УДК 330.101.54(477):339.9.012
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ З УРАХУВАННЯМ СВІТОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
кандидат економічних наук, доцент Ривак О. С.
Львівський інститут економіки та туризму, Україна, Львів
Сьогодні спад економічної активності є глобальною економічною проблемою. За повідомленням Національного банку України у лютому 2015-го основним драйвером серед розвинених країн залишилися США, економічна активність країн Європейського Союзу також повільно відновлюється. Введені санкції та відплив капіталу обумовлюють рецесію в Росії і спад в економіці України.
В умовах українського сьогодення найважливішим чинником розвитку соціально-економічних процесів в Україні є економічна політика держави, виконавці якої повинні здійснювати її з урахуванням найавторитетніших офіційних джерел інформації, які уможливлюють економічний аналіз практики господарювання економічної системи будь-якого рівня. Світовий досвід підтвердив, що основою сучасної економічної теорії і практики є неокласичний синтез.
Ключові слова: фіскальна політика, монетарна політика, економічна система, роль держави та міжнародних інститутів у розвитку економічної системи, міжнародна торгівля, міжнародні організації, економічні ресурси, експорт, імпорт, валютний курс, відкритість економіки, важливість інформації, самодостатність економічної системи усіх її рівнів.
кандидат экономических наук, доцент Рывак О. С. Актуальные проблемы развития экономики Украины с учетом мировых экономических процессов/ Львовский институт экономики и туризма, Украина, г. Львов
Сегодня падение экономической активности является глобальной проблемой. За информацией Национального Банка Украины в феврале 2015-го осноаным драйвером среди развитых стран остаются США, экономическая активность стран Европейского Союза также медленно возобновляется. В тоже время введенные санкции и отплыв капитала обусловливают рецессию в России и падение в экономике Украины.
В условиях сегодняшней украинской действительности важнейшим фактором развития социально-экономических процессов в Украине является экономическая политика государства, исполнители которой должны осуществлять ее с учетом самых авторитетных официальных источников информации которые делают возможным осуществлять экономический анализ практики хозяйствования экономической системы всех ее уровней.
Ключевые слова: фискальная политика, монетарная политика, экономическая система, роль государства и международных институтов в развитии экономической системы, международная торговля, международные организации, экономические ресурсы, экспорт, импорт, валютный курс, открытость экономики, важность информации, самодостаточность экономической системы всех ее уровней.
Philosophy Doctor of Economic Sciences Ryvak О. S. Topical problems of the development of economic policy in Ukraine in the view of world economic processes/ Lviv Institute of Economics and Tourism, Ukraine, Lviv
Today the recession of economic activities is a global problem. According to the National Bank of Ukraine, in February 2015 the main driver among the developed countries are the United States, the economic activity in the European Union has also been slowly resuming. At the same time, the implemented sanctions and the capital runoff cause recession in Russia and the decline in the Ukrainian economy.
In today's Ukrainian reality the most important factor of socio-economic processes in Ukraine is the economic policy of the state, where the performers have to implement it taking into account the most authoritative official sources of information that make it possible to carry out an economic analysis of the management practices of the economic system at all its levels . The global experience has proved the neoclassical synthesis to be the basis of modern economic theory and practice.
Key words: monetary policy, fiscal policy, economic system, the role of state and international institutions in the development of economic system , international trade, international organizations, economic resources, export, import, currency exchange, open economy, importance of information, adequacy of economic system at all levels.
Введення. Сьогодні спад економічної активності є глобальною економічною проблемою. У лютому 2015-го позитивні тенденції до її зростання продовжували проявлятися. За даними НБУ основним драйвером серед розвинених країн залишилися США, економічна активність країн Єврозони також повільно відновлюється. Водночас введені санкції та відплив капіталу обумовлюють рецесію в Росії і спад в економіці України[1]. Для української, як і будь-якої національної економіки важливою є узгоджена фіскальна та монетарна політика. Найвагомішою глобальною економічною проблемою на сьогоднішній день є валютна політика та забезпечення самодостатності економічної системи усіх рівнів господарювання.
