Борденюк В. В. ПУБЛІЧНО-ПРАВОВІ УТВОРЕННЯ ЯК СУБ'ЄКТИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

УДК 347.193

 

ПУБЛІЧНО-ПРАВОВІ УТВОРЕННЯ ЯК СУБ'ЄКТИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

Борденюк В. В.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна, м. Київ

 

У статті розглядаються деякі дискусійні питання цивільно-правового статуту держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад як учасників цивільних правовідносин. Зокрема, у ній обґрунтовується теза про те, що їм, з одного боку, притаманні всі ознаки юридичних осіб (що дає підстави для їх віднесення до суб’єктів цивільного права), а з другого – певні особливості, за якими вони відрізняються від юридичних осіб.

Ключові слова: суб’єкти цивільного права, юридичні особи, держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада.

 

Борденюк В. В. Публично-правовые образования как субъекты гражданского права / Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Украина, г. Киев.

В статье рассматриваются некоторые дискуссионные вопросы гражданско-правового статуса государства, Автономной Республики Крым, территориальных громад как участников гражданских правоотношений. В частности, в ней обосновывается тезис о том, что им, с одной стороны, присущи все признаки юридических лиц, что дает основания для отнесения их у субъектам гражданского права, а с другой – определенные особенности, которые отличают их от юридических лиц.

Ключевые слова: субъекты гражданского права, юридические лица, государство, Автономная Республика Крым, территориальная громада.

 

Bordenjuk V. V. Public-law entities as the civil law’ subjects / Taras Schevchenko’ Kyiv national university, Ukraine, Kyiv.

The article is dedicated to some debatable questions of the civil-law status of the state, the Crimean Autonomy Republic, territorial unions as civil-law relation’s actors. In addition, the thesis is grounded that they obtain all the peculiarities of the legal bodies that allows to put them down to actors of the civil law, from the other hand – they obtain some features that distinguishes them from legal bodies.

Key words: civil law’ actors, legal bodies, the state, the Crimean Autonomy Republic, territorial union.

 

Вступ

За змістом статті 2 ЦК України, яка визначає коло потенційних учасників цивільних відносин, суб’єктами цивільного права є фізичні та юридичні особи (далі – особи), а також держава Україна, Автономна Республіка Крим (далі – АРК), територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права, що потребує відповідного теоретичного переосмислення, оскільки, як показав час, зазначені новели ЦК України, які хоч і «сприйняті більшістю юристів», проте поки що «не цілком усвідомлені законодавцем та суспільством» [1, с.14].

Особливо це стосується положення ч. 2 ст. 2 ЦК України, згідно з яким учасниками цивільних відносин є держава Україна, АРК, територіальні громади, які позначаються у літературі узагальнюючим терміном «публічно-правові утворення» [2, с. 455]. Адже це положення, як зазначається у літературі, часом тлумачать таким чином, що Кодекс відносить державу, АРК та територіальні громади до самостійного, окремого, третього виду учасників цивільних відносин, що не відповідає концепції ЦК України, засадам громадянського суспільства та доктрині приватного права, оскільки «світова практика не знає іншої юридичної конструкції для визнання центру юридичних інтересів як суб’єкта цивільного права, крім конструкції юридичної особи. Тому державу Україна, АРК та територіальні громади у цивільному обороті слід характеризувати як юридичні особи публічного права» [1, с. 14].

При цьому деякі автори, виходячи з того, що в ЦК України зазначені вище учасники цивільних відносини «не іменуються «особами», тобто де-юре не визнаються юридичними особами, вважають, що термін «особи», який у ч. 1 ст. 2 ЦК України вживається для позначення фізичних та юридичних осіб, «не має застосовуватися до держави Україна, Автономної Республіки Крим, територіальних громад, іноземних держав та інших суб’єктів публічного права, котрі є учасниками цивільних відносин» [2, с. 455]. Це пояснюється тим, що вони є «суб’єктами публічного, а не приватного (цивільного) права», що «участь у цивільних відносинах для них не є головним призначенням, а лише зумовлена певною ситуацією» [3, с. 9; 4, с. 75].

На нашу думку, такі оцінки виглядають дещо вразливими як у теоретичному, так і в практичному відношеннях. Річ у тому, що в цивільних відносинах всі суб’єкти цивільного права виступають як абстрактні особи [5, с. 229]. Тому поняття «особа», яке є аналогом римського поняття «persona», що в перекладі з латинської означає «образ, зображення, театральну маску…» [6, с. 244], є універсальним родовим поняттям, яке може використовуватися для позначення всіх суб’єктів цивільного права, в тому числі й відповідних публічно-правових утворень, які в цивільних відносинах виступають як особи, шо не мають принципових відмінностей від юридичних осіб. Принагідно відзначимо, що термін «особа» як родове поняття використовується для позначення всіх можливих суб’єктів цивільних правовідносин в доктрині та в цивільному законодавстві Російської Федерації [7, с. 80-81; 8, с. 137].

