УДК 372
ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
Целіщева О. О.
НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. №3 – ліцей», Україна, м. Володимир-Волинський
У статті розглядаються активні форми роботи на уроках англійської мови та аналізуються шляхи їх використання у початкових класах. Досліджено психолого-педагогічні умови навчання англійської мови дітей початкового шкільного віку. Автор акцентує увагу на пріоритетних технологіях, які стимулюють розвиток творчих здібностей. Доведено, що активні форми навчання є могутнім фактором психологічної адаптації дитини в новому мовному просторі.
Ключові слова:активні форми,пріоритетні технології,творчі здібності, парна робота, групова робота.
Целищева Е. А. Особенности преподавания иностранного языка в начальной школе/ УВК «ООШ І-ІІІ ст. №3 – лицей», Украина, г. Владимир-Волынский
В статье рассматриваются активные формы работы на уроках английского языка и анализируются пути их применения в начальных классах. Исследованы психолого-педагогические условия обучения английскому языку детей начального школьного возраста. Автор акцентирует внимание на приоритетных технологиях, которые стимулируют развитие творческих способностей. Доказано, что активные формы обучения являются мощным фактором психологической адаптации ребенка в новом языковом пространстве.
Ключевые слова: активные формы, приоритетные технологии, творческие способности, групповая работа, парная работа.
Tselishcheva О. О. The peculiarities of teaching English in the primary school/
"Secondary school №3 – lyceum», Ukraine, Volodymyr-Volyns’kyi
In the article the active forms of teaching English are considered and the ways of using them in the primary classes are analyzed. The psychological-pedagogical circumstances in teaching English of the primary school children are investigated. The author turns attention on the paramount technologies, which stimulate the development of creative abilities. It is proved that the active forms of teaching are strong factor of psychological adaptation for a pupil in a new language area.
Key words: active forms, priority technologies, creative abilities, group work, pair work.
Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті передбачає реалізацію принципу гуманізації освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання з інформативної форми на розвиток особистості індивідуально-диференційований і особистісно орієнтований підходи до навчання. У цьому процесі найважливіше місце належить уроку – основній формі навчання, а також його різновиду – нестандартному уроку. Удосконалення методики проведення нестандартного уроку розглядається нами як один із найважливіших напрямків підвищення пізнавального інтересу до вивчення іноземної мови, якості знань учнів. У свою чергу вдосконалення методики проведення нестандартного уроку передбачає знання вчителем педагогічної науки і його спроможність оцінювати свою роботу. Зміни в навчальному процесі ставлять нові вимоги до діяльності вчителя, яка орієнтована на учня, і це викликає необхідність по-новому підійти до проблеми нестандартного уроку.
Проблема розвитку пізнавальних інтересів цікавила вітчизняних педагогів, таких, як: А.Алексюк, О.Біляєва, Е.Голанд, Л.Гордон, О.Синиця, В.Сухомлинський, В.Онищук, О.Савченко та інші [6]. Однак через багатоплановість ця проблема не підпадає під однозначне вирішення. Формування стійких і глибоких інтересів у школярів, є завданням першочергової важливості.
Актуальність проблеми полягає в тому, щоб через впровадження активних форм навчання виховувати в учнів пізнавальний інтерес до вивчення іноземної мови. Проблемою активних форм навчання займались А.Бородай, Ю.Мальований, О.Дорошенко, С.Ніколаєва, О.Тернопольський, І.Підласий та інші. Але аналіз наявної літератури показав, що не всі аспекти варіативності уроку вивчені.
Загальновідомо, що успіх у навчанні і вихованні значною мірою забезпечується творчим підходом до її реалізації: лише захоплений своєю справою вчитель може заохотити учнів, навчити їх творчо мислити, проявляти самостійність у виконанні навчальних завдань. Слід пам'ятати, що наше ставлення до справи передається дітям.
Ґрунтовно продуманий урок буде спрямований на розвиток мовної та мовленнєвої діяльності учнів, з логічними переходами від етапу до етапу. Особливу увагу треба приділяти організації навчального процесу на уроці і різноманітним формам роботи, таким як фронтальна, індивідуальна, парна, групова, колективна; широко використовувати спільне навчання. Кожен етап уроку завершувати аналізом виконаної учнями роботи, показом досягнутого результату.
Запорукою успіху навчання є взаємовідносини з дітьми. Важливо розуміти кожного, навчитись виховувати кожним своїм уроком, включати кожного в активну мовленнєву діяльність, розвивати їхню творчу ініціативу [3].
