Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net Самое современное лечение грыж

кандидат філологічних наук, Тур О. М. ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙЦНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

УДК 17.023.6:37.042.064

 

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙЦНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

кандидат філологічних наук, Тур О. М.

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, Україна, Полтава.

 

У статті подано визначення понять «принцип», «принцип навчання», виявлено специфіку педагогічних принципів та фактори їх виокремлення й формулювання. Зазначено критерії виділення комунікативних принципів: незалежність, необхідність, інструментальність та ін. Теоретично обґрунтовано провідні принципи формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності: принцип герменевтики, гуманізації, демократизації, педагогічної підтримки й допомоги, емпатії, дискурсу, толерантності, діалогу. Розкрито суть, специфіку та значення комунікативних принципів для організації комунікативної взаємодії, підвищення рівня сформованості комунікативної компетентності особистості.

Ключові слова: комунікативна компетентність, комунікативні принципи, гуманізація, демократизація, емпатія, толерантність, діалог.

 

Тур О. М. Принципы формирования коммуникативной компетентности будущих специалистов по документоведению и информационной деятельности / Полтавский национальный технический университет имени Юрия Кондратюка, Украина, г. Полтава.

В статье даны определения понятий «принцип», «принцип обучения», выявлена специфика педагогических принципов и факторы их выделения и формирования. Определены критерии выделения коммуникативных принципов: независимости, необходимости, инструментальности и др. Теоретически обоснованы ведущие принципы формирования коммуникативной компетентности будущих специалистов по документоведению и информационной деятельности: принцип герменевтики, гуманизации, демократизации, педагогической поддержки и помощи, эмпатии, дискурса, толерантности, диалога. Раскрыты суть, специфика и значение коммуникативных принципов для организации коммуникативного взаимодействия, повышения уровня коммуникативной компетентности личности.

Ключевые слова: коммуникативная компетентность, коммуникативные принципы, гуманизация, демократизация, эмпатия, толерантность, диалог.

 

Tur O.N. Principles of formation of communicative competence of future experts in document science and information activities / The Poltava national technical university of Yury Kondratyuk, Ukraine, Poltava.

In article the concepts "principle", "principle of training" are opened, specifics of the pedagogical principles factors of their allocation and formation are revealed. Criteria of allocation of the communicative principles are defined: independence, need, instrumental and others. Leading principles of formation of communicative competence of future experts in document science and information activities the theoretically are presented: principle of a hermeneutics, humanitarization, democratization, pedagogical support and help, empathy, discourse, dialogue. The essence, specifics and value of the communicative principles for the organization of communicative interaction, increase of level of formation of communicative competence of the personality are opened.

Keywords: communicative competence, communicative principles, humanization, democratization, empathy, tolerance, dialogue.

 

Вступ. Будь-які теоретичні концепції освіти, уявлення про сутність, мету, структуру, закони навчання й виховання знаходять своє відображення в педагогічній практиці, слугують основою для проектування навчального процесу і його здійснення. Поєднання теоретичних уявлень із практикою відбувається за допомогою принципів навчання. Дослідженням педагогічних принципів займалися багато науковців: Н. Волкова [1, с. 314-319], А. Кузьмінський [2, с. 118-134], З. Курлянд [3, с. 109-119], В. Ягупов [4, с. 289-317] та ін. Проте, у зв’язку з тим, що сучасне суспільство є комунікативно спрямованим, актуальним в психолого-педагогічній науці залишається питання виявлення і всебічного дослідження принципів формування комунікативної компетентності особистості, тобто комунікативних принципів.

Мета статті – теоретично обґрунтувати принципи формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності.

Виклад основного матеріалу. Принцип (від лат. principium – початок, основа) трактують як основу, на яку треба спиратися і якою необхідно керуватися [3, с. 109]. Принципи навчання – це основоположні ідеї, вихідні положення, які визначають зміст, форми і методи навчальної роботи відповідно до мети виховання і закономірностей процесу навчання [2, с. 118]. Специфіка педагогічних принципів проявляється у тому, що вони сприяють практичній організації навчального процесу, досягненню конкретних педагогічних цілей.

Вивчення наявного в теорії досвіду розроблення педагогічних принципів засвідчує, що сформулювати і виокремити їх досить складно. Для того, щоб принципи були змістовними і поєднували теорію з практикою, необхідно враховувати різноманітні фактори: освітні цілі, конкретні умови, у яких протікає процес навчання, вікові, психологічні комунікативні та інші особливості студентів – майбутніх фахівців, способи, механізми і засоби створення навчальних ситуацій, специфіку конкретної навчальної дисципліни, логіку її побудови тощо.

