Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net Самое современное лечение грыж

кандидат історичних наук, Самойленко Т. І., Тимофеєва В. О. СУЧАСНИЙ АСПЕКТ ВИКЛАДАННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН В МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДАХ І-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

УДК: 378.647:61:009

 

СУЧАСНИЙ АСПЕКТ ВИКЛАДАННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН В МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДАХ І-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

кандидат історичних наук, Самойленко Т. І., Тимофеєва В. О.

Черкаський медичний коледж, Україна, Черкаси

 

У статті розглянуто особливості сучасної освіти, роль і місце людини в умовах техногенної цивілізації, поняття інноваційна людина, інноваційні технології у контексті викладання гуманітарних дисциплін. Зазначено основні напрямки формування аналітичного мислення, історичних та фахових компетенцій, через застосування індивідуальної, групової роботи, використання науково-пошукових методів, проектних завдань, інформаційних технологій. Зв'язок між гуманітарними дисциплінами та напрацюванням системних аналітичних навичок у майбутніх медичних фахівців.

Ключові слова: сучасна освіта, інноваційні технології, гуманітарні дисципліни, медичні фахівці, історичні та фахові компетенції, групова та індивідуальна робота, аналітичні вміння та навички, інформаційні технології.

 

кандидат исторических наук Самойленко Т. И., Тимофеева В. О. Современный аспект преподавания гуманитарных дисциплин в медицинских заведениях І-ІІ уровней аккредитации/ Черкасский медицинский колледж, Украина, Черкассы

В статье рассмотрены особенности современного образования, роль и место человека в условиях техногенной цивилизации, понятие инновационный человек, инновационные технологии в контексте преподавания гуманитарных дисциплин. Указано основные направления формирования аналитического мышления, исторических и профессиональных компетенций через применение индивидуальной и групповой работы, использование научно-исследовательских методов, проектных заданий, информационных технологий. Связь между гуманитарными дисциплинами и наработками системных аналитических навыков будущих медицинских специалистов.

Ключевые слова: современное образование, инновационные технологии, гуманитарные дисциплины, медицинские специалисты, исторические и профессиональные компетенции, групповая и индивидуальная робота, аналитические умения и навыки, информационные технологии.

 

PhD of historical Sciences Samoilenko T. I., Tymofeyeva V. O. The modern aspect of the Humanities teaching in medical institutions And II accreditation levels/ Cherkasy medical College, Ukraine, Cherkassy

The article concerns the peculiarities of modern education, the role and the place of humans in conditions of technogenic civilization, the concept of an innovative person, innovative technologies in the context of teaching the humanities. Outlined the main directions of formation of analytical thinking, historical and professional competencies, through the use of individual, group work, use of search methods, project tasks, information technology. The link between humanitarian disciplines and system of analytical skills in future medical professionals.

Keywords: modern education, innovative technology, humanitarian disciplines, medical specialists, historical and professional competence, group and individual work, analytical skills, information technology.

 

В сучасних умовах техногенного розвитку по-новому ставить питання про місце і роль людини в суспільстві, передбачається формування відповідного освітнього простору. В таких умовах особливе місце посідає проблема стратегічної орієнтації національної системи освіти, яка передбачає високу мобільність, уніфікацію навчальних планів та методів навчання, широке розповсюдження нових видів навчання. Вирішення поставленої мети – формування “інноваційної людини”. Інноваційна людина – особа такого соціально–культурного розвитку, яка здатна творчо працювати, бути конкурентоспроможною в умовах сьогодення[1, с. 3]. Відповідно навчальний процес має бути трансформований у напрямі індивідуалізації освітньої взаємодії, навчання, формування творчого мислення і збільшення самостійної роботи студентів. Реалізація даної мети можлива лише через застосування особистісно-орієнтованого та конструктивного підходу до навчання із врахуванням рівня інтелектуального розвитку студента, його вихідних знань з предмета, а також його здібностей. Такі підходи дозволяють студенту стати активними учасником пізнавального процесу, застосувати набуті знання, вирішувати різноманітні проблеми у співпраці, що вимагає використання відповідних вмінь.

При підготовці, медичного фахівця, у сфері професійної діяльності необхідно враховувати специфіку його майбутньої професії. Він повинен вміти працювати з інформацією, яка отримана з різних джерел, швидко адаптуватися до мінливих обставин, самостійно набувати знання, грамотно працювати з інформацією, тобто знаходити необхідну інформацію для вирішення поставленого завдання, аналізувати, узагальнювати, зіставляти, робити аргументовані висновки та на їх основі приймати рішення. Іншими словами, майбутній медичний фахівець повинен вміти бачити проблему та шукати шляхи її вирішення, використовуючи інноваційні технології. Вміння застосовувати отриманні знання, а також генерувати нові ідеї, мислити творчо - важливий фактор прагнення до професійного самовдосконалення.