Ефективність навчання іноземної мови значною мірою залежить від чіткої організації навчального процесу на уроці. Особливе значення для підвищення ефективності навчання та посилення мотивації вивчення іноземної мови має цілеспрямований вплив на емоційну сферу учнів.
Учень, впевнений у своїх знаннях, - результат продуманої роботи вчителя. Для досягнення такого результату вчитель використовує різні види та форми роботи. Однак досягти високого рівня засвоєння матеріалу, освоїти вміння і навички його використання, неможливо без чіткої організації навчального процесу. Як свідчить практика, знання, уміння і навички, що набуваються учнями і базуються на раніше засвоєному матеріалі, не тільки поглиблюють і розширюють їх, але й сприяють їх закріпленню.
Під час вибору і організації різних видів діяльності молодших школярів на уроках іноземної мови необхідно врахувати усі методичні вимоги, правильно розрахувати час на їх проведення.
Основним матеріалом, що підлягає засвоєнню, є матеріал підручника, але робота з ним організується так, що вправи перестають бути вправами, бо виконуються у формі гри.
Практика показує, що нестандартні форми і прийоми роботи цікавіші та ефективніші, адже учні працюють захоплено, творчо, активно. Проведення нестандартних уроків сприяє підвищенню інтересу, розвитку мовленнєвої і творчої діяльності учнів.
Тенденції особистісної орієнтації розвитку системи освіти підтверджені результатами досліджень сучасних вітчизняних психологів і педагогів[8]. Орієнтація на особистість учня у процесі педагогічного стимулювання розвитку їхніх творчих здібностей базується на тому, що від моменту народження дитина змінює, перетворює навколишній світ за власною ініціативою. Вона навчається, творчо освоює світ речей, створюючи нову гру, казку, малюнок.
Педагогічне стимулювання розвитку творчих здібностей на практиці відбудеться за умов зміни уявлень про характер стосунків між учителем та учнем, утвердження стилю довіри, співробітництва та співтворчості. Цьому сприяє віра вчителя у творчий потенціал, здібності та можливості учня, урахування індивідуальних психічних та інтелектуальних особливостей кожного вихованця, опора на прагнення учня самовиразитися і самореалізуватися серед інших особистостей як індивідуальність. Для цього потрібно, щоб учитель створював доброзичливу атмосферу на уроках, давав дитині можливість висловлювати власні думки без оцінних суджень, забезпечував плюралізм думок і суджень, толерантність до поглядів інших під час творчої діяльності та оцінки її результату, давав кожному учню право на помилку.
Для досягнення цієї мети пріоритетними є технології, спрямовані на впровадження в навчальний процес комп'ютерної техніки, різноманітних систем розвивального, індивідуального і диференційного навчання; нових технологій навчання обдарованих дітей; гуманізація навчального процесу [2]. Вони сприяють створенню таких умов, за яких учень займає позицію суб'єкта навчально-виховної діяльності; внаслідок цього у нього розвиваються якості творчої особистості: ініціативність, прагнення до самоосвіти, самонавчання. Формування особистості і її розвиток здійснюються в процесі навчання, якщо виконуються важливі умови:
• Створення позитивного настрою до навчання.
• Відчуття позитивної атмосфери у колективі для здійснення спільної мети.
• Можливість виказувати свою думку і вислуховувати товаришів.
• Учитель - це друг, радник, старший товариш.
Всі ці умови здійснюють інтерактивні технології кооперативного навчання: робота в парах і групах.
Досвід праці в школі підказує, що саме групова і парна робота найкраще допомагає розвитку комунікативних здібностей учнів. Але треба розрізняти "діяльність в колективі" і "колективну діяльність". Психологи вважають, що при проведенні фронтальних форм роботи учні звикають працювати в однаковому темпі[8]. Проте найчастіше активно працюють лише учні, які мають швидку реакцію. Діти з уповільненою реакцією не встигають працювати в заданому темпі. В результаті навички і вміння саме цієї частини учнів розвиваються повільно.
Отже, недоцільно використовувати лише фронтальний режим роботи. На уроках іноземної мови слід поєднувати різні форми роботи.
Раціональне використання часу на уроці кожним учнем забезпечує парна робота. Слід зазначити, що спочатку спільна діяльність може супроводжуватись пожвавленням, шумом, однак це тимчасове явище. Діти швидко звикають до такої організації їхньої діяльності, працюють захоплено і успішно.