На основі досліджень І. Лернера виокремимо ряд загальних критеріїв, за допомогою яких те чи те положення можна віднести до педагогічного принципу: інструментальність (відомість способу застосування), універсальність (співвіднесеність положення до всього процесу навчання), необхідність (неможливість без нього організувати навчання і виховання), незалежність (непідпорядкованість іншим принципам), достатність усієї сукупності принципів для забезпечення повноцінного процесу навчання й виховання [5, с. 16]. Звернення до науково-методичної літератури дозволяє зробити висновок про те, що на сучасному етапі розвитку науки існують різні думки щодо сутності, кількості і т. д. педагогічних принципів. Загальновизнаними є такі: свідомості, активності, наочності, цілісності, науковості, доступності, природовідповідності, зв’язку теорії з практикою, міцності знань і навичок, врахування вікових та індивідуальних особливостей тощо [1, с. 314-319; 2 с. 118-134; 3, с. 109-119; 4, с. 289-317]. Однією з актуальних проблем педагогіки сьогодні є виокремлення принципів формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців, у тому числі з документознавства та інформаційної діяльності, із загальнопедагогічних із позиції їх адекватності комунікативним цілям і змісту освіти.

Критеріями, що дозволяють виділити принципи формування комунікативної компетентності майбутніх спеціалістів, можна вважати такі, які: 1) регулюють в навчальному процесі вирішення конкретних комунікативних протиріч; 2) є концентрованим інструментальним вираженням цілісної концепції комунікативної освіти; 3) мають загальне значення і діють у будь-яких ситуаціях і умовах комунікативного навчання. Основним критерієм виокремлення принципів формування комунікативної компетентності студентів є їх орієнтація на побудову загального комунікативного простору, ситуації розуміння, взаєморозуміння тощо.

Розкриттю особливого характеру комунікативних принципів сприяє педагогічна система, яка містить дві групи принципів: 1) організації педагогічного процесу – гуманістична спрямованість педагогічного процесу (провідний принцип освіти, який виражає поєднання цілей суспільства і особистості), поєднання навчання і виховання з працею, науковість, навчання і виховання в колективі, наступність, наочність; 2) керівництво діяльністю вихованців – поєднання педагогічного управління з розвитком ініціативи і самостійності вихованців, свідомість і активність студентів, повага до студента у поєднанні з вимогливістю до нього, опертя на позитивне в людині, на сильні сторони його особистості, врахування вікових та індивідуальних особливостей, міцність і дієвість результатів освіти, виховання і розвиток. Характерною ознакою пропонованої системи педагогічних принципів є акцентування на її комунікативному потенціалі: орієнтованість на розвиток ініціативи, самостійності, активності студентів, колективні способи взаємодії.

Провідними принципами формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців, у тому числі й документознавців, уважаємо принцип герменевтики, гуманізації, демократизації, педагогічної підтримки й допомоги, емпатії, дискурсу, толерантності, діалогу.

Принцип герменевтики сприяє організації освітнього процесу на основі розуміння й взаєморозуміння. Викладач, який використовує цей принцип, орієнтує вихованців на переживання, співпереживання. Герменевтично орієнтоване комунікативне навчання відкриває світ студенту, а студента світу, тобто відбувається усвідомлення студентом себе в соціумі й культурі. Принцип герменевтики передбачає гуманізацію стосунків суб’єктів навчання, орієнтацію на діалог, узгодження думок, співпрацю.

Принцип гуманізації в системі комунікативних принципів доповнює і конкретизує принцип герменевтики, виступає як принцип соціального захисту студентів. Його суть полягає в олюдненні стосунків, що складаються між учасниками педагогічної комунікації, у пріоритетах загальнолюдських цінностей.

Сутність і специфіка принципу демократизації полягає у створенні учасникам педагогічної комунікації умов для вільного саморозвитку, самоактуалізації, самовизначення, самовдосконалення. Орієнтація викладача на даний принцип дозволяє йому розширити можливості вибору гуманістичних способів організації комунікативного навчання.

Принцип педагогічної підтримки й допомоги можна розглядати як певну систему комунікативних засобів, які забезпечують самореалізацію майбутніх фахівців у різних видах комунікативної діяльності. Даний принцип сприяє створенню комфортного мікроклімату і демократизації освітнього процесу в цілому. Підтримати студентів означає надати їм допомогу – пряму, безпосередню чи опосередковану, педагогічну чи психологічну, соціальну, моральну тощо. Надання педагогічної допомоги у процесі комунікативного навчання залежить не тільки від психологічного стану студентів, але й від проблем, виявлених викладачем і ще не усвідомлених ними.