На розвиток вітчизняної економіки 2014-го мали суттєвий вплив як сформовані у попередніх роках зовнішні та внутрішні дисбаланси, так і несприятлива цінова кон’юнктура на зовнішніх ринках, військовий конфлікт на сході України, анексія АР Крим, м. Севастополя та торговельні обмеження з боку Російської Федерації [2, с.8].
У 2014 році в Україні відбулося падіння ВВП на 7,5% порівняно із 2013 роком. За прогнозами НБУ у другому кварталі 2015 року падіння щодо аналогічного кварталу 2014 року сповільниться до 10,2. [3, с. 3] .У січні-лютому 2015-го індекс промислової продукції порівняно із попереднім періодом 2014-го становив 78,5%. Спад виробництва промислової продукції прискорився. Найбільший спад спостерігається у машинобудівній промисловості (-26,6%), добувній(-26,5%), металургійній(-23,1%), хімічній(-22,9%),а також деревообробній(-15,3%), текстильній(-13,3%), харчовій(-10,9%) промисловості [4,с.12].
У лютому 2015-го споживча інфляція в Україні прискорилася до 34,5% у річному вимірі. Тривало зниження економічної активності, підсилене військовими діями на сході України, руйнуванням інфраструктури та зупиненням роботи підприємств, торговельними обмеженнями з боку Російської Федерації та зниженням споживчого попиту[1].
Спостерігалось зниження індексу виробництва базових галузей. У лютому воно уповільнилося до 19,4% у річному вимірі. Зниження реальної заробітної плати у січні прискорилося до 17,3% у річному вимірі[1]. Така ситуація є неприпустимою. У поєднанні із невиправдано високими темпами зростання цінових індексів, обумовлених передусім інфляцією витрат, яка пояснюється високими цінами імпортованих енергоносіїв, у кілька разів вищою, ніж у європейських країнах енергоємністю та матеріалоємністю продукції, в основному унаслідок штучного накручування собівартості , шахрайством пов’язаним із незаконним відшкодуванням ПДВ тощо, невиправдано заниженою у порівнянні із європейськими стандартами заробітною платою, частка якої у собівартості продукції у понад десять разів є нижчою від більшості європейських країн, зниження заробітної плати спричиняє неефективне використання економічних ресурсів.
Зведений державний бюджет України із 2003-го – дефіцитний. Державний бюджет України за 2014 рік зведений із дефіцитом у 73,1 млрд. грн., що становить 4,67% ВВП[5]. Дефіцит державного бюджету України за підсумками двох місяців 2015-го становив 0,4 млрд.грн.
Державний та гарантований державою борг станом на кінець січня становив 1113,5млрд. грн.(71% ВВП) [3, с.3].
Бюджет Пенсійного фонду України за 2014 рік зведений із дефіцитом, якщо взяти до уваги доходи від власних надходжень (усього) “мінус” видатки за рахунок власних надходжень (усього). Показник розрахований на основі врахування усього доходів “мінус” усього видатки Пенсійного фонду України за результатами 2014-го становить 1767766,5 тис.грн. і має позитивне значення. За рахунок коштів Державного бюджету України фактично здійснено усього видатків із бюджету Пенсійного фонду України за 2014 рік 50,957189 млрд.грн. при фактично виконаних у 2014 році доходах Пенсійного фонду Державного бюджету України з урахуванням позики у 245,246 млрд.грн., що становить 68,7% усіх доходів держбюджету та фактично виконаних усього видатків Пенсійного Фонду у 243,478 млрд.грн., що становить 15,5% ВВП і становить 56,6% видатків Державного бюджету України.
У 2014-му Пенсійний фонд України був забезпечений у повному обсязі фінансовими ресурсами на виплату пенсій та грошової допомоги 12,7 млн.пенсіонерів. Середньорічна пенсійна виплата – 19171,5 грн., середньомісячна виплата на одного пенсіонера становила – 1597,6 грн [1, 6].