Не менш ефективною у навчальному процесі є групова робота, яка формує в учнів вміння порівнювати свою роботу з роботою своїх товаришів, здійснювати самоконтроль.
Варіативність форм роботи - індивідуальної, у парах, групової, фронтальної - дає можливість повністю розкритися кожній особистості; забезпечує позитивну емоційну атмосферу під час занять та духовне взаємозбагачення учнів, створює умови для виявлення обдарованих, творчих дітей. Такі уроки сприяють розвитку логічного мислення, пам'яті, а також мають вражаючий виховний ефект. Учень удосконалює навички самостійної роботи, розвиває спостережливість, формує самоповагу.
Результативність навчально - виховної роботи вчителя іноземної мови значною мірою залежить від знання і врахування ним вікових психологічних особливостей своїх учнів.
До 6-7 років у дитини виникає потреба в новій, значимій діяльності у зміні свого становища серед людей, які її оточують. Учителю необхідно зрозуміти психологічну сутність і витоки цього стану, всіляко підтримувати й активізувати в інтересах успішного навчання.
Навчальна мотивація молодших школярів, їхній емоційний стан значною мірою залежить від наявності й рівня розвитку в них інтересів до навчального процесу, до навчання в школі. Тому вчителеві необхідно вишукувати і використовувати будь - які можливості для підвищення інтересу до свого предмета. Цьому сприяють цікавість, новизна його змісту та форми викладу, різноманітність вправ для використання, достатнє використання під час занять рольових ігор, віршів, магнітофонних записів, постійна зміна видів навчальної діяльності.
У початкових класах необхідно засвоїти лише вибіркові граматичні положення, знання яких необхідні для розуміння відповідних навчальних текстів, вправ, для організації комунікативної мовленнєвої діяльності школярів.
Учитель повинен періодично пояснювати учням необхідність заучування фраз і виразів, що свідчить про достатньо високий рівень розвитку їхньої оперативної пам'яті, такої необхідної для успішного сприйняття і відтворення іншомовних фраз.
Усі фізіологічні структури, пов'язані зі сприйняттям іншомовного мовлення, фактично заново формуються у молодших школярів у процесі тривалого багаторазового сприйняття іншомовних звуків, слів, фраз.
Завдання педагога полягає в тім, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізоване прагнення дитини до активної пізнавальної діяльності. Педагог повинний постійно удосконалювати процес навчання, що дозволяє дітям ефективно і якісно засвоювати програмний матеріал. Тому так важливо використовувати нетрадиційні форми навчання на уроках англійської мови.
Необхідність використання активних форм навчання як прийому навчання іноземної мови в початковій школі:
- допомагають спілкуванню,
- сприяють передачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків,
- розвитку комунікативних навичок людини, її сприйняття, пам’яті, мислення, уяви, емоцій; таких рис, як колективізм, активність, дисциплінованість, спостережливість, уважність.
Крім того, що активні форми навчання мають величезну методичну цінність, вони просто цікаві як учителю, так і учню.
Більшість учнів оцінюють активні форми навчання позитивно, вбачаючи в них велику практичну користь. Це доводиться результатами досліджень. Що стосується вчителів, тут думки різко розходяться. Частина з них відноситься до активних форм різко негативно. На їхню думку, розучування ігор, віршів, пісень приводить до «примітивізації» мовлення учнів, збільшенню кількості помилок, збільшенню дисциплінарних проблем.
Дійсно, з подібними ускладненнями приходиться зіштовхуватися при проведені нетрадиційних форм навчання, але недоліки цього методу повністю виключаються його достоїнствами. Деякі викладачі навіть вважають, що оволодіння формами усного іншомовного спілкування можливо тільки за допомогою нетрадиційних форм, при чому успішність нетрадиційних форм залежить від рівня і старанності підготовки, правильності організації, регулярності застосування даного методу навчання і, звичайно, від майстерності вчителя і його відданості своїй справі.
Щодо вимог до активних форм навчання і нетрадиційних уроків, то перш за все вони повинні бути цікавими. Вони повинні бути зрозумілими і відповідати віковим і індивідуальним властивостям учнів. Нетрадиційні форми і уроки повинні відповідати темі і меті уроку.
