УДК 331.101.39 (045)
РОЗВИТОК МЕТОДІВ І ПРИЙОМІВ СТИМУЛЮВАННЯ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ НА ОСНОВІ КОНЦЕПЦІЙ
студентка Григор’єва О. В., к. е. н., доцент Богацька Н. М.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна, Вінниця
В статті наведено дослідження автора щодо зміни концепцій методів і прийомів стимулювання праці персоналу від ретроспективного тлумачення до сучасного розуміння. Досліджено теоретичні проблеми та практичні аспекти вдосконалення економічного механізму стимулювання праці у сфері трудової діяльності як чинника реалізації економічного розвитку. Узагальнено сутнісні характеристики праці у сфері трудової діяльності. Уточнено економічну суть та особливості стимулювання праці в сучасних умовах.
Ключові слова: стимулювання, персонал, стимул, еволюція, концепція, мотивація.
Григорьева О. В., Богацкая Н. Н., Развитие методов и приемов стимулирования труда персонала на основе концепций, Винницкий торгово-экономический институт КНТЭУ, Украина, г. Винница
В статье приведены исследования автора по изменению концепций методов и приемов стимулирования труда персонала от ретроспективного толкования к современному пониманию. Исследованы теоретические проблемы и практические аспекты совершенствования экономического механизма стимулирования труда в сфере трудовой деятельности как фактора реализации экономического развития. Обобщено сущностные характеристики работы в сфере трудовой деятельности. Уточнено экономическую суть и особенности стимулирования труда в современных условиях.
Ключевые слова: стимулирование, персонал, стимул, эволюция, концепция, мотивация.
Hryhorieva O. V., Bogatskaya N. N., Development of methods and techniques of promotion of the personnel on the basis of concepts, Vinnytsia trade and economic institute KNTEU, Ukraine, Vinnytsia
In the article the author's study of changes of methods and techniques to stimulate labor personnel from retrospective interpretation to contemporary understanding. The theoretical problems and practical aspects of economic mechanism improving of work stimulating in labour activity as a factor of economic development realization have been researched. The essential characteristics of work in labour activity sphere are summarized. The economic essence and work stimulating features in up-to-date conditions have been specified.
Keywords: promotion, staff, incentive, evolution, concept, motivation.
Вступ. Наростання гуманістичних тенденцій в теорії та практиці господарювання у центр уваги науковців ставить здатність економіки до ефективних та якісних перетворень. Важливою умовою та об’єктивною потребою останніх є формування нової системи мотивації праці, яка забезпечить розвиток нових форм і методів стимулювання. Об’єктивна необхідність подальшого розвитку теоретичних, методико – прикладних засад формування та реалізації ефективної системи стимулювання на підприємствах з
урахуванням зарубіжного досвіду та особливостей становлення ринкової економіки в Україні визначає актуальність теми, її науково-прикладне значення.
За даною темою було проведено аналіз літературних джерел вітчизняних і зарубіжних науковців, насамперед це надбання таких авторів: Бандура С.І., Богині Д.П., Грішнова О.А., Данюка В.М., Дмитренка Г.А., Тейлора Ф., Мейо Е., Маслоу А., Файоля А., Хекхаузена Х., Герцберга Ф. та інших.
Відкритою для дискусій, на сьогоднішній день, як з теоретичної, так і з практичної точки зору залишається проблема поєднання матеріальних і нематеріальних стимулів, що зумовлює необхідність пошуку нових підходів та вибору інструментарію, який би дав змогу визначити не тільки стиль діяльності, а й вказати на параметри, які необхідно коригувати та удосконалювати [5, с. 333].
Варто проаналізувати існуючі підходи до визначення змісту поняття «стимулювання», як одного з найважливіших складових термінологічного апарату методологічного базису економічного розвитку. Так, Л.П. Владимирова розуміє під стимулюванням праці систему вибору стимулів, що приводять до підвищення результатів праці найманого персоналу, та приведення їх у визначену супідрядність, яка забезпечує досягнення цілей підприємства [1, с. 125].