З іншого боку, теза про те, що термін «особи» не повинен «…застосовуватися до держави Україна, Автономної Республіки Крим, територіальних громад, іноземних держав та інших суб’єктів публічного права, котрі є учасниками цивільних відносин» не повною мірою узгоджуються з ідеологією ЦК України, який хоч і використовує у ч. 1 ст. 2 термін «особи» для позначення фізичних і юридичних осіб, проте у подальшому вживає цей термін у ширшому значенні, що включає в себе не тільки фізичних та юридичних осіб, а й відповідні публічно-правові утворення. Про це, до речі, засвідчує структура ЦК України, в якому підрозділ 3 «Участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах» включений у єдиному контексті з підрозділом 1 «Фізична особа» та підрозділом 2 «Юридична особа» до розділу ІІ ЦК України, який має узагальнюючу назву «Особи».

Про те, що поняття «особи» включає в себе не тільки фізичних та юридичних осіб, а й державу, АРК та територіальні громади засвідчує зміст багатьох положень ЦК України, які стосуються не тільки фізичних та юридичних осіб, а й відповідних публічно-правових утворень. Виходячи із загальних засад цивільного законодавства, до таких положень, що стосуються всіх суб’єктів цивільного права, можна, наприклад, віднести положення глави 2 розділу І ЦК України, яка присвячена питанням захисту цивільних прав та інтересів. Адже за її змістом право на відповідний захист у спосіб, визначений цивільним законодавством, має «кожна особа» (статті 15-16). Крім того, послідовне втілення на практиці ідеї незастосування до публічно-правових утворень терміну «особи» може призвести до того, що вони не зможуть бути учасниками тих цивільних правовідносин, суб’єктами яких за змістом відповідних норм ЦК України є «особи» (статті 1144, 1158-1160).

Певні непорозуміння виникають за змістом тверджень О. О. Первомайського, який за результатами аналізу співвідношення понять «суб’єкт права» і «суб’єкт (учасник) правовідносин» дійшов висновку «про неможливість віднесення територіальної громади до суб’єктів цивільного права», що, на його думку, не «заважає її участі у цивільних правовідносинах, оскільки серед учасників останніх можуть бути і суб’єкти публічного права» [9].

Аналогічну позицію згаданий вчений сформулював і за результатами доктринального тлумачення ст. 2 ЦК України, яка, на його думку, «фактично закріплює розмежування учасників (суб’єктів) цивільних правовідносин» на тих, які одночасно визнаються суб’єктами цивільного права (фізичні та юридичні особи приватного права), та на тих учасників цивільних відносин, які статусу суб’єктів цивільного права не отримують, оскільки продовжують залишатися суб’єктами публічного права (територіальні громади, держава України тощо)» [10, с. 30-31].

На нашу думку, такі твердження не узгоджуються з визначальними ознаками правових відносин, згідно з якими їх сторонами (учасниками) можуть бути тільки ті особи, які є носіями відповідних прав і обов’язками, тобто суб’єктами права. Співвідношення між цими категоріями відображається в тому, що будь-яка особа, яка є учасником (суб’єктом) правовідносин, є суб’єктом права, проте не всякий суб’єкт права може бути реальним учасником тих чи інших правовідносин. Натомість у юридичній літературі іноді зустрічаються випадки некоректного використання поняття «суб’єкт права», яке іноді ототожнюється з поняттям «суб’єкт правовідносин».

Оскільки за змістом чинного законодавства держава, АРК та територіальні громади наділені відповідними цивільними правами та обов’язками, то цілком очевидним є те, що вони є повноцінними суб’єктами цивільного права, які можуть бути учасниками цивільних правовідносин на рівних правах з юридичними особами.

Торкаючись характеристики держави, Автономної Республіки Крим та територіальних громад як суб’єктів цивільного права, треба зазначити, що за змістом цивільного законодавство України їх участь у цивільних відносинах у цілому будується на єдиних принципах. Це пояснюється тим, що у сучасних умовах природа місцевого самоврядування, як слушно зазначає В.М. Шаповал, «випливає з природи більш широкого явища – державного владарювання», у зв’язку з чим місцеве самоврядування кваліфікується як децентралізована форма державного управління [11, с 50], Не винятком у цьому сенсі й АРК, яка є однією з форм місцевого самоврядування, що слугує цілям децентралізації державної влади на рівень адміністративно-територіальних одиниць, які мають спеціальний статус. [12, c. 151-155].