Рушійною силою цього процесу виступає - інновація (італ. innovatione) – новина. Поняття “інновація” означає нововведення, новизну, зміни, інновація як засіб і процес передбачає введення чогось нового. Інновація є суттєвим діяльним елементом розвитку освіти взагалі, реалізації конкретних завдань у навчально–виховному процесі, вона відображається в тенденціях накопичення і видозміні ініціатив і нововведень в освітньому просторі, спричиняючи певні зміни у сфері освіти [1, с. 3]. Зокрема, як вважає Подольская Е.А. інновації у освіті – це процес вдосконалення педагогічних технологій, сукупність методів, прийомів, та засобів навчання[2, с. 115]. Стосовно педагогічного процесу інновація означає введення нового у цілі, зміст, методи і форми навчання і виховання, організацію спільної діяльності викладача і студентів. Сутністю інноваційних процесів у освіті є, по–перше, проблема вивчення, узагальнення і розповсюдження передового педагогічного досвіду, і, по–друге, проблема впровадження досягнень психолого–педагогічної науки у практику. Таким чином, інноваційні технології у навчальному процесі це по суті, система , яка ґрунтується на внутрішніх умовах навчання і спрямована на особистісний розвиток майбутніх фахівців, їхню здатність оволодівати новим досвідом на основі цілеспрямованого формування творчого і критичного мислення, рольового та імітаційного моделювання пошуку[3, с. 60-61]. Перевага надається активним формам і методам навчання (дискусія, діалог, ділова гра і т. ін.). Водночас виникають ряд суперечностей між традиційними підходами до навчання у вищій школі і новими соціально–економічними вимогами суспільства. Неминуче виникає проблема відбору найважливішого знання (загальноосвітнє, професійне), необхідного і достатнього для підготовки якісного спеціаліста. Тому робота щодо визначення навчального змісту і його оновлення – одне з джерел інноваційних процесів у сучасній освіті. Оновлення потребують всі ланки навчально–виховного процесу й, зокрема, всі організаційні форми. Не випадково виникла потреба у створенні системи неперервної освіти. Тенденція до неперервності освітнього процесу на рівні особистості потребує як структурного, так і змістового його оновлення. Нині відбувається процес інтеграції різних підходів до навчання у світовій практиці в поєднанні з своєрідністю національної системи освіти кожної держави[1, с 7].

За останні роки у підходах до викладання предметів гуманітарного циклу відбулись значні зміни. У першу чергу це стосується методології викладання, застосування інноваційних технологій, які спрямовані на розвиток інтелектуальних та творчих здібностей студентів. Платформою стає особистісно-діяльнісний підхід кожного студента до процесу навчання, коли творчість і зацікавленість стають основою пізнавального процесу на занятті.

Специфікою викладання у медичному коледжі циклу гуманітарних дисциплін пов’язане з набуттям історичних компетенцій та професійної орієнтації майбутніх медичних фахівців, адаптованих на основі інноваційних технологій навчання до сучасних вимог підготовки медичних спеціалістів .

Нетрадиційні методи викладання історії привертають увагу викладачів можливістю форсованого вивчення великого обсягу історичного матеріалу, підготовка до іспиту. Саме цій меті служать методи й форми інтерактивного навчання, коли студенти залучаються до різноманітних форм роботи на занятті, коли вони думають про те, що роблять. Головним завданням цих методик є намагання навчити студентів розмірковувати під час отримання знань, застосовувати їх у новій навчальній ситуації.

Одним із пріоритетів інноваційного навчання є групова та індивідуальна форми навчання. Довіра, повага, спілкування, стимуляція почуття гідності, здатності відповідати за себе – все це є головними факторами групової та індивідуальної роботи. Студент розвиває свою індивідуальність у спільному вирішенні творчих завдань, коли максимально залучається його життєвий досвід та отримані знання. Навчання перетворюється на спілкування між людьми в процесі отримання нової інформації. У цьому процесі викладач навчає студента чогось нового. Одночасно він повинен стати посередником між студентом і навчальним матеріалом, а не єдиним джерелом знань Все це можливо досягнути, використовуючи на заняттях активні форми і методи навчання. Використання таких форм навчання є сучасної реалією набуття нових знань, умінь і навичок Найбільш ефективною формою організації навчальної діяльності на занятті є групова робота , коли студенти працюють колективно, допомагаючи один одному. В групах виконуються проекти, обговорюються проблемні питання, вирішуються навчальні завдання. Така форма роботи більш сприятлива на заняттях історії, де студенти напрацьовують навички аналізу історичного матеріалу [4 с. 146]. Проте це ще не забезпечує адекватного усвідомлення студентами сутності історичних явищ. Розуміння приходить лише в процесі самостійного аналізу фактів кожним студентом. Тому важливо зосереджувати увагу на формуванні різних алгоритмів умінь та навичок роботи з історичною інформацією. Основними серед них є такі групи вмінь: описові, аналітичні, хронологічні, картографічні, практичні.