Зазначений вище принцип тісно пов’язаний із принципом емпатії, характерна особливість якого – це його орієнтація на прояв особистісних властивостей студента (сприйняття, уяви, емоцій, почуттів, звичок, інтересів тощо). Цей принцип пов’язаний із умінням стати на місце іншого, зрозуміти іншого, побачити проблему його очима. Реалізація принципу емпатії дозволяє викладачу організувати комунікативну взаємодію як ситуацію переживання, співпереживання на основі психологічних механізмів, що сприяють успішному й усвідомленому вирішенню комунікативних задач.

Принцип дискурсу є теоретико-методологічною основою формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців. Специфіка його полягає в тому, що він сприяє організації заняття як ситуації з оволодіння різними способами комунікації на мові конкретної навчальної дисципліни. Із допомогою «мови дисципліни» студенти «занурюються» в неї, вільно орієнтуються в ній, долучаються до її внутрішньої структури, будови, логіки тощо. Результатом такої взаємодії стає загальне комунікативне поле, засноване на розумінні й взаєморозумінні, знаннях, діях, кодуванні й декодуванні інформації.

Принцип толерантності сприяє вирішенню задач оволодіння майбутніми фахівцями комунікативними знаннями, вміннями, навичками, які передбачають шанобливе ставлення одне до одного, антидискримінаційні правила поведінки, орієнтацію в житті і адаптацію до його умов. Комунікативні можливості принципу толерантності проявляються у побудові безконфліктних, взаємоузгоджених способів поведінки. Цей принцип уможливлює досягнення демократичної згоди між учасниками комунікативної взаємодії.

Принцип діалогу, як і інші принципи організації комунікативної взаємодії, спрямований на створення комунікативного середовища, сприяє виробленню у студентів таких комунікативних якостей, як уміння мислити, будувати взаємоузгоджені стосунки. Засобами досягнення цієї задачі виступають лексика, стиль, логіка мови комунікації. Характерною особливістю принципу діалогу є те, що він дозволяє будувати навчальний процес як діяльність, що вимагає для своєї реалізації адекватних комунікативних технік, прийомів, процедур, з-поміж яких важливу роль відіграють спостереження, асоціативність, інтерпретація.

Висновки. Отже, комунікативні принципи обумовлюють інтегральність, цілісність комунікативних знань, умінь, навичок, регулюють побудову комунікативних стосунків (розуміння, взаєморозуміння), сприяють комунікативному навчанню, допомагають свідомо керувати розвитком комунікативних знань, умінь, навичок, підвищують рівень сформованості комунікативної компетентності особистості. Перспективними розвідками у цьому напрямку вважаємо розгляд комунікативних принципів у межах комунікативного підходу.

 

Література:

1. Волкова Н. П. Педагогіка : навч. посіб. / Н. П. Волкова. – К. : Академвидав, 2007. – 616 с.

2. Кузьмінський А. І. Педагогіка: підручник / Кузьмінський А. І., Омеляненко В. Л. – К. : Знання, 2007. – 447 с.

3. Курлянд З. І. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. / З. Н. Курлянд, Р. І. Хмелюк, А. В. Семенова та ін. – К. : Знання, 2007. – 495 с.

4. Ягупов В. В. Педагогіка : навч. посібник / В. В. Ягупов. – К. : Либідь, 2003. – 560 с.

5. Лернер И. Я. Базовое содержание общего образования / И. Я. Лернер // Советская педагогика. – 1991. – №11. – С. 15-21.

 

References:

1. Volkova N. P. Pedagogіka : navch. posіb. / N. P. Volkova. – K. : Akademvidav, 2007. – 616 s.

2. Kuzmіnskij A. І. Pedagogіka: pіdruchnik / Kuzmіnskij A. І., Omelyanenko V. L. – K. : Znannya, 2007. – 447 s.

3. Kurlyand Z. І. Pedagogіka vishchoї shkoli : navch. posіb. / Z. N. Kurlyand, R. І. Hmelyuk, A. V. Semenova ta іn. – K. : Znannya, 2007. – 495 s.

4. Yagupov V. V. Pedagogіka : navch. posіbnik / V. V. Yagupov. – K. : Libіd, 2003. – 560 s.

5. Lerner I. Y. Bazovoe soderzhanie obshchego obrazovaniya / I. Y. Lerner // Sovetskaya pedagogika. – 1991. – №11. – S. 15-21.

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.