Еволюція наукових уявлень стосовно розвитку форм і методів стимулювання відбувалася у руслі зміни різноманітних мотиваційних концепцій, які найбільш контрастно заявили про себе на межі ХХ й ХХІ ст., що обумовлено світовими процесами глобалізації, умовами розвиненого конкурентного середовища та глибокими перетвореннями індустріального суспільства в інформаційне (постіндустріальне), де головну роль мають відігравати знання, інтелект, інновації. Саме низка останніх чинників призвела до якісної трансформації форм і методів мотивації праці (див. табл.1.).
Таблиця 1
Розвиток форм і методів стимулювання в системі мотивації праці
|
Автор |
Характеристика |
|
1 |
2 |
|
Д. Карнегі |
Стимулювання особистого прагнення робітника до якісного і своєчасного виконання завдання має базуватися на заохоченні його особистого самолюбства. Базовою ідеєю стимулювання людини в її бажанні зробити роботу якнайкраще вчений називає вмінням переконати людину у її власних силах у виконанні роботи. |
|
О. Здравомислов |
Виділив декілька рівнів мотивації трудової діяльності: матеріальну зацікавленість в результатах праці, зміст праці, відносини в колективі, сприйняття суспільної значущості своєї праці з точки зору суспільних інтересів. |
|
Ф. Герцберг |
Виокремив наступні фактори задоволеності працею, а саме: досягнення й визнання успіху, робота як така (інтерес до її змісту, відповідальність, можливість професійного зростання тощо). |
|
А. Файоль |
Ініціативу розглядав як могутній стимул людської діяльності. Розвивати її слід шляхом надання самостійності у виконанні обов’язків, стимулювати та виявляти можна заохоченням заслуг. |
|
Гамільтон |
Основну увагу приділяв матеріальним стимулам. Пропонував преміювання за скорочення витрат виробництва та за економію матеріалів. |
|
Г. Літвін, Р. Стрінгер |
Велике значення надали нематеріальним стимулам, а саме впливовості організаційної культури та соціального середовища на ставлення до виробництва, людей, творчості тощо. |
|
Р.Уолтонн |
Виділив вісім важливих компонентів "якості трудового життя": 1) справедлива винагорода за працю, що відповідає соціальним стандартам і відбиває реальний вклад кожного; 2) нормальні умови праці; 3) можливість для максимального розвитку і застосування індивідуальних здібностей людей; 4) наявність умов для систематичного зростання працівників і підвищення їх кваліфікації; 5) наявність соціальної інтеграції в робітничих колективах; 6) конституалізм, тобто право на приватне життя, право відстоювати свою думку, участь у вирішенні виробничих питань; 7) справедливий розподіл часу між роботою, сім'єю і суспільством; 8) соціальна значущість праці, розуміння відповідальності підприємства перед суспільством. |
|
Е. Мейо |
Виділив наступні стимули: увага та добре ставлення, приналежність до певної групи. |
|
Ф. Тейлор |
Запропонував оплачувати працю працівників пропорційно до трудового внеску на підставі розрахунку норм витрат часу на кожен вид операції. Наголошував про необхідність стимулювання ініціативи, сумлінності, старанності, навчання працівників, турботи про них, роз'яснення цілей підприємства. |
|
Емерсон Г. |
Виділяє принципи продуктивності праці, серед яких виділяє винагороду за продуктивність, справедливе ставлення до персоналу, нормалізацію умов праці, компетентну консультацію. Акцентує увагу на вирішення психологічного аспекту проблем мотивації праці. |
Сучасні автори [2, с. 17; 3, с. 170] усі форми стимулювання поділяють на чотири групи:
- загальна матеріальна винагорода розглядається як база для кожної країни та умов праці;
- компенсації – специфічний набір інструментів стимулювання працівників (особливо при закордонних відрядженнях);
- нематеріальне стимулювання являє собою класичні форми мотивації співробітників за винятком матеріального стимулювання, а також ігри, конкурси та програми загального і спеціального навчання;
- змішане стимулювання – комбінування матеріальних та нематеріальних форм, що є необхідним додатком до загального стимулювання та компенсацій.