Важливе місце в розвитку аналітичних навичок є вміння порівняння – встановлення схожості і відмінності. Порівняння однорідних історичних фактів, процесів, діяльності історичних постатей, а також вміння бачити зв'язок з розвитком медицини та медичних відкриттів у різних країнах та різних епох. Процес формування порівняння – одного з провідних навчальних умінь – реалізується через вирішення пізнавально-проблемних завдань різного типу складності.

Важливу роль у розвитку студентів відіграють хронологічні вміння – вміння локалізувати події в часі. Специфіка курсу всесвітньої історії полягає в необхідності вчити значну кількість фактів, які відбувалися одночасно у різних народів і державах. Тому важливу роль відіграє вміння синхронізувати історичні факти. Для студнів-медиків це і напрацювання навичок та методів стратегії лікування, або залучення різних підходів для лікування пацієнта. Розвиток умінь студентів оперувати історичним часом, локалізувати події в часі реалізується за допомогою таких прийомів:1) визначення тривалості подій, встановлення хронологічної послідовності; 2) встановлення синхронності, одночасності явищ, процесів у різних державах, регіонах, у різних народів; 3) складання хронологічних таблиць провідних подій, історичного періоду.

Ще однією з важливих навичок студентів виступає: концентрування навчального матеріалу, обробка та виокремлення основного від другорядного у вигляді планів, сенканів, кластерів, таблиць, схем. тісно пов’язані з аналітичним мисленням

Сучасний етап розвитку медичної освіти визначається всебічним використанням у навчальному процесі інтерактивних форм і методів навчання та різноманітних технічних засобів. Водночас підручник залишається основним навчальним засобом, який потрібно використовувати на заняттях з максимальною ефективністю. Використання підручника можливе на всіх етапах навчального процесу, для майбутніх медиків це можливість напрацювати навички вивчення від теоретичного матеріалу до практичного освоєння здобутих знань. Таким чином постійний розвиток аналітичних здібностей студентів має системний комплекс напрацювань здобутих під час вивчення гуманітарних предметів, історії зокрема, та фахової підготовки у медичній галузі. Через безпосереднє формування механізмів мислення; переважання дедуктивного способу пізнання; домінування самостійної діяльності студентів у процесі навчання.

При роботі в групах студенти вчаться розробляти план спільних дій, знаходять джерела інформації, способи досягнення мети, розподіляють ролі, висувають та обговорюють ідеї. Таким чином усі студенти залучаються до пізнавальної діяльності. Навчання у співпраці дозволяє опанувати елементи культури спілкування в колективі, дослухатися до різних точок зору, виступати активним учасником аналітичного процесу, відстоювати та аргументувати свою позицію і т. д. Одним зі шляхів досягнення поставленої мети є впровадження у навчальний процес методу проектів, який передбачає навчання через відкриття, розв’язання проблемних ситуацій. Сьогодні технологію проектів розглядають як систему навчання, за якої студенти можуть набувати знання та уміння в процесі планування та виконання практичних завдань, які поступово ускладнюються. При цьому непорушними залишаються аксіоми навчання: від простого до складного, поступальність навчання та ситуація успіху, реальне досягнення результату, формування практичного досвіду. Все це стає невід’ємною складовою частиною фахової підготовки медика. Метод проектів поєднується з індивідуальною і груповою формою організації самостійної діяльності студентів. Метод навчальних проектів є одним з методів творчого розвитку особистості[3, с. 65]. Виконання проектного завдання сприяє: а) формуванню системи базових знань і навичок та подальшому їх поповненню й розвитку; б) виробленню стійкої мотивації й усвідомленню необхідності у здобутті нових знань, потрібних під час роботи над проектом; в) активізації пізнавальної діяльності студентів, особливо під час виконання ними проектно–комп’ютерних досліджень; г) усвідомленню студентами себе творцями власних знань.

