;
• забезпечення розуміння музичних творів на основі використання творів літератури та живопису;
• проведення різноманітних дидактичних ігор за темою творів мистецтв, що вивчаються;
• залучення дітей до активної участі в елементарній художній творчості на уроках і в позаурочний час (у вокально-хоровому гуртку);
• створення відповідної емоційної атмосфери під час занять.
Уся робота складалась з трьох етапів. Перший етап був спрямований на активізацію чуттєво-емоційної сфери молодших школярів з опорою на їхній особистий емоційний досвід; формування елементів логічного мислення на основі надбаного досвіду переживань у тісному зв’язку з розвитком асоціативно-образного мислення (уяви, фантазії); створення навчальних ситуацій, що стимулюють прояви емоційного сприйняття явищ мистецтва і дійсності та їх осмислення на основі особистого досвіду школяра.
Як свідчить практика, дуже часто вчителі замість формування самостійного, ініціативного ставлення до сприйманого нав’язують дитині доросле бачення світу. В практиці естетичного виховання робиться наголос на передачі готових знань, що не веде до удосконалення сприйняття, формування естетичних інтересів, а приводять до формального засвоєння цінностей.
На другому етапі наша робота спрямовувалась на формування в учнів художнього образу, створеного засобами виразності. Формувалися навички сприймання зв’язків між видами мистецтва (музика – література, література – живопис тощо). Складовою частиною методики формування художніх інтересів у дітей молодшого шкільного віку став художньо-педагогічний аналіз творів мистецтва, які виступають носієм естетичної інформації у найбільш сконцентрованому вигляді.
Суть проблеми аналізу музичних творів у загальноосвітній школі можна розкрити у наступних тезах:
1. Аналізувати музичний твір слід чітко уявляючи мету аналізу – допомогти учням естетично пережити і оцінити твір.
2. Переходити до аналізу слід після того, як діти вільно висловлять свої враження від почутого.
3. Шлях аналізу твору має йти від розкриття змісту задуму, загальної характеристики музики до окремих виразних засобів.
4. Мислення дітей має спрямовуватись на з’ясування того, яка це музика, які почуття викликає, якими засобами це досягається.
5. Необхідно уникати підтасовки під музику позамузичних асоціацій, особливо під виглядом «програмних тлумачень».
6. Щоб викликати найбільшу активність учнів, учителю не слід давати власні готові оцінки твору.
7. Доцільно проводити паралелі з іншими видами мистецтва, використовуючи образні висловлювання, але не слід перетворювати музику в ілюстрацію до певної картини чи літературного твору.
8. Доцільно починати аналіз твору відразу після прослуховування, поки його звучання ще свіже в пам’яті.
9. В процесі повторення і закріплення музичних вражень слід звертати увагу учнів на раніше не почуте або незрозуміле.
Порівнюючи твори музичного мистецтва з творами інших видів мистецтва, доцільно простежувати ті зв’язки між ними, які кореняться в загальному характері та їх спільному положенні. Проведення аналогій між музичним і літературним творами, має сприяти розкриттю їх образного змісту, встановлювати асоціативні зв’язки між ними. Використання репродукцій картин на уроках музики не слід обмежувати лише дидактичними завданнями, щоб твір мистецтва не перетворився на науковий посібник. Розповідь про картину повинна пов’язуватися з її змістом і відтворювати її композиційну структуру.
Застосовуючи літературу і образотворче мистецтво, вчитель повинен пам’ятати, що ці види мистецтва повинні збагачувати музичні враження школярів, виводячи їх на нові рівні художнього узагальнення.
Зважаючи на важливість співу, в експериментальному класі, ми з перших уроків звертали увагу дітей на якість звучання, вчити їх розрізняти красивий спів, оцінювати його, прагнути до правильного виконання. Щоб вокально-хорові навички формувалися успішно, учні повинні усвідомлювати співацькі завдання і способи їх виконання. Це вимагає вмілого поєднання пояснень і практичного показу вчителя. Пояснення мають спиратись на співацький досвід учнів, на образні аналогії, порівняння з слуховими, зоровими, просторовими, руховими відчуттями. Важливою умовою успішного навчання співу є зацікавленість, емоційне і водночас свідоме ставлення учнів до співу. Треба викликати у дітей бажання навчитися гарно співати, захоплюватися образним змістом пісні, прагнути до того, щоб учні отримували насолоду від співу.
На заключному етапі з метою визначення ефективності запропонованої нами методики естетичного виховання був проведений контрольний експеримент, в якому взяли участь школярі експериментальних та контрольних груп. Провідним показником, який виявляв ефективність експериментального навчання, був рівень сформованості художніх інтересів школярів початкових класів. У кінці дослідно-експериментальної роботи було проведено контрольний “зріз” з метою виявлення динаміки рівнів сформованості досліджуваного процесу у школярів контрольної та експериментальної груп.