Важливим чинником мотивації праці і відповідно складовою нематеріальних методів стимулювання слід вважати інформованість колективу. Адже, теоретично обґрунтовано та доведено практикою господарювання, що існує пряма залежність між рівнем інформованості членів трудового колективу і мотиваційними настановами. Своєчасне забезпечення індивіда інформацією про якість виконаної ним роботи виступає засобом подолання фрустрації (дезорганізації свідомості, відчуття напруженості, тривоги, зневіри, гніву та ін.). За умов об'єктивної оцінки інформація, з одного боку, сприяє підвищенню впевненості в роботі, збереженню добрих взаємовідносин в колективі, з другого може полегшувати процес самонавчання і самореалізації особистості [4, с. 43].
Висновки. Розглядаючи питання вибору форм і методів стимулювання працівників на основі різноманітних концепцій, необхідно завжди пам’ятати про психологічний аспект цієї проблеми. Адже різні категорії працівників мають розбіжності у своєму ставленні до тих форм стимулювання, які мають застосовуватись з огляду на рівень кваліфікації, стаж роботи, стать, вік, освітній рівень та інші фактори. Адекватно реагувати на зміни в оцінці своєї праці людина починає лише тоді, коли її власна оцінка буде визначати ці зміни як суттєві. Крім того, стимулююча дія матеріальних виплат спостерігається лише при певному її значенні і до певної межі. В зв’язку з цим достатньо ефективним буде також поєднання різного роду пільг, заходів соціального захисту, забезпечення здійснення потреб працівників у спілкуванні, самореалізації, які будуть гармонійно доповнювати традиційні способи матеріального стимулювання, спрямовувати більшу увагу роботодавця на конкретного працівника. У будь-якому разі це буде справляти позитивний психологічний вплив на працюючого, створювати додаткові мотиви для його трудової активності.
Література:
1. Владимирова Л. П. Экономика труда / Л. П. Владимирова. - 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд. дом «Дашков и К», 2002. – 300 с.
2. Грузіна І. А. Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика / І.А. Грузіна. – Харків, 2004. – 23 с.
3. Дубчак І. В. Мотивація персоналу як складова ефективного функціонування транснаціональних корпорацій в сучасному економічному середовищі / І. В. Дубчак // Актуальні проблеми економіки. – 2004. - №7 (37). – С. 170-176.
4. Коваленко В. М. Організаційні та фінансові аспекти використання трудового потенціалу робочої сили / В. М. Коваленко // Фінанси України. - 2001. - №9. – С.43-48.
5. Толстікова О. В. Методичний підхід до вибору адекватних методів мотивації соціальних потреб / О. В. Толстікова // Коммунальное хозяйство городов. Научно – технический сборник. - 2006. - №71. – С.333-337.
References:
1. Vladymyrova L. P. Эkonomyka truda / L. P. Vladymyrova. - 2-e yzd., pererab. y dop. – M.: Yzd. dom «Dashkov y K», 2002. – 300 s.
2. Hruzina I. A. Demohrafiya, ekonomika pratsi, sotsial'na ekonomika i polityka / I. A. Hruzina. – Kharkiv, 2004. – 23 s.
3. Dubchak I. V. Motyvatsiya personalu yak skladova efektyvnoho funktsionuvannya transnatsional'nykh korporatsiy v suchasnomu ekonomichnomu seredovyshchi / I. V. Dubchak // Aktual'ni problemy ekonomiky. – 2004. - #7 (37). – S. 170-176.
4. Kovalenko V. M. Orhanizatsiyni ta finansovi aspekty vykorystannya trudovoho potentsialu robochoyi syly / V. M. Kovalenko // Finansy Ukrayiny. - 2001. - #9. – S.43-48.
5. Tolstikova O. V. Metodychnyy pidkhid do vyboru adekvatnykh metodiv motyvatsiyi sotsial'nykh potreb / O. V. Tolstikova // Kommunal'noe khozyaystvo horodov. Nauchno – tekhnycheskyy sbornyk. - 2006. - #71. – S.333- 337.