Сьогодні ми живемо в інформаційному світі. Використання інформаційних технологій та комп’ютерної техніки значно підвищує ефективність процесу навчання, завдяки його інтенсифікації, індивідуалізації, розширенню наочності[5, с 23]. Найбільш зручним є використання на заняттях історії мультимедійних технологій у формі презентацій. Майстерно зроблена презентація може привернути увагу студентів і збудити інтерес до навчання. Проте на слід захоплюватися спецефектами презентації, навчальні презентації призначені допомогти викладачеві та студенту зручно і наочно представити матеріал. Досить важливу роль у вирішенні цих завдань відіграє використання занять з комп’ютерними технологіями. Зокрема, використання відеофільмів. Практика показує що невеликий, але змістовний сюжет здатний привернути увагу, надати певне емоційне забарвлення, активізувати пізнавальну та творчу активність. Тому звичні карти, таблиці, схеми набувають форми не абстрактного знання, а конкретного. Студенти-медики при відпрацюванні фахових вмінь та навичок можуть відпрацювати їх не тільки у ЛПЗ, але і при перегляді навчального фільму з певної тематики.

Розвиток пізнавального інтересу до вивчення історії починається з «занурення в океан історії», створюються ситуації за заданими алгоритмами : «Що, де, коли, як, хто, чим, чому». За допомогою інноваційних технологій у студентів з`являється інтерес до історії як науки, активними учасниками якими вони стають вже сьогодні. Впровадження інноваційних технологій на заняттях історії є найбільш ефективним шляхом формування гармонійної особистості в цілому. Отже, можна сказати, що використання інформаційних технологій в навчальному процесі відкриває не тільки різнопланові можливості (медіа-презентації, електронні підручники, дистанційне навчання, інформаційні ресурси Інтернет, предметне тестування), а також дозволяє враховувати індивідуальні інтелектуальні і фізичні можливості студентів, стимулювати їх наукові дослідження і застосовувати їх на практиці навчального процесу професійної підготовки спеціалістів моделі ХХІ століття.

Сучасний студент – це людина практична, якій імпонує ясна, чітка кінцева мета вивчення дисципліни в повному обсязі. Головною метою викладача стає систематизація, значними за обсягом різнорідного навчального матеріалу, перероблення інформації та узагальнення.

Практичний досвід роботи викладача – дає можливість стверджувати, що інноваційні технології є дієвим засобом активізації пізнавальної та творчої діяльності студентів, способом залучення їх до нового прочитання програмового матеріалу, сприяє партнерству в спілкуванні між викладачем та студентом, визнає право на власну думку, що, у свою чергу, сприяє в подальшому успішній адаптації молодої людини у житті.

Таким чином, інноваційні технології, їх адаптація та залучення у процес пізнавальної та дослідній роботі майбутніх медичних працівників відповідає парадигмі сучасної освіти та реалізації особистості в умовах динамічного сьогодення.

 

Література:

1. Інноваційні навчальні технології – основа модернізації університетської освіти / О. А. Дубасенюк // Освітні інноваційні технології у процесі викладання навчальних дисциплін: Зб. наук.-метод праць. – Житомир: Вид-во ЖДУ, 2004. – С. 3-14.

2. Педагогика и психология вышей школы: учебное пособие/ Е. А. Подольская –Харьков: Нар. укр. Акд.,2010.-316 с.

3. Методика викладання історії: Курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання. / П. І. Горохівський. – Умань: ПП Жовтий О. О., 2013. – 294 с.

4. Групова робота на уроках історії як засіб соціалізації учнівської молоді / О. А. Надольская // Таврійський вісник освіти. – Херсон, - 2014. - № 1(45).- частина 1.- С. 144-151.

5. Формування навичок критичного мислення учнів в процесі використання інтернет-ресурсів на уроках історії/ Д. Десятников // Історія в школі. - № 1. – 2011. –с 21-23.

 

References:

1. Innovatsiyni navchal'ni tekhnolohiyi – osnova modernizatsiyi universytet•s'koyi osvity / O. A. Dubasenyuk // Osvitni innovatsiyni tekhnolohiyi u protsesi vykladannya navchal'nykh dystsyplin: Zb. nauk.-metod prats'. – Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU, 2004. – S. 3-14.

2. Pedagogika i psikhologiya vyshey shkoly: uchebnoe posobie/ Ye. A. Podolskaya. – Kharkov: Nar. ukr. Akd.,2010.-316 s.

3. Metodyka vykladannya istoriyi: Kurs lektsiy dlya studentiv dennoyi ta zaochnoyi form navchannya. / P. I. Horokhivs'kyy. – Uman' : PP Zhovtyy O. O., 2013. – 294 s.

4. Hrupova robota na urokakh istoriyi yak zasib sotsializatsiyi uchnivs'koyi molodi / O. A. Nadol'skaya // Tavriys'kyy visnyk osvity. – Kherson, - 2014. - № 1(45).- chastyna 1.- S. 144-151.

5. Formuvannya navychok krytychnoho myslennya uchniv v protsesi vykorystannya internet-resursiv na urokakh istoriyi/D. Desyatnykov // Istoriya v shkoli. - № 1. – 2011. –s 21-23.

Site search

Конференции

Please publish modules in offcanvas position.