Доходи Державного бюджету України за 2014 рік становили 22,8% ВВП, а видатки – 27,5% ВВП[5]. Джерелами доходів дежбюджету є доходи фізичних і юридичних осіб, які працюють продуктивно із користю для суспільства і для себе. Проте майже половина підприєств в Ураїні працює збитково, трудові доходи найнижчі у Європі.
Дефіцит поточного рахунку в 2014-му скоротився до 5,3 млрд.дол.США, або до 4,0% від ВВП(порівняно із 16,5 млрд.дол.США, або 8,6% від ВВП у 2013 му). Дефіцит рахунку капіталу та фінансових операцій у 2014-му становив 8,0 млрд.дол.США (у 2013-му – додатнє сальдо становило 18,5 млрд. дол.США). Дефіцит зведеного платіжного балансу в розмірі 23,3 млрд.дол.США фінансувався переважно за рахунок резервних активів(12,4 млрд.дол.США). Коефіцієнт покриття імпорту товарів експортом у 2014-му становив 90,1%. Валовий зовнішній борг у відсотках до ВВП у 2013 році становив 74,6% , у2014 – 95,1%. Валовий зовнішній борг у відсотках до експорту товарів та послуг становив у 2014 – 184,4%. Відкритість економіки, яка визначається як відношення зовнішньоторговельного обороту до ВВП у 2013 році становила 97,9%, у 2014році – 107,1%. Експорт товарів та послуг у відсотках до ВВП 2013-го становив 44,9%, 2014 го – 51,6%. Імпорт товарів та послуг у відсотках до ВВП у 2013 році становив 53,1%, імпорт 2014-го – 55,5%[7].
У лютому 2015-го провідні фондові індекси продемонстрували динамічне зростання, але зниження сировинних цін у річному вимірі тривало[1].
За словами Прем’єр міністра Арсенія Яценюка, за останні дев’ять місяців на фінансовому ринку продано 51,5 мільярда доларів,майже десятикратну суму усього обсягу золотовалютних резервів[8, с. 1-2]. Очільник уряду також відзначив: “Це означає, що частину валюти купували і купують для спекулятивних операцій, щоб купити за нижчим курсом, а потім продати за вищим”. Але чи означає це, що тільки від Національного банку залежить жорский контроль за виведенням валюти за кордон тільки для того, щоб дочекатися вищого курсу? І чи тільки Національний банк України повинен вживати заходів для того, щоб люди перестали знімати депозити? Очевидно НБУ не спроможний самостійно справитися із вищезазначеним проблемами [8, с. 1-2].
У короткостроковому періоді під яким у макроекономіці підрозумівають період упродовж якого номінальна заробітна плата і ціни на інші ресурси не змінюються у відповідь на зміну рівня цін, рівень виробницва безпосередньо залежить від сукупного обсягу видатків, що в свою чергу зумовлює рівень та ефективність використання матеріальних і людських ресурсів. Якщо приватні споживчі та інвестиційні видатки недостатні для досягнення повної зайнятості людських ресурсів держава зобов’язана так доповнити приватні видатки, щоб їх загальний рівень був достатнім для забезпечення повної зайнятості. Якщо розглянути стимулювальну фіскальну політику, то вона характеризується вирішенням проблеми спаду, або сповільнення зростання шляхом збільшення державних видатків на суспільні товари і послуги або ж зменшення податкового тиску з метою стимулювання приватних видатків. Негативними наслідками такої політики у випадку перевищення видатків над надходженнями у державний бюджет є єфект витіснення – підвищення відсоткових ставок і скорочення обсягу планових чистих інвестицій в економіці внаслідок позик уряду на грошовому ринку. У відкритій економіці підвищення внутрішньої відсоткової ставки збільшить привабливість країни для іноземного фінансового капіталу, підвищить іноземний попит на вітчизняну валюту і спричинить здорожчання експорту. Тоді видатки на чистий обсяг експорту зменшаться, зменшиться сукупний попит, що частково нейтралізує дію стимулювальної політики.