На основі відповідей учнів ми визначили три рівні інтересу до художньо-естетичної діяльності:
• низький – наявність певних знань з предметів художньо-естетичного циклу; зацікавленість художніми творами, запропонованими для вивчення; деяка активність при виконанні;
• середній – захопленість трьома і більше видами художньої діяльності; бажання займатись одним із цих видів;
• високий – наявність інтересу до художньо-естетичного мистецтва; захопленість майже всіма видами художньої діяльності.
На початку експерименту ці дві групи були однакові за рівнем розвитку художніх інтересів. Однак, в кінці відбулась позитивна динаміка рівневої характеристики цих інтересів. Так, 36,3%учнів експериментальної групи і 20,2 % досягли високого рівня сформованості. Середнього та низького рівня досягли 51,6 % та 12,1 % учнів експериментальної і 49,1 % та 30,7 % контрольної групи.
Кількісний аналіз даних дає можливість зробити висновок, що значно зменшилась частка школярів, які на початку експерименту не виявляли інтересу до жодного з видів мистецтва.
Висновки:
Проведене нами теоретико – методологічне дослідження дає змогу узагальнити такі найбільш суттєві його висновки:
1. Ефективність формування художніх інтересів значною мірою визначається послідовним і цілеспрямованим педагогічним впливом на цей процес та сприяє створенню оптимальних умов для духовного розвитку особистості, забезпечує глибоке осягнення нею естетичного змісту творів мистецтва.
2. Гарантом ефективності формування художніх інтересів є комплексна взаємодія мистецтва, що об’єднує музику, літературу та живопис в єдине ціле. Формування художніх інтересів у молодших школярів передбачає створення методики, побудованої на основі комплексної взаємодії мистецтв.
3. Суть експериментальної методики полягає в поетапному формуванні художніх інтересів школярів початкових класів, використанні спеціальних прийомів активізації пізнавальної діяльності та емоційно-вольової сфери, розвиток у дітей естетичних суджень про мистецтво.
4. Експериментальна перевірка запропонованої методики довела її обґрунтованість та ефективність щодо впливу на розвиток пізнавальної, емоційно-чуттєвої сфери особистості школярів початкових класів. Так, після закінчення формуючого експерименту підвищився загальний рівень сформованості художніх інтересів: 18% школярів експериментальної групи досягли високого рівня, що значно перевищував відповідний результат учнів контрольної групи.
5. Дані формуючого експерименту свідчать про позитивний вплив застосування запропонованої методики формування художніх інтересів. Це тривалий і складний процес, який відбувається на основі активізації пізнавальної та емоційної діяльності школярів, що призводить до глибоких та стійких інтересів учнів молодших класів, сприяє підвищенню їх культурного рівня та оволодінню ними усіма багатствами світової й національної культурної спадщини.
Література:
1. Дем’янчук О. Н. Формування музично-естетичних інтересів учнів загальноосвітньої школи / Дис. … д-ра пед. наук. – К., 1995. – 388 с.
2. Искусство в жизни детей : Опыт худож. занятий с младшими школьниками : Кн. для учителя : Из опыта работы / А. П. Ершова и др. – М. : Просвещение, 1991. – 127 с.
3. Крижанівська Т. І. Методика комплексного використання мистецтв у процесі розвитку художньої культури молодших школярів на уроках музики / Автореф. дис. ... канд. пед. наук. – К., 1998. – 18 с.
4. Масол Л. М., Очаковська Ю. О. та ін. Вивчення музики. 1-4 класи / Навчально-методичний посібник. – Ч. І. – Харків : Скорпіон, 2003. – 140 с.
5. Проблемы эстетического развития личности школьника / Под ред. А. И. Бурова, Е. В. Квятковского. – М. : Педагогика, 1987. – 96с.
6. Проблеми для середньої загальноосвітньої школи. Мистецтво. 1-2 кл // Л. Масол (науковий керівник) та ін. – К. : Початкова школа, 2001. – с. 201-223.
7. Психическое развитие младших школьников: Экспериментально-психологическое исследование / Под ред. В.В.Давыдова. – М. : Педагогика, 1990. – 160 с.
8. Радчук Н. Нововведення на уроках музики // Мистецтво та освіта. – 2003. - № 3. – с. 45-50.
9. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі. – Тернопіль : Навч. книга. – Богдан, 2001. – с. 57-77.
10. Файчак З. В. Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів засобами народознавчого матеріалу та навчальної гри / Автореф. дис. ... канд. пед. наук. – Івано-Франківськ, 1994. – 19 с.
11. Шпильова В. Вокальний звук у дитячому хорі // Мистецтво та освіта. – 2002. - № 2. – с. 12-16.