Тому всі особливості, які властиві державі як суб’єкту цивільного права, в цілому притаманні й АРК та територіальним громадам. Це, зокрема, відображається в тому, що за змістом відповідних положень ЦК України вони беруть участь у цивільних відносинах у єдиних правових формах. Так, відповідно до статей 167, 168, 169 ЦК України держава, АРК, територіальні громади: 1) діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин; 2) можуть створювати юридичні особи публічного права (відповідно державні та комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом; 3) можуть створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

До спільних ознак, які характеризують державу, АРК та територіальні громади як суб’єктів цивільного права, можна віднести те, що за змістом цивільного законодавства вони беруть участь у цивільних відносинах через створені ними органи, що дістало відображення у статтях 170-171 ЦК України, згідно з якими держава, АРК та територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов’язки відповідно через органи державної влади, органи влади АРК та органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Крім того, у випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, від їх імені за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи влади АРК та органи місцевого самоврядування (ст. 173 ЦК).

За змістом відповідних положень ЦК України до спільних ознак держави та територіальних громад як суб’єктів цивільного права можна віднести те, що вони відповідають за своїми зобов’язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (статті 174,175). При цьому стаття 176 ЦК України закріпила принцип розмежування відповідальності за зобов’язаннями держави, АРК, територіальних громад, суть якого полягає в тому, що: держава не відповідає за зобов’язаннями АРК і територіальних громад (ч.3); АРК не відповідає за зобов’язаннями держави і територіальних громад (ч. 4); територіальна громада не відповідає за зобов’язаннями держави, АРК та інших територіальних громад (ч. 5).

Держава, АРК та територіальні громади, як і будь-які інші суб’єкти цивільного права, мають цивільну правосуб’єктність, яка включає в себе цивільну правоздатність та цивільну дієздатність і яка відображає їх здатність бути учасниками різноманітних цивільних правовідносин. За змістом чинного цивільного законодавства вони можуть бути суб’єктами (учасниками) особистих немайнових, речових, зобов’язальних, спадкових та інших цивільних правовідносин в межах визначних законодавством, що дає підстави кваліфікувати їх цивільну правоздатність як спеціальну.

Висновок

З огляду на вище зазначене, можна констатувати, що принципової різниці між цивільно-правовим статусом держави, АРК та територіальних громад як суб’єктами цивільного права, з одного боку, та цивільно-правовим статусом фізичних і юридичних осіб – з другого не існує, що, як уже наголошувалося вище, дістало закріплення у статтях 167 – 169 ЦК України, за змістом яких держава, АРК, територіальні громади мають діяти у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. При цьому останні, звісна річ, мають більше спільних ознак з юридичними, ніж з фізичними особами, Це пояснюється тим, що держава, АРК, територіальні громади за своєю природою є організаціями, яким у цілому властиві всі ознаки юридичної особи. Зокрема, це відображається в тому, що відповідні публічно-правові утворення, як і юридичні особи, характеризуються ознаками організаційної єдності та майнової відокремленості, у результаті чого вони можуть виступати у цивільному обороті від власного імені, здатні нести самостійну майнову відповідальність та бути позивачем або відповідачем у суді. З іншого боку, їм притаманні певні особливості, за якими вони відрізняються від юридичних осіб, у результаті чого вони кваліфікуються як особливі (специфічні) суб’єкти цивільного права [2, c. 491; 8, с. 376]. Ці особливості полягають насамперед у тому, що вони є носіями публічно-владних повноважень, що, звісна річ, унеможливлює визнання їх в єдиному контексті з іншими організаціями юридичними особами публічного права, як це пропонується в спеціальній літературі [1, c. 14; 9; 10, с. 60].

 

Література:

1. Кузнєцова Н. Цивільний кодекс України: визнані здобутки кодифікації / Н. С. Кузнєцова, А. С. Довгерт // Право України. – 2014. – № 2. – С. 9-24.

2. Цивільне право України. Загальна частина : підручник / [С.М. Бервено, В.А. Васильєва, М.К. Галянтич та ін.]; за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, Р.А. Майданика. – [3-тє вид., перероб. і допов.]. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 976 с.

3. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар: у 2 ч. Ч. 2 / [А.Ю. Бабаскін, І.А. Безклубий, Н.В. Безсмертна та ін.] ; за заг. ред. Я.М. Шевченко. – К.: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2004 – 896 с.

4. Харитонов Е.О. Гражданское право Украины : Учебник. Изд-е второе / Е.О. Харитонов, Н.А. Саниахметова. – Х. : ООО «Одиссей», 2005. – 960 с.

5. Дождев Д.В. Римское частное право: учебник для вузов / Д.В. Дождев ; под ред. B.C. Нерсесянца. – М.: Издательская группа ИНФРА ∙ М – НОРМА, 1997. – 704 с.

6. Бартошек М. Римское право: понятия, термины, определения / М. Бартошек ; [пер. с чешск. Ю.В. Преснякова]. – М. : Юрид. лит., 1989. – 448 с.