Коли ж суспільство намагається витрачати більше, ніж дозволяють виробничі потужності економіки, виникає інфляція. За повної зайнятості сукупні видатки перевищують величину продукту, що зумовлює підвищення рівня цін. У такому випадку необхідно усунути надмірні видатки економічних суб’єктів, які складаються із грошових потоків резидентів та нерезидентів. Скочення власних видатків держави та підвищення податків з метою скорочення видатків приватного сектору – традиційне рішення стимулювальної фіскальної політики. Однак, у відкритій економіці така політика спричинить зниження внутрішньої відсоткової ставки, зменшення привабливості країни для іноземного фінансового капіталу, скорочення зовнішнього попиту на гривню, знецінення гривні і збільшення чистого експорту. Сукупний попит до певної міри збільшиться, що зазвичай частково нейтралізує дію такої політики.
Але у випадку довготривалого перевищення видатків державного сектору над його надходженнями спричиняється несприятливий інвестиційний клімат, високі ризики як для кредиторів так і для дебіторів, коли значна частина економіки знаходиться в тіні унаслідок одного із найвищих у світі рівнів податкового тиску, особливо на малий і середній бізнес, якому набагато важче захистити свої економічні інтереси. Високий рівень монополізму в економіці країни у поєднанні із недоліками правої бази, найбільшою проблемою якої є її нестабільність, також загострює проблему неефективності використання економічних ресурсів, їхню виснажливість, а залучення іноземного капіталу у тій чи іншій формі, унаслідок неспроможності самостійно справитись із проблемами неефективності, участь вітчизняного бізнесу у багатонаціональних об’єднаннях підприємств за різними ознаками створює грунт для безвідповідальності та правопорушень, загострює економічні, соціальні, політичні проблеми усіх рівнів економічної системи, спричиняє занепад суспільства, особливо в умовах надмірної відкритості економічних суб’єктів усіх рівнів економічної системи, коли як працююче, так і непрацююче населення неспроможне здобути ні щастя, ні багатства, ні здоров’я у різних їхніх проявах.
Відомий український державний діяч, Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кирилович Кінах в інтерв’ю для “Урядового кур’єра” щодо становлення української держави зауважив: “за ці два десятки років Україна відстала від цивілізованого світу, зокрема за рівнем доходів у Європі ми є аутсайдерами і ділимо останнє місце з Молдовою. Різниця між високими і низькими доходами у нас сягає 50 – 70 разів, а в тій же Європі 10”. [9, с.6]
Висновки. В умовах реалій української дійсності довготривале перевищення споживання країною над її доходами від виробленого нею спричиняє пролонговане знецінення вітчизняної валюти, зменшення золотовалютних резервів, скорочення чистого експорту, згортання внутрішнього попиту унаслідок зубожіння населення від доходів створених і одержаних якого залежать доходи інших верств населення, загострює проблему розвитку економіки для покращення життєдіяльності населення країни, спричиняє проблему можливості продуктивної зайнятості населення, наповнення бюджету країни, держава втрачає можливості повноцінно виконувати належні їй економічні функції.