Структура таких уроків і форм може бути найрізноманітнішою і залежить лише від творчості вчителя. У шкільній практиці, при вивчені нового матеріалу, вчителя частіше застосовують такі нетрадиційні уроки як: театралізовані уроки, урок-свято, урок-телепрограма, урок-подорож, урок-екскурсія. Активними формами можуть бути: ігри, пісні, скоромовки, римівки, вірші, театралізовані вистави.
Форма проведення може бути різноманітною. Їх можна проводити як і з цілим класом, так і з його частиною, а також і з кількома групами, командами, а ще активні форми можна проводити індивідуально з одним учнем.
На уроці активні форми можна використовувати на різних етапах, але, на мою думку, найкраще на етапі перевірки домашнього завдання або на закріплення вивченого матеріалу. Нетрадиційні уроки можна використати на уроці закріплення знань, умінь і навичок, а також на підсумковому уроці.
Успіх використання активних форм залежить передусім від атмосфери необхідного мовного спілкування, яку вчитель створює в класі. Важливо, щоб учні звикли до такого спілкування, захопилися та стали разом з учителем учасниками одного процесу.
Метод нетрадиційного навчання має без сумніву дидактичну цінність, адже активні форми навчання сприяють ефективному засвоєнню матеріалу і поліпшенню загального настрою в класі, а також ламанню психологічних бар’єрів, як у самому класі, так і між класом і педагогом.
Таким чином, активні форми навчання в початкових класах додають навчальному спілкуванню комунікативну спрямованість, зміцнюють мотивацію вивчення іноземної мови і значно підвищують якість оволодіння іноземною мовою. Активні форми навчання – могутній фактор психологічної адаптації дитини в новому мовному просторі, що може вирішити проблему природного ненасильницького впровадження мови у світ дитини.
Література:
1. Боковенко Н. Р. Поєднання різних форм роботи на уроках англійської мови//Іноземні мови. – 2003. - №2. с. 11, 12.
2. Валява Л. О. Сучасному уроку – творчий пошук// Іноземні мови. – 2003. - №2. с. 10-13.
3. Демчик Л. П.Форми проведення занять з англійської мови в початкових класах//Англійська мова та література. – 2003. - №33. с. 6.
4. Карп’юк О. Д. Засоби покращення результатів навчання//Англійська мова в початковій школі. – 2006. - №10(23). – С.6 – 8.
5. Карп’юк О. Д. Психологічні основи навчання іноземних мов//Англійська мова в початковій школі. – 2005. - №12(13). – С.6 – 8.
6. Поєднання різних форм роботи на уроках англійської мови//Іноземні мови. – 2003. - №2.
7. Свиридюк Т. В., Власик О. Є. Вивчення англійської мови в початковій школі. – Луцьк, 2002. – с. 36-42.
8. Заруба О. П. Розвиток мовленнєвих навичок за комунікативним методом//Англійська мова в початковій школі. – 2005. - №11(12). – С.27 – 30.
References:
1. Bokovenko N. R. Poyednannya rizny`x form roboty` na urokax anglijs`koyi movy`//Inozemni movy`. – 2003. - № 2. s. 11, 12.
2. Valyava L. O. Suchasnomu uroku – tvorchy`j poshuk// Inozemni movy`. – 2003. - № 2. s. 10-13.
3. Demchy`k L. P. Formy` provedennya zanyat` z anglijs`koyi movy` v pochatkovy`x klasax//Anglijs`ka mova ta literatura. – 2003. - № 33. s. 6.
4. Karp'yuk O. D. Zasoby` pokrashhennya rezul`tativ navchannya//Anglijs`ka mova v pochatkovij shkoli. – 2006. - № 10(23). – S.6 – 8.
5. Karp'yuk O. D. Psy`xologichni osnovy` navchannya inozemny`x mov//Anglijs`ka mova v pochatkovij shkoli. – 2005. - № 12(13). – S.6 – 8.
6. Poyednannya rizny`x form roboty` na urokax anglijs`koyi movy`//Inozemni movy`. – 2003. – № 2.
7. Svy`ry`dyuk T. V., Vlasy`k O. Ye. Vy`vchennya anglijs`koyi movy` v pochatkovij shkoli. – Lucz`k, 2002. – s. 36-42.
8. Zaruba O. P. Rozvy`tok movlennyevy`x navy`chok za komunikaty`vny`m metodom//Anglijs`ka mova v pochatkovij shkoli. – 2005. - № 11(12). – S.27 – 30.