7. Гражданское право: Часть 1; учебник / [Н.Д. Егоров, И.В. Елисеев, А.А. Иванов и др.] ; Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.,1997

8. Гражданское право : в 4 т. Т. 1. Общая часть : учеб. / [В.С. Ем, Н.В. Козлова, С.М. Корнеев и др.] ; oтв. ред. Е.А. Суханов. – [3-е изд., перераб. и доп.] – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 720 с. – (Серия «Классический университетский ученик»)

9. Первомайський О. О. Участь територіальної громади у цивільних правовідносинах: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 [Електронний ресурс] / О. О. Первомайський; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х., 2003. - 20 с.

10. Первомайський О.О. Участь територіальної громади у цивільних правовідносинах / О.О. Первомайський. – Серія «Юридичний радник». – Х.: Страйд, 2005 – 184 с.

11. Шаповал В. М. Сутнісні характеристики місцевого самоврядування // В.М. Шаповал // Право України. – 2002. – № 3. – С. 48 – 54.

12. Шаповал В.М. Сучасний конституціоналізм : монографія / В.М. Шаповал. – К.: Юридична фірма «Салком» ; Юрінком Інтер, 2005. – 560 с.

References:

1. Kuznyetsova N. Tsyvil'nyy kodeks Ukrayiny: vyznani zdobutky kodyfikatsiyi / N. S. Kuznyetsova, A. S. Dovhert // Pravo Ukrayiny. – 2014. – № 2. – S. 9-24.

2. Tsyvil'ne pravo Ukrayiny. Zahal'na chastyna : pidruchnyk / [S.M. Berveno, V.A. Vasyl'yeva, M.K. Halyantych ta in.]; za red. O.V. Dzery, N.S. Kuznyetsovoyi, R.A. Maydanyka. – [3-tye vyd., pererob. i dopov.]. – K.: Yurinkom Inter, 2010. – 976 s.

3. Tsyvil'nyy kodeks Ukrayiny: naukovo-praktychnyy komentar: u 2 ch. Ch. 2 / [A.Yu. Babaskin, I.A. Bezklubyy, N.V. Bezsmertna ta in.] ; za zah. red. Ya.M. Shevchenko. – K.: Kontsern «Vydavnychyy dim «In Yure», 2004 – 896 s.

4. Kharytonov E.O. Hrazhdanskoe pravo Ukraynы : Uchebnyk. Yzd-e vtoroe / E.O. Kharytonov, N.A. Sanyakhmetova. – Kh. : OOO «Odyssey», 2005. – 960 s.

5. Dozhdev D.V. Rymskoe chastnoe pravo: uchebnyk dlya vuzov / D.V. Dozhdev ; pod red. B.C. Nersesyantsa. – M.: Yzdatel'skaya hruppa YNFRA ∙ M – NORMA, 1997. – 704 s.

6. Bartoshek M. Rymskoe pravo: ponyatyya, termyny, opredelenyya / M. Bartoshek ; [per. s cheshsk. Yu.V. Presnyakova]. – M. : Yuryd. lyt., 1989. – 448 s.

7. Hrazhdanskoe pravo: Chast' 1; uchebnyk / [N.D. Ehorov, Y.V. Elyseev, A.A. Yvanov y dr.] ; Pod red. A.P. Serheeva, Yu.K. Tolstoho. – [2-e yzd., pererab. y dop.]. – M.,1997

8. Hrazhdanskoe pravo: v 4 t. T. 1. Obshchaya chast' : ucheb. / [V.S. Em, N.V. Kozlova, S.M. Korneev y dr.] ; otv. red. E.A. Sukhanov. – [3-e yzd., pererab. y dop.] – M.: Volters Kluver, 2004. – 720 s. – (Seryya «Klassycheskyy unyversytet•skyy uchenyk»)

9. Pervomays'kyy O.O. Uchast' terytorial'noyi hromady u tsyvil'nykh pravovidnosynakh: Avtoref. dys... kand. yuryd. nauk: 12.00.03 [Elektronnyy resurs] / O.O. Pervomays'kyy; Nats. yuryd. akad. Ukrayiny im. Ya. Mudroho. – Kh., 2003. - 20 s.

10. Pervomays'kyy O.O. Uchast' terytorial'noyi hromady u tsyvil'nykh pravovidnosynakh / O.O. Pervomays'kyy. – Seriya «Yurydychnyy radnyk». – Kh.: Strayd, 2005 – 184 s.

11. Shapoval V. M. Sutnisni kharakterystyky mistsevoho samovryaduvannya // V.M. Shapoval // Pravo Ukrayiny. – 2002. - № 3. – S. 48 – 54.

12. Shapoval V.M. Suchasnyy konstytutsionalizm : monohrafiya / V.M. Shapoval. – K.: Yurydychna firma «Salkom» ; Yurinkom Inter, 2005. – 560 s.

Tags:

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.