Сьогодні Україна потребує, а Світ надає їй різного роду допомогу. Зокрема країна Сонця Японія надає Україні безстрокову безповоротну гуманітарну грошову допомогу розміром 8,4 мільйона дол. США на закупівлю спеціального устаткування для медичних закладів і дослідницьких установ, а також для поліпшення економічної ситуації в Україні і боротьби із корупцією. За повідомленням японської сторони ця допомога повинна бути розподілена між Міністерством охорони здоров’я у розмірі 4,2 млн. дол. США. А решту заплановано розподілити між Міністерством освіти, Міністерством регіонального розвитку і МВС. Високотехнологічна та високоякісна апаратура і устаткування, інструменти, прилади які закуповуватиме в Японії японський уряд безкоштовно передаватиметься лікарням швидкої допомоги, комунальним підприємствам і в зону АТО та інші регіони України [10, с.2]. Eкс-міністр економіки Грузії Каха Бендукідзе, який поважав тільки сильних людей і істину, і завжди говорив тільки правду, подорожував багатьма країнами:Україна, США, Британія, Швейцарія жартома поділився, що в перервах між поїздками відвідував Генпрокуратуру Грузії, і після багатогодинних спілкувань, коли слідчі просили його їх відпустити, наполягав, що ще не розповів їм якою має бути система освіти. [11, c.3]
Згідно із меморандумом укладеним в Києві між представниками USAID (агентством США з міжнародного розвитку) та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, через американський венчурний фонд, Україні будуть надані кошти для реалізації освітніх, соціальних проектів та програм регіонального розвитку з метою навчання молодих фахівців, сприяння розвитку експорту, соціальну підтримку підприємництва та надання допомоги найуразливішим верствам населення. Раціональне вкладення і витрачання коштів дасть змогу вирішити економічні питання. На сьогоднішній день фонд реалізував понад 100 проектів у приватному секторі України на загальну суму 160 млн.дол.США [12, с.2].
Перебуваючи із робочим візитом у березні 2015-го Президент Литви Даля Грібаускайте у відповідь на висловлення думки Президента України Петра Порошенка щодо позитивності унікального досвіду бойових операцій у веденні гібридних воєн відреагувала словами: “Краще б такого досвіду не набувати” [13, с. 2]. Натомість у квітні 2015-го Президент Литви порушуючи міжнародні законодавчі правоустановчі норми висловила думку про те, що “Врегулювання конфлікту неможливе, доки не буде забезпечено міжнародне спостереження за кордоном України і Росії” [14, с.1].
Література:
1.Джерело: Макроекономічний та монетарний огляд. Березень 2015 року. – Київ:НБУ. – 2015. – http://www.bank.gov.ua .
2. Джерело: Інформація Міністерства фінансів України щодо виконання Державного бюджету України за 2014 рік//Урядовий кур’єр. – 28 лютого 2015 року. - №38. – с.8-9.
3. ВВП:падіння сповільнюватиметься. Відділ новин “Урядового кур’єра”//Урядовий кур’єр. – 29 квітня 2015 року. - №78, с.3.
4. Джерело: Економіка України за січень-лютий 2015 року. У дзеркалі стастики//Урядовий кур’єр. – 1 квітня 2015 року. - №59. – с.12 .
5. Джерело: Інформація Міністерства фінансів України щодо виконання Державного бюджету України за 2014 рік//Урядовий кур’єр. – 28 лютого 2015 року. - №38. – с.8-9; Макроекономічні показники. НБУ. - 2015 . - http://www.bank.gov.ua.
6. Джерело: Звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України за 2014 рік//Урядовий кур’єр. – 28 березня 2015 року. - №57 ; Інформація Міністерства фінансів України щодо виконання Державного бюджету України за 2014 рік//Урядовий кур’єр. – 28 лютого 2015 року. - №38. – с.8-9; Макроекономічні показники. НБУ. - 2015 . - http://www.bank.gov.ua.
7. Джерело:ISSN 2312-0691.Платіжний баланс і зовнішній борг України 2014 рік. Щоквартальне аналітично-статистичне видання. НБУ. 30.04.2015 – http://www.bank.gov.ua
8.Джерело: Потрібно збити спекулятивну хвилю. Засідання Кабінету Міністрів. [Текст:Катерина Мацегора]//Урядовий кур’єр.- 26 лютого 2015 року.-№36(5410)-с. 1-2.
9. “У суспільстві кристалізується позиція, заснована на розумінні цінності своєї країни і необхідності її захисту”. Інтерв’ю Анатолія Кириловича Кінаха для “Урядового кур’єра”//Урядовий кур’єр. – 5 серпня 2014 року. - №140. С.6.
10.Джерело: Японія надала 8,4 мільйона доларів. Безповоротно. Відділ новин // Урядовий кур’єр. - №58.-31 березня 2015 року.-с.2.
11. У ліберала-реформатора не витримало серце. Ганна Ромашко для “Урядового кур’єра”//Урядовий кур’єр. - 15 листопада 2014 року. - №213.- c.3.
12.Джерело: Коли активи забезпечать якісне завтра. Прерогатива. За донорські кошти Україна планує розв’язати деякі проблеми в державних і приватних секторах економіки. Лора Вовк для “Урядового кур’єра”.-31 березня 2015 року. -№58. - с.2.
13.Джерело: Їй личить роль адвоката справедливості. Партнерство. В особі Президента Литви Далі Грібаускайте наша країна має щирого друга й порадника. Лора Вовк для «Урядового кур’єра» //Урядовий кур’єр.- 24 березня 2015 року. - с.2.
14. Цитата дня//Урядовий кур’єр. – 21 квітня 2015 року. - №72. – С.1.
References:
1. Source: Macroeconomic and monetary review. March 2015. - Kyiv: NBU. – 2015. – http://www.bank.gov.ua .
2. Source: Information by the Ministry of Finance of Ukraine on the State Budget of Ukraine for 2014 // Governmental Courier. - February 28, 2015. – No.38. – p.8-9.
3. GDP: the decline will be gradually slowing down. Newsroom of "Governmental Courier" // Governmental Courier. - April 29, 2015. – No.78, p.3.
4. Source: Ukraine's economy in January-February of 2015. In the reflection of statistics // Governmental Courier. - April 1, 2015. – No.59. – p.12 .
5. Source: Information by the Ministry of Finance of Ukraine on the State Budget of Ukraine for 2014 // Governmental Courier. - 28 February 2015. – No.38. - p.8-9; Macroeconomic indicators. NBU. – 2015. - http://www.bank.gov.ua.
6. Source: Report by the Pension Fund of Ukraine for 2014 // Governmental Courier. - March 28, 2015. – No.57; Information by the Ministry of Finance of Ukraine on the State Budget of Ukraine for 2014 // Governmental Courier. - 28 February 2015. – No.38. - p.8-9; Macroeconomic indicators: NBU. – 2015. - http://www.bank.gov.ua.
7. Source: ISSN 2312-0691. Balance of payments and external debt of Ukraine in 2014. Quarterly analytical and statistical publication: NBU. 30.04.2015 – http://www.bank.gov.ua
8. Source: A speculative wave should be made. Meeting of the Cabinet. [Text: Catherine Matsehora] // Governmental Courier.- February 26, 2015.-No.36 (5410) -p. 1-2.
9. "A view based on understanding of the values of own country and the need for its protection has been crystallizing in the society." Interview by Anatoliy Kyrylovych Kinakh for "Governmental Courier" // Governmental Courier. - August 5, 2014. – No.140. p.6.
10. Source: Japan provided $8.4. Irrevocably. Newsroom // Governmental Courier. – No.58.-March 31, 2015, p.2.
11. Heart succumbs in a liberal reformer. Anna Romashko for "Governmental Courier" // Governmental Courier. – November 15, 2014. – No.213.- p.3.
12. Source: When assets will provide qualitative tomorrow. Prerogative. Ukraine plans to solve some problems in public and private sectors for donor funds. Lora Vovk for "Governmental Courier".- March 31, 2015. –No.58. - p.2.
13. Source: The role of advocate of justice suits her. Partnership. In the face of Lithuanian President Dalia Grybauskaite our country has a sincere friend and adviser. Lora Vovk for "Governmental Courier" // Governmental Courier.- March 24, 2015. - p.2.
14. Day quote// Governmental Courier. – April 21, 2015. – No.72